Тема 3. Засади (принципи) кримінального процесу
План
1. Поняття, значення і класифікація засад кримінального провадження.
2. Конституційні засади кримінального провадження.
3. Спеціальні засади кримінального провадження та їх характеристика. Питання для самоконтролю
Поняття, значення і класифікація засад кримінального провадження
Питання про систему принципів (засад) кримінального процесу є одним з найважливіших і найскладніших. Вихідним моментом є поняття принципу кримінального процесу.
Принцип – наукова чи моральна засада, підвалина, правило, основа, від якої не відступають.
Засада – це основне вихідне положення якої-небудь наукової системи, теорії ідеологічного напряму і т. ін.
В науці досі не вироблено єдиного, загальноприйнятого визначення поняття принципів кримінального процесу.
На думку М.М. Михеєнко, яку ми підтримуємо, принципи (засади) кримінального процесу – це закріплені в законі панівні в державі політичні і правові ідеї щодо завдань і способу здійснення судочинства в кримінальних справах, які визначають спрямованість і побудову кримінального процесу в цілому, форму і зміст його стадій та інститутів, порушення яких обов'язково тягне за собою скасування вироку та інших рішень у справі.
Оскільки терміни «принцип» і «засада» не є тотожними ми будемо використовувати їх як подібні за значенням.
Характеризуючи принципи (засади) кримінального процесу, М.М. Михеєнко виділяє таку сукупність властивостей, які їх характеризують:
1) це найзагальніші, вихідні положення, ідеї, які мають фундаментальне значення для кримінального процесу, визначають його спрямованість, побудову в цілому, форму і зміст його стадій та інститутів;
2) принципи виражають панівні в даній державі політичні і правові ідеї, які стосуються завдань і способу здійснення судочинства в кримінальних справах;
3) вони повинні бути закріплені в нормах права;
4) принципи мають повністю діяти у всіх або кількох стадіях кримінального процесу і обов'язково в його центральній стадії – стадії судового розгляду;
5) порушення будь-якого принципу означає незаконність рішення в справі і обов'язково тягне його скасування.
У процесуальній літературі залежно від певних ознак принципи кримінального процесуального права поділяють на кілька груп.
Одні автори вважають доцільною таку класифікацію принципів кримінального процесу: 1) загальноправові (конституційні); 2) спеціальні (міжгалузеві).
До загальноправових (конституційних) належать: законність, демократизм, державну мову судочинства, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, повагу до гідності особи, невтручання в її особисте та сімейне життя, право на свободу та особисту недоторканність і недоторканність житла, презумпцію невинуватості тощо;
Серед спеціальних (міжгалузевих) виділяють, зокрема, такі, як здійснення правосуддя судом, рівність громадян перед законом та судом, незалежність судів та підпорядкування їх тільки закону, гласність, публічність, безпосередність, усність, змагальність, всебічність, повнота й об'єктивність дослідження обставин справи тощо.
Інші автори пропонують класифікувати принципи кримінального процесу за юридичною силою джерела, в якому їх закріплено, і поділяють їх на: конституційні та спеціальні (інші).
Залежно від поширеності на функціональні частини кримінальної процесуальної діяльностірозрізняють принципи: 1) обвинувачення (переслідування); 2) захисту; 3) правосуддя (вирішення справи).
Залежно від поширеності на галузі права принципи поділяють на:
1) загальноправові, тобто ті, що діють у всіх галузях права (наприклад принцип законності), але виявляються з певними особливостями в кримінальному процесуальному праві. До них віднесено: принцип законності, принцип державної мови судочинства, принцип забезпечення права людини на свободу та особисту недоторканність, принцип забезпечення недоторканності житла, принцип забезпечення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, банківських вкладів і рахунків, принцип поваги до честі та гідності особи, невтручання в її особисте та сімейне життя, принцип гласності судового розгляду справи та його повного фіксування технічними засобами;
2) міжгалузеві (загально процесуальні) – діють у кількох галузях права (наприклад принцип змагальності) і також по-особливому – в кримінально-процесуальному праві. До них належать принцип змагальності і принцип диспозитивності;
3) галузеві (кримінальні процесуальні) – діють лише в межах кримінального процесу (наприклад принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист). До них віднесено: принцип публічності, принцип презумпції невинуватості, принцип забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист.
Ряд авторів виділяє: загальнопроцесуальні принципи і принципи окремих стадій кримінального процесу.
На думку М.М. Михеєнко, слід розрізняти принципи:
а) суто організаційні, наприклад назначуваність слідчих і прокурорів, централізація і єдиноначальність у системі органів прокуратури, виборність і призначуваність суддів, особливий порядок притягнення їх до кримінальної і дисциплінарної відповідальності. Для діяльності щодо початку провадження, розслідування, судового розгляду й вирішення кримінальних проваджень вони не мають безпосереднього значення;
б) організаційно-функціональні, наприклад одноособовість і колегіальність, нагляд судів вищого рівня за судовою діяльністю судів нижчого рівня, гласність. Вони визначають як організацію, так і діяльність кримінальних процесуальних органів і є принципами судоустрою і кримінального процесу або органічною частиною принципу останнього;
в) суто кримінально-процесуальні, функціональні, наприклад презумпція невинуватості, забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист, змагальність, установлення істини, публічність, усність, безпосередність. Вони визначають кримінальну процесуальну діяльність. Як принципи кримінального процесу слід також розглядати деякі загально-правові засади (наприклад, законність) і конституційні гарантії (недоторканність особи, житла, повага до гідності особи, невтручання в її особисте і сімейне життя, таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції тощо), які мають визначальне, принципове значення для кримінально-процесуальної діяльності і специфічне відбиття в кримінальному процес.
Ми підтримуємо думку авторів, які вважають, що в системі принципів кримінального процесу доцільно вирізняти конституційні та інші (спеціальні) принципи.
Конституція України (ч. 3 ст. 129) проголошує, що основними засадами судочинства є: 1) законність; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) забезпечення доведеності вини; 4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; 5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; 6) забезпечення обвинуваченому права на захист; 7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; 9) обов'язковість рішень суду.
Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій (ч. 4 ст. 129 Конституції України; далі – Конституція).
Під час визначення системи й змісту конституційних засад кримінального процесу мають бути враховані й інші положення Конституції України. Це дає можливість зробити висновок, що до системи принципів кримінального процесу України належать:
конституційні засади:
1) верховенство права;
2) законність;
3) рівність перед законом і судом;
4) повага до людської гідності;
5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність;
6) недоторканність житла чи іншого володіння особи;
7) таємниця спілкування;
8) невтручання у приватне життя;
9) недоторканність права власності;
10) презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини;
11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї;
12) заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення;
13) забезпечення права на захист;
14) доступ до правосуддя та обов’язковість судових рішень;
15) змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;
16) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності;
17) гласність і відкритість судового провадження та його повне фіксування технічними засобами;
18) мова, якою здійснюється кримінальне провадження.
Спеціальні засади, що закріплені в нормах кримінального процесуального закону:
1) безпосередність дослідження показань, речей і документів;
2) публічність;
3) диспозитивність;
4) розумність строків;
Усі засади тісно пов'язані між собою, постійно взаємодіють, і тому ми цілком обґрунтовано говоримо не просто про сукупність, а про систему засад кримінального процесу. Кожна із засад поряд з тим, що вона тісно стикається, взаємодіє з іншими засадами, зберігає свою власну цінність для побудови й перебігу процесу, свій юридичний зміст.
Значення принципів як норм вищого ступеня нормативності полягає, по-перше, в тому, що кожне рішення правозастосувальника, яке приймається з порушенням їх вимог, підлягає скасуванню, а одержана інформація не має доказового значення; по-друге, принципи сприяють правильному тлумаченню звичайних правових норм; по-третє, будучи своєрідними ціннісними орієнтирами, принципи використовуються у разі правозастосування за аналогією, вносять впорядкованість при субсидіарному застосуванні права (цивільний позов у кримінальному процесі).
