ІІ етап. Основні аспекти діяльності вчителя-реабілітолога.

ПРОГРАМА

Виробничої ПРАКТИКИ

для підготовки бакалаврів

напряму6.010203 – Здоров’я людини

 

спеціальності – Фізична реабілітація

 

 

Запоріжжя

 

Програма виробничої практики для підготовки бакалаврів напряму6.010203 – Здоров’я людини, спеціальності – фізична реабілітація. / Укл. В.Ф. Гагара, В.В. Фетісова, М.В. Рижкова – Запоріжжя: ЗНТУ, 2016. – 26 с.

 

 

Укладачі: В.Ф. Гагара, к. мед. н., доцент, В.В. Фетісова, к. мед. н., доцент,

ст. викл. М.В. Рижкова

 

Рецензент: І.В. Пущина, к. пед. н., доцент,

 

Відповідальний за випуск: В. Ф. Гагара

 

Затверджено на засіданні кафедри "Фізичної реабілітації і рекреації"

 

Протокол № __ від ___ березня 2016 р.

 

 

Автором запропоновано програму виробничої практики для студентів спеціальності “Фізична реабілітація”, яка допомагає викладачам в організації практики, здійсненні її контролю та оцінюванні практики студентів. Надаються зразки оформлення звітної документації.

Для викладачів і студентів вищих навчальних закладів.

Виробнича практика за фахом «Фізична реабілітація» є найважливішою ланкою професійної підготовки фахівців з фізичної реабілітації. Практика передбачає процес підготовки бакалавра й сприяє професійній адаптації в навчально-виховних закладах з відривом від навчальних занять в університеті.

Тривалість практики – 4 тижні.

Об'єктами практики є: загальноосвітні школи, спеціалізовані школи-інтернати. Для проходження практики студенти розподіляються на групи, якими керують викладачі кафедри фізичної реабілітації університету. Керівником від бази практики є вчитель з фізичного виховання, медичні працівники здравпункту навчально-виховного закладу, завучи. Керівником від університету є викладач кафедри фізичної реабілітації і рекреації.

Мета виробничої практики полягає у формуванні професійно необхідних якостей вчитеря-реабілітолога шляхом творчого використання знань, умінь і навичок, отриманих в університеті й у процесі самостійної роботи під час проведення заходів фізичної реабілітації.

Завдання виробничої практики:

- удосконалювання якості підготовки випускника шляхом поєднання теорії із практикою;

- формування у студентів інтересу, умінь і навичок стосовно науково-дослідницької роботи;

- виховання творчого підходу до роботи;

- формування вмінь і навичок здійснювати контроль за функціональним станом організму дітей у процесі навчально-виховної роботи та оцінювання її ефективності;

- формування у студентів любові до професії й потреби в постійній самоосвіті;

У процесі практики у студентів формуються наступні вміння й навички:

- здійснювання планування й контролю за навчально-виховним процесом на базі практики, лікуванням дітей спеціальної медичної групи, що мають відхилення у функціональному стані організму;

- ставити й вирішувати завдання фізичної реабілітації та рекреації, усвідомлено вибирати засоби, форми й методи, що сприяють вирішенню поставлених завдань;

- самостійно проводити реабілітаційні та рекреаційні заходи;

- проводити аналіз впливу на організм дітей і підлітків умов перебування в навчально-виховних закладах, процесу навчання та виховання (гігієнічне оцінювання території, будівель та приміщень, аналіз уроків, режиму дня, розкладу занять, харчування та водопостачання);

- навчати дітей та підлітків самостійним заняттям з використанням засобів лікувальної фізичної культури;

- вивчати й аналізувати динаміку функціонального стану дітей та підлітків.

Організація виробничої практики регламентується:

- положенням про проведення практики студентів у вищих навчальних закладах України, затвердженим Наказом Міністерства освіти України від 08.04.1993 р. № 93;

- методичними рекомендаціями зі складання програм практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженими Наказом Міністерства освіти України від 14.02.1996 р. № 3, 1-5/02;

- положенням про організацію і проведення практики студентів Запорізького національного технічного університету;

- навчальними планами студентів спеціальності 6.010203 – «Фізична реабілітація».

Зміст практики визначається дійсною програмою.

Загальне навчально-методичне й наукове керівництво виробничої практикою здійснює завідувач кафедри.

Виробнича практика за фахом є обов'язковим компонентом вищої освіти, важливою частиною навчального процесу при підготовці фахівців в галузі фізичної реабілітації й має освітньо-виховний характер, доповнює й збагачує теоретичну й практичну підготовленість студентів. У ході проходження практики студенти навчаються реалізовувати знання дисциплін навчального плану для вирішення поставлених практичних завдань фізичної реабілітації.

Формування вмінь і навичок здійснюється в процесі професійної діяльності: студенти проводять медично-санітарний контроль, санітарно-просвітительську роботу. Методист і фахівець практики повинні ставити конкретні завдання, надавати допомогу студентам у виконанні завдань програми практики із наступним аналізом й оцінкою їх виконання.

Для формування особистості майбутнього фахівця необхідно забезпечити можливість виконання студентами всієї повноти функцій інструктора-методиста та вчителя-реабілітолога з фізичної реабілітації. Діяльність студентів сполучається з виховною, організаційно-методичною й санітарно-просвітительською роботою.

У процесі практики студенти вливаються в колектив навчально-виховної установи, підпорядковуються його розпорядку й дотримуються трудової дисципліни. Студенти беруть участь у роботі семінарів з підвищення кваліфікації за умови їхнього проведення в установі.

Планування роботи – необхідна умова самостійної діяльності студентів у період проходження практики. Вихідний документ – програма. Перший тиждень виробничої практики за фахом присвячений ознайомленню студентів з установою, досвідом й особливостями роботи. В наступні тижні здійснюється послідовне виконання завдань програми. В останній тиждень забезпечуються умови підготовки й проведення студентом реабілітаційних та рекреаційних заходів, завершується оформлення звітної документації.

Практику доцільно використовувати для вирішення завдань науково-дослідницької роботи студентів, що здійснюється в ході виконання типових завдань практики:

1. Проведення аналізу умов перебування дітей і підлітків в навчально-виховному закладі (гігієнічне оцінювання території, будівель та приміщень, харчування та водопостачання).

2. Визначення та оцінювання відповідності розміру парт зросту учнів початкових класів.

3. Визначення рівня фізичної підготовленості дітей та підлітків.

4. Проведення лікарсько-педагогічних та гігієнічних спостережень на занятті з фізичного виховання.

5. Експрес-оцінка рівня фізичного здоров'я учнів навчально-виховного закладу за морфофункціональними показниками.

6. Оцінювання рівня фізичного розвитку дітей і підлітків.

7. Розробка оздоровчого (рекреаційного) комплексу для учнів спеціальної медичної групи.

 

Етапи виробничої практики:

І етап. Теоретичні, методичні й організаційні основи практики за напрямком спеціальності «Фізична реабілітація»

- проведення установчої конференції, на якій студенти ознайомлюються з метою, завданнями практики, її змістом та основними вимогами;

- складання завдання на період виробничої практики;

- ознайомлення з організаційно-методичними особливостями, що передбачені вимогами виробничої практики;

- теоретична підготовка для роботи в навчально-виховному закладі.

ІІ етап. Основні аспекти діяльності вчителя-реабілітолога.

Вчитель-реабілітолог визначає відповідно до державних стандартів освіти, планів, методик, індивідуальних програм та рекомендацій мету, зміст і порядок навчально-реабілітаційної роботи у масових та спеціалізованих закладах для дітей, які мають вади у фізичному або розумовому розвитку. Обирає ефективні форми і проводить за розкладом та графіками навчальні, виховні, соціально-адаптаційні, реабілітаційні, корекційні, компенсуючі заходи та заняття.

Створює навчально-виховні ситуації, ознайомлює з явищами, фактами та подіями, що відбуваються у суспільстві, природі, побуті, характеризує, тлумачить й оцінює їх, прищеплює навички та вміння, необхідні для життя у суспільстві. Веде психолого-педагогічні спостереження, вивчає і фіксує динаміку розвитку, аналізує особливості фізичних та розумових досягнень дитини. Бере участь у тестуванні.

Співпрацює із фахівцями, які розробляють індивідуальні методи та прийоми корекційно-реабілітаційної роботи: лікарями, психологами, фізіологами, дефектологами (логопедами, сурдопедагогами, тифлопедагогами, олігофренопедагогами), дієтологами, фахівцями із фізичної реабілітації та іншими працівниками з корекційно-реабілітаційної роботи, координує їх діяльність.

Забезпечує разом з іншими працівниками здорові і безпечні умови навчання, виховання та праці. Залучає членів сім’ї дитини до участі в навчально-реабілітаційній роботі, правильного використання прийомів психолого-педагогічної корекції особистості, застосування відновлювальних занять та вправ, подолання фізичних або розумових вад, недоліків та негативних звичок. Надає консультації з питань корекційно-реабілітаційних процесів. Керує помічниками та асистентами вчителя-реабілітолога. Організовує виконання індивідуального плану реабілітаційної роботи з дитиною в установі та сім’ї.

Здійснює нагляд за навчанням та вихованням дітей у дошкільних закладах і школах за місцем їх проживання. Захищає честь і гідність дітей, створює обстановку оптимізму та впевненості у своїх силах і майбутньому. Веде встановлену психолого-педагогічну, реабілітаційну та статистичну документацію. Постійно підвищує професійний та загальноосвітній рівень. Виконує професійні завдання та обов’язки з додержанням норм етики та моралі.