Лекции.Орг


Поиск:




Структура гурткового заняття




ПЛАН

1. Особливості роботи гуртка чи клубу, що залежать від віку гуртківців, їх можливостей, місця організації.

 

2. Етапи підготовки роботи гуртка та його занять.

 

Структура гурткового заняття.

 

 

Література:

 

1. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти.- К.: Видавничий центр "Академія", 2000.

2. Волкова Н.П. Педагогіка: посібник для студентів вищих навч. закладів.-К.: Академія - 2001

3. Форми навчання/ / Положення про загальноосвітній заклад.

4. Мороз О.Г., Омеляненко В.Л. Перші кроки до майстерності.-.К., 1992

Особливості роботи гуртка із учнями 1-4 класів.

 

 

1.Особливості роботи гуртка чи клубу, що залежать від віку гуртківців, їх можливостей, місця організації

Гуртки організовуються на основі самодіяльності учнів під керівництвом вчителів-вихователів чи залучених спеціалістів.

При визначенні змісту і методів роботи враховуються вік, розумовий і фізичний розвиток школярів.

У гуртки об'єднують учнів одного чи паралельних і суміжних класів. Для початкової школи це 1:2; 3:4-х. Заняття проводяться у позанавчальний час, але регулярно - від 1 до 4 разів на місяць. Якщо це гуртки для дітей 1-4 кл. і груп продовженого дня, то вони повинні працювати частіше 1 разу на тиждень, але за часом бути нетривалими, щоб не втратити інтерес дітей до пошуку, творчості.

Основна проблема у роботі - це прагнення дітей відразу бачити результат. А його завжди можна досягти за одне заняття, тому потрібно передбачити проміжні результати і розвивати волю дітей.

 

2.Етапи підготовки роботи гуртка та його занять

Щоб гурткова робота мала суспільно-корисне спрямування, щоб учням було цікаво працювати потрібно заздалегідь врахувати їх потреби, можливості тощо. З цією метою варто провести серед учнів анкетування. Питання анкети можуть звучати таким чином:

1) Якщо у тебе є вільна хвилинка ти любиш:

вишивати;

в’язати спицями;

в’язати гачком;

конструювати і моделювати;

виготовляти сувеніри з різних матеріалів (картон, природні матеріали, текстильні матеріали);

шити;

2) Тобі найбільш подобається працювати з:

тканиною, нитками, хутром;

папером та картоном;

з дерев’яними та залізними предметами;

з різними природними матеріалами;

з пластиліном, глиною;

3)Що ти хотів би зробити із вибраного матеріалу?

пошити одяг для ляльки;

згачкувати прикрасу для свого одягу;

згачкувати обємну іграшку;

виготовити аплікацію, панно;

і свій варіант.

4)Скільки часу ти приділив би улюбленій справі?

по півгодини кожен день;

по годині через день;

декілька годин, 2 -3 рази на тиждень.

Дана анкета, яка була нами проведена дала нам змогу визначити, що найбільше цікавить дітей, який вид роботи їм подобається. А це, в свою чергу дає можливість добре спланувати роботу, вибрати відповідно тематику, матеріал, тощо.

Етапи організації роботи гуртка:

1. Вибір профілю гуртка.

2. Комплектування групи.

3. Визначення мети і завдань, розробка планів роботи.

4. Власне заняття.

5. Підсумкове заняття.

 

Структура гурткового заняття

Заняття гуртка проводиться у просторому світлому приміщенні, що відповідає санітарно-гігієнічним нормам. Красиво оформлене навчальне приміщення, чистота і порядок у ньому, правильно організоване робоче місце має велике виховне значення. Усе це дисциплінує дитину, сприяє підвищенню культури їх праці і творчої активності. Навчальне обладнання кабінету включає комплект меблів, інструменти і пристосування, що необхідні для організації заняття, зберігання і показ наочних посібників.

Гурткові заняття мають багато спільного з уроками в школі. Є чимало відмінних особливостей, які зумовлені різною кінцевою метою і змістом. Неоднорідним складом, добровільністю вибору ними видів занять, варіантністю змісту діяльності, відсутністю стимулюючого поточного і періодичного контролю. Починаючи з першого заняття, вчитель ставить перед собою мету виявляти індивідуальні особливості гуртківців, їх інтереси і нахили. Мотиви, що привели їх у гурток і спонукають їх займатися в ньому постійно. Для стимулюванні учнів позитивного відношення до занять в гуртку, керівником застосовуються різні методи і прийоми. Зокрема, цікаві розповіді, практичні застосування своїх іграшок.

На заняттях завжди є можливість виділити дітей, які працюють і акуратно, бережливо відносяться до інструментів, економно витрачають матеріал, вміють оригінально оформити виріб.

Пояснення нового матеріалу гуртківцям під час занять відбувається різноманітними способами. Швидше всього інформація подається в ході вступної бесіди з мобілізацією і систематизацією попередньо набутих знань, демонструючи наочні посібники моделі, пояснюючи і показуючи прийоми і способи виконання практичних дій чи застосування інструментів.

На кожному занятті вчитель вибирає методи навчання, методичні прийоми з урахуванням знань і практичних навичок, які отримали учні на попередніх заняттях гуртка. А звідси-методика роботи гуртка на початку навчального року відрізняється від тієї, яку застосовують в кінці року. Постійно розвивається інтерес учнів до занять і вчитель намагається вибрати таку форму їх проведення при якій надається учням можливість самостійно, творчо підходити до створення вибору за зразком чи у створенні своїх зразків. Вони залучають до пошуку нових форм, проявляють фантазію в оформленні сувенірів.

Надаючи дітям якомога більше самостійності, вчитель спрямовує їх на творчу діяльність, а це сприяє розвитку в них творчих здібностей, художній смак інтересів, формує вміння та навики учнів у трудовій діяльності.

Особливий інтерес у гуртківців викликають екскурсії в музеї чи на виставки декоративно-прикладного мистецтва. Відвідуючи виставки декоративно-прикладного мистецтва, учні мають можливість ознайомитися з роботами майстрів, що виконані на основі кращих художніх традицій народного мистецтва.

Пояснення теоретичного матеріалу і практичних завдань супроводжується демонстрацією різного роду наочним матеріалом. Демонстрація послідовності виконання вчителем конкретного завдання дає найбільш повне уявлення про процес роботи над виробом, про його зовнішній вигляд, форму, оформлення.

Невід’ємною частиною цієї роботи є наявність технологічних карток щодо конкретного виробу. Вчитель заготовляє їх до кожного виробу згідно плану гуртка.

Самі заняття можуть бути різні:

теоретичні

практичні

нетрадиційні

заняття-звіт

підсумкове заняття

Заняття не мають обов'язкової структури, але враховуючи психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку (необхідно часто змінювати види діяльності) можна запропонувати такі етапи: вступна бесіда, розмова по попередньому занятті, заняття по змісту роботи, гра, вікторина, підсумок (тощо) Предметні гуртки безпосередньо пов'язані із змістом шкільних програм, але не повторюють їх, а розширюють і поглиблюють знання учнів і вносять у роботу дослідницький, творчий елемент.

Тому структура таких гуртків відповідає структурі типів уроків. Найбільш поширеною є класифікація за І.Онишуком.

Елементи структури уроку у загальнопедагогічному значенні зумовлюються завданнями, які належить вирішувати на уроках певного типу, для успішного досягнення певних дидактичних цілей, тому кожний тип уроку має властиву тільки йому структуру, яку створює набір конкретних елементів.

1. Організаційна частина. До неї належать привітання, перевірка підготовленості учнів до уроку, виявлення відсутніх, повідомлення плану роботи. Мета її — мобілізувати дітей до праці, активізувати їх увагу, створити робочу атмосферу на уроці.

2. Мотивація навчальної діяльності. Передбачає формування в учнів потреби вивчення конкретного навчального матеріалу. Містить повідомлення теми, мети та завдань уроку. Виникненню мотивів для навчання сприяє чітке усвідомлення його мети — кінцевого, запланованого результату спільної діяльності викладача й учнів.

3. Перевірка знань учнів. Означає перевірку письмового домашнього завдання, яку проводять різними методами контролю залежно від поставленої мети: усна перевірка (опитування), вибіркова письмова перевірка за допомогою карток-завдань.

4. Стимулювання навчальної діяльності. Необхідне для розвитку в учнів зацікавленості до вивчення нової теми. Може здійснюватися за допомогою введення додаткової (вторинної) навчальної інформації, після чого буде викладатись основна, а також завдяки створенню викладачем проблемних, імітаційних або ігрових ситуацій.

5.Актуалізація опорних знань. Покликана забезпечити узгодження між викладеною вчителем інформацією та сприйняттям, засвоєнням, осмисленням її учнями. Щоб пояснення було зрозумілим, учням необхідно нагадати попередній вивчений матеріал, на базі якого засвоюватимуться нові знання.

6.Пояснення нового матеріалу. Полягає не тільки у викладанні, а й у керуванні процесом засвоєння учнями нових знань. Для успішного засвоєння учнями нових знань викладачеві, необхідно подбати про їх сприймання, розуміння, закріплення і застосування. Бажано щоб під час пояснення нового матеріалу між учнями і вчителем існував зворотний зв'язок для з'ясування незрозумілих моментів.

7.Діагностика правильності засвоєння учнями знань. Допомагає викладачеві, учням з'ясувати причину нерозуміння певного елемента змісту, невміння чи помилковості виконання інтелектуальної або практичної дії. Вона може бути здійснена за допомогою серії оперативних ко­роткочасних контрольних робіт (письмових, графічних, практичних), усних фронтальних опитувань. За допомогою комп'ютерної техніки діагностика може бути здійснена особливо оперативно. Результати її відкривають для викладача чітку картину диференційованості учнів за рівнем засвоєння навчального матеріалу.

8.Закріплення нового матеріалу. Здійснюється за допомогою вибіркового фронтального опитування учнів або за допомогою невеликої самостійної роботи. Для цього викладач повинен підібрати питання, завдання, які сприятимуть приєднанню нових знань до системи засвоєних раніше знань, умінь та навичок.

9.Підбиття підсумків уроку. Передбачає коротке повідомлення про виконання запланованої мети, завдань уроку. Учитель аналізує, що нового дізнались учні на занятті, якими знаннями та вміннями оволоділи, яке значення мають ці знання для наступного вивчення предмета. У підсумках уроку має бути відображено позитивні та негативні аспекти діяльності класу та окремих учнів, оцінено їх роботу.

10.Повідомлення домашнього завдання.

Містить пояснення щодо змісту завдання, методики його виконання, передбачає його запис на дошці, а учнями — в щоденник.

Тип уроку визначає особливості його структури (наявність, послідовність і взаємозв'язок елементів). Одні уроки охоплюють усі елементи структури, інші — тільки деякі.

Урок засвоєння нових знань. Засвоєння знань передбачає їх сприймання, усвідомлення, осмислення внутрішніх зв'язків і залежностей в предметах та явищах, запам'ятовування, узагальнення і систематизацію. Успішність засвоєння знань залежать від мети і мотивів. З урахуванням цього урок такого типу містить елементи: перевірка домашнього завдання, актуалізація та корекція опорних знань; повідомлення учням теми, мети й завдання уроку; мотивація учіння; сприймання й усвідомлення учнями матеріалу, осмислення зв'язків і залежностей між його елементами; узагальнення і систематизація знань; підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання.

Урок формування умінь і навичок. В основу формування структури такого уроку покладено дидактичну систему вправ і завдань, їх послідовність, яка сприяє досягненню освітньої мети. Згідно з логікою процесу засвоєння умінь і навичок урок передбачає: перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення учням теми, мети і завдань уроку і мотивацію учіння; вивчення нового матеріалу (вступні, мотиваційні і пізнавальні вправи); первинне застосування нових знань (пробні вправи); самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях (тренувальні вправи за зразком, інструкцією, завданням); творче перенесення знань і навичок у нові ситуації (творчі вправи), підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

Урок застосування знань, умінь і навичок. Застосування знань полягає в реалізації засвоєного на практиці. Воно є одночасно засобом і метою навчально-виховного процесу. Як засіб навчання набуті знання, уміння і навички застосовують на уроках різних типів. Комплексне їх застосування як мету навчання здійснюють на уроці цього типу, який охоплює перевірку домашнього завдання, актуалізацію і корекцію опорних знань, умінь і навичок; повідомлення теми, мети й завдань уроку та моти­вацію учіння школярів; осмислення змісту, послідовності застосування способів виконання дій; самостійне виконання учнями завдань під контролем і за допомогою учителя; звіт учнів про роботу, теоретичне обґрунтування результатів; підсумки уроку; повідомлення домашнього завдання.

Урок узагальнення і систематизації знань. Його завдання полягає в упорядкуванні та систематизації засвоєних знань. Воно може мати характер емпіричних узагальнень і виражатись у класифікації процесів, відповідних понять. Урок цього типу передбачає розвиток від окремого до загального. Його структуру складають: повідомлення теми, мети, завдань уроку та мотивація учіння; відтворення та узагальнення понять і засвоєння відповідної системи знань; узагальнення та систематизація основних теоретичних положень науки і відповідних ідей; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

Урок перевірки і корекції знань, умінь і навичок. Залежно від мети перевірки, змісту навчального матеріалу, методів і засобів контролю (диктанти, твори, розв'язування задач тощо) уроки цього типу мають різну структуру. Передбачає перевірку знань, вмінь і навичок різних рівнів — від виявлення знання учнями фактичного матеріалу, формулювання понять для розкриття системи знань, до творчого застосування їх в нестандартних умовах. За такого підходу структура уроку містить: повідомлення теми, мети і завдання уроку, мотивацію учіння; перевірку знання учнями фактичного матеріалу й основних понять; перевірку глибини осмислення учнями знань і ступеня їх узагальнення; застосування учнями знань у стандартних і змінених умовах; перевірку, аналіз і оцінювання виконаних робіт; підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.

Комбінований урок. Має дві або декілька рівнозначних освітніх мети, тому його структура змінюється залежно від того, які типи уроків і їх структурні елементи поєднують. Наприклад, структура комбінованого уроку-перевірки раніше засвоєного і засвоєння нових знань охоплює: повідомлення теми, мети і завдань уроку, мотивацію учіння; перевірку, оцінювання і корекцію раніше засвоєних знань; відтворення і корекцію опорних знань; сприймання, осмислення, узагальнення і систематизацію учнями нових знань; підсумки уроку і повідомлення домаш­нього завдання.

Розглянуті вище структури уроків є орієнтовними. Вони передбачають варіативність залежно від віку учнів, їх підготовки, змісту навчального матеріалу, методів навчання, місця проведення уроків тощо.

Гуртки юних техніків і натуралістів сприяють виконанню завдань політехнічної освіти, залученню учнів до практичної діяльності і розвивають інженерно-технічне мислення і логіку. Робота у таких гуртках носить переважно практичний характер, хоч тісно пов'язаний з теорією.

політехнічна освіта (гр.- багато, багато що, і - мистецтво) - навчання, що дає знання про головні галузі і наукові принципи виробництва, сприяє виробленню загальнотехнічних практичних навичок, необхідних для участі у виробничій праці.

 





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-12-05; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 2273 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Лаской почти всегда добьешься больше, чем грубой силой. © Неизвестно
==> читать все изречения...

757 - | 700 -


© 2015-2024 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.01 с.