Учитель. Ваші імена можна вимовити по-різному: або коротко, або продовжити їх звучання. Наприклад: Га ля, О-ля, Пет-рик, Ро-ма.
Зверніть увагу: наголошений завжди перший склад. Проплескаймо імена дітей нашого класу за схемою: І І. Ці самі імена ми можемо назвати ласкаво, наприклад: Га-лоч-ко, О-лен-ко, Пет-ри-ку, Ром-чи-ку. Проплескаймо ці імені за іншою схемою: I I I. Як бачите, ваші імена можна простукати двома долями, а можна — трьома. Так само й музика будується на чергуванні доль. Долі бувають сильними (наголошеними) та слабкими (ненаголошеними). У музиці чергуються сильні та слабкі долі. Коли ви виконували пісні, то, мабуть, відчували рівномірну пульсацію — раз-два; раз-два. Пульс — це рівномірні кроки музики.
Рівномірне чергування сильних (важких, наголошених) та слабких (легких, ненаголошених) доль у музиці називають пульсом, або метром. Основні музичні метри — дводольний і тридольний. У будь-якому метрі сильна доля завжди припадає на рахунок «раз».
H o6bh64p5QYn+aFF578uqSpOUjWrydoyGf+55eO6xK3MO2P8SnwHH8zbho95vpQdzjzM8T1nRxSzH 3DXl0e+N89gNLL4CXMznGYbT41i8sreOp+Cpq0kkd5t75l0vpogqvIb9EL0QVIdNTAvzVQSpstqe +tr3GycvS7Z/JdJoP7cz6uktm/0GAAD//wMAUEsDBBQABgAIAAAAIQC33VJr4QAAAAoBAAAPAAAA ZHJzL2Rvd25yZXYueG1sTI9BT8JAEIXvJv6HzZh4MbJbqIC1W4IYTpgYQeN16A5tY3e36S5Q/z3j SY/z3pc37+WLwbbiRH1ovNOQjBQIcqU3jas0fOzW93MQIaIz2HpHGn4owKK4vsoxM/7s3um0jZXg EBcy1FDH2GVShrImi2HkO3LsHXxvMfLZV9L0eOZw28qxUlNpsXH8ocaOVjWV39uj1fD5VW3uzNtk tXxe7+Yvm9dDgqnU+vZmWD6BiDTEPxh+63N1KLjT3h+dCaLVkM5mj4yykSYgGHiYjnncngU1USCL XP6fUFwAAAD//wMAUEsBAi0AFAAGAAgAAAAhALaDOJL+AAAA4QEAABMAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAA AFtDb250ZW50X1R5cGVzXS54bWxQSwECLQAUAAYACAAAACEAOP0h/9YAAACUAQAACwAAAAAAAAAA AAAAAAAvAQAAX3JlbHMvLnJlbHNQSwECLQAUAAYACAAAACEAuXmEEm4CAAATBQAADgAAAAAAAAAA AAAAAAAuAgAAZHJzL2Uyb0RvYy54bWxQSwECLQAUAAYACAAAACEAt91Sa+EAAAAKAQAADwAAAAAA AAAAAAAAAADIBAAAZHJzL2Rvd25yZXYueG1sUEsFBgAAAAAEAAQA8wAAANYFAAAAAA== " fillcolor="white [3201]" strokecolor="#f79646 [3209]" strokeweight="2pt"/>
Раз - два Раз - два- три
Ритм — чергування звуків і пауз різної тривалості. Основою будь-якого ритму є музичний метр. Метроритм (поєднання метра й ритму) — важливий елемент музики.
Дізнатися про те, як характер музики залежить від певного метра, нам допоможе музика Петра Чайковського з балету «Лускунчик». Як вам відомо, «Лускунчик» — це різдвяна казка про іграшкового чоловічка, який лущить горішки.
Учитель розповідає сюжет балету «Лускунчик».
Тепер, коли ви знаєте казку про Лускунчика, ознайомимося з музикою балету П. Чайковського. Отже, на початку діти водять хороводи довкола святково вбраної ялинки, розглядають іграшки на ній, подарунки. Звучить марш.
· Яким є цей марш за характером?
Слухання фрагмента «Маршу» П. Чайковського (із балету «Лускунчик»)
Так, він нагадує іграшковий, жартівливий марш — уривчастий, легкий, веселий. Цей марш перегукується з іншим маршем П. Чайковського із «Дитячого альбому» — жартівливим «Маршем дерев’яних солдатиків».
Слухання фрагмента «Маршу дерев'яних солдатиків»
П. Чайковського (із «Дитячого альбому»)
· Чим схожі ці марші? (Обидва легкі, чіткі, уривчасті, немов іграшкові.)
У «Марші дерев’яних солдатиків» ми чуємо, як крокують іграшкові солдатики — сміливо, але легко: адже вони казкові. Є в них і свій оркестр, у якому барабанщик грає то на маленькому барабанчику, то на великому. У «Марші» із балету «Лускунчик» також чутно казковість, легкість. Для підсилення цього враження композитор увів у оркестр дитячі музичні інструменти — труби й барабани.
Прислухайтеся до зміни характеру музики в середній частині. Тут виникає інший настрій: неначе засяяли на ялинці сніжинки й вогники. Музика звучить високо, уривчасто, казково, таємничо, але наприкінці повертається знайома мелодія грайливого, жвавого маршу.
· Послухайте музику та визначте: яка лічба відповідає цьому маршу — раз- два чи раз-два-три?
Слухання «Маршу» П. Чайковського (із балету «Лускунчик»)
У балеті «Лускунчик» сніжинки танцюють вальс (його ще називають «Вальсом снігових пластівців»). Він звучить, коли принц запрошує Клару відвідати казкове королівство. Герої вирушають у путь і потрапляють до засніженого лісу.
· Як звучить «Вальс сніжинок»?
Так, легко, ніжно, тривожно: у музиці чутно, як вітер кружляє сніжинками. Дзвенять трикутники і дзвіночки, посвистують флейти, звучання арфи допомагає передати картину хуртовини, а «хуртовинну» мелодію ведуть скрипки.
· Послухайте «Вальс сніжинок» і визначте: яка лічба відповідає цій музиці — раз-два чи раз-два-три?
Слухання «Вальсу сніжинок» П. Чайковського (із балету «Лускунчик»)
· Чим різняться «Вальс сніжинок» і «Марш» із балету «Лускунчик»?
· Поміркуйте: як впливає лічба, або чергування доль, на характер музики?
Вокально-хорова робота
Учитель. Сьогодні на нас очікує ще одна зимова історія, але вже пісенна (с. 74 — 75 підручника).
· Послухайте музику. Чи можна назвати цю пісню жартівливою?
Слухання пісні Л. Кніпера «Чому ведмідь узимку спить», розучування (виконання з інсценуванням)
· Як ви вважаєте, чи схожий характер цієї пісні на музику вальсу? маршу?
4.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Учні виходять із класу під музику (П. Чайковський «Марш» (із валету «Лускунчик»)).
Урок 18. КРАЇНА ЗАГАДКОВИХ РИТМІВ
Мета (формувати компетентності):
· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя, переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (формувати естетичне ставлення до навколишньої дійсності); здоров'язбережувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем); інформаційно-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);
· предметні: розширити уявлення про емоційний зміст і характер музики, звертаючи увагу на засоби виразності; опанувати поняття «танцювальність», «танець», «танцювальна музика», «такт», «розмір»; розвивати музичний слух, уміння відчувати емоційно-образний зміст музики, передавати його у виконанні; прищеплювати інтерес до авторської та народної музики.
Музичний матеріал: П. Чайковський «Марш» (із балету «Лускунчик»); Е. Ґріґ «Похід гномів», «Танець ельфів»; українська народна пісня «Танок»; А. Житкевич «Чобітки мої червоні»; Л. Кніпер «Чому ведмідь узимку спить».
Обладнання: фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН; схема; ілюстрації(гноми й ельфи); торбинка; вбрання для гнома.
Наочні посібники: підручник; портрети П. Чайковського, Е. Ґріґа.
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
Учні входять до класу під музику (П. Чайковський «Марш» (із балету «Лускунчик»)).
1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. У світі є багато дивовижних країн, які кожен із вас мріє відвідати. Разом із музикою ми потрапимо сьогодні до країни Загадкових Ритмів. Про те, хто мешкає у цій країні, ми дізнаємося із розповіді одного з «музичних китів» (с. 76,підручника). На нас очікує подорож до долини Пісень-Танців. Вирушаймо!
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Слухання музики
Учитель. Танець виник дуже давно. Перші танці відтворювали життя і працю людей. Спочатку людина супроводжувала рухи тупотінням, плесканням у долоні, стуканням по палицях або камінню. Минуло чимало часу, і рухи людини стали пластичними, а шумовий супровід замінили музичні інструменти. Так виникло мистецтво хореографії — мистецтво танцювальних рухів.
Танцювальна музика дуже різноманітна, але головне в ній — ритм та певний темп. Поєднання цих ознак називають танцювальністю.
Танець — мистецтво ритмічних рухів під музику. Основні види танців — народні, бальні, класичні, сучасні. Усі вони можуть поєднуватись у балеті.
Танцювальна музика — один із трьох типів музики. Вона має чіткі ритм і темп, що відповідають характеру певного танцю.
Танці можна зустріти у творчості композиторів різних країн. Норвезький композитор Едвард Ґріґ дуже любив свою північну країну, її казки й легенди.
Тому музика деяких його творів розповідає про персонажів норвезького фольклору, зокрема гномів, які в казках можуть бути сердитими та злими або смішними та пустотливими.
· Послухайте п’єсу Е. Ґріґа *Похід гномів». Про яких гномів ідеться в ній?
Слухання фрагмента п'єси Е. Ґріґа «Похід гномів»
Мабуть, про злих, адже музика таємнича, стурбована, навіть сердита.
· Як ви вважаєте, чому твір називається «Похід гномів»?
Так, музика схожа на марш, але незвичайний: чутно несподівані акценти, ніби гноми стрибають, навіть підтанцьовують. Ця музика схожа не тільки на марш, а й на танець. Передайте рухами рук характер першої частини п’єси.
Слухання першої частини п'єси «Похід гномів» Е. Ґріґа
Отже, музика сердита, уривчаста, яскрава, загрозлива.
· Як звучить середня частина п’єси?
Так, вона звучить світло, мрійливо, а потім — переливчасто, ніби виблискують скарби гномів. Зауважте: ці дві мелодії в середній частині — задумлива і мерехтлива — повторюються двічі. Удруге вони звучать ще світліше, прозоріше.
· Які інструменти ви оберете, щоби підкреслити музику середньої частини? (Трикутник, дзвоник чи бубон)
Повторне слухання п'єси Е. Ґріґа «Похід гномів» (з елементами пластичного інтонування у 1-й і 3-й частинах та грою на дитячих музичних інструментах у 2-й частині)
Музика Е. Ґріґа знайомить нас також із добрими ельфами, які вдень весело пурхають понад квітами, а вночі світяться, немов маленькі ліхтарики. П’єса Е. Ґріґа називається «Танець ельфів». У ній чергуються дві мелодії — світла, легка і більш темна, таємнича, сторожка.
· Послухайте цю п’єсу. Який танець виконують ельфи?
Слухання п'єси Е. Ґріґа «Танець ельфів» (з елементами пластичного інтонування)
· Які інструменти ми можемо використати, щоби підкреслити різний характер цих мелодій? (Бубон, дзвіночки, трикутник і брязкальця)
Повторне слухання п'єси Е. Ґріґа «Танець ельфів» (із грою на дзвіночках та брязкальцях)
Вокально-хорова робота
Учитель. Про танці нам розповідає не тільки інструментальна музика, а й вокальна — наприклад, українська народна пісня «Танок» (с. 78 підручника).
· Послухайте цю пісню. Яким є її характер?
Слухання української народної пісні «Танок» (розучування за нотним записом та проплескуванням сильних і слабких доль; звернути увагу на поділ мелодії на такти)
Такт — фрагмент музичного твору між двома сильними долями.
Розмір тактів вимірюється метром і позначається двома цифрами на початку нотного запису. Верхня цифра розміру означає кількість доль у такті (2, 3 тощо), а нижня — їх четвертну або восьму тривалість.
· Послухайте пісню А. Житкевича «Чобітки мої червоні» (с. 80—81 підручника) Якому типу музики присвячено цю пісню?
Слухання та розучування пісні А. Житкевича «Чобітки мої червоні»
Продовження розучування пісні Л. Кніпера «Чому ведмідь узимку спить»
4.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Учні виходять із класу під музику (Е. Ґріґ «Похід гномів»).
Урок 19. ТАНЦЮВАЛЬНІ РИТМИ УКРАЇНИ
Мета (формувати компетентності):
· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя); загальнокультурну (формувати естетичне ставлення до навколишньої дійсності; дотримувати норми культури мовлення); здоров'язбережувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем); громадянську (усвідомлювати свою приналежність до певного соціально-культурного середовища); інформаційно-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);
· предметні: опанувати поняття «аркан», «коломийка», «козачок», «симфонія», «так- тування»; удосконалювати вміння висловлювати враження від музичних творів, вокальні навички; розвивати спостережливість, чуття ритму; прищеплювати музичний смак, шанобливе ставлення до вітчизняної музичної спадщини, інтерес до музики та співу, до дослідження музичних образів.
Музичний матеріал: Е. Ґріґ «Похід гномів»; українські народні танці (аркан, коломийка, козачок); четверта частина Симфонії (невідомий композитор); українська народна пісня «Гарний танець гопачок»; А. Житкевич «Чобітки мої червоні».
Обладнання: фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН.
Наочні посібники: підручник, портрет Е. Ґріґа, паперова квітка з пелюстками карт- ками.
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
Учні входять до класу під музику (Е.Ґріґ «Похід гномів»).
1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Слухання музики
Учитель. Найважливіша властивість музики — це виражальність. Здавна свої думки та почуття народ передавав у піснях і танках. Українські народні танці мають багато різновидів залежно від того, під час якого свята їх виконували.
Український народний чоловічий танець аркан виник на Гуцульщині. Для того щоб перевірити майбутнього воїна на міцність і витривалість, чоловіки у колі виконували цей танець. Хто не витримував запального темпу, що постійно прискорювався, та розривав коло — той із ганьбою вибував.
· Послухайте музику цього танцю. У чому полягає його особливість?
Слухання українського народного танцю аркан
· Яким є характер музики цього танцю? Оберіть потрібні слова: запальний, мужній, енергійний, спокійний, завзятий, радісний, спокійний, ніжний.
· Який би інструмент ви обрали для супроводу аркану?
· Музика звучить яскравіше у виконанні одного інструмента чи оркестру?
Отже, виконаймо цей танець разом!
Повторне слухання українського народного танцю аркан (з ритмічним супроводом на дитячих музичних інструментах)
| Бубон | І Z | Z Z | Z Z | І І |
| Брязкальця | П І | П І | П І | І І |
Тактування — показ музичного метра помахами рук. На сильну долю (раз) рука диригента завжди рухається вниз.
Головне багатство Прикарпаття — співучі та щиросердні люди, які зберігають, плекають і передають із покоління в покоління віковічні музичні традиції. У Прикарпатті є невеличке мальовниче місто — Коломия, увінчане у народному музичному мистецтві. Саме там народилася жартівлива народна пісня-танець — коломийка, що змальовує життя та вдачу народу. Коломийки дещо подібні до частівок — жартівливі, веселі, але бувають і сумними, ліричними; існують різні тексти коломийок на одну мелодію. Чарівна квітка розповість нам про особливості коломийок.
На дошці — паперова квітка з пелюстками. Учні по черзі виходять до дошки та зачитують текст, уміщеній на окремій пелюстці: № 1 «Коломийки — це веселі, жартівливі, а іноді й ліричні співанки до танцю», № 2 «Коломийки — це танцювальні пісні, приспівки до танцю», № 3 «Коломийки пов’язані із народним життям, вони супроводжували танцювальні обрядові дії», № 4 «У коломийках ідеться про радість і горе, про втіху і тугу», № 5 «Коломийка — це дворядкова пісня», № 6 «Коломийки мають танковий ритм у дводольному розмірі».
Коломийки виконують переважно з інструментальним супроводом. Поєднання співу з танцем надає коломийкам динамічності. Швидкій танцювальній коломийці часто передує контрастний ліричний, повільний заспів. Подібно до інших українських пісень (колядок, щедрівок, веснянок) коломийки ввійшли до скарбниці світового фольклору, а згодом — до професійної творчості композиторів.
· Послухайте коломийку та поміркуйте: якими танцювальними рухами можна супроводжувати цю пісню-танець?
Слухання коломийки
Віддавна до улюблених танців українців належить козачок — масовий хороводний танець. Першими його виконавцями були воїни-козаки, звідки й походить назва танцю. Іноді козачок починається повільним ліричним вступом, але основна його частина завжди бадьора. Швидкий рух, чіткий ритм, повторення передають жваві й дрібні танцювальні рухи, що властиві козачку.
· Послухайте український народний танець козачок. Чим відрізняється козачок від аркана?
Слухання українського народного танцю козачок
Український козачок був популярним не тільки у середовищі народних музикантів, а й поміж професійних митців. Музика козачка звучить у Симфонії невідомого автора, створеній понад 200 років тому. Слово симфонія — грецького походження, означає «співзвучність».
Симфонія — це великий музичний твір для симфонічного оркестру, що містить чотири частини. Кожна частина звучить у різному темпі: швидкому, повільному, помірному і знову в швидкому.
· Послухайте четверту частину Симфонії невідомого автора. Чи змінилася музика народного танцю у виконанні симфонічного оркестру?
Слухання четвертої частини Симфонії невідомого композитора
· Звучання яких інструментів ви почули?
Вокально-хорова робота
Учитель. Про один із найпопулярніших українських танців ми дізнаємось із української народної пісні (с. 84 підручника).
· Послухайте її. Про який саме танець ідеться?
Слухання української народної пісні «Гарний танець гопачок»
Розучування української народної пісні «Гарний танець гопачок» за нотним записом (обговорення метру пісні, схеми тактування дводольного метра)
Продовження розучування пісні А. Житкевича «Чобітки мої червоні»
4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Учні виходять із класу під музику (четверта частина Симфонії невідомого композитора).
Урок 20. ЦАРСТВО НАРОДНИХ ТАНЦІВ
Мета (формувати компетентності):
· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя, переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (формувати естетичне ставлення до навколишньої дійсності; дотримувати норм культури мовлення); здоров'язбережувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем); громадянську (усвідомлювати свою приналежність до певного соціально-культурного середовища); інформаційно-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);
· предметні: опанувати поняття «метелиця»; удосконалювати вміння висловлювати враження від музичних творів, вокальні навички; розвивати спостережливість, чуття ритму; прищеплювати музичний смак, шанобливе ставлення до вітчизняної музичної спадщини, інтерес до музики та співу, до дослідження музичних образів.
Музичний матеріал: четверта частина Симфонії (невідомий композитор); М. Мусорг- ський. Гопак (із опери «Сорочинський ярмарок»); український народний танець «Метелиця»; О. Зозуля «А метелиця»; українська народна пісня «Гарний танець гопачок».
Обладнання: фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН; гра «Диригент».
Наочні посібники: підручник; портрет М. Мусоргського.
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
Учні входять до класу під музику (четверта частина Симфонії невідомого композитора).
1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Цікаво, чому одна музика не витримує випробування часом, швидко забувається, а інша — продовжує жити століттями, зустрічаючись у творах різних композиторів? Саме з такою народною музикою, до якої звертаються навіть професійні музиканти, ми сьогодні ознайомимося.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Слухання музики
Учитель. Танцювальне мистецтво сягає своїм корінням глибокої давнини. Наші пращури свої емоції та почуття намагалися передати рухами, імітуючи поведінку звірів і птахів. Згодом танці стали частиною ритуалів, обрядів. Виконання танців потребувало інструментального супроводу. Одним із найулюбленіших танців українців був гопак. Раніше він був лише чоловічим танцем, а сьогодні гопак танцюють і жінки. Гопак виник у козацькому середовищі. У танці козаки змагалися у спритності та силі, супроводжуючи танцювальні рухи вигуками «гоп-гоп», тому цей танець і називали гопаком. Цей танець ми можемо зустріти у творчості багатьох композиторів, зокрема в оперній та симфонічній музиці.
В опері російського композитора Модеста Мусоргського «Сорочинський ярмарок», сповненій народного гумору, любов’ю до народного життя і побуту, звучить український гопак.
· Послухайте Гопак з опери «Сорочинський ярмарок» М. Мусоргського. Як змінюється музика танцю?
Слухання Гопака (із опери «Сорочинський ярмарок») М. Мусоргського
· Оберіть слова, що відповідають характеру цього танцю: мужній, ніжний, спокійний, рішучий, грайливий, героїчний.
·Хто, на вашу думку, має виконувати цей танець?
·Музика цього танцю дводольна. Пригадайте схему тактування дводольного розміру.
Гра «Диригент»
·Слухаючи музику, уявіть, що ви диригуєте оркестром.
Повторне слухання Гопака (із опери «Сорочинський ярмарок») М. Мусоргського (із тактуванням)
Відгадавши загадки, ви дізнаєтеся про ще один український народний танець.
Подивились ми в вікно.
Аж очам не віриться:
Засніжило, замело,
І мете... (метелиця).
То не віхола кружляє,
Не завія стелиться.
То у коло всіх збирає.
Наш танок... («Метелиця»).
Український народний танець так і назвали — метелиця. Наша метелиця не заморозить нас, а зігріє у запальному танку. Веселий, швидкий, у його стрімкому кружлянні ніби передано справжню заметіль. Танцюють метелицю так: виконавці утворюють коло й різноманітними кружляннями відтворюють картину сніжної заметілі. Починається метелиця неквапливо, стримано. Під час кожного повторення мелодії рух жвавішає, і завершується танець у дуже швидкому й запальному темпі. Так засобами музики створюється танцювальна картина зимової хуртовини і народних зимових ігор.
·Послухайте музику цього танцю. Хто її виконує — один музикант чи група?
Слухання українського народного танцю метелиця
·Як би ви виконували цей танець: парами чи хороводом?
Так, цей танець виконують хороводом із поступовим прискоренням.
Повторне слухання танцю метелиця (із виконанням танцювальних рухів)
Вокально-хорова робота
Учитель. У танцях українці завжди були завзятими. Мабуть, тому багато пісень мають танцювальний характер, а в багатьох піснях оспівують танці.
·Послухайте пісню О. Зозулі «А метелиця» (с. 86—87 підручника). Чи можна назвати її музику танцювальною?
Слухання пісні О. Зозулі «А метелиця», розучування (із проплескуванням ритму мелодії)
·Пригадайте пісні, у яких згадано український народний танець гопак.
На попередньому уроці ми вивчали українську народну пісню «Гарний танець гопачок». Сьогодні час потанцювати під цю чудову пісню.
Продовження розучування української народної пісні «Гарний танець гопачок» (виконання з танцювальними рухами)
4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
·Про які українські народні танці ви дізналися сьогодні?
·Із чого починалась історія танцю?
·Якою є історія українського народного танцю гопака?
Учні виходять із класу під музику (Гопак (із опери «Сорочинський ярмарок») М. Мусоргського).
Урок 21. ЦАРСТВО НАРОДНИХ ТАНЦІВ (продовження)
Мета (формувати компетентності):
· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя; переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (формувати естетичне ставлення до навколишньої дійсності); здоров'язбережувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем); громадянську (усвідомлювати свою приналежність до певного соціально-культурного середовища); інформаційно-комунікатив- ну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);
· предметні: розуміти особливості емоційного змісту, засоби музичної виразності, красу музичних народних традицій; опанувати поняття «лезгинка», «полька»; удосконалювати вміння висловлювати враження від музичних творів, вокальні навички; розвивати спостережливість, чуття ритму; прищеплювати музичний смак, шанобливе ставлення до світової музичної спадщини, інтерес до музики та співу, до дослідження музичних образів.
Музичний матеріал: М. Мусоргський. Гопак (із опери «Сорочинський ярмарок»); М. Глінка. Лезгинка (із опери «Руслан і Людмила»), «Полька»; чеська народна пісня «Полька»; О. Зозуля «А метелиця».
Обладнання: фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН.
Наочні посібники: підручник; портрет М. Глінки.
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
Учні входять до класу під музику (Гопак (із опери «Сорочинський ярмарок») М. Мусоргського).
1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Кожен народ має свою музику — танці, пісні. З-поміж народних танців різних країн деякі відомі в усьому світі. Сьогодні ми дізнаємося про такі танці.
3. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
· Як виник танець?
· Які українські народні танці ви пам’ятаєте?
· Назвіть характерні риси українських народних танців.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Слухання музики
Учитель. Сьогодні наш друг Танцювальний Кит знову запрошує у царство народних танців. Скільки тут танців! (Розглядання мапи царства Народних Танців на с. 89 підручника.) А супроводжуватимуть нас танці Угорщини, Росії, Польщі, Чехії та інших країн.
Отже, наша перша подорож — на Кавказ. Одним із найвідоміших і найпо- пулярніших танців народів Кавказу є лезгинка. Віддавна її танцюють на гірських схилах Кавказу і на прилеглих рівнинах старі й малі, на весіллі й після збирання врожаю, під час усіляких святкових заходів. Цей танець містить чіткі й різкі випади, що робить його не схожим на жоден інший. Батьківщиною лезгинки є Дагестан. Саме тут уперше так назвали цей популярний і шанований на Кавказі танець. У лезгинці поєднано м’який, граційний дівочий танець і швидкий, із запальним ритмом, чоловічий танець. Лезгинка — старовинний кавказький танець, що чудово підкреслює мужність і дух його виконавців. За однією з версій, лезгинка спочатку була танцем воїнів, що допомагав їм налаштуватися на бій. Під час лезгинки чоловіки виборюють звання найневтомнішого і найспритнішого джигіта, танцюючи войовничо та чітко, із невеликими підскоками, ускакуванням на пальці та різкими опусканнями навколішки, виробляючи різні трюки один перед одним, супроводжуючи вигуком «Ас-са!». Рухи рук відтворюють рухи крил орла. Спочатку жінки не могли брати участі у лезгинці, пізніше з’явився її парний різновид.
Російський композитор Михайло Глінка 1823 року подорожував Кавказом. Він чудово знав і високо цінував музичну творчість кавказьких народів. Згодом він написав оперу «Руслан і Людмила» за однойменною поемою видатного російського поета Олександра Пушкіна. Опера — найбагатший і найскладніший жанр музики, у якому поєднано поезію й драматургію, вокальну й інструментальну музику, танці й живопис, декорації й костюми. Отже, зазирнімо на оперну сцену: у замку чаклуна Чорномора відбувається бал, гості танцюють. Зазвучала музика лезгинки, основою якої є національні наспіви, музика, танці кавказьких народів.
· Послухайте Лезгинку з опери М. Глінки «Руслан і Людмила». Який танець ви уявляєте під таку музику?
Слухання Лезгинки з опери М. Глінки «Руслан і Людмила»
· Назвіть особливості музики цього танцю.
· Оберіть слова, що визначають його характер: рішучий, енергійний, спокійний, плавний, веселий, жартівливий.
· Які зміни відбуваються у розвитку музики?
· Послухайте Лезгинку М. Глінки ще раз, супроводжуючи слухання оплесками або рухами.
Повторне слухання Лезгинки з опери М. Глінки «Руслан і Людмила»
Найпопулярніший чеський танець — полька. Характерними для неї є жвавий темп, дводольний розмір, чіткий ритм. Польку пари виконують по колу — рухаючись півкроками, легкими стрибками з поворотом. Назва походить від чеського слова «pulka» — «половина, півкрок». Згодом полька стала бальним танцем та набула широкої популярності, утративши певні національні риси.
· Послухайте музику польки. Яким є характер цього танцю?
Слухання «Польки» М. Глінки, визначення особливостей музики танцю
Написав музику цього танцю М. Глінка. Послухайте польку ще раз і легкими рухами рук, ніби танцюючи, підкресліть пульс музики.
Повторне слухання «Польки» М. Глінки
Вокально-хорова робота
Учитель. Танець відбиває національні особливості кожного народу: широту душі росіян, завзятість українців, азарт молдаван, пристрасть грузинів.
· Який танець нагадує музика чеської народної пісні?
Слухання чеської народної пісні «Полька»
· Які «кити» потоваришували у ньому?
Ця чеська народна пісня має назву «Полька» (с. 92—93 підручника).
Розучування чеської народної пісні «Полька» (із тактуванням, складання до приспіву рухів або супроводу на дитячих музичних інструментах)
Продовження розучування пісні О. Зозулі «А метелиця»
5. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Учні виходять із класу під музику (Лезгинка (з опери «Руслан і Людмила») М. Глінки).
Урок 22. ЦАРСТВО БАЛЬНИХ ТАНЦІВ
Мета (формувати компетентності):
· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя, переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (формувати естетичне ставлення до навколишньої дійсності); здоров'язбережувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем); громадянську (усвідомлювати свою приналежність до певного соціально-культурного середовища); інформаційно-комунікативну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);
· предметні: розуміти особливості емоційного змісту, засоби музичної виразності, красу музичних народних традицій; опанувати поняття «бальні танці», «полонез», «менует», «вальс», «мазурка»; удосконалювати вміння висловлювати враження від музичних творів, вокальні навички; розвивати спостережливість, чуття ритму; прищеплювати музичний смак, шанобливе ставлення до світової музичної спадщини, інтерес до музики та співу, до дослідження музичних образів.
Музичний матеріал: М. Глінка. Лезгинка (із опери «Руслан і Людмила»); Ф. Шопен «Полонез», «Мазурка № 5» В dur; Й. С. Бах «Менует»; Й. Штраус. Вальс «Весняні голоси»; польська народна пісня «Зозуля»; чеська народна пісня «Полька».
Обладнання: фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН.
Наочні посібники: підручник; портрети Ф. Шопена, Й. С. Баха, Й. Штрауса.
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
Учні входять до класу під музику (Лезгинка (з опери «Руслан і Людмила») М. Глінки).
1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Сьогодні ми отримали листа, у якому нас запросили на бал. А щоб туди потрапити, звернімося до музики, адже це — справжня чародійка. Вона ознайомить нас із бальними танцями різних країн світу.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Слухання музики
Учитель.
Бальними танцями називають танці для виконання на танцювальних вечорах (балах). Усі бальні танці є парними, тобто їх виконують у парі. Більшість із них мають народне походження: полонез, мазурка, менует, вальс, полька та ін.
Розпочинає бал урочистий полонез — один із найвідоміших польських танців. Він з’явився у ХУ ст. як весільний танець-хода. Назва танцю походить від скорочення французького вислову danse polonaise, тобто «польський танець». Музика полонезу нагадує урочисту ходу, але тільки на три долі. Із XVI ст. полонез поширився як придворний танець у багатьох європейських країнах. Величним танцем розпочинали бали. Польський композитор Фридерик Шопен писав чудові полонези для фортепіано, що стали музичними символами Польщі.
· Послухайте «Полонез» Ф. Шопена та оберіть слова, що характеризують музику цього танцю: блискуча, урочиста, ніжна, героїчна, велична, тендітна, тридольна, дводольна.
Слухання «Полонезу» Ф. Шопена
В останні роки старовинні танці знову стали модними. Величний полонез знову танцюють у розкішних залах і на веселих народних святах. Але наш бал триває. Уявіть велику залу, запалені свічки, усі гості у старовинному одязі виконують старовинний танець — менует. Менует — старовинний французький танець у тридольному розмірі, сповнений увічливих поклонів, реверансів, неспішних кроків.
Слухання фрагмента «Менуету» Й. С. Баха
Цю музику написав німецький композитор Йоганн Себастьян Бах. Його ім’я та його твори ви вже чули на уроках музики.
· Якими словами ви розповідатимете про музику «Менуету» Й. С. Баха?
· Ця музика є плавною та спокійною чи швидкою та енергійною?
Слухання «Менуету» Й. С. Баха
А ось ми вже в Австрії, де на нас очікує зустріч із вальсом (у перекладі з нім.— кружляти) — найпопулярнішим бальним танцем. Він може мати різні темпи, характер, але завжди — тридольний розмір. Танцюючи, так і хочеться промовити: раз-два-три, раз-два-три (ознайомлення зі схемою тактування зі с. 95 підручника). Його виконують, плавно кружляючи, немов ковзаючи по підлозі.
Австрійський композитор Йоганн Штраус створив вальс «Весняні голоси».
· Послухайте цей твір. Які картини допомогла побачити вам музика вальсу?
Слухання вальсу «Весняні голоси» Й. Штрауса (із пластичним інтонуванням)
· Чи відповідає ця музика вашим уявленням про весняну природу?
· Послухайте вальс та пластичним рухом рук передайте плавність звучання музики.
І справді — чудова музика: захоплює, кружляє і ніби закликає роззирнутися довкола! І знову повертаємося до Польщі, що подарувала світові ще один бальний танець — мазурку. Мазурка (від назви польської області Мазовії) — веселий рухливий танець, першими виконавцями якого були мазури — польські селяни. У XVII—XVIII ст. мазурка здобула популярність у всій країні, а з XIX ст. поширилася Європою і стала обов’язковим танцем на світських балах. Мазурка — це парний танець: кавалер виявляє всіляку повагу дамі, ведучи її трохи попереду себе, визначаючи рухи, змінюючи фігури, установлюючи темп. Незважаючи на швидкий темп, рухи мазурки пройняті почуттями гідності та гордості.
· Послухайте «Мазурку» Ф. Шопена та спробуйте визначити: яким є розмір твору — дводольним чи тридольним?
Слухання «Мазурки № 5» В dur Ф. Шопена Вокально-хорова робота
Учитель. Як ми вже знаємо, багато пісень або присвячено різним танцям, або має танцювальний характер.
· Пригадайте пісні, у яких ідеться про танець.
Так, це — і чеська народна пісня «Полька», і українська народна пісня «Гарний танець гопачок» та ін.
· Послухайте польську народну пісню «Зозуля» (с. 96—97 підручника) та поміркуйте: у ритмі якого танцю створено цю пісню?
Слухання польської народної пісні «Зозуля» (розучування, виконання з тактуванням)
Продовження розучування чеської народної пісні «Полька»
4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Учитель. Як кожен народ має власну історію, культуру, мову, так має він і свої особливі танці, що розповідають нам про історію народу, про його характер та темперамент. У світі існує багато бальних танців, кожен із них має національний колорит. В усьому світі набули популярності танці Латинської Америки: самба, румба, джайв, ча-ча-ча. Сьогодні ми ознайомились із європейськими бальними танцями.
Учні виходять із класу під музику (Ф. Шопен «Мазурка № 5» В dur).
Урок 23. ЧАРІВНИЙ СВІТ БАЛЕТУ
Мета (формувати компетентності):
· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя, переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (формувати естетичне ставлення до навколишньої дійсності); здоров'язбережувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем); громадянську (усвідомлювати свою приналежність до певного соціально-культурного середовища); інформаційно-комунікатив- ну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);
· предметні: розуміти особливості емоційного змісту, засоби музичної виразності, красу музичних народних традицій; опанувати поняття «балет», «кадриль»; удосконалювати вміння висловлювати враження від музичних творів, вокальні навички; розвивати спостережливість, чуття ритму; прищеплювати музичний смак, шанобливе ставлення до світової музичної спадщини, інтерес до музики та співу, до дослідження музичних образів.
Музичний матеріал: Ф. ІІІопен «Мазурка № 5» В dur; П. Чайковський «Танець маленьких лебедів» (із балету «Лебедине озеро»), «Вальс квітів» (із балету «Лускунчик»); естонська народна пісня «У кожного свій музичний інструмент»; польська народна пісня «Зозуля».
Обладнання: фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН; ребус.
Наочні посібники: підручник; портрети Ф. Шопена, П. Чайковського.
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
Учні входять до класу під музику (Ф. Шопен «Мазурка № 5» В dur).
1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Ми вже знаємо, що оперну виставу можна переглянути в оперному театрі. А які вистави ще можна побачити в цьому театрі? Сьогодні до театру нас супроводжуватиме Танцювальний Кит.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Слухання музики
Учитель. Казкова тема завжди приваблювала професійних композиторів, які своєю музикою давали цим казкам друге життя. Казку можна переповісти словами, показати на сцені театру або в кіно. У таких виставах усе зрозуміло, адже дійові особи спілкуються за допомогою діалогу. Але існує вид мистецтва, у якому зміст передається шляхом поєднання музики, хореографії (танцю) та сценічної дії. Як називають такий вид мистецтва — ви дізнаєтеся, розв’язавши ребус і вписавши у клітинки перші літери відгаданих слів.
1. Український народний інструмент. (Бандура)
2. Український народний танець, що виконують чоловіки. (Аркан)
3. Інструмент для їжі або для музикування. (Ложка)
4. Ім’я композитора Ґріґа, автора п’єси «Ранок». (Едвард)
5. Назва музичного жанру. (Танець)
| Б | А | Л | Е | Т |
Балет (у перекладі з французької — «танець») — музично-театральна вистава, у якій думки та почуття передають танцем.
Французьке слово ballet походить від італійського ballo — «танцюю». Балет — це також музичний жанр: понад 300 років цим словом називають виставу, у якій поєднано музику, танець, драматичне й образотворче мистецтво. В основі балету — класичний танець, рухи якого вирізняються точністю, досконалістю, виразністю. До кожного балету створюють лібрето — сценарій, за яким розгортається сюжет вистави. Також для балету необхідні декорації, костюми.
Казкова тема завжди приваблювала професійних композиторів, які у своїх творах засобами музичного мистецтва розкривали образи казкових персонажів, їхні характери, почуття та переживання. Російський композитор Петро Чайковський написав музику до трьох казкових балетів — «Лускунчик», «Лебедине озеро» та «Спляча красуня». Уже понад 100 років вони постійно йдуть на сценах балетних театрів світу.
· Послухайте фрагмент балету «Лебедине озеро». До якого епізоду казки створено цю музику?
Слухання фрагмента балету «Лебедине озеро» П. Чайковського
· Яким є характер цього танцю?
· Хто його виконує на балетній сцені?
За мотивами казки Е. Т. А. Гофмана «Лускунчик і Мишачий король» П. Чайковський створив балет «Лускунчик», у якому багато музичних номерів і танців, однак особливо запам’ятовується «Вальс квітів». Плавно, наспівно і дуже поетично звучить музика цього вальсу.
· Послухайте фрагмент балету «Лускунчик». Яким є характер цього вальсу?
Слухання «Вальсу квітів» із балету «Лускунчик» П. Чайковського
Який ніжний, тремтливий вступ до цього вальсу! Ніби той, хто виконує цю музику, торкається не інструмента, а нашої душі. Коли я слухаю цю музику будь-якої пори року, то одразу уявляю квітучий сад, весну та квіти. Музика вальсу така легка, повітряна, що, здається, зараз підхопить нас, закружляє і перенесе в далеке королівство, де всі люди бажають одне одному лише добра. Заплющте очі та послухайте цю чудову музику ще раз.
Повторне слухання «Вальсу квітів» із балету «Лускунчик» П. Чайковського
· Чим різняться прослухані вами танці?
Вокально-хорова робота
Учитель. Ми співали чимало пісень про різні танці або пісень у танцювальному характері. А ось іще одна (с. 104—105 підручника).
· Послухайте естонську народну пісню «У кожного свій музичний інструмент». Про які танці в ній згадано?
Слухання естонської народної пісні «У кожного свій музичний інструмент»
Танці полька та вальс вам уже знайомі. Кадриль (у перекладі з франц. та ісп.— група з чотирьох осіб) — веселий, пустотливий парний танець, найчастіше у дводольному розмірі. Як народний танець кадриль має багато різновидів: російська й українська, білоруська й литовська. Кадриль виникла у Франції як бальний танець. Пари танцівників розташовувалися у формі чотирикутника одне навпроти одного і по черзі виконували свої партії. Підкоривши відвідувачів салонів і танцювальних зал, кадриль поступово поширилася народним середовищем, де видозмінилася, набула національних рис і стала одним із улюблених народних танців.
Розучування естонської народної пісні «У кожного свій музичний інструмент» (виконання з імітацією гри на музичних інструментах)
Продовження розучування польської народної пісні «Зозуля»
4.ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Учні виходять із класу під музику (77. Чайковський «Вальс квітів»).
Урок 24. ТАНЕЦЬ ПЛЮС ПІСНЯ
Мета (формувати компетентності):
· ключові: уміння вчитися (уміння зосереджено слухати вчителя, переключатися з одного виду діяльності на інший); загальнокультурну (формувати естетичне ставлення до навколишньої дійсності); здоров'язбережувальну (формувати правильну поставу; підтримувати сприятливий емоційний настрій); соціальну (співпрацювати з однокласниками й учителем); громадянську (усвідомлювати свою приналежність до певного соціально-культурного середовища); інформаційно-комунікатив- ну (оперувати інформацією, отриманою на уроці);
· предметні: розуміти особливості емоційного змісту, засоби музичної виразності, красу музичних народних традицій; опанувати поняття «Камаринська», «Бариня», «Бульба»; удосконалювати вміння висловлювати враження від музичних творів, вокальні навички; розвивати спостережливість, чуття ритму; прищеплювати музичний смак, шанобливе ставлення до світової музичної спадщини, інтерес до музики та співу, до дослідження музичних образів.
Музичний матеріал: П. Чайковський «Вальс квітів» (із балету «Лускунчик»), «Камаринська»; російський народний танець бариня; білоруський народний танець «Бульба»; українська веснянка «Подоляночка»; естонська народна пісня «У кожного свій музичний інструмент».
Обладнання: фонохрестоматія; музичні інструменти; ТЗН.
Наочні посібники: підручник; портрет П. Чайковського; ілюстративний матеріал до танців «Камаринська», «Бариня», «Бульба».
Тип уроку: комбінований урок.
ХІД УРОКУ
Учні входять до класу під музику (П. Чайковський «Вальс квітів»).
1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Мабуть, кожен із вас безпомилково може сказати, які «музичні кити» найпопулярніші. Так, це — пісня і танець. У якій музиці можуть поєднатися ці жанри? Про це ми дізнаємося сьогодні на уроці.
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Слухання музики
Учитель. У багатьох народів поєднання співу та рухів є традиційним.
· Пригадайте пісні «Корольок», «Полька», «Танець каченят». Яким народам належать ці пісні? (Учні виконують пісні-танці з рухами на вибір.)
До жанру пісні-танцю зверталося багато композиторів, поміж яких і Петро Чайковський. Однією з п’єс «Дитячого альбому» є твір «Камаринська». Характер російського танцю камаринська веселий, задерикуватий, радісний. Це російська танкова, у який кожен учасник намагається вигадати новий рух
і перевершити решту в умінні та спритності. Учасники характерними рухами демонструють свою завзятість.
Ой, Комар ты, наш камаринский мужик, Пошла плясать, ногой топнула.
Собрался в лес, по дорожке бежит. Аж хата покачнулась и дверь хлопнула.
Он бежит, бежит, пошучивает, Хорошо, подружка, пляшешь!
Свои усики покручивает. Хорошо ты дроби бьёшь.
Только тем и нехороша,
Что припевок не поёшь!
Камаринська — це танець селян. Під музику камаринської на Русі танцювали на ярмарках, під час народних розваг і гулянь. «Камаринська» П. Чайковського — п’єса жвавого, завзятого, гумористичного характеру.
· Послухайте «Камаринську» П. Чайковського. Які почуття викликає музика цього танцю?
Слухання «Камаринської» П. Чайковського
Назви деяких пісень-танців походять від слів, у супроводі яких їх виконують. Згодом тексти цих пісень забулися, а назва пісні залишилася. На нас очікує зустріч саме з такою піснею-танцем. А з якою саме — зрозумієте, послухавши вірш.
Гордая спины осанка, Эта радость молодая —
Сапожок чечётку бет — Чудо-девичья краса —
Это барышня-крестьянка Часто снится баянисту:
Барынею в пляс идёт. Тонкий стан её, коса...
Раскраснелась, руки-крылья, В голубой косоворотке,
Золотистая коса! Выйдет завтра перед ней,
Эх, ты! Егоза-плясунья, Будут люди любоваться —
Эх, ты! Русская душа! Русской «Барыней» своей!
Бариня — російський народний танець, назва якого походить від приспіву «Бариня ти моя». Характер танцю завзято-іронічний. У парному виконанні танцюрист і танцівниця танцюють поперемінно, немов змагаючись. Танцівниця — «бариня» — демонструє величавість, а танцюрист — «мужик» — спритність і завзятість. Основними елементами цього танцю є кроки, присядки (чоловічий елемент), підскоки, притоптування, обертання; руки знаходяться або на поясі, або розведені в сторони. Виконуючи бариню, танцівниця може тримати в руках хустку. Цей танець можна виконуватися поодинці або колективно. Музичним супроводом до барині є гармонь, а також балалайка.
· Послухайте музику барині та проплескайте її пульс.
Слухання російського народного танцю бариня
До пісень-танців належить і парний білоруський народний танець «Бульба» у дводольному розмірі. Як і багато інших народних танців, танець «Бульба» прийшов до нас із глибини століть. Бульба білоруською означає «картопля». Танець «Бульба» показує глядачеві трудовий процес, пов’язаний із посадкою, оброблянням і викопуванням картоплі. «Бульба» і зараз надзвичайно популярний: багато танцювальних ансамблів виконують його. Для білоруського танцю «Бульба» характерні притупування, біг зі стрибком, галоп, переступання та інші.
· Послухайте цей танець. Що об’єднує звучання почутих сьогодні танцювальних мелодій? (Дводольний метр і веселий, жвавий характер)
Слухання білоруського народного танцю «Бульба»
Вокально-хорова робота
Учитель. Поміж українських пісень-танців особливе місце посідає веснянка «Подоляночка» (с. 108 підручника).
· Послухайте її. Чим вона відрізняється від пісень-танців, що ми слухали сьогодні?
Слухання української веснянка «Подоляночка»
Ви помітили, що її мелодія більш наспівна, м’яка, виконується у помірному темпі, і ось що цікаво: ця пісня-танець перетворилася на гру!
Розучування української веснянка «Подоляночка» (виконання у русі) Продовження розучування естонської народної пісні «У кожного свій музичний інструмент»
4. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Учні виходять із класу під музику (російський народний танець бариня).
