Урок 26. Музичний калейдоскоп

 

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (приймати мету, поставлену вчителем, і відповідно до неї виконувати необхідні дії, контролювати й оцінювати свої результати; орієнтуватися у часі; переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (до­тримувати норми культури мовлення й культури поведінки); здоров'язбережувальну (усвідомлювати необхідність безпечної поведінки для збереження здоров'я; фор­мувати правильну поставу); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учите­лем; виявляти ініціативу); інформаційно-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на попередніх уроках);

· предметні: узагальнити вивчений упродовж III чверті матеріал; з'ясувати ступінь засвоєння та розуміння музики (як мистецтва, що розповідає про життя людей і навколишній світ), ступінь усвідомлення особливостей емоційного змісту музи­ки; усвідомити необхідність музики як складової життя людини; розвивати вміння орієнтуватися в засобах музичної виразності; прищеплювати шанобливе ставлення до світової музичної спадщини, інтерес до музики та співу.

Музичний матеріал: пісні та музичні твори, прослухані та вивчені впродовж III чверті.

Обладнання: фонохрестоматія; ТЗН; дитячі музичні інструменти; «музичні пелюстки» із завданнями; картки; конверти.

Наочні посібники: портрети композиторів, зображення музичних інструментів.

Тип уроку: урок узагальнення знань, умінь і навичок.

 

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (Ф. Шопен «Полонез»)

 

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Добігає кінця III чверть, наближаються весняні канікули. Ми маємо перевірити, чи запам’ятали все, що вивчили протягом чверті. Зверніть увагу на дошку: там «виросла» перша весняна «квітка», але пелюстки в неї ще дуже слабкі й ледь-ледь розтулилися. Якщо ми виконаємо завдання пелюсток, заспіваємо пісні, то квіточка набереться сил і розквітне повністю!

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

 

Перевірка засвоєння учнями знань, умінь і навичок

Завдання першої пелюстки

· Пригадайте назви музичних творів та їх авторів. Розподіліть їх на вокальні й інструментальні (на дошці — назви вивчених творів):

• «Подоляночка»; • козачок;

• «Зозуля»; • гопак;

• камаринська; • «Танець маленьких лебедів»;

• «Гарний танець гопачок»; • «Танець ельфів».

Завдання другої пелюстки

· Розкажіть, чим схожі та чим різняться опера та балет.

Завдання третьої пелюстки

· Оберіть схему, що відповідає руху вальсу, полонезу, мазурки, польки, го­пака.

 

Раз два раз два три

Завдання четвертої пелюстки

· Упізнайте на слух за фрагментом музичний твір. Назвіть його та його автора.

Учні слухають фрагменти творів: П. Чайковського «Вальс сніжинок»

(із балету «Лускунчик»), «Танець маленьких лебедів» (із балету «Лебе­дине озеро»); Е. Ґріґа «Похід гномів»; М. Мусоргського «Гопак» (із опе­ри «Сорочинський ярмарок»).

Завдання п'ятої пелюстки

· Проплескайте ритм та впізнайте пісню за ритмічним малюнком: (Польська народна пісня «Зозуля»), (Українська народна пісня «Подоляночка».)

Завдання шостої пелюстки

· З’єднайте поняття з його визначенням.

Вистава, у якій думки та почуття передаються танцем

Музична вистава, у якій всі герої співають

Завдання сьомої пелюстки

· Розкладіть до відповідних конвертів назви танців.

Учні отримують по 3 конверти («Народний танець», «Бальний танець і «Сучасний танець») і картки впереміш із назвами окремих танців.

 

Народний танець	Бальний танець	Сучасний танець
Гопак	Мазурка	Ча –ча –ча
Лезгинка	Полька	Ссамба
Бульба	Вальс	Румба
Бариня	Менует	Джайв
Камаринська	Полонез

 

Завдання восьмої пелюстки

·Що є основою балету — класичний танець, народний чи бальний? (Класич­ний танець)

·

Завдання дев'ятої пелюстки

· Що є основою танцювальності у музиці? (Тембр, лад, мелодія, ритм, динаміка)

Завдання десятої пелюстки

·Утворіть оркестр, оберіть диригента та проспівайте пісню із супроводом (пісню обирають за бажанням учнів).

Учитель. Усі завдання виконано, квітка розтулила всі свої пелюсточки. Отже, настала весна і на вас чекають веселі канікули. Виконаймо для нашої квітки одну з вивчених пісень!

Учні виконують пісні за власним вибором.

 

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учні виходять із класу під музику (Ф. Шопен «Полонез»).

Урок 27. КРАЇНА ЧІТКИХ КРОКІВ

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя, переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (формувати естетичне став­лення до навколишньої дійсності); здоров'язбережувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій; усвідомлювати необхідність безпечної поведінки для збереження здоров'я); соціальну (співпрацювати з одно­класниками й учителем); інформаційно-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);

· предметні: розширити уявлення про емоційний зміст музики; опанувати понят­тя «марш» та «маршова музика», «пунктирний ритм»; розвивати уяву, уміння ім­провізувати; удосконалювати вокальні навички; прищеплювати інтерес до музики та співу.

Музичний матеріал: Ф. Шопен «Полонез», Д. Кабалевський «Три варіанти маршу», українська народна лічилка «Раз, два, три, чотири», Р. Рустамов «Пісня про барабан­щика».

Обладнання: фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН.

Наочні посібники: підручник; портрети Ф. ІІІопена, Д. Кабалевського; зображення му­зичних інструментів (барабана, рояля, гобоя, віолончелі).

Тип. уроку: комбінований урок.

 

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (Ф. Шопен «Полонез»).

 

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Державні свята зазвичай відзначають військовими парадами. Чи відома вам музика, що допомагає так злагоджено крокувати військовим на параді? Сьогодні ми розглянемо її докладніше.

 

3. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Музика, що супроводжує рухи людей у темпі кроку, виникла давно. Під цю музику воїни вирушали у похід, під її радісні звуки поверталися додому. Цією музикою починаються циркові вистави, коли всі артисти цирку виходять на арену; її ми можемо почути на урочистих зустрічах, на спортив­них змаганнях, у концертних залах, театрах, кіно. Це — музика маршу.

Марш (у перекладі з франц.— рух, похід, ходіння) — музичний твір в енергійному, чіткому ритмі та наближеному до крокування темпі. Мар­шова музика — чітка, енергійна, ритмічна, бадьора. Під неї легко кро­кувати. Марші зазвичай мають дводольний або чотиридольний розмір.

Раз два раз два три чотири

Історія виникнення жанру марш дуже цікава. У давньогрецьких трагеді­ях ритмічний акомпанемент супроводжував вихід акторів на сцену. Наприкін­ці XVI ст. солдати армії римського імператора Максиміліана маршували під акомпанемент флейти й барабана; цей звичай запозичили французи. Марш — це інструментальний або вокальний музичний твір, що має чіткий ритм кроку­вання, ходи. Марші бувають похідними, урочистими, спортивними, казкови­ми, траурними, святковими.

Як і будь-який «музичний кит», марш має різний характер. Дмитро Кабалевський, із музикою якого ми вже зустрічалися, створив «Три варіанти мар­шу». Уже сама назва підказує нам, що ми почуємо три різновиди музики.

·Послухайте «Три варіанти маршу» Д. Кабалевського. Хто крокує у кожно­му з варіантів маршу? Чим вони різняться?

Слухання твору Д. Кабалевського «Три варіанти маршу»

·Послухайте ще раз твір Д. Кабалевського та рухами покажіть, хто крокує під цю музику: військові — тупотіть ногами, діти — плескайте долонями по колінах, іграшки — тарабаньте пальцями по парті.

Повторне слухання твору Д. Кабалевського «Три варіанти маршу»

(із пластичним інтонуванням)

· У виконанні якого інструмента ви слухали «Три варіанти маршу»?

· Як ви вважаєте, під час військового чи спортивного параду може звучати марш у виконанні цього інструмента? Обґрунтуйте свою відповідь.

Вправа «Незавершене речення»

Учитель починає фразу, а учні мають її завершити.

·Інструментальний чи вокальний музичний твір, що має енергійний чіткий ритм, помірний темп, дводольний розмір, називають... (маршем).

·Марші бувають... (похідними, урочистими, спортивними, казковими, тра­урними, святковими).

·Основою всіх видів вокальної та інструментальної музики є... (пісня, та­нець, марш).

Вокально-хорова робота

Учитель. Пригадайте українську народну лічилку «Раз, два, три, чотири».

·Як потрібно проспівати її, щоб надати пісенного характеру? танцювально­го? маршового?

Виконання поспівки «Раз, два, три, чотири» (у пісенному, танцювальному, маршовому характері — з плавними рухами рук, оплесками та крокуванням відповідно)

Серед багатьох музичних інструментів є інструмент, який зручно взяти у похід, який допомагає чітко крокувати. Про який інструмент ідеться? (На дошці — зображення музичних інструментів: барабана, рояля, гобоя, віолон­челі.)

·Саме про барабан ідеться у творі Р. Рустамова «Пісня про барабанщика» (с. 120 121 підручника). Послухайте її. Якою є головна думка цієї пісні?

 

Слухання «Пісні про барабанщика» Р. Рустамова

·У якому характері написано цю пісню?

·Чому для цієї пісні обрано саме маршовий характер?

Розучування «Пісні про барабанщика» Р. Рустамова (із проплескуванням ритму)

Як ви помітили, особливістю маршової музики є ритм, що називають пунк­тирним.

 

Пунктирний ритм — поєднання подовженої сильної та скороченої слаб­кої долі.

Проплескування ритму «Пісні про барабанщика» Р. Рустамова (виконання з Крокуванням)

 

4.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учні виходять із класу під музику (Р. Рустамов «Пісня про барабанщика»).

 

Урок 28. МУЗИКА МУЖНІХ ЛЮДЕЙ

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя, переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (формувати естетичне став­лення до навколишньої дійсності); здоров'язбережувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій; усвідомлювати необхідність безпечної поведінки для збереження здоров'я); соціальну (співпрацювати з одно­класниками й учителем); громадянську (усвідомлювати свою приналежність до пев­ного соціально-культурного середовища); інформаційно-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);

· предметні: розширити уявлення про емоційний зміст музики, засоби її виразно­сті; розвивати уяву, уміння імпровізувати, сприймати музику; удосконалювати во­кальні навички; прищеплювати музичну культуру та кращі моральні якості (спів­чуття, людяність, любов до рідного краю), інтерес до музики та співу, до вивчення світової музичної творчості.

Музичний матеріал: Ф. Шуберт «Воєнний марш», О. Александров «Священна війна», С. Чарнецький «Ой у лузі червона калина», українська народна пісня «Гей, розви­вайся, дуб зелененький», Р. Рустамов «Пісня про барабанщика».

Обладнання: фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН.

Наочні посібники: підручник; портрети Ф.Шуберта, О. Александрова, С. Чарнецького. Тип уроку: комбінований урок.

 

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (Р. Рустамов «Пісня про барабанщика»).

 

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Упродовж навчального року ми дізналися про «трьох китів» у музиці — пісню, танець і марш. Також ми дізналися, що Пісенний і Танцю­вальний кити іноді товаришують, тобто пісня набуває танцювальності, а та­нець — пісенності. А чи можуть потоваришувати пісня та марш? Саме на це за­питання ми відповімо сьогодні на уроці.

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Музику створювали завжди, адже вона виражає думки й пере­живання людини. І війна, якою б страшною вона не була, не може викресли­ти з людського життя музику. У воєнній музиці марш є основним жанром: під його звуки воїни долають труднощі походів, крокують на парадах, ушанову­ють пам’ять загиблих товаришів. Саме марш об’єднує військових у стрункий стрій. Існують різні види воєнних маршів: парадний, похідний, зустрічний, прощальний, і відповідно у кожного з них — свій характер.

· Поміркуйте: чому марш називають музикою мужніх людей?

· Послухайте «Воєнний марш» Ф. Шуберта та визначте: до якого виду мар­шів він належить?

Слухання твору Ф. Шуберта «Воєнний марш»

· Завдяки чому ви визначили маршовий характер прослуханого твору? (Завдяки мелодії, ритму, темпу, динаміці)

Є воєнні марші, що стали символами боротьби. На початку Великої Віт­чизняної війни був опублікований вірш Василя Лебедєва-Кумача, що почи­нався словами: «Вставай, страна огромная, // Вставай на смертный бой». Під сильним враженням від рядків цієї поезії керівник Ансамблю пісні і танцю Червоної Армії Олександр Александров написав пісню, що ввійшла в історію як одна з кращих пісень років війни. Наступного дня на репетиції ансамблю композитор оголосив про розучування нової пісні — «Священна війна». Після напруженої репетиції колектив виїхав на вокзал для виступу перед бійцями, які від’їжджали на фронт.

У залі очікування вокзалу було гамірно. Оголошення про перше виконан­ня пісні «Священна війна» потонуло в загальному гулі. Але ось здійнялася ру­ка диригента — і зала поступово затихла... А коли зазвучав другий куплет, за­панувала цілковита тиша. П’ять разів поспіль співав ансамбль «Священну вій­ну» на прохання бійців! Так почався шлях цієї пісні, славетний і довгий.

Ця пісня неймовірно впливала на солдатів. Один із захисників Батьківщи­ни згадував: «Коли зазвучала написана Александровим пісня «Священна вій­на», що стала справді народною, трепет душевного хвилювання охопив усіх солдатів і офіцерів... Кожен із них міцніше стискав свою зброю. Обличчя по­суворішали. Я дивився на солдатів і офіцерів — моїх бойових друзів-воїнів — і відчував серцем їхню готовність до суворих боїв».

· Послухайте пісню «Священна війна» О. Александрова. Як впливає ця піс­ня на ваші почуття?

Слухання пісні «Священна війна» О. Александрова

Як і «Священна війна», так і українська народна пісня «Ой у лузі черво­на калина» символізує боротьбу за свободу й незалежність рідного краю. «Ой у лузі червона калина» — це одна з найвідоміших і в наш час пісень січових стрільців. Її наспів можна почути на концертах, громадських зборах, урочи­стих святах і просто в побуті. Українські січові стрільці були першими укра­їнськими частинами на бойовищах Східної Європи. їхня боротьба мала вели­ке значення для збереження військових традицій, для зростання українського патріотизму. Пам’ять про українських січових стрільців і досі жива в народі.

Пісня «Ой у лузі червона калина» — стрілецька за змістом і духом, про­те народилася вона поза стрілецьким військом. Слова цієї пісні належать Сте­пану Чарнецькому — українському поетові й театральному діячеві, режисеро­ві та художньому керівникові Руського народного театру у Львові. Саме з теа­тральної сцени вперше пролунала пісня «Ой у лузі червона калина». Сталося це 1913 року, і відтоді пісня вже ніколи не змовкала. Життя і людська воля зробили пісню народною, збагатили її варіантами, різними емоційними відтін­ками й настроями. Невипадково пісню «Ой у лузі червона калина» інколи вва­жають другим гімном вільної України.

· Послухайте пісню «Ой у лузі червона калина». Яке враження вона на вас справила? Оберіть слова для її характеристики: могутня, волелюбна, ду­жа, заклична, нездоланна, незламна, полум’яна, непохитна, сувора, рі­шуча, переможна, героїчна, вольова, стійка, богатирська.

Слухання пісні С. Чарнецького «Ой у лузі червона калина»

· Чому ця пісня має велике значення для духовності українського народу?

Вокально-хорова робота

Учитель. Відвагу, мужність, незламність ми можемо відчути ще в одній українській народній пісні — «Гей, розвивайся, дуб зелененький» (с. 124 під­ручника).

· Послухайте її. Чи може ця пісня бути музикою мужніх людей? Якщо так, то чому?

Слухання української народної пісні «Гей, розвивайся, дуб зелененький» Продовження розучування пісні Р. Рустамова «Пісня про барабанщика»

 

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учні виходять із класу під музику (О. Александров «Священна війна»).

Урок 29. МАРШІ УКРАЇНСЬКОЇ ЗЕМЛІ

 

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя; переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (формувати естетичне став­лення до навколишньої дійсності); здоров'язбережувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій; усвідомлювати необхідність безпечної поведінки для збереження здоров'я); соціальну (співпрацювати з одно­класниками й учителем); громадянську (усвідомлювати свою приналежність до пев­ного соціально-культурного середовища); інформаційно-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);

· предметні: розширити уявлення про емоційний зміст музики; звернути увагу на відображення в мистецьких творах історичного минулого нашого народу; розви­вати уяву, уміння інтерпретувати складні музичні твори; удосконалювати вокальні навички; прищеплювати патріотичні почуття, інтерес до музики та співу, до вивчен­ня народної музичної творчості.

Музичний матеріал: О. Александров «Священна війна», Є. Адамцевич «Запорізь­кий марш», українська народна пісня «Засвіт, встали козаченьки», П. Майборода «Марш», стрілецька пісня «Гей, там на горі Січ іде», українська народна пісня «Гей, розвивайся, дуб зелененький».

Обладнання: фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН.

Наочні посібники: підручник; портрети О. Александрова, Є. Адамцевича.

Тип уроку: комбінований урок.

 

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (О. Александров «Священна війна»).

 

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Ви вже знаєте, що під музику маршів воїни вирушали у по­хід та поверталися додому. Марш ми можемо почути на урочистих зустрічах, на спортивних та військових парадах. Музику маршу дуже шанували козаки. Чому — дізнаймося сьогодні на уроці!

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Україна — край козацької слави, який мужньо боронили від ворогів славетні козаки. Козаки не могли жити без доброї пісні, без музики.

· Пригадайте пісні, що ми вивчали, у яких ідеться про козаків.

Так, це — українські народні пісні «Гей, розвивайся дуб зелененький», «їхав козак за Дунай». Захищати свободу рідної землі, вирушати у похід коза­кам допомагала музика: попереду козаків йшли музиканти та підбадьорювали воїнів мужнім маршем — і ця музика додавала сил, єднала воїнів. У цих мар­шах — любов до Батьківщини, слава минулих подвигів.

Український композитор та кобзар Євген Адамцевич створив багато мар­шів. У музиці «Запорізького маршу» ми чуємо героїчне минуле нашої країни. В уяві постають образи славного козацького минулого нашої Батьківщини.

· Послухайте «Запорізький марш» Є. Адамцевича й опишіть свої враження від нього.

Слухання твору Є. Адамцевича «Запорізький марш»

· Які засоби виразності відіграють важливу роль у створенні маршового ха­рактеру твору?

Мабуть, однією з найпопулярніших українських народних пісень є пісня «Засвіт встали козаченьки».

За переказами, автор пісні «Засвіт встали козаченьки» — легендарна піс- нярка з Полтавщини Маруся Чурай. Вона склала цю пісню в день розставання з коханим, який вирушив із козаками в похід.

Сповнену туги ліричну пісню полюбили козаки. Її виконували в походах; із часом вона стала маршовою героїчною піснею. Її вважають народною.

· Уважно прослухайте українську народну пісню «Засвіт встали козачень­ки». Про що в ній ідеться?

Слухання української народної пісні «Засвіт встали козаченьки»

· Як потрібно заспівати пісню «Засвіт встали козаченьки», щоби найкраще відобразити її життєвий зміст?

· Які засоби музичної виразності ви помітили, прослуховуючи цей твір?

На мелодію цієї пісні український композитор Платон Майборода створив свій варіант маршу.

· Послухайте цю музику. Чим схожі й чим різняться ці твори?

Слухання «Маршу» П. Майбороди

Вокально-хорова робота

Учитель. Видатний письменник Микола Гоголь сказав про українські пісні: «Це народна історія, жива, яскрава, сповнена барв, істини, історія, яка розкриває все життя народу».

Українці співали завжди. Поряд із ліричними піснями створено чимало пі­сень, що відображали історію боротьби українського народу за свободу та ста­новлення національної самосвідомості.

Українські січові стрільці боролися за волю і незалежність Батьківщи­ни на початку XX ст. Назва цього військового формування походить від сло­ва «Січ» — осередку козацької слави й звитяги, а в піснях, що співали січові стрільці, ми чуємо мужні, рішучі інтонації давньослов’янського та козацько­го воїнства.

Маршовий тип музики — чітка, уривчаста маршова мелодія — створює ге­роїчний образ у музиці.

Маршовість може звучати як у піснях, так і в операх, балетах. Зазвичай марш має дві або чотири долі (ознайомлення із чотиридольною схемою тактування за підручником, с. 129).

· Послухайте стрілецьку пісню «Гей, там на горі Січ іде» (с. 128—129 підруч­ника). Яким є її характер?

Слухання стрілецької пісні «Гей, там на горі Січ іде» (розучування за нотним записом, приспівування мелодії з тактуванням; виконання пісні з ритмічним супроводом (бубон, маракаси, барабан))

 

Продовження розучування української народної пісні «Гей, розвивайся, дуб зелененький»

 

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

· Які настрої ви відчули в маршах, що звучали сьогодні на уроці?

· Чим різняться ці марші?

Учні виходять із класу під музику (Є.Адамцевич «Запорізький марш»).

Урок ЗО. ПАРАД МАРШІВ

 

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя; переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (формувати естетичне став­лення до навколишньої дійсності); здоров'язбережувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем; виявляти ініціативу); громадянську (усвідомлювати свою приналежність до певного соціально-культурного середовища); інформацій­но-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);

· предметні: розширити уявлення про емоційний зміст музики; звернути увагу на відображення в мистецьких творах історичного минулого нашого народу; повто­рити поняття «маршовість»; розвивати уяву, уміння інтерпретувати складні музич­ні твори; удосконалювати вокальні навички; прищеплювати патріотичні почуття, ін­терес до музики та співу, до вивчення народної музичної творчості.

Музичний матеріал: Є. Адамцевич «Запорізький марш», М. Блантер «Футбольний марш», Ф. Мендельсон «Весільний марш», А. Житкевич «Семеро гномів», стрілецька пісня «Гей, там на горі Січ іде».

Обладнання: фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН; ігри «Композитор», «Фут­бол».

Наочні посібники: підручник; портрети Є. Адамцевича, М. Блантера, Ф. Мендельсона.

Тип уроку: комбінований урок.

 

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під йузику (Є. Адамцевич «Запорізький марш»)

 

1.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

2.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. На попередніх уроках ми ознайомились із «музичним ки­том» — маршем — і дізналися дещо про його характер: енергійний, мужній, героїчний. А чи весь час він зберігає такі риси? Про це ми дізнаємося сьогодні.

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Отже, наша подорож країною Маршів триває. Разом із «ки­том» ми потрапили на футбольне поле. Але футболісти скаржаться, що бракує музики, аби підбадьорити їх і налаштувати на перемогу.

Гра «Композитор»

· Яку б музику ви створили, щоб надихнути футболістів перед початком матчу?

· Послухайте «Футбольний марш», що написав радянський композитор Мат­вій Блантер. Чи такою ви уявляли музику для футболістів?

 

Слухання «Футбольного маршу» М. Блантера

· Який характер музики ви відчули?

· Чи налаштовує він на перемогу?

· Як футболісти виходять на поле: крокуючи чи біжучи?

Гра «Футбол»

· Послухайте музику ще раз та уявіть себе футболістами, які вибігають на поле, та вболівальниками, що вітають спортсменів.

Діти об’єднуються у дві групи: «футболісти» (легкий біг на місті) та «вболівальники» (плескання пульсу маршу).

 

Повторне слухання «Футбольного маршу» М. Блантера

· Запишіть у таблицю слова, що розкриють настрій кожного музичного твору.

 

М. Блантер «Футбольний марш»	Є. Адамцевич «Запорізький марш»	О. Александров «Священна війна»

 

Цікава історія ще одного маршу, який створив Фелікс Мендельсон.

· Пригадайте: який твір Ф. Мендельсона ми слухали?

Так, це була «Пісня без слів» — ліричний музичний твір, пісня, що без слів розповіла нам про співучий світ ніжних, мрійливих почуттів.

Історія весільного маршу, без якого не обходиться сьогодні жодне весілля, цікава тим, що спочатку твір не замислювався як весільний. Справа в тому, що вперше цей марш пролунав 1843 року на прем’єрі вистави Вільяма Шекспіра «Сон літньої ночі». І музику до цієї відомій п’єсі написав саме Ф. Мендельсон.

А на весіллі цей марш пролунав уперше значно пізніше: під час одруження принца Пруссії Фрідріха Вільгельма IV та англійської принцеси Вікторії, яка дуже захоплювалася музикою і сама обрала цю мелодію для церемонії.

Відтоді марш, під який королівські молодята вийшли з церкви, використо­вують саме як весільну мелодію.

· Послухайте «Весільний марш» Ф. Мендельсона. Які враження у вас викли­кає ця музика?

Слухання твору Ф. Мендельсона «Весільний марш»

Отже, попри те, що марші мають різні настрої та різне призначення, об’єд­нує їх одна загальна властивість — маршовість.

 

Маршовість — поєднання характерних ознак маршу: чіткості, енергій­ності, ритмічності.

Вокально-хорова робота

Учитель. «Музичний кит» — наш господар, до якого ми потрапили в го­сті, надіслав нам подарунок — пісню А. Житкевича «Семеро гномів» (с. 132— 133 підручника).

· Послухайте цей твір. Чи можна знайти в цій пісні пісенний, маршовий чи танцювальний характер?

Слухання пісні А. Житкевича «Семеро гномів» (розучування, виконання різних куплетів пісні у відповідно пісенному, танцювальному та маршовому характері)

Продовження розучування української стрілецької пісні «Гей, там на горі Січ іде»

 

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

· Яким маршем починають футбольне змагання?

· Хто створив «Весільний марш»?

· Чим різняться ці марші?

Учні виходять із класу під музику (А Житкевич «Семеро гномів»).

Урок 31. МАРШ НА ТЕАТРАЛЬНІЙ СЦЕНІ

 

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя, переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (формувати естетичне став­лення до навколишньої дійсності); здоров'язбережувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій); соціальну (співпрацюва­ти з однокласниками й учителем); громадянську (усвідомлювати свою приналеж­ність до певного соціально-культурного середовища); інформаційно-комунікатив­ну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);

· предметні: розуміти особливості емоційного змісту, засоби музичної виразності; удосконалювати вміння сприймати музику й висловлювати враження від музич­них творів, вокально-хорові навички; розвивати спостережливість, чуття ритму; прищеплювати музичний смак, шанобливе ставлення до світової музичної спадщи­ни, інтерес до музики та співу, до дослідження музичних образів.

Музичний матеріал: М. Глінка «Марш Чорномора» (із опери«Руслан і Людмила»); Ж. Бі- зе «Марш Тореадора» (із опери «Кармен»); М. Лисенко. Пісня-веснянка «А вже вес­на» (із опери-казки «Зима і Весна»); А. Житкевич «Семеро гномів».

Обладнання: фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН; гра «Я стверджую».

Наочні посібники: підручник; портрети М. Глінки, Ж. Бізе.

Тип уроку: комбінований урок.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (А. Житкевич «Семеро гномів»).

 

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Сьогодні ми відвідаємо оперний театр у супроводі вже знайомо­го нам жанру музики — маршу. Цікаво, адже марш — це музика, під яку кро­кують спортсмени, військові. Чи може він знайти своє місце в опері? Сподіва­юся, музика нам про це сьогодні розповість.

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Як ви вже знаєте, слово марш означає «хід». Під музику лю­дям крокувати зручніше. Марші є на всі випадки. Ви вже помітили, що музи­ка маршу — це не тільки акомпанемент до наших кроків, а й портрети тих, хто крокує. За тим, як рухається людина або казковий герой, ми розуміємо не тіль­ки, як він виглядає, а й що в нього на душі та чого від нього можна очікувати.

Михайло Глінка написав оперу на сюжет казки поета Олександра Пушкі­на «Руслан і Людмила». (Учитель розповідає сюжет казки О. Пушкіна «Рус­лан і Людмила».) В опері «Руслан і Людмила» є малюк-карлик — злий чарів­ник Чорномор. Цей злий карлик в опері не співає, не промовляє жодного сло­ва. І все ж завдяки музиці ми отримуємо уявлення про те, що це за істота. Ось як малює О. Пушкін страшного Чорномора (переклад українською М. Терещенка):

Німими, чорними рядами Велично входить у цю пору,

Арапи з довгими шаблями Піднявши довгу шию вгору,

До ложа дівчини ідуть, Горбатий карлик із дверей...

По змозі чемно і паристо,

І на подушках урочисто

Сивезну бороду несуть;

 

У глузливих рядках Пушкіна відтворено картину урочистої казкової ходи. В опері про карлика розповідає музика — марш, під звуки якого він виходить на сцену. Музика сміється над карликом. Із гумором, характерним для казок, композитор малює образ Чорномора. Грандіозні трубні кличі й ніжні, кришта­леві тембри дзвіночків підкреслюють водночас жахливість і комічність злого чарівника. Він безсилий перед могутністю кохання та сміливістю людини.

Послухайте «Марш Чорномора». Зверніть увагу на те, як він починається: спочатку грізна мелодія малює нам появу Чорномора, а потім інша (у виконан­ні дзвіночків) нагадує про те, що цей герой казковий і боятися його не варто.

· Послухайте та поміркуйте: чому композитор використав саме маршовий жанр для характеристики цього образу?

Слухання «Маршу Чорномора» з опери М. Глінки «Руслан і Людмила»

А зараз опера привела нас до Іспанії. Сьогодні тут корида — бий биків. Ви чуєте ці звуки? (Звучить фрагмент «Маршу Тореадора» із опери «Кармен» Ж. Бізе.) Це — «Марш Тореадора» з опери«Кармен» Жоржа Бізе. Тореадор — це людина, яка привселюдно б’ється з биком.

· Послухайте «Марш Тореадора». Який характер має ця музика?

Слухання фрагмента «Марш Тореадора»(із опери «Кармен») Ж. Бізе

· Як ви вважаєте, яким має бути Тореадор — сміливим чи нерішучим?

· Чи надає саме така музика людині сміливості та рішучості?

· Як ви вважаєте, а чи змогла б пісенна або танцювальна музика надати То­реадорові бойового настрою?

· Хто виконує цей марш — соліст чи хор?

Гра «Я стверджую»

Я оголошуватиму твердження про музику. Якщо воно правильне, ви маєте плеснути в долоні та повторити його вголос. Якщо ви не згодні, то сидіть мовчки.

· Я стверджую, що музика Тореадора:

• бадьора (учні плескають у долоні й повторюють);

• чітка (учні плескають у долоні й повторюють);

• плавна;

• повільна;

• радісна (учні плескають у долоні й повторюють);

• похмура.

· Я стверджую, що марш звучить у:

• балеті,

• опері (учні плескають у долоні й повторюють);

• концерті.

· Я стверджую, що опера має назву:

• «Лисичка, Котик та Півник»;

• «Кармен» (учні плескають у долоні й повторюють);

• «Руслан і Людмила».

Вокально-хорова робота

Учитель. За давніх часів люди вірили: якщо покликати весну, то вона на­стане швидше. Для цього виконували календарно-обрядові пісні — веснянки. Пісня-веснянка «А вже весна» (с. 136 підручника) звучить на театральній сцені в опері-казці «Зима і Весна» Миколи Лисенка. За сюжетом, як і в природі, осінь по­ступається місцем зимі. А за нею настає чарівна весна з гаївками та веснянками.

· Послухайте веснянку. Яким є її настрій?

 

Слухання пісні-веснянки «А вже весна» з опери-казки М. Лисенка «Зима і Весна» (розучування за нотним записом, виконання з ритмічним супроводом (трикутник, дзвіночки))

Продовження розучування пісні А. Житкевича «Семеро гномів»

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учні виходять із класу під музику (фрагмент «Маршу Тореадора» (із опери «Кармен») Ж. Бізе).

Урок 32. КАРТА КРАЇНИ МАРШІВ

 

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя, переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (формувати естетичне став­лення до навколишньої дійсності); здоров'язбережувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій); соціальну (співпрацюва­ти з однокласниками й учителем); громадянську (усвідомлювати свою приналеж­ність до певного соціально-культурного середовища); інформаційно-комунікатив­ну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);

· предметні: поглибити знання про творчість В. А. Моцарта; розширити уявлення про емоційний зміст музики, розвиток музичного образу в творах В. А. Моцарта; опанувати поняття «рондо», «рефрен», «епізод»; розвивати уяву, уміння інтерпрету­вати симфонічні музичні твори; удосконалювати вокальні навички; прищеплювати інтерес до музики та співу, до видатних зразків музичної класики.

Музичний матеріал: Ж. Бізе «Марш Тореадора» (із опери «Кармен»); В. А. Моцарт «Рон­до в турецькому стилі»; українська народна пісня «Вийшли в поле косарі»; М. Лисен­ко. Пісня-веснянка «А вже весна» (із опери-казки «Зима і Весна»).

Обладнання: фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН.

Наочні посібники: підручник; портрети Ж. Бізе, В.А. Моцарта.

Тип уроку: комбінований урок.

 

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (фрагмент «Маршу Тореадора» (із опери «Кармен») Ж. Бізе).

 

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. За час існування музичного мистецтва створено величезну кількість маршів: від дитячих до військових. Сьогодні ми познайомимося ще з одним видом маршу на прикладі музичного твору, що, я сподіваюся, вам ві­домий.

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Назва цієї форми вам, мабуть, відома. Це — рондо. Виникла ця форма у Франції. Рондо означає «коло», «хоровод. Ця форма цікава тим, що головна тема повторюється не менше трьох разів, немов приспів, а між повто­рами звучать різні за характером, контрастні епізоди.

Рондо (у перекладі з італ.— «коло») — музична форма, де головна тема (рефрен) проходить кілька разів, чергуючись із різнохарактерними епі­зодами.

рефрен

рефрен

рефрен

ІІ епізод

І епізод

 

 

У формі рондо написано багато інструментальних творів. У доробку ав­стрійського композитора Вольфґанґа Амадея Моцарта також є такий твір, що набув величезної популярності.

Із іменем Моцарта ми зазвичай пов’язуємо втілення справжньої геніаль­ності. Блискуча, енергетично насичена музика В. А. Моцарта вражала його су­часників. Він з дитинства складав музику і якось ще хлопчиком приніс своєму наставникові Гайдну кілька сторінок з нотами.

— Я написав п’єсу, яку ви ні за що не зможете зіграти,— заявив він овіяно­му славою вчителеві.

Гайдн узяв ноти і закричав:

— Тут руки мають виконувати складні пасажі в протилежних кінцях кла­віатури, і ще кілька нот потрібно тієї самої миті брати посередині! Цю річ зі­грати неможливо!

Моцарт розсміявся, сів за клавесин і взяв «неможливі» ноти — за допомо­гою носа.

Із кількох сотень творів, що створив Моцарт, найпопулярнішим є «Туре­цький марш». Мабуть, тільки «Танець маленьких лебедів» П. Чайковського може конкурувати з ним за популярністю навіть поміж маленьких слухачів. Але не всі зможуть, вочевидь, відповісти на запитання.

· Що це за марш? Звідки він з’явився? Чи самостійна ця п’єса, чи це — ча­стина великого твору?

· Якою є справжня назва цієї п’єси?

· Чому її так називають?

По-перше, «Турецький марш» Моцарт написав як фінальну частину одного великого фортепіанного твору. По-друге, Моцарт ніколи не називав цю музику «Турецьким маршем», вона називається у нього «Рондо в турецькому стилі». А чому рондо і чому у турецькому стилі? Назва «марш» досить точно відбиває характер музики — з дуже витонченою, але пружною мелодією, чітким рит­мом. До того ж слово марш набагато зрозуміліше для величезної маси слуха­чів і поціновувачів музики, аніж слово рондо, що, зовсім не визначаючи харак­теру музики, лише свідчить про те, що твір написано у формі рондо — у формі, де рух музики постійно веде до повторення головної мелодії.

Коли близько 250 років тому Моцарт створював цю музику, у Західній Європі вперше почули невідомі доти європейським слухачам турецькі мелодії. У цій музиці неабияку роль відігравали різні ударні інструменти, особливо ве­ликий барабан, винайдений на Сході й дуже поширений у Туреччині. Тому багато років його називали турецьким барабаном. Гучні звуки цього барабана Моцарт дуже дотепно вплів у мелодію свого «Рондо В турецькому стилі». Це — концертний марш, що не має певного призначення, а створений для виконан­ня на концертах. Основна тема маршу (рефрен) схожа на звучання барабана. Вона проходить декілька разів і чергується з іншими частинами — епізодами, грайливими та граційними.

· Послухайте «Рондо в турецькому стилі» та підведенням руки позначте змі­ну рефрену на епізоди.

Слухання твору В. А. Моцарта «Рондо в турецькому стилі»

· Яке враження справив на вас цей твір?

Вокально-хорова робота

Учитель. Такі самі сонячні світлі інтонації ми можемо відчути в україн­ській народній пісні «Вийшли в поле косарі» (с. 141 підручника). Завдяки змі­ні інтонації, характеру їй можна надати пісенного, танцювального та маршо­вого звучання.

Слухання та розучування української народної пісні «Вийшли в поле косарі» Продовження розучування пісні-веснянки «А вже весна» з опери-казки М. Лисенка «Зима і Весна»

 

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Сподіваюся, ви переконались у тому, що справжню музику об’єднують людяність, краса та щирість, саме тому ми можемо розуміти на­віть ті почуття, що були втілені у музичних творах далекого минулого. У книзі «Музика та її представники» російський композитор Антон Рубінштейн напи­сав: «Вічне сонячне світло в музиці, ім’я твоє — Моцарт».

Учні виходять із класу під музику (В. А. Моцарт «Рондо в турецькому стилі»).

Урок 33. «МУЗИЧНІ КИТИ» ВІДКРИВАЮТЬ КОРДОНИ

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (приймати мету, поставлену вчителем, і відповідно до неї виконувати необхідні дії, контролювати й оцінювати свої результати; орієнтувати­ся у часі; переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (формувати естетичне ставлення до навколишньої дійсності; дотримувати норми культури мовлення й культури поведінки; виявляти особистісно-ціннісне ставлен­ня до творів мистецтва); здоров'язбережувальну (усвідомлювати необхідність без­печної поведінки для збереження здоров'я; формувати правильну поставу; під­тримувати сприятливий емоційний настрій; усвідомлювати необхідність безпечної поведінки для збереження здоров'я; дотримувати правила безпечного користу­вання музичними інструментами); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем; виявляти ініціативу); громадянську (усвідомлювати свою приналеж­ність до певного соціально-культурного середовища); інформаційно-комунікатив- ну (здобувати інформацію, осмислювати й опрацьовувати її; оперувати інформа­цією, отриманою на уроці);

· предметні: розширити уявлення про емоційний зміст музики; опанувати поняття «танцювальна музика», «пісенна музика», «маршова музика»; розвивати уяву, умін­ня імпровізувати; удосконалювати вокально-хорові навички; прищеплювати музич­ну культуру та кращі моральні якості (доброту, співчуття, людяність, любов до рід­ного краю та народних традицій), інтерес до музики та співу, до вивчення народної музичної творчості.

Музичний матеріал: В. А. Моцарт «Рондо в турецькому стилі»; Р. Щедрін. Фрагменти «Ніч», «Золоті рибки», «Цар Горох» (із балету «Горбоконик»); Д. Львов-Компанієць «Дружать діти всіх країв»; українська народна пісня «Вийшли в поле косарі».

Обладнання: фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН.

Наочні посібники: підручник; портрети В. А. Моцарта, Р. Щедріна.

Тип уроку: комбінований урок.

 

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (Д. Львов-Компанієць «Дружать діти всіх країв»)

 

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 

2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Сьогодні до нас на урок я запросив (-ла) всіх «трьох музичних китів», але вони почали сперечатися: хто з них найголовніший? Для того щоб вони не сварилися, спробуємо це з’ясувати й допомогти їм потоваришувати.

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Слухання музики

Учитель. Звісно, вам відома казка Петра Єршова «Горбоконик». Ком­позитора Родіон Щедрін написав чудовий балет на сюжет цієї казки. Зґадайте епізод, Коли брати щоночі по черзі стерегли хліб від злодія. Темна видалася ніч... Вийшов місяць і все довкола освітив сріблястим сяйвом, казковим і та­ємничим. Промені місячного світла танцюють і ковзають по полю.

· Якою музикою ви би передали таку чудову картину літньої ночі?

Послухайте, як композитор Родіон Щедрін зобразив цю картину,

Слухання фрагмента «Ніч» (із балету Р. Щедріна «Горбоконик»)

Плавна, спокійна, тиха, сторожка музика змальовує картину ночі. Вона схожа На народну пісню.

· А чи можна під таку музику танцювати?

Звісно ні, ця музика має пісенний характер, хоча вона і не має тексту. За сюжетом казки Іван потрапляє до мешканців підводного царства. Медузи, корали, золоті рибки розважають гостя. Послухайте, як у музиці відобража­ється примхлива гра золотих рибок.

Слухання фрагмента «Золоті рибки» (із балету Р. Щедріна «Горбоконик»)

· У чому полягає особливість цієї музики?

· Що відчувається у звучанні музики: пісенність чи танцювальність?

Ця казкова музика нагадує танець. Завдяки легкості звучання, жваво­му темпу, яскравим акцентам, особливому прийому гри на скрипці піццикато, за якого звук отримують не смичком, а щипком, композитор змальовує ча­рівну грайливу картину підводного царства. А ось іще один персонаж цього ба­лету.

· Послухайте фрагмент і скажіть: кого, на вашу думку, змальовує ця музика?

Слухання фрагмента «Цар Горох» (із балету Р. Щедріна «Горбоконик»)

Так, ви помітили, що спочатку музика звучала урочисто, ніби фанфари сповіщали про появу вельможного пана. Звісно, це був цар Горох. У казці П. Єршова появу царя Гороха змальовано такими рядками (переклад україн­ською М. Рильського):

Вмився цар, причепурився, В кінний ряд ось в’їхав він.

І на ринок покотився; На коліна всі тут впали,

За царем — стрільців загін. І «ура» царю кричали.

Ви, мабуть, помітили контраст між вступом — урочистим звучанням фан­фар, який виконують мідні духові інструменти, литаври і барабан, і основною темою, насмішкувато-незграбною маршовою музикою, що змальовує царя Го­роха. Музика побудована на високих відривчастих звуках, із частими зупин­ками, гострими акцентами, якими композитор створює враження кострубатої ходи царя Гороха.

· Яким ви уявляєте царя Гороха: добрим чи злим, миролюбним чи войовни­чим, сміливим чи боязким?

Отже, в одному творі поєдналися різні типи музики, і саме вони допомогли змалювати різні картини природи та особливості характеру дійових осіб казки П. Єршова «Горбоконик».

Пісня, танець і марш є основою музики. Від них походять усі жанри та види музики, зокрема опера й балет. Будь-який музичний твір побу­довано на пісенності, танцювальності, маршовості або їх поєднанні.

Вокально-хорова робота

Учитель. У балеті «Горбоконик» потоваришували наші улюбленці — «музичні кити». А чи можуть потоваришувати діти різних країн? Саме про це йдеться у пісні Д. Львова-Компанійця «Дружать діти всіх країв» (с. 146— 147 підручника). Якщо дружба єднає навколишній світ, то він стає яскраві­шим, теплішим і добрішим.

Слухання, розучування та виконання пісні Д. Львова-Компанійця «Дружать діти всіх країв»

Продовження розучування української народної пісні «Вийшли в поле косарі»

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

· Які картини намалювала музика фрагментів балету Р. Щедріна «Горбо­коник»?

· Який із музичних номерів має пісенний, танцювальний та маршовий ха­рактер?

Учні виходять із класу під музику (Д. Львов-Компанієць «Дружать ді­ ти всіх країв»).

Урок 34. ДЕ БУВАЛИ, ЩО ВИВЧАЛИ — ЗНАННЯ СВОЇ ПЕРЕВІРЯЛИ

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (відповідно до поставленої вчителем мети виконувати необхідні дії, контролювати й оцінювати свої результати, переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (дотримувати норми культури мов­лення й культури поведінки); здоров'язбережувальну (усвідомлювати необхідність безпечної поведінки для збереження здоров'я; формувати правильну поставу); со­ціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем; виявляти ініціативу); інформаційно-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на попередніх уроках);

· предметні: узагальнити вивчений упродовж II семестру матеріал; з'ясувати ступінь засвоєння, розуміння та виконання музики (як мистецтва, що розповідає про життя людей і навколишній світ), засвоєння музичних понять, усвідомлення особливостей емоційного змісту музики; розвивати уяву, уміння орієнтуватися в засобах музичної виразності; прищеплювати шанобливе ставлення до світової музичної спадщини, інтерес до музики та співу.

Музичний матеріал: пісні та музичні твори, прослухані та вивчені впродовж навчаль­ного року (за вибором учителя та учнів).

Обладнання: фонохрестоматія; музичний інструмент; ТЗН.

Наочні посібники: портрети композиторів; ілюстрації до музичних творів; два кошики; картки із завданнями; паперові жовті долоньки; зображення сонця без промінців.

Тип уроку: урок узагальнення знань, умінь і навичок.

 

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (М. Глінка «Попутна пісня»)

 

1.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Незабаром розпочнуться літні канікули. Я прийшов (-ла) із ча­рівними кошиками; один — із завданнями, а до другого ми складатимемо ваші правильні відповіді у вигляді «долоньок». Зберімо повний кошик «долоньок»!

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Перевірка засвоєння учнями знань, умінь і навичок

Методичний коментар. Учитель має так спрямувати роботу, щоби напри­кінці уроку не залишилося тих, хто не впорався з жодним завданням.

Завдання № 1

· Назвіть «трьох китів музики» та оберіть картки з ознаками музики кожно­го з «трьох музичних китів». (Учні отримують картки впереміш.)

Пісня		Марш		Танець
Наспівна		Чітка		Ритмічна
Мелодійна		Енергійна		Пластична

Завдання № 2

· Оберіть із переліку танців українські народні: вальс, козачок, полька, ко­ломийка, полонез, метелиця, ча-ча-ча, гопак, лезгинка, мазурка, аркан. (Козачок, коломийка, метелиця, гопак, аркан)

Завдання № З

· Відновіть схему «Засоби музичної виразності».

 

Засоби музичної виразності
Д		Т..	.... р	Л.. д	Р.... м	Т..	.. п	М…я

Завдання № 4

· Завершіть рядки віршика «Хто на чому грає?».

 

На баяні — баяніст. На кобзі – кобзар. На флейті – флейтист. На органі - органіст

На гітарі —.... На дудці - … На тубі - … На піаніно - …

На гармошці —.... На ложках - … На кларнеті - … А на роялі?

А на бубні? А на литаврах? А на балалайці

 

Завдання № 5

· З’єднайте лініями танці та місце їх походження.

 

Завдання № 6

· Розкажіть, що таке пісня. Яку роль пісня відіграє в житті людини? Наве­діть приклади різних типів пісень.

 

Завдання № 7

· Пригадайте, що таке марш. Назвіть різні види маршів та розкажать про їх призначення.

Завдання № 8

· Проспівайте поспівку «Горобці й синички» з ритмізацією: П — плескання в долоні; С — стукання по колінах; Т — тупання ногами.

 

П П С С Т Т Т Т С С

Го- роб- ці й си- нич – ки Враз зня – ли- ся, по – ле – ті – ли,

 

П П С С Т Т П П П П

На сте жи – ні гра – лись Бо ко – гось зля кА – лись.

Завдання № 9

· Розкладіть до відповідних кошиків назви пісень-танців і пісень-маршів. (Учні отримують картки впереміш.)

Пісні-танці Пісні-марші

«Гарний танець гопачок» «Пісня про барабанщика»

«А метелиця» «Гей, розвивайся, дуб зелененький»

«Полька» «Гей, там на горі Січ іде»

«Зозуля» «Семеро гномів»

 

Завдання №10

· Об’єднайтеся в команди по 3—5 осіб і виконайте пісню за власним вибором.

 

Учитель підраховує отримані учнями «долоньки», називає найкращих. Учитель. Ми зібрали повний кошик «долоньок». У нас ще є сонечко, але у нього, на Жаль, немає промінців. Утворімо промінці з наших «долоньок», не­хай це сонечко зігріває вас протягом літа!

Упродовж усього навчальноґо року музика поліпшувала нам настрій» ра­зом із нею ми фантазували, мріяли, а іноді й сумували. Музика супроводжу­вала нас до Країн Пісень, Танців і Маршів. Я впевнений (-на), що для багатьох із вас музика Стала важливою складовою життя.

 

4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учні виходять із класу під музику (М. Глінка «Попутна пісня»).

Урок 35. МУЗИЧНА МОЗАЇКА

Мета (формувати компетентності):

· ключові: уміння вчитися (приймати мету, поставлену вчителем, і відповідно до неї виконувати необхідні дії, контролювати й оцінювати свої результати; орієнтуватися у часі, переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (до­тримувати норми культури мовлення й культури поведінки); здоров'язбережувальну (усвідомлювати необхідність безпечної поведінки для збереження здоров'я; фор­мувати правильну поставу); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учите­лем; виявляти ініціативу); інформаційно-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на попередніх уроках);

· предметні: узагальнити вивчений упродовж навчального року матеріал; з'ясувати ступінь засвоєння та розуміння музики (як мистецтва, що розповідає про життя людей і навколишній світ), ступінь усвідомлення особливостей емоційного змісту музики; усвідомити необхідність музики як складової життя людини; розвивати уяву, уміння орієнтуватися в засобах музичної виразності; прищеплювати шанобли­ве ставлення до світової музичної спадщини, інтерес до музики та співу.

Музичний матеріал: пісні та музичні твори, прослухані та вивчені впродовж навчаль­ного року.

Обладнання: фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН.

Наочні посібники: портрети композиторів; ілюстрації до музичних творів.

Тип уроку: урок узагальнення знань, умінь і навичок.

Форма проведення уроку: урок-гра.

 

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музику (Д. Львов-Компанієць «Дружать діти всіх країв»).

1.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

2.ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

У ч и т е л ь. Де можна побачити картини, які пишуть художники?

Так, у картинній галереї або художньому музеї, де на стінах великих зал виставлено картини, що художники намалювали як у давні часи, так і нещо­давно.

Сьогодні ми потрапимо до особливої галереї, де можна не тільки побачити, а й почути музику і навіть самим виступити у ролі виконавців.

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

 

Перевірка засвоєння учнями знань, умінь і навичок

Методичний коментар. Учитель має так спрямувати роботу учнів на уро­ці, щоби наприкінці уроку не залишилося тих, хто не впорався з жод­ним завданням.

Зала № 1 «Портрети композиторів»

· Назвіть композитора за його портретом. (М. Глінка, М. Мусоргський, Ф. Шопен)

· Пригадайте: хто з них написав «Гопак», хто — «Полонез», а хто — «Лез­гинку»? Назвіть інші відомі твори цих композиторів.

Зала № 2 «Ілюстрації до музичних творів»

· Пригадайте назву музичного твору, що звучатиме, та оберіть до нього від­повідну ілюстрацію.

Учні слухають фрагменти творів Е. Ґріґа «Похід гномів» та П. Чайковського «Танець маленьких лебедів», «Вальс квітів».

Зала № 3 «Музичні портрети»

·Кого змальовує музика?

Учні слухають фрагменти творів «Цар Горох» Р. Щедріна (із балету «Горбоконик»), «Марш Тореадора» Ж. Бізе (із опери «Кармен»), «Марш Чорномора» М. Глінки (із опери «Руслан і Людмила»).

Зала № 4 «Танцювальна»

·Оберіть відповідне вбрання до танців, що звучатимуть.

На дошці — ескізи костюмів до українського, російського, білору­ського, кавказького танців. Учні слухають фрагменти творів: М. Глін- ка. «Лезгинка» (із опери «Руслан і Людмила»); російський народний танок бариня; білоруський народний танок «Бульба»; М. Мусоргський.

Гопак (із опери «Сорочинський ярмарок»).

Зала № 5 «Концертна»

· Супроводіть музично-ритмічними рухами звучання музичних творів (або виконайте їх самостійно).

Кожний музичний твір учитель коментує, зважаючи на тему уроку, де він звучав. Учні мають супроводити музично-ритмічними рухами та­кі твори: Д. Львов-Компанієць «Дружать діти всіх країв»; А. Житкевич, «Семеро гномів»; українські народні пісні «А вже весна», «Гей, розви­вайся, дуб зелененький»; естонська народна пісня «У кожного свій му­зичний інструмент».

 

4.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. Добігли кінця наші зустрічі у цьому навчальному році, і я спо­діваюся, що музика супроводжуватиме вас під час літніх канікул!

Гарного вам відпочинку та до нових зустрічей!

МУЗИКА

О! Музика! Яке це справді диво,

Вона підносить в сині небеса,

Ти невагомий і летиш щасливо,

А навкруги простори і краса.

І стільки щастя, радості легкої,

Любові, світла, ласки навкруги.

Краси божественної, неземної,

Реальність враз втрачає береги...

А хвиля музики тебе несе, гойдає.

Відносить в загадковії світи.

І вабить душу, ніжно пригортає.

Частинкою її стаєш і ти.

І все земне уже неактуальне,

А лише музика в душі твоїй луна.

То спрагла, лагідна, а то печальна,

Але тобою випита до дна.

Н. Красоткіна

Учні виходять із класу під музику (український народний танець го­пак).