Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ƒжерела ≥нформац≥њ та њх використанн€ в науково-досл≥дн≥й робот≥




” процес≥ п≥дготовки та проведенн€ будь-€кого досл≥дженн€ можна вид≥лити пТ€ть головних етап≥в:

- етап накопиченн€ науковоњ ≥нформац≥њ: б≥бл≥ограф≥чний пошук науковоњ ≥нформац≥њ, вивченн€ документ≥в, основних джерел теми, складанн€ огл€ду л≥тератури, виб≥р аспект≥в досл≥дженн€;

- формулюванн€ теми, мети ≥ завданн€ досл≥дженн€, визначенн€ проблеми, обірунтуванн€ обТЇкту ≥ предмету, мети, головних завдань, г≥потези досл≥дженн€;

- теоретичне досл≥дженн€ Ц обірунтуванн€ напр€м≥в, виб≥р загальноњ методики, метод≥в, розробка концепц≥њ, параметр≥в, формулюванн€ висновк≥в досл≥дженн€;

- проведенн€ експерименту Ц розробка програми, методики, одержанн€ ≥ анал≥з даних, формулюванн€ висновк≥в ≥ результат≥в досл≥дженн€;

- оформленн€ результат≥в наукового досл≥дженн€, висновк≥в, рекомендац≥й, уточненн€ науковоњ новизни та практичноњ значущост≥.

як бачимо, досл≥дженн€ розпочинаЇтьс€ з анал≥зу ≥нформац≥йних матер≥ал≥в з обраноњ теми.

≤нформац≥ю под≥л€ють на:

- огл€дову (вторинну) огл€д наукових матер≥ал≥в;

- релеративну, що м≥ститьс€ в описах прототип≥в наукових завдань;

- реферативну (вторинну), що м≥ститьс€ в анотац≥€х, резюме, рефератах;

- сигнальну (вторинну) Ц ≥нформац≥ю попереднього пов≥домленн€;

- дов≥дкову (вторинну) Ц систематизован≥ коротк≥ в≥домост≥ в будь-€к≥й галуз≥ знань.

ќтже, при опрацюванн≥ ≥нформац≥њ њњ можна под≥лити на дв≥ групи.

ѕервинна ≥нформац≥€ Ц це вих≥дна ≥нформац≥€, €ка Ї результатом безпосередн≥х соц≥олог≥чних експериментальних досл≥джень, вивченн€ практичного досв≥ду (це фактичн≥ дан≥, з≥бран≥ досл≥дником, њх анал≥з ≥ перев≥рка).

¬торинна ≥нформац≥€ Ц це результат анал≥тичноњ обробки та публ≥кац≥њ ≥нформац≥њ з теми досл≥дженн€ (це опубл≥кован≥ документи, огл€д ≥нформац≥њ з теми). ÷е:

- ≥нформац≥йн≥ виданн€ (сигнальна ≥нформац≥€, реферативн≥ журнали, експрес-≥нформац≥€, огл€ди);

- дов≥дкова л≥тература (енциклопед≥њ, словники);

- каталоги ≥ картотеки;

- б≥бл≥ограф≥чн≥ виданн€ (схеми 1, 2).

÷€ ≥нформац≥€ служить теоретичним та експериментальним п≥дірунт€м, основою проведенн€ наукового досл≥дженн€, Ї доказом науковоњ обірунтованост≥ роботи њњ, достов≥рност≥ та новизни.

 

—хема 1. —хема процесу збору та анал≥зу науковоњ ≥нформац≥њ.

 

—хема 2. «агальна схема збору та анал≥зу науковоњ ≥нформац≥њ.

 

ƒостов≥рн≥сть Ц це достатн€ правильн≥сть, доказ того, що названий результат (закон, сукупн≥сть факт≥в) Ї ≥стинним, правильним. ƒостов≥рн≥сть результат≥в ≥ висновк≥в обірунтовуЇтьс€ експериментом, лог≥чним доказом, анал≥зом л≥тературних та арх≥вних джерел, перев≥рених на практиц≥. ™ три групи метод≥в доказу достов≥рност≥: анал≥тичн≥, експериментальн≥, п≥дтвердженн€ практики.

ƒо найважлив≥ших метод≥в наукового п≥знанн€ належать анал≥тичн≥ методи. ѓх суть Ц доказ результату через лог≥чн≥, математичн≥ перетворенн€, анал≥з статистичних даних, опубл≥кованих ≥ неопубл≥кованих документ≥в (обл≥кових, планових, анал≥тичних, анкетних). ” процес≥ експерименту провод€тьс€ науков≥ досл≥дженн€ пор≥внюютьс€ теоретичн≥ та експериментальн≥ результати. ѕри з≥ставлен≥ наукового результату з практикою необх≥дний зб≥г теоретичних положень з €вищами, що спостер≥гаютьс€ в практичних ситуац≥€х. “ому дл€ вивченн€ теоретичного п≥дірунт€ теми досл≥дженн€ потр≥бне глибоке опрацюванн€ джерел ≥нформац≥њ.

«нанн€ опубл≥кованоњ ≥нформац≥њ даЇ змогу глибше осмислити науковий ≥ практичний матер≥ал ≥нших вчених, досл≥дник≥в, ви€вити р≥вень досл≥дженост≥ конкретноњ теми, п≥дготувати огл€д л≥тератури з теми. ѕотр≥бну наукову ≥нформац≥ю досл≥дник отримуЇ в б≥бл≥отеках та органах науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ.

‘орми обслуговуванн€ читач≥в у б≥бл≥отеках майже скр≥зь однаков≥:

- дов≥дково-б≥бл≥ограф≥чне обслуговуванн€;

- читальний зал;

- абонемент або м≥жб≥бл≥отечний обм≥н (ћЅќ);

- заочний абонемент;

- виготовленн€ фото ≥ ксерокоп≥й;

- виготовленн€ м≥кроф≥льм≥в.

ƒл€ опрацюванн€ джерел з обраноњ теми використовують ≥нформац≥йно-пошуковий апарат б≥бл≥отеки.

ќсновою ≥нформац≥йно-пошукового апарату б≥бл≥отек Ї каталоги. ÷е розташован≥ в пор€дку алфав≥ту картки з описом видань. ¬ алфав≥тному каталоз≥ Ц за пр≥звищами автор≥в та назвами публ≥кац≥й незалежно в≥д њх зм≥сту; в предметному Ц картки з описом л≥тературних джерел згрупован≥ за предметними рубриками теж в алфав≥тному пор€дку основн≥ каталоги формуютьс€ за принципом алфав≥ту або за принципом систематизац≥њ знань.  р≥м основних каталог≥в створюютьс€ допом≥жн≥: каталог пер≥одики, картотеки статей ≥ реценз≥й. ќсновними каталогами Ї систематичний ≥ алфав≥тний.

јлфав≥тн≥ каталоги м≥ст€ть картки на книги, розташован≥ в алфав≥тному пор€дку пр≥звищ автор≥в чи назв, при цьому беретьс€ спочатку перша буква слова, за €ким ≥де опис, пот≥м - друга ≥ т.д.

—истематичн≥ каталоги м≥ст€ть картки на книги, в €ких назви роб≥т розташован≥ за галуз€ми знань, зг≥дно з д≥ючою класиф≥кац≥Їю науки.

ѕредметн≥ каталоги м≥ст€ть картки з назвами твор≥в з конкретних проблем ≥ питань одного зм≥сту.

ўоб користуватись каталогами, потр≥бно добре знати принцип њх побудови.

ѕров≥дне м≥сце належить алфав≥тним каталогам. ѕо них можна встановити, €к≥ твори того чи ≥ншого автора Ї в б≥бл≥отец≥.  артки каталогу розставлен≥ за першим словом б≥бл≥ограф≥чного опису книги: пр≥звища автора або назви книги, €ка не маЇ автора. якщо перш≥ слова сп≥впадають, картки розставл€ютьс€ за другим словом.  артки автор≥в з однаковим пр≥звищем Ц за алфав≥том њх ≥н≥ц≥ал≥в тощо.

¬ систематичних каталогах картки згрупован≥ в лог≥чному пор€дку за галуз€ми знань. ѕосл≥довн≥сть розм≥щенн€ карток в≥дпов≥даЇ визначен≥й б≥бл≥ограф≥чн≥й класиф≥кац≥њ - ”ƒ  чи ЅЅ .

ƒов≥дковий апарат систематичного каталогу включаЇ посиланн€, в≥дправленн€, дов≥дков≥ картки та алфав≥тно-предметний покажчик. ѕосиланн€ вказуЇ, де знаходитьс€ л≥тература з близького чи сум≥жного питанн€ (Ђдив. такожї), в≥дправн≥ карточки (Ђдив.ї) показують в €кому в≥дд≥л≥ знаходитьс€ л≥тература з даного питанн€.

ѕредметний каталог концентруЇ близьк≥ за зм≥стом матер≥али в одному м≥сц≥, що дуже зручно дл€ досл≥дника.

 лючем до каталог≥в б≥бл≥отеки Ї б≥бл≥ограф≥чн≥ покажчики. ¬они можуть бути р≥зними за своњм завданн€м, зм≥стом ≥ формою. ƒл€ визначенн€ стану вивченост≥ теми потр≥бно звернутись до ≥нформац≥йних видань, €к≥ випускають ≥нститути та служби науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ, центри ≥нформац≥њ, б≥бл≥отеки ≥ охоплюють вс≥ галуз≥ народного господарства. “ут можна ознайомитись не лише з в≥домост€ми про надрукован≥ прац≥, а й з вм≥щеними ≥де€ми та фактами. ѓх характеризуЇ новизна поданоњ ≥нформац≥њ, повнота охопленн€ джерел ≥ на€вн≥сть дов≥дкового апарату, що полегшуЇ пошук ≥ систематизац≥ю л≥тератури.

«б≥р та обробку цих матер≥ал≥в в ”крањн≥ зд≥йснюють  нижкова палата ”крањни, ”крањнський ≥нститут науково-техн≥чноњ ≥ економ≥чноњ ≥нформац≥њ (”кр≤Ќ“≈≤), Ќац≥ональна б≥бл≥отека ”крањни ≥м. ¬.≤. ¬ернадського та ≥нш≥ б≥бл≥отечно-≥нформац≥йн≥ установи загальнодержавного або рег≥онального р≥вн€.

ќсновна маса видань названих установ под≥л€Їтьс€ на три види:

- б≥бл≥ограф≥чн≥;

- реферативн≥;

- огл€дов≥.

Ѕ≥бл≥ограф≥чн≥ виданн€ показують, що видано з питанн€, €ке ц≥кавить досл≥дника; часто це сигнальн≥ покажчики без анотац≥й ≥ реферат≥в. ÷≥нн≥сть њх - у оперативност≥ ≥нформац≥њ про вих≥д у св≥т в≥тчизн€ноњ ≥ заруб≥жноњ л≥тератури.

–еферативн≥ виданн€ м≥ст€ть публ≥кац≥њ реферат≥в з коротким викладом зм≥сту первинного документа, фактичними даними ≥ висновками (експрес ≥нформац≥йн≥, реферативн≥ журнали, зб≥рники та ≥н.), наприклад: –∆ Ђ≈коном≥ка. ≈коном≥чн≥ наукиї. ¬иданн€м  нижковоњ палати ”крањни Ї б≥бл≥ограф≥чн≥ покажчики: ЂЋ≥топис книгї, ЂЋ≥топис газетних статейї, ЂЌов≥ виданн€ ”крањниї тощо.

ƒл€ пошуку та анал≥зу л≥тератури, що видана в минул≥ роки, маЇ ретроспективна б≥бл≥ограф≥€, призначенн€ €коњ Ї п≥дготовка ≥ розповсюдженн€ б≥бл≥ограф≥чноњ ≥нформац≥њ про виданн€ за певний пер≥од часу в минулому. ÷е можуть бути: тематичн≥ огл€ди, прайс-листи видавництв, пристаттЇв≥ списки л≥тератури тощо.

ѕор€д з ≥нформац≥йними виданн€ми орган≥в Ќ“≤ дл€ ≥нформац≥йного пошуку сл≥д використовувати автоматизован≥ ≥нформац≥йно-пошуков≥ системи, бази ≥ банки даних, Internet. „ерез службу Internet можна отримати р≥зноман≥тну ≥нформац≥ю. Ќе випадково говор€ть, що Internet знаЇ все.

«а останн≥ роки широко розвиваЇтьс€ державна система збору, обробки, збер≥ганн€, ефективного пошуку та передач≥ ≥нформац≥њ з використанн€м сучасноњ обчислювальноњ техн≥ки. –озробкою методолог≥њ створенн€ ефективних ≥нформац≥йних систем займаЇтьс€ наука ≥нформатика, €ка маЇ р€д специф≥чних напр€мк≥в розвитку:

- техн≥чне створенн€ автоматизованих ≥нформац≥йно-пошукових систем;

- програмний - забезпеченн€ обчислювальних машин програмами дл€ користувач≥в;

- алгоритм≥чний - розробка алгоритм≥в зм≥сту баз ≥ банк≥в даних.

—укупн≥сть ун≥ф≥кованих ≥нформац≥й та послуг поданих в стандартизованому вигл€д≥ називаЇтьс€ ≥нформац≥йним продуктом Ц це спец≥ал≥зован≥ нормативн≥ виданн€, державн≥ стандарти, буд≥вельн≥ норми ≥ правила тощо.

Ќакопиченн€ ≥ збер≥ганн€ великих ≥нформац≥йних масив≥в Ц баз даних, дозвол€Ї систематизувати документи за ознаками певноњ тематики, а також формувати банки даних, дл€ оперативного багатоц≥льового використанн€ в≥дпов≥дноњ ≥нформац≥њ.

ƒосить попул€рним за останн≥ роки стало використанн€ ≥нформац≥йноњ WEB-стор≥нки компТютер≥в.

¬ майбутньому б≥бл≥отека буде ≥снувати €к:

- спец≥ально встановлен≥ фонди документ≥в, €к≥ повинн≥ знаходитись в прим≥щенн≥ б≥бл≥отек;

- €к ф≥зичний прост≥р дл€ матер≥ал≥в в нецифров≥й форм≥ ≥ €к пункт доступу дл€ тих, хто не може дозволити соб≥ мати необх≥дн≥ засоби дл€ отриманн€ ≥нформац≥њ;

- накопиченн€ метаданих або опису зм≥сту матер≥ал≥в, дл€ посиланн€ та полегшенн€ пошуку ≥нформац≥њ;

- збереженн€ документ≥в ≥ повТ€заних з ними метаданих;

- сфера доступу та послуги по ≥нструктуванню.

‘ункц≥онуванн€ автоматизованих систем обробки ≥нформац≥њ (ј—ќ≤) ірунтуЇтьс€ на машинному перетворенн≥ ≥нформац≥њ з в≥дпов≥дноњ проблеми. ј—ќ≤ використовуЇтьс€ у науково-досл≥дному процес≥ в звТ€зку ≥з зростанн€м обс€г≥в ≥нформац≥њ до таких меж, коли досл≥джувати будь-€ку проблему без ≈ќћ неможливо. —труктура ≥нформац≥йноњ системи включаЇ в себе банк даних: файл, секц≥ю файлу, наб≥р файл≥в, згрупованих у банку даних.

Ѕанк даних Ї сукупн≥стю набор≥в файл≥в, згрупованих у масивах даних.

¬≥домо, що в практиц≥ м≥жнародних орган≥зац≥й у процес≥ обм≥ну ≥нформац≥Їю та при вир≥шенн≥ завдань м≥жнародних економ≥чних, науково-техн≥чних, культурних, спортивних та ≥нших звТ€зк≥в використовуютьс€ скорочен≥ назви крањн - блоки буквеноњ та цифровоњ ≥дентиф≥кац≥њ крањн.

ћ≥жнародна орган≥зац≥€ з стандартизац≥њ (≤—ќ) розробила коди дл€ кожноњ крањни.

ўодо ”крањни традиц≥йно вживають так≥ блоки буквеноњ та цифровоњ ≥дентиф≥кац≥њ:

- двобуквений алфав≥тний код ”крањни -UA- рекомендований ћ≥жнародною орган≥зац≥Їю з стандартизац≥њ (≤—ќ) дл€ м≥жнародних обм≥н≥в, €кий даЇ змогу утворювати в≥зуальну асоц≥ац≥ю ≥з загальноприйн€тою назвою ”крањни без будь-€кого посиланн€ на њњ географ≥чне положенн€ або статус;

- трибуквений пор€дковий код - 804 - присвоЇний статистичним бюро ќрган≥зац≥њ обТЇднаних нац≥й ≥ використовуЇтьс€ дл€ статистичних розрахунк≥в.

÷≥ блоки ≥дентиф≥кац≥њ ”крањни заф≥ксован≥ дл€ використанн€ ћ≥жнародною орган≥зац≥Їю з стандартизац≥њ у стандарт≥ Ќ—ќ 3166-88 Ђ оды дл€ представлени€ названий странї.

ќќЌ у своњй робот≥ також користуЇтьс€ цими трьома блоками ≥дентиф≥кац≥њ ”крањни.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 726 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќачинать всегда стоит с того, что сеет сомнени€. © Ѕорис —тругацкий
==> читать все изречени€...

536 - | 431 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.017 с.