Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


–≥зновид лист€ на рослинах




√етероф≥л≥€(р≥знолистн≥сть) - в≥дм≥нност≥ лист€ вс≥х формац≥й за формою, розр≥зан≥стю, розм≥рами (капуста, евкал≥пт).

јн≥зоф≥л≥€(нер≥внолистн≥сть) Ц в≥дм≥нн≥сть за розм≥рами в одному вузл≥ (г≥ркокаштан).

 

—униц€

вод€ний жовтець

 

 

ћетаморфози листка

¬усики характерн≥ дл€ лазаючих рослин, у €ких частина листка або нав≥ть весь листок перетворюютьс€ на нитковидн≥ вирости. „удовий приклад Ч горох пос≥вний. ” нього на вусики перетворена верхн€ частина рах≥су та 3-7 листочк≥в. ¬иноград теж маЇ вусики, проте вони не листкового походженн€, оск≥льки, по-перше, в≥дход€ть з пазухи листка, а по-друге Ч можуть галузитись, що властиво пагону, а не листку.

 олючки виникають €к пристосуванн€ до посушливих умов зростанн€, напр., у кактус≥в, таким чином зменшуютьс€ втрати води рослиною.  олючками можуть ставати зак≥нченн€ жилок, рах≥с, прилистки. “ак≥ колючки захищають рослину в≥д поњданн€ тваринами.  олючки пагоневого походженн€ також легко в≥др≥знити в≥д листкових: вони знаход€тьс€ в пазус≥ листка та ≥нколи галуз€тьс€ (напр., колючки глоду, сливи, гледич≥њ, барбарису Ч це все приклади видозм≥н пагону).

Ћовильн≥ апарати, певно, найвищий ступ≥нь спец≥ал≥зац≥њ листка. ¬они властив≥ комахоњдним рослинам. «ростаючи на б≥дних ірунтах, росичка, непе́нтес та ≥нш≥ комахоњдн≥ рослини, змушен≥ були шукати додаткове джерело поживних речовин, а саме джерело азоту. ¬ процес≥ еволюц≥њ в них виникли ловильн≥ апарати, пристосован≥ дл€ полюванн€ на комах та ≥нших др≥бних тварин.

дуб каштанолистий; €блун€ домашн€; горох пос≥вний; барбарис звичаний.

молочай; акац≥€ б≥ла; акац≥€ (м≥моза); непент≥с

јЌј“ќћ≤„Ќј Ѕ”ƒќ¬ј Ћ»—“ ј

Ћист виникаЇ екзогенно на конус≥ наростанн€, трохи нижче в≥д верх≥вки. ¬с≥ частини листка закладаютьс€ ще в брунц≥, тобто анатом≥чна структура листка формуЇтьс€ в апекс≥ одночасно з формуванн€м стебла. ѕокриви листа Ї продовженн€м покриву молодого стебла. ѕров≥дна система листа вливаЇтьс€ в пров≥дну систему стебла. —¬ѕ, що виход€ть з листка, утворюють в стебл≥ листов≥ сл≥ди. Ѕагато сп≥льного в анатом≥чн≥й будов≥ черешка листка ≥ стебла, що п≥дкреслюЇ сп≥льн≥сть њх ф≥логенезу. –азом з тим, спостер≥гаютьс€ ≥ ≥стотн≥ в≥дм≥нност≥, €к≥ по€снюютьс€ ≥ншою функц≥Їю листка ≥ пор≥вн€льноњ його недовгов≥чн≥стю в пор≥вн€нн≥ з≥ стеблом.

” пластинц≥ листка розр≥зн€ють 4 групи тканин:

1. ѕокривна тканина - еп≥дерма або шк≥рка.

2. ќсновна, поживна тканина Ц мезоф≥л.

3. ћехан≥чна тканина - склеренх≥ма, коленх≥ма, склерењди.

4. ѕров≥дна тканина - судинно-волокнист≥ пучки.

Ўк≥рочка або еп≥дерм≥с складаЇтьс€ з одного шару щ≥льно з≥мкнутих кл≥тин, що мають пластинчасту форму. ћ≥жкл≥тинники не утворюютьс€. «овн≥шн≥ ст≥нки потовщен≥ ≥ нер≥дко вкрит≥ кутикулою. ” рослин посушливих м≥сць зростанн€ кутикула значно потовщена. ћ≥сц€ми, переважно на нижньому боц≥ у наземних рослин розташовуютьс€ продихи.

Ќа поверхн≥ листка кл≥тини шк≥рки не скр≥зь однаков≥: на нижн≥й сторон≥ вони б≥льш др≥бн≥ ≥ ст≥нки њх б≥льш звивист≥. Ѕ≥льш велик≥ кл≥тини верхнього еп≥дерм≥су Ї своЇр≥дними в≥конц€ми, €кими проникаЇ св≥тло у всередину. «азвичай в еп≥дермальних кл≥тинах м≥ст€тьс€ лейкопласти. ¬иключенн€м Ї мохопод≥бн≥, де€к≥ папорот≥, а з покритонас≥нних - де€к≥ сукуленти мають м'€сист≥ стебла ≥ лист€, ≥ ефемери, €к≥ провод€ть короткочасний спос≥б житт€ ≥ мають тонку пластинку листка, де м'€коть листка не багатошарова.

” кл≥тинах верхнього еп≥дерм≥су, р≥дше нижнього, в кл≥тинному соц≥ часто м≥ститьс€ антоц≥ан, що забарвлюЇ листок ≥ черешок в р≥зн≥ кольори. ѕри зб≥льшенн≥ к≥лькост≥ антоц≥ану, листок набуваЇ ф≥олетового в≥дт≥нку. якщо на листках Ї волоски, то вони розташовуютьс€ переважно на нижньому боц≥. ” де€ких рослин в шк≥рц≥ Ї цистол≥ти. ” б≥льшост≥ дерев ≥ чагарник≥в продихи знаход€тьс€ т≥льки на нижн≥й сторон≥ листка. ” наземних трав вони розташован≥ на обох сторонах, але на верхн≥й поверхн≥ к≥льк≥сть њх менша. Ќема продих≥в на верхн≥й сторон≥ листка у рослин з щ≥льними шк≥р€стими кра€ми ≥ у рослин з тонкими н≥жними листками. ” водоплаваючих листк≥в продихи розташован≥ на верхн≥й сторон≥ листка, у водних рослин, що живуть в сильно затемнених м≥сц€х, продихи не утворюютьс€ або њх дуже мало.

 ≥льк≥сть продих≥в на 1мм2 - в≥д 40 до 300. ѕо поверхн≥ листка вони розпод≥лен≥ нер≥вном≥рно. Ќайб≥льш т≥сно вони розташован≥ в середн≥й частин≥ листовоњ пластинки. Ќад т€жами механ≥чноњ тканини продихи не утворюютьс€. Ќер≥дко продихи захован≥ в особливих заглибленн€х, жолобках ≥ оточен≥ пучками волоск≥в, що ускладнюють циркул€ц≥ю пов≥тр€. ” де€ких рослин п≥д еп≥дерм≥сом утворюЇтьс€ особливий шар кл≥тин, що п≥дсилюЇ м≥цн≥сть листа. „асто оболонки њх товст≥шають, дерев'€н≥ють ≥ виконують механ≥чну функц≥ю, а у рослин посушливих м≥сць проживанн€ - захищають в≥д зайвого випаровуванн€, у рослин пом≥рного по€су - в≥д д≥њ зимових в≥тр≥в, що висушують. ÷ей шар кл≥тин називаЇтьс€ г≥подермою (п≥д шк≥ркою). «азвичай г≥подерма одношарова, але може бути 2-3 - шаровоњ.  л≥тини г≥подерми можуть перетворитис€ ≥ в водозапасаюч≥ (солерос).

ћезоф≥л - це асим≥лююча тканина, м'€коть листка, де в≥дбуваютьс€ процеси диханн€, фотосинтезу ≥ трансп≥рац≥њ. ” рослин з тонкими листовими пластинками мезоф≥л складаЇтьс€ з тонкост≥нноњ зеленоњ паренх≥ми або хлоренх≥ми, ≥нод≥ включаЇ вм≥стища вид≥лень, водоносн≥ кл≥тини, ≥д≥области з друзами та еф≥рними ол≥€ми.  л≥тини мезоф≥лу жив≥, м≥ст€ть значну к≥льк≥сть хлоропласт≥в. ” типових р≥зноб≥чних (дорсовентральних) листках мезоф≥л д≥литьс€ на пал≥садну (стовбчасту) ≥ губчасту паренх≥му. ” лист≥ голонас≥нних рослин родини Ћютиков≥ спостер≥гаЇтьс€ складчаста паренх≥ма.

ѕал≥садна паренх≥ма складаЇтьс€ з кл≥тин вит€гнутих у довжину ≥ маЇ вигл€д цил≥ндричних стовпчик≥в, розташованих перпендикул€рно поверхн≥ листа в один, два ≥ б≥льше шар≥в. ƒовжина њх перевищуЇ ширину в 3-5 раз≥в, але зустр≥чаютьс€ ≥ б≥льш вузьк≥ кл≥тини. Ќер≥дко 2-3 кл≥тини пал≥садноњ паренх≥ми спираютьс€ на б≥льш велику кл≥тину, €ка виконуЇ в цьому випадку функц≥ю збираючоњкл≥тини, тобто в нењ в≥двод€тьс€ асим≥л€нти р€ду сум≥жних кл≥тин. ’лоропласти знаход€тьс€ на довгих ст≥нках, фотосинтез може прот≥кати т≥льки при розс≥€ному св≥тл≥. ѕр€ме св≥тло руйнуЇ хлоропласти.

ѕ≥д пал≥садною паренх≥мою знаходитьс€ губчаста паренх≥ма, що складаЇтьс€ з 2-7 шар≥в округлих кл≥тин, або в≥ддалених в тому ж напр€мку, що ≥ пал≥садн≥ кл≥тини.  л≥тини губчастоњ паренх≥ми зв'€зуютьс€ м≥ж собою пухко, в силу чого утворюютьс€ велик≥ м≥жкл≥тиники, заповнен≥ пов≥тр€м. ¬они формують сильно розгалужену систему пов≥тр€них канал≥в, €к≥ пов'€зан≥ через дихальну порожнину, розташовану п≥д продихами, з самими продихами. «авд€ки такому розташуванню кл≥тин губчастоњ тканини забезпечуЇтьс€ доступ пов≥тр€ до кожноњ кл≥тини.  л≥тини губчастоњ тканини м≥ст€ть в 3-4 рази менше хлоропласт≥в, н≥ж кл≥тини пал≥садн≥ тканини. ” губчастоњ тканини в основному в≥дбуваютьс€ процеси газообм≥ну ≥ трансп≥рац≥њ, необх≥дн≥ дл€ припливу до асим≥люючих кл≥тин нових порц≥й води з розчиненими в н≥й м≥неральними речовинами.

ѕоблизу меж≥ м≥ж пал≥садною ≥ губчастою тканинами розташовуютьс€ др≥бн≥ пров≥дн≥ пучки. ¬ м≥сц€х проходженн€ великих судинно-волокнистих пучк≥в, в жилках, паренх≥ма перериваЇтьс€.

¬ерхн€ сторона листка зазвичай €скраво-зелена, нижн€ - в насл≥док меншого вм≥сту хлороф≥лу ≥ великоњ к≥лькост≥ пов≥троносних м≥жкл≥тнник≥в - б≥льш бл≥да. ” р≥вносторонн≥х листках (≥золатеральних) паренх≥ма на обох сторонах листовоњ пластинки однакова.

ѕров≥дна система представлена др≥бними ≥ великими жилками. Ќайб≥льш велик≥ жилки м≥ст€ть к≥лька пров≥дних пучк≥в (до 7), забезпечених нер≥дко обкладками з≥ склеренх≥мних кл≥тин. –озм≥щуютьс€ вони або в центр≥, або у вигл€д≥ кола, част≥ше п≥дковопод≥бно. Ќайб≥льш≥ пучки розм≥щен≥ посередин≥. ѕров≥дн≥ пучки в листках зазвичай колатеральн≥.  силема знаходитьс€ в морфолог≥чно верхн≥й, а флоема - у нижн≥й частин≥ пучка. ѕучки здеб≥льшого закрит≥ ≥ лише у дерев, чагарник≥в ≥ небагатьох трав - в≥дкрит≥, але камб≥й в них функц≥онуЇ слабо. якщо в стебл≥ пучки б≥колатеральн≥, то так≥ ж будуть ≥ в листках.  силема ≥ флоема —¬ѕ великих жилок м≥ст€ть вс≥ г≥столог≥чн≥ елементи (пов≥дна, механ≥чна паренх≥ма). ” м≥ру розгалуженн€ вони спрощуютьс€. —початку зникають механ≥чн≥ тканини, пот≥м ситовидн≥ трубки, пот≥м судини. ∆илки зак≥нчуютьс€ трахењдами. ѕучки завжди оточен≥ одним шаром тонкост≥нних щ≥льно з≥мкнутих паренх≥мних кл≥тин, що утворюють обкладку. ÷≥ кл≥тини вит€гнут≥ уздовж жилок ≥ не м≥ст€ть хлоропласт≥в. ѕродукти асим≥л€ц≥њ з мезоф≥лу надход€ть спочатку в кл≥тини обкладки, а пот≥м рознос€тьс€ по них до флоеми б≥льш великих жилок.

ћехан≥чна тканина представлена в лист≥ коленх≥мою ≥ склеренх≥мою. —клеренх≥ма розташовуЇтьс€ при пучках т≥льки п≥д флоемою або у вигл€д≥ 2-х т€ж≥в п≥д флоемою ≥ над ксилемою або у вигл€д≥ суц≥льного к≥льц€. Ќер≥дко склеренх≥ма представлена ще т€жами, що примикають до шк≥рки.  оленх≥ма розм≥щуЇтьс€ п≥д шк≥ркою навпроти пучк≥в. ” великих листках м≥ститьс€соковитий багатошаровий мезоф≥л нер≥дко знаход€тьс€ астросклерењди (чай).

ќсновн≥ тканини листка.

“ипи асим≥л€ц≥йних тканин листка.

ћезоф≥л (паренх≥ма листа), залежно в≥д форми розр≥зн€ють 3 типи хлоренх≥ми:

1) стовбчаста або пал≥садна;

2) губчаста;

3) складчата€ паренх≥ма.

ѕ≥д еп≥дермою вит€гнут≥ перпендикул€рно кл≥тини њњрозташовують щ≥льно один до одного €сно виражених м≥жкл≥тинник≥в. ’лоропласти знаход€тьс€ на довгих ст≥нках в пост≥йному рус≥ ≥ пр€ма д≥€ св≥тла використовуЇтьс€ т≥льки тод≥, коли вони перебувають на коротких ст≥нках. ѕри д≥њ пр€мих сон€чних промен≥в хлоропласти руйнуютьс€

«алежно в≥д розташуванн€ асим≥л€ц≥йноњ тканини класиф≥кують 3 типа:

I. тип - дорсовентральний лист, спинна сторона в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д черевноњ, лист односторонн≥й;

II. тип - ≥золатеральний лист - р≥вносторонн≥й. ¬ерхн≥й ≥ нижн≥й один тип тканини. ’арактерно дл€ п≥вденних рослин, сильне сонце. ќлеандр - лист€ розташован≥ п≥д невеликим кутом;

III. тип - рад≥альний лист - характерний дл€ хвойних, складчаста хлоренх≥ма.

јнатом≥чна будова дорсовентрального листка на приклад≥ камел≥њ. « ус≥х бок≥в в≥н оточений еп≥дермою, кутикулою, а у субтроп≥чних рослин воском. ¬ерхн€ еп≥дерма в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д нижньоњ. «вивист≥сть крањв дводольних дозвол€Ї щ≥льно змикатис€. ¬≥дсутн≥ м≥жкл≥тинники, зовн≥шн≥ ст≥нки потовщен≥, в пор≥вн€нн≥ з тангентальними ≥ рад≥альними, у водних структура нижньоњ еп≥дерми в≥др≥зн€Їтьс€:

1) кл≥тини др≥бн≥ш≥, б≥льш звивист≥ в контур≥;

2) зовн≥шн≥ ст≥нки тонш≥, менша товщина кутикули ≥ воску;

3) продих≥в б≥льше на верхн≥й поверхн≥ - 70-80% вс≥х продих≥в листка.

” водних - продихи т≥льки на верхн≥й сторон≥ листа. «азвичай у дерев на 1мм2 в≥д 40-300, у €блун≥ 250 продих≥в. ѕ≥д еп≥дерм≥сом стовпчастий мезоф≥л в 3-4 шари. √убчастий мезоф≥л 2-7 шар≥в. ѕров≥дна система листка, у вигл€д≥ жилок —¬ѕ, центральна жилка найб≥льш розвинена.  олатеральний —¬ѕ в≥дкритий, маЇ камб≥й на ранн≥х стад≥€х розвитку, надал≥ в≥дсутн€. « зовн≥ —¬ѕ сформований, оточений к≥льцем склеренх≥мноњ тканини, над ≥ п≥д пучком розвинена жива коленх≥ма, пластинчаста.

–озташуванн€ ксилеми ≥ флоеми.  силема до верхньоњ сторони листка. ‘лоема - до нижньоњ. ѕри б≥льш др≥бних пучках в≥дпадаЇ склеренх≥ма к≥льце, пот≥м зм≥ни в≥дбуваютьс€ в флоем≥ ≥ ксилем≥. ” ксилем≥ випадають судини, залишаютьс€ т≥льки трахе≥ди.

 

Ѕудова листка камел≥њ €понськоњ (Camelia japonica) з дорсовентральним типом мезоф≥лу: 1 - верхн€ еп≥дерма, 2 - стовбчаста паренх≥ма, 3 - губчаста паренх≥ма, 4 - кл≥тина з друзою, 5 - склерењда, 6 - пров≥дний пучок, 7 - нижн€ еп≥дерма, 8 - продих.

 

јнатом≥чна будова ≥золатерального пучка олеандра. —товпчаста паренх≥ма з нижньоњ ≥ верхньоњ сторони. „асто виникаЇ багатошарова еп≥дерма.

ј Ѕ

–ис. ј, Ѕ Ц мезоф≥л диференц≥йований на стовпчастий ≥ губчастий (рута, олеандр). 2 Ц багатошарова еп≥дерма, 3 Ц крипти з продихами, 4 Ц губчастий мезоф≥л, 5 Ц стовпчастий мезоф≥л.

јнатом≥чна будова рад≥ального листка сосни. ¬≥н в≥др≥зн€Їтьс€ тим, що в рослин≥ пучки €скраво виражен≥ ÷ќ÷ ≥ складчаста паренх≥ма. Ћист сосни оточений еп≥дермою, поверхневий шар кутину ≥ воску багатор≥чний, зимуЇ 5 рок≥в ≥ б≥льше

≈ндодерма продукуЇ шар мертвих кл≥тин з сильно потовщеними оболонками, майже вс€ внутр≥шн€ порожнина зникаЇ, невелика хрестопод≥бна порожнина залишаЇтьс€, дерев'€н≥Ї ≥ в≥дмираЇ

ѕ≥д еп≥дермою шар г≥подерми - представлений шаром мертвих кл≥тин з сильно потовщеною ≥ здеревТ€н≥лою оболонкою.

ЌагадуЇ склеренх≥му, водоутримуючу тканину, накопичуЇтьс€ вода в л≥тн≥ м≥с€ц≥, взимку замерзаЇ ≥ обер≥гаЇ внутр≥шн≥й мезоф≥л в≥двипаровуванн€, продихи занурен≥ п≥д г≥подермою, рад≥ально розташована складчаста€ паренх≥ма.

≈ндодерма з пл€мами  аспар≥. ” ÷ќ÷ Ї 2 —¬ѕ (в сосн≥) в €лини (1 —¬ѕ).  силема представлена т≥льки трахе≥дами, €кщо ми простежимо флоемну частину, то в н≥й присутн≥ т≥льки ситовидн≥ елементи, в≥дсутн≥ кл≥тини-супутниц≥. « нижньоњ частини пучки армован≥ механ≥чноњ тканиною. ќсновна тканина отримала назву трансфуз≥йноњ, €ка оточуЇ —¬ѕ. ќдн≥ кл≥тини мертв≥, одн≥ жив≥ чергуютьс€ в —¬ѕ ≥ складчастою хлоренх≥мою. ѕо живим кл≥тинам трансфуз≥йних кл≥тин в≥дт≥кають в≥д складчастоњ хлоренх≥ми ≥ надход€ть у лубТ€ну частину —¬ѕ.

Ћист€, що виросли в т≥н≥ ≥ на св≥тл≥ зм≥нюють анатом≥чну структуру. —в≥тлов≥ лист€ мають:

1) б≥льшу товщину ≥ жорстк≥сть;

2) в≥др≥зн€ютьс€ кл≥тини еп≥дерми, менш звивист≥ ≥ б≥льш товстост≥нн≥;

3) б≥льша к≥льк≥сть продих≥в на одиницю поверхн≥;

4) б≥льш потужний розвиток стовбчастоњ тканини. —в≥тлов≥ лист€ б≥дн≥ хлороф≥лом.

–ис. Ѕудова листка (хвоњ) сосни звичайноњ (Pinus sylvestris) з рад≥альним типом мезоф≥лу: ј - детальний малюнок; Ѕ - схематичний. 1 - еп≥дерма, 2 Ц продиховий апарат, 3 - г≥подерма, 4 - складчаста паренх≥ма, 5 - смол€ний х≥д, 6 - ендодерма, 7 - ксилема, 8 - флоема, 7-8 - пров≥дний пучок, 9 - склеренх≥ма, 10 - паренх≥ма.

 

“≈—“»

1. «≥бран≥ кладод≥њ (ф≥локлад≥њ), €к≥ Ї видозм≥ноюЕ

A. корен€

B. листа

C. пагона*

D. кореневища

E. кв≥тки

 ладод≥њ Ц видозм≥нений паг≥н з≥ сплющеним стеблом, €ке маЇ форму листка ≥ виконуЇ його функц≥ю.

2. « метою визначенн€ органу ≥ належност≥ рослини до класу, проанал≥зовано поперечн≥ зр≥зи ≥ ви€влено: еп≥дерма без продих≥в ≥ трихом; у широк≥й первинн≥й кор≥ ≥ центральному цил≥ндр≥ переважаЇ запасаюча паренх≥ма, кл≥тини еп≥дерми з U-под≥бними потовщенн€ми, механ≥чн≥ тканини в≥дсутн≥. ¬исновок: цеЕ

A. кор≥нь однодольноњ

B. кореневище однодольноњ*

C. кореневище дводольноњ

D. кор≥нь дводольноњ

E. коренепл≥д дводольноњ

 ореневища однодольних рослин мають добре розвинуту первинну кору, представлену багатошаровою запасаючою паренх≥мою ≥ 1-,2-, р≥дше багатор€дною ендодермою з U-под≥бними потовщенн€ми кл≥тинних оболонок. ÷ентральний цил≥ндр м≥стить колатеральн≥ закрит≥ чи центрофлоемн≥ пров≥дн≥ пучки. —ерцевина не виражена, слабко виражена чи порожниста.

3. ƒо складного п≥дземного органа кульбаби звичайноњ входить стрижневий кор≥нь, г≥покотиль та нижн€ вкорочена ≥ здерев'€н≥ла частина пагон≥в. ”с≥ вони разом утворюють...

A. стеблокоренепл≥д

B. багатоголове кореневище

C. коренев≥ бульби, або шишки

D. стеблокор≥нь, або каудекс*

4. ” б≥льшост≥ ефемероњд≥в на цибулинах, бульбах, кореневищах ви€влен≥ контрактильн≥ корен≥, €к≥ здатн≥ до...

A. ≥нтенсивного росту в товщину

B. поздовжнього розт€гуванн€ ≥ заглибленн€ в ірунт

C. поздовжнього скороченн€ ≥ заглибленн€ в ірунт*

D. значного галуженн€

E. асим≥л€ц≥њ

 онтрактильн≥ корен≥ здатн≥ до поздовжнього скороченн€ ≥ заглибленн€ в ірунт.

5. ” стебл≥ топол≥, що Ї хаз€њном дл€ нап≥впаразитичноњ омели б≥лоњ, м≥ж корою ≥ деревиною розп≥знан≥ поздовжн≥ т€ж≥ "корових корен≥в" з додатковими бруньками та гаустор≥€ми - корен€ми, що служать...

A. присосками*

B. прич≥пками

C. пневматофорами

D. азотф≥ксуючими бульбочками

–ослинам паразитичним ≥ нап≥впаразитичним властив≥ гаустор≥њ, або корен≥-присоски, €к≥ розвиваютьс€ у тканинах вищоњ рослини господар€.

6. ѕри м≥кроанал≥з≥ представлених кореневищ в одному з них ≥дентиф≥кован≥ центроксилемн≥ пров≥дн≥ пучки. ќтже, саме це кореневище належить.

A. папорот≥ чолов≥ч≥й*

B. перстачу (клас дводольн≥)

C. конвал≥њ(клас однодольн≥)

D. пир≥ю (клас однодольн≥)

E. м'€т≥ (клас дводольн≥)

 онцентричн≥ пучки закрит≥. ÷ентроксилемн≥ пучки формуютьс€ у папоротевидних. ÷ентроксилемн≥ Ц €кщо флоема оточуЇ ксилему.

7. ѕ≥дземний паг≥н з вузлами, меживузл€ми, лусковидними листками, бруньками ≥ придатковими корен€ми називаЇтьс€:

A. кореневище*

B. коренепл≥д

C. коренецибулина

D. столон

E. п≥дземна бульба

 ореневище Ц п≥дземна видозм≥нена частина стебла, що своњм зовн≥шн≥м вигл€дом дещо нагадуЇ кор≥нь.  ореневище в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д корен€ анатом≥чною будовою, а також в≥дсутн≥стю кореневого чохлика, на€вн≥стю бруньок ≥ лускуватих листк≥в. ¬≥д вузл≥в кореневища в≥дход€ть додатков≥ корен≥.  ореневище утворюЇ надземн≥ пагони.

8. ѕри досл≥дженн≥ осьового органу було встановлено, що основний обТЇм займаЇ центральний осьовий цил≥ндр, в €кому безсистемно розташован≥ закрит≥ колатеральн≥ пучки. ÷е св≥дчить що даний орган ЇЕ

A. кор≥нь однодольноњ рослини

B. стебло однодольноњ рослини *

C. кор≥нь дводольноњ рослини

D. кореневище дводольноњ рослини

E. стебло дводольноњ рослини

«акрит≥ колатеральн≥ пучки розпод≥лен≥ по вс≥й площ≥ центрального цил≥ндру, причому, на його перифер≥њ пучки др≥бн≥, багаточисельн≥, а в середн≥й частин≥ вони б≥льш≥ ≥ малочисельн≥ - характерн≥ ознаки дл€ стебла однодольноњ рослини. —ерцевина морфолог≥чно не виражена, чи стебло порожнисте (тип соломини).

9. ѕри розгл€д≥ л≥карськоњ сировини було ви€влене лист€, пор≥зане вздовж листовоњ пластинки, а сегменти розташован≥ в≥€лопод≥бно. ÷е лист€:

A. пальчатопластинчаст≥

B. пальчасторозс≥чен≥*

C. пальчаторозд≥лен≥

D. перисторозс≥чен≥

E. перисторозд≥льн≥

ѕальчасторозс≥чен≥ - розчленован≥ на сегменти в≥д 2/3 до головноњ жилки або основи пластинки. –озд≥льн≥ Ц розчленован≥ на дол≥ в≥д1/2 до 2/3 половини пластинки. Ћопатев≥ Ц розчленован≥ на лопат≥ в≥д 1/3 до 1/2 половини пластинки.

10. ” пагон≥в рослини рано в≥дмираЇ верх≥вкова брунька, а њх подальше наростанн€ забезпечуЇ пара супротивних б≥чних бруньок. “ож галуженн€ пагон≥в...

A. дихотом≥чне

B. псевдодихотом≥чне*

C. монопод≥альне

D. симпод≥альне

E. нер≥вно дихотом≥чне

якщо у пагон≥в рослини рано в≥дмираЇ верх≥вкова брунька, а њх подальше наростанн€ забезпечуЇ пара супротивних б≥чних бруньок, то галуженн€ пагон≥в псевдотихотом≥чне.

11. ƒл€ макроскоп≥чного анал≥зу наданий видозм≥нений паг≥н з≥ значно вкороченим стеблом (денцем) та щ≥льно стуленими видозм≥неними листками-лусками. «овн≥шн≥, пл≥вчаст≥ луски захищають внутр≥шн≥, соковит≥. “аку будову маЇ...

A. столон

B. бульба

C. цибулина*

D. коренебульба

E. бульбоцибулина

ѕаг≥н з≥ значно вкороченим стеблом (денцем) та щ≥льно стуленими видозм≥неними листками-лусками. «овн≥шн≥, пл≥вчаст≥ луски захищають внутр≥шн≥, соковит≥. “аку будову маЇ цибулина.

12. ѕагони хмелю звичайного обвивають опору ≥ прикр≥плюютьс€ за допомогою утвор≥в еп≥дерми, тобто вони -...

A. пр€мосто€ч≥

B. лежач≥

C. витк≥*

D. повзуч≥

E. прип≥дн€т≥

¬итк≥ пагони обкручуютьс€ навколо опори.

13. ¬≥дм≥чено, що у пагона з почерговими листками ап≥кальна брунька рано припинила св≥й розвиток, а р≥ст забезпечила найближча б≥чна брунька. ќтже, галуженн€ пагона...

A. несправжньодихотом≥чне

B. р≥внодихотом≥чне

C. монопод≥альне

D. нер≥внодихотом≥чне

E. симпод≥альне*

—импод≥альне галуженн€ Ц верх≥вкова брунька припин€Ї св≥й розвиток, а з найближчоњ б≥чноњ бруньки розвиваЇтьс€ б≥чний паг≥н другого пор€дку, що росте в напр€мку головноњ ос≥, н≥би зам≥щуючи њњ.

14. –оздивл€ючись пазушн≥ колючки глоду, студентка визначила, що вони €вл€ють собою видозм≥ну...

A. черешка

B. прилистк≥в

C. листковоњ пластини

D. пагона*

E. складного листка

ѕазушн≥ колючки глоду Ї видозм≥ною пагона.

15. Ўафран розмножуЇтьс€ вегетативно - бульбоцибулинами, €к≥ Ї видозм≥ною...

A. надземного пагона

B. додаткових корен≥в

C. б≥чних корен≥в

D. головного корен€

E. п≥дземного пагона*

Ѕульбоцибулини Ї видозм≥ною пагона.

16. ѕри м≥кроанал≥з≥ трави череди трирозд≥льноњ, були зроблен≥ зр≥зи стебел, €к≥ в≥др≥зн€лис€ за формою ≥ забарвленн€м в≥д основноњ маси ≥з чотиригранних стебел. ќтриман≥ дан≥ засв≥дчили, що це стебла ≥ншоњ рослини, €ка в≥дноситьс€ до класу однодольних, оск≥льки пров≥дн≥ пучки...

A. закрит≥ колатеральн≥, розташован≥ по колу

B. закрит≥ колатеральн≥, розташован≥ безладно*

C. в≥дкрит≥ колатеральн≥, розташован≥ по колу

D. в≥дкрит≥ колатеральн≥, розташован≥ безладно

ƒо класу однодольних в≥днос€тьс€ рослини, пров≥дн≥ пучки котрих закрит≥ колатеральн≥, розташован≥ безладно.

17. ” результат≥ досл≥дженн€ стебла зроблено висновок, що воно належить трав'€нист≥й дводольн≥й рослин≥, маЇ вторинну, перех≥дну будову, оск≥льки...

A. пучки в≥дкрит≥, приблизно однаков≥ за розм≥ром, в≥дд≥лен≥ серцевинними промен€ми

B. пучки в≥дкрит≥, не однаков≥ за розм≥ром, подекуди злит≥ м≥ж собою*

C. пучки закрит≥, розкидан≥ по всьому центральному цил≥ндру

D. пучки в≥дсутн≥

“равТ€нистадводольна рослина маЇ пучки в≥дкрит≥, не однаков≥ за розм≥ром, подекуди злит≥ м≥ж собою.

18. ѕри досл≥дженн≥ осьового органу було встановлено, що основний обТЇм займаЇ центральний осьовий цил≥ндр, в €кому безсистемно розташован≥ закрит≥ колатеральн≥ пучки. ÷е св≥дчить що даний орган ЇЕ

A. кор≥нь однодольноњ рослини

B. стебло однодольноњ рослини *

C. кор≥нь дводольноњ рослини

D. кореневище дводольноњ рослини

E. стебло дводольноњ рослини

«акрит≥ колатеральн≥ пучки розпод≥лен≥ по вс≥й площ≥ центрального цил≥ндру, причому, на його перифер≥њ пучки др≥бн≥, багаточисельн≥, а в середн≥й частин≥ вони б≥льш≥ ≥ малочислен≥ - характерн≥ ознаки дл€ стебла однодольноњ рослини. —ерцевина морфолог≥чно не виражена, чи стебло порожнисте (тип соломини).

19. ѕри розгл€д≥ л≥карськоњ сировини було ви€влене лист€, пор≥зане вздовж листовоњ пластинки, а сегменти розташован≥ в≥€лопод≥бно. ÷е лист€:

A. пальчатопластинчаст≥

B. пльчасторозс≥чен≥*

C. пальчаторозд≥лен≥

D. перисторозс≥чен≥

E. перисторозд≥льн≥

ѕальчасторозс≥чен≥ - розчленован≥ на сегменти в≥д 2/3 до головноњ жилки або основи пластинки. –озд≥льн≥ Ц розчленован≥ на дол≥ в≥д1/2 до 2/3 половини пластинки. Ћопатев≥ Ц розчленован≥ на лопат≥ в≥д 1/3 до 1/2 половини пластинки.

20. ƒо перистого лист€, у €кого надр≥занн≥сть листовоњ пластинки складаЇ близько 1/3 половин листовоњ пластинки, в≥дноситьс€ лист€:

A. перистолопатев≥*

B. пальчатолопатев≥

C. перисторозд≥льн≥

D. пальчаторозд≥льн≥

E. перисторозс≥чен≥

«а ступенем розчленуванн€ та в≥дносними розм≥рами в≥льних частин прост≥ розчленован≥ листки бувають:розс≥чен≥ - розчленован≥ на сегменти в≥д 2/3 до головноњ жилки або основи пластинки;розд≥льн≥ Ц розчленован≥ на дол≥ в≥д ½ до 2/3 половини пластинки.; лопатев≥ Ц розчленован≥ на лопат≥ в≥д 1/3 до 1/2 половини пластинки.

21. Ћист€ рел≥ктового дерева г≥нкго дволопатевого мають характерну форму. ќсоблив≥стю будови лист€ Ї роздвоЇнн€ жилок у верхн≥й частин≥. як називаЇтьс€ таке жилкуванн€?

A. перисте

B. пальчате

C. перисто-петлевидне

D. дихотом≥чне*

E. с≥тчасте

¬≥дкрите дихотом≥чне або вилчасте жилкуванн€ Ц роздвоЇнн€ жилок першого пор€дку на однаков≥ жилки наступного пор€дку. ’арактерне дл€ де€ких папоротей,плаун≥в та г≥нкго дволопатевого. ƒихотом≥чне або вилчасте наростанн€: головна в≥сь рано припин€Ї р≥ст, верх≥вкова меристема роздвоюЇтьс€, даЇ пару б≥чних осей, що пот≥м р≥вно чи нер≥вно-вилчасто розгалужуютьс€.

22. √олчате лист€ хвоњ не гине нав≥ть в лют≥ морози, на в≥дм≥ну в≥д лист€ листових пор≥д. ¬они захищен≥ товстою еп≥дермою, п≥д €кою розташований ще один шар кл≥тин. як в≥н називаЇтьс€?

A. ксилема

B. ендодерма

C. г≥подерма*

D. склеренх≥ма,

E. губчаста паренх≥ма

√≥подерма Ц захисно-механ≥чна ≥ водонакопичуюча тканина, €ка перереваЇтьс€ лише п≥д продихами. ’арактерна дл€ рад≥ального, або центричного типу будови листка хвойних.

23. ¬становлено, що надземну частину гороху пос≥вного утримують в простор≥ вусики, €к≥ Ї видозм≥ною:

A. верхн≥х листочк≥в складного листа*

B. верх≥вкових пагон≥в.

C. всього складного листа

D. прилистк≥в

E. нижн≥х листочк≥в складного листа

Ћист€ гороху перисто-складн≥ з великими, нап≥всерповидними прилистками та верх≥вковими розгалуженими вусиками. ¬ерхн≥ листки видозм≥нюютьс€ у вусики.

24. ” австрал≥йських акац≥й асим≥л€ц≥йну функц≥ю в посушливий пер≥од виконують розширен≥ ≥ сплощенн≥ черешки складного лист€:

A. кладод≥њ

B. ловч≥ апарати

C. ф≥лод≥њ*

D. колючки

E. вусики

‘≥лод≥њ Ц фотосинтезуюч≥ черешки сплощено Ц листопод≥бно розширений черешок видозм≥неного листка, що виконуЇ функц≥ю листковоњ пластинки; пристосуванн€ до зменшенн€ трансп≥рац≥њ (австрал≥йськ≥ акац≥њ, чина п≥вденна).

25. ” одному ≥з запропонованих м≥кропрепарат≥в стебел визначена на€вн≥сть схизогенних смол€них ход≥в, перидерми без сочевичок, в≥дсутн≥сть судин в р≥чних к≥льц€х деревини. ћожна припустити, що це стебло:

A. гарбуза

B. сосни*

C. сон€шнику

D. липи

E. кукурудзи

÷е стебло сосни. јнатом≥чна будова стебел голонас≥нних в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д стебел покритонас≥нних. ƒеревина складаЇтьс€ т≥льки з трахењд. ѕеридерма без сочевичок, але з тр≥щиними. –≥чн≥ к≥льц€ деревини складають широкопросв≥тн≥ весн€н≥ трахењди з обл€мованими порами, що виконують пров≥дну функц≥ю ≥ вузькопросв≥тн≥ волокнист≥ ос≥нн≥ трахењди без обл€мованих пор, що виконують опорну функц≥ю. ”с≥ частини стебла пронизан≥ смол€ними ходами.

26. ћ≥кроанал≥з кореневища ви€вив в≥дкрит≥ колатеральн≥ пров≥дн≥ пучки, розташован≥ к≥льцем, що може св≥дчити про приналежн≥сть рослини до класу:

A. хвойних

B. папоротевидних

C. дводольних*

D. гнетових

E. однодольних

 олатеральн≥ пучки характеризуютьс€ розташуванн€м флоеми ≥ ксилеми пл≥ч-о-пл≥ч, на одному рад≥ус≥.  олатеральн≥ пучки можуть бути закритими (однодольн≥ рослини) ≥ в≥дкритими (дводольн≥).

27. ѕри м≥кроскоп≥чному анал≥з≥ зр≥зу кореневища ви€влен≥ центроксилемн≥ пров≥дн≥ пучки, на€вн≥сть €ких може св≥дчити про приналежн≥сть рослини до:

A. дводольних

B. голонас≥нних

C. водоростей

D. папоротей*

E. однодольних

÷ентроксилемн≥ або амф≥крибральн≥ пров≥дн≥ пучки характерн≥ дл€ папоротевидних. ÷ентроксилемн≥ пучки в≥днос€тьс€ до концентричних пучк≥в, закритих, флоема оточуЇ ксилему.

28. ѕри м≥кроскоп≥чному анал≥з≥ стебла ви€влено: покривна тканина - еп≥дерма, центральний осьовий цил≥ндр - включаЇ серцевину ≥ в≥дкрит≥ пров≥дн≥ пучки, розташован≥ по кругу на перифер≥њ стебла. ¬изначите тип будови даного стебла.

A. пучковий первинний

B. пучковий вторинний*

C. непучковий вторинний

D. непучковий первинний

E. перех≥дний

ѕучковий вторинний тип будови стебла характеризуЇтьс€ на€вн≥стю пост≥йних колатеральних або б≥колатеральних пучк≥в утворених спочатку прокамб≥Їм, а пот≥м - пучковим камб≥Їм. ƒл€ дводольних рослин характерна вторинна пучкова, перех≥дна ≥ безпучкова будова.

29. Ћисток сонцелюбивого евкал≥пта п≥д еп≥дермою, покритою кутикулою, м≥стить дек≥лька р€д≥в пал≥садноњ паренх≥ми. ” центр≥ листка знаход€тьс€ кл≥тини губчастоњ паренх≥ми, в €ких зустр≥чаютьс€ друзи оксалата кальц≥ю. ∆илка листка маЇ кристалоносну обкладку з призматичних кристал≥в: ƒо €кого типу будови в≥дноситьс€ цей лист?

A. дорзивентральний

B. р≥зносторонн≥й

C. ≥золатеральний *

D. б≥фац≥альний

E. рад≥альний

«а анатом≥чною будовою вид≥л€ють три типи листових пластинок: дорзовентральний (р≥зносторонн≥й Ц до верхньоњ еп≥дерми примикаЇ пал≥садна хлоренх≥ма до нижньоњ еп≥дерми Ц губчаста); ≥золатеральний (р≥вносторонн≥й - до верхньоњ ≥ нижньоњ еп≥дерми примикаЇ пал≥садна хлоренх≥ма);рад≥альний (центричний) тип характерний голкопод≥бному листку хвойних, складчаста хлоренх≥ма утвороюЇ петлепод≥бн≥ вирости.

30. —еред наданих зразк≥в наземних видозм≥н пагон≥в Ї те, що розвиваютьс€ з б≥чних бруньок в пазухах лист€ або в суцв≥тт€х ≥ що забезпечують вегетативне розмноженн€. ÷еЕ

A. наземн≥ бульби

B. кладод≥њ

C. пов≥тр€н≥ цибулини*

D. усики

E. колючки

ѕов≥тр€н≥ цибулини Ц утворюютьс€ в пазухах листк≥в надземного пагона, або суцв≥тт€х: зонтик з пл≥вчастим, видовжено-гострим покривальцем ≥ пов≥тр€ними цибулинами Ц Ђд≥ткамї;. служать дл€ вегетативного розмноженн€ (часник).

31. ” пагона ап≥кальна брунька рано припин€Ї св≥й розвиток, а зростанн€ забезпечують дв≥ б≥чн≥ бруньки, розм≥щен≥ супротивно п≥д верх≥вкою. “аке галуженн€ пагона:

A. кущ≥нн€

B. монопод≥альне

C. нер≥внодихотом≥чне

D. р≥внодихотом≥чне

E. несправжньодихотом≥чне*

Ќесправжньодихотом≥чне галуженн€ Ц одночасний розвиток двох супротивних бокових пагн≥в, поЇднанне з в≥дмиранн€м верх≥вковоњ бруньки (точки росту).

32. ѕагони хмелю обвиваютьс€ навколо опори ≥ п≥дн≥маютьс€ вгору, значить вони:

A. повзуч≥

B. пр€мосто€ч≥

C. ч≥пк≥

D. лежач≥

E. витк≥*

” рослин, що не мають достатньо розвиненоњ скелетноњ системи механ≥чних тканин, слабк≥ пагони обкручуютьс€ навколо €коњ-небудь твердоњ опори (хм≥ль,березка, квасол€). “ак≥ пагони називаютьс€ виткими.

33. ѕри вивченн≥ зр≥з≥в стебла Tiliacordata в кор≥ ви€влен≥ т€ж≥ волокон у склад≥Е

A. серцевинних промен≥в

B. пластинчастоњ коленх≥ми

C. твердого лубу*

D. весн€ноњ деревини

E. м'€кого лубу

“вердий луб Ц товстост≥нна флоема (первина прокамб≥альна, вторинна камб≥альна), або твердий луб складають механ≥чн≥ тканини Ц лубТ€н≥ чи склеренх≥мн≥ волокна.

34. ” лист≥ досл≥джуваноњ рослини по центру проходить ч≥тко виражена головна жилка, в≥д €коњ р≥вном≥рно в≥дход€ть б≥чн≥ жилки. яке це жилкуванн€?

A. пальчасте

B. дугове

C. перисте*

D. дихотом≥чне

E. паралельне

∆илкуванн€ або нервац≥€ листка Ц це характер проходженн€ ≥ галуженн€ жилок (пров≥дних пучк≥в) в мезоф≥л≥ листовоњ пластинки. ¬≥дкрите Ц жилки не зТЇднуютьс€ м≥ж собою, доход€ть до краю пластинки. ѕеристе Ц(п≥рчасте) Ц коли по центру уздовж листовоњ пластинки проходить б≥льш менш виражена головна або центральна жилка, в≥д €коњ в обидва боки р≥вном≥рно в≥дход€ть б≥чн≥ жилки. ѕальчасте Ц в≥д основи листковоњ пластинки в≥€лопод≥бно в≥дход€ть дек≥лька одинакових жилок, €к≥ в раз≥ пальчатос≥тчатого жилкуванн€ багаторазово галуз€тьс€. ѕри дуговому ≥ паралельному жилкуванн≥ кожна жилка проходить уздовж листковоњ пластинки окремо ≥ зТЇднуютьс€ вони лише на верх≥вц≥ пластинки. ƒл€ дводольних рослин характерно перисте ≥ пальчасте, дл€ однодольних Ц паралельне ≥ дугове.

35. Ќайб≥льш прим≥тивне дихотом≥чне наростанн€ характерне дл€Е

A. пагон≥в хвоща польового

B. пагон≥в сосни

C. пагон≥в шипшини

D. пагон≥в к≥нського каштана

E. слоЇвища фукусу*

‘укус Ц бентоносна макроводорость. —лань дихотом≥чно розгалужена, г≥лки плоск≥ з поздовжн≥м ребром. ÷е наростанн€ характерне дл€ г≥нкго б≥лоба та плауна баранц€.

36. «емл€на груша (топ≥намбур) розмножуЇтьс€ п≥дземними видозм≥неними пагонами - Е

A. вусами

B. кореневищами

C. бульбами*

D. цибулинами

E. бульбоцибулинами

“оп≥намбур Ц п≥дземн≥ органи бульби. ¬они велик≥, кул€ст≥, грушовидн≥, веретеновидн≥ або €йцевидн≥, жовто-б≥л≥, ф≥олетово-червон≥ або с≥ро-коричнев≥. ѕ≥дземн≥ органи Ц бульби, скупчен≥ б≥л€ основи п≥дземного стебла. ѕ≥дземн≥ видозм≥нен≥ пагони: столони, кореневища, бульби, цибулини, бульбоцибулини.

37. Ћист€ дуба звичайного за формою ≥ ступенем надр≥занност≥ листовоњ пластинкиЕ

A. тр≥йчасто-розд≥льн≥

B. перисто-лопатев≥*

C. перисто-розс≥чен≥

D. пальчасто-лопатев≥

E. пальчасто-розд≥льн≥

Ћистки почергов≥, короткочерешков≥, довгасто Ц обернено€йцевидн≥, перисто-лопатев≥: лопат≥ нер≥вн≥, туп≥, ц≥локрањ. ƒоросл≥ листки знизу опушен≥.

38. Ћист€ рудерального злаку Ц пир≥ю повзучого прикр≥пл€ютьс€ до стебла за допомогою нижньоњ пл≥вчастоњ частини л≥н≥йноњ листовоњ пластинки, €ка охоплюЇ м≥жвузловину, утворюючи Е

A. листкову п≥хву*

B. черешок

C. ф≥лод≥й

D. кладод≥й

E. розтруб

Ћистки шорсткуват≥, п≥хвов≥. ѕри переход≥ пластинки у п≥хву Ї пл≥вчастий €зичок, вушка. Ћисткова основа може бути у вигл€д≥ листковоњ подушечки Ц невеличкого потовщенн€ основи черешка чи листковоњ подушки, розширеноњ п≥хви, €ка б≥льш менш охоплюЇ стебло.

39. ” представник≥в родини Lamiaceae пари листк≥в сус≥дн≥х вузл≥в розташован≥ у взаЇмно перпендикул€рних площинах, тобтоЕ

A. к≥льчасто

B. двор€дно-супротивно

C. навхрест-супротивно*

D. сп≥рально

E. мутовчасто

ƒл€ родини €снотков≥ одна з д≥агностичних ознак - лист€ навхрест супротивн≥. ’арактер взаЇмного розташуванн€ на стебл≥ називаЇтьс€ листкорозм≥щенн€м. ЅуваЇ:

1) почергове або сп≥ральне (у вузлах по одному листку;

2) двор€дно-супротивне ≥ навхрест супротивне (у вузлах по 2 листки);

3) к≥льчасте або мутовчасте (у вузлах б≥льше 2-х листк≥в).

40. ƒл€ стебел однодольних рослин характерний певний тип судинно-волокнистих пров≥дних пучк≥в, а самеЕ

A. рад≥альний

B. центроксилемний

C. центрофлоемний

D. в≥дкрит≥ колатеральн≥

E. закрит≥ колатеральн≥*

ƒл€ стебел однодольних рослин характерна на€вн≥сть закритих колатеральних пучк≥в. ¬они розпод≥лен≥ по вс≥й площ≥ центрального цил≥ндра, що зумовлено пальмовим типом проходженн€ листкових сл≥д≥в Ц пров≥дних пучк≥в жилок стебла, €к≥ вход€ть у вузол стебла. Ќа перифер≥њ осьового цил≥ндра пучки др≥бн≥ш≥, численн≥ш≥, а в центральн≥й частин≥ Ц крупн≥ш≥ ≥ њх к≥льк≥сть менша. —ерцевина морфолог≥чно не виражена чи стебло порожнЇ (тип соломини).

41. ѕри досл≥дженн≥ л≥карськоњ рослини встановлено, що його п≥дземн≥ органи мають вузли, м≥жвузл€, лускопод≥бн≥ листки, бруньки ≥ додатков≥ корен≥, тобто цей п≥дземний орган:

A. коренецибулина

B. бульба

C. столон

D. кореневище*

E. коренепл≥д

 ореневище Ц п≥дземна видозм≥на пагона, пристосована до накопиченн€ живильних речовин ≥ до вегетативного в≥дновленн€ рослини, б≥льш-менш довгов≥чний потовщений чи непотовщений паг≥н з додатковими корен€ми, верх≥вкою ≥ б≥чними бруньками, з лусковидними листками або без них.

42. јнатомо-г≥стох≥м≥чний анал≥з черешка показав, що кутова коленх≥ма розташована д≥л€нкамиЕ

A. в пучках

B. над жилками*

C. навколо жилок

D. в мезоф≥л≥

 оленх≥ма типова дл€ двос≥мТ€дольних рослин, розташовуЇтьс€ в стеблах п≥д покривною тканиною д≥л€нками, суц≥льними або переривчастим к≥льцем. ¬ ребристих крилатих черешках ≥ стеблах коленх≥ма заповнюЇ виступи, у листках-зм≥цнюЇ край листковоњ пластинки ≥ жилки.  оленх≥ма в≥дноситьс€ до механ≥чних тканин.

43. ѕростий перистий листок визначений розд≥льним, оск≥льки розчленован≥сть пластинки с€гаЇ...

A. головноњ жилки

B. половини п≥впластинки листка*

C. третини п≥впластинки

D. четвертини п≥впластинки

–озс≥чен≥-розр≥зан≥ на сегменти до основи пластинки (у тр≥йчастих ≥ пластинчастих листках) або до головноњ жилки (у перистих).

44. ѕростий пальчастий листок Ї лопатевим, оск≥льки розчленован≥сть с€гаЇ...

A. основи пластинки

B. б≥льше н≥ж половини п≥впластинки*

C. менше н≥ж третини п≥впластинки

D. б≥льше н≥ж четвертини п≥впластинки

E. б≥льше н≥ж третини п≥впластинки, але менше половини

Ћопатев≥ Ц розчленуванн€ складаЇ б≥льше 1/3,але менше 1/2 п≥впластинки, в≥льн≥ частини Ц лопат≥.

45. Ќа перифер≥њ центрального цил≥ндра стебла дводольноњ травТ€нистоњ рослини по колу розташован≥ в≥дкрит≥ колатеральн≥ пров≥дн≥ пучки приблизно однакового розм≥ру. ÷е вказуЇ, що будова стеблаЕ

A. вторинна, перех≥дна

B. вторинна, непучкова

C. первинна, непучкова

D. первинна, пучкова

E. вторинна, пучкова*

ƒл€ стебел двос≥мТ€дольних рослин характерна будова вторинна, пучкова. ¬ залежност≥ закладанн€ камб≥ю, може бути пучковий ≥ безпучковий тип будови. —ерцевина стебла буваЇ повною, однор≥дною, а також може бути порожнистою (селеров≥, гвоздичн≥, губоцв≥т≥).

46. ѕри м≥кроанал≥з≥ трави череди трирозд≥льноњ, були зроблен≥ зр≥зи стебел, €к≥ в≥др≥зн€лис€ за формою ≥ забарвленн€м в≥д основноњ маси ≥з чотиригранних стебел. ќтриман≥ дан≥ засв≥дчили, що це стебла ≥ншоњ рослини, €ка в≥дноситьс€ до класу однодольних, оск≥льки пров≥дн≥ пучкиЕ

A. закрит≥ колатеральн≥, розташован≥ по колу*

B. закрит≥ колатеральн≥, розташован≥ безладно

C. в≥дкрит≥ колатеральн≥, розташован≥ по колу

D. в≥дкрит≥ колатеральн≥, розташован≥ безладно

Ѕудова однор≥чних стебел однос≥мТ€дольних рослин первинна, пучкова. Ќа перифер≥њ осьового цил≥ндра пучки др≥бн≥, численн≥,а в центральн≥й частин≥-крупн≥ш≥, њх к≥льк≥сть менше. ѕучки закрит≥ колатеральн≥.

47. ” верх≥вкових, добре осв≥тлених листк≥в липи мезоф≥л диференц≥йований ≥ дещо в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д мезоф≥лу низових, мало осв≥тлених листк≥в, а саме -...

A. б≥льшою к≥льк≥стью шар≥в стовпчастоњ хлоренх≥ми*

B. меншою к≥льк≥стю шар≥в стовпчастоњ хлоренх≥ми

C. на€вн≥стю т≥льки складчастоњ хлоренх≥ми

D. на€вн≥стю т≥льки хлоренх≥ми

—товпчаста або пал≥садна паренх≥ма щ≥льна, складаЇтьс€ з видовжених, розташованих перпендикул€рно до поверхн≥ листка кл≥тин з великою к≥льк≥стю хлоропласт≥в, що забезпечують ≥нтенсивний фотосинтез. ¬ерх≥вков≥ добре осв≥тлен≥ листки липи в≥др≥зн€ютьс€ б≥льшою к≥льк≥стю шар≥в стовпчастоњ паренх≥ми.

48. ” посушливий пер≥од листки степовоњ рослини Ц ковили скручуютьс€ дл€ зменшенн€ випаровуванн€ завд€ки на€вност≥ в еп≥дерм≥ особливих кл≥тин -...

A. базисних

B. поб≥чних

C. замикаючих

D. секреторних

E. моторних*

ћоторн≥ кл≥тини - групи крупних тонкост≥нних кл≥тин в еп≥дерм≥ ≥ субеп≥дермальн≥й зон≥ мезоф≥лу листк≥в злакових (ковиль), розташован≥ продольними т€жами м≥ж жилками.

ѕри недол≥ку вологи тургор зменшуЇтьс€ перш за все у цих кл≥тинах, вони зменшуютьс€ у обТЇм≥ ≥ тим самим спри€ють ст€гуванню крањв листковоњ пластинки, скручують њњ в трубку, завд€ки цьому попереджаЇтьс€ зайва трансп≥рац≥€.

49. ƒосл≥дженн€ поперечного зр≥зу довело, що це г≥лка деревноњ рослини, оск≥льки на€вн≥...

A. еп≥дерма, в≥дкрит≥ пров≥дн≥ пучки

B. перидерма, р≥чн≥ к≥льц€ у деревин≥*

C. еп≥дерма, закрит≥ пров≥дн≥ пучки

D. перидерма, в≥дкрит≥ пров≥дн≥ пучки

ѕокривна тканини г≥лок деревних рослин перидерма з сочевичками або к≥рка. ƒ≥агностичне значенн€ дл€ кори маЇ склад перидерми ≥ характер розташуванн€ елемент≥в вторинноњ кори Ц твердого (товстост≥нного) ≥ мТ€кого(тонкост≥нного) лубу. ” деревин≥ внасл≥док сезонноњ д≥€льност≥ камб≥ю утворюютьс€ р≥чн≥ к≥льц€ приросту, €к≥ складаютьс€ з ос≥нн≥х ≥ весн€них трахеальних елемент≥в, утворених за один вегетац≥йний пер≥од.

50. ” сосни з верх≥вковоњ бруньки росте головний паг≥н, а з б≥чних бруньок Ц б≥чн≥ пагони, причому верх≥вкова брунькова пагона гальмуЇ розвиток б≥чних бруньок. ÷≥ ознаки властив≥ типу галуженн€Е

A. монопод≥альному*

B. дихотом≥чному

C. несправжньодихотом≥чному

D. симпод≥альному

E. колоновидному

ћонопод≥альний тип наростанн€ характеризуЇтьс€ тим, що верх≥вкова брунька забезпечуЇ поступове наростанн€ головноњ ос≥, а б≥чн≥ ос≥ розвинен≥ слабше ≥ не перевищують головну в≥сь.

51. ¬ листках рослин вид≥л€ютьс€ центральна жилка, в≥д €коњ в≥дход€ть б≥чн≥, що в свою чергу, неодноразово галуз€тьс€, утворюючи с≥тку др≥бних жилок, тобто жилкуванн€ листк≥вЕ

A. перистос≥тчасте*

B. дугове

C. паралельне

D. пальчастос≥тчасте

E. дихотом≥чне

ѕеристе жилкуванн€ Ц коли по центру уздовж листовоњ пластинки проходить б≥льш-менш ч≥тко виражена головна жилка (центральна), в≥д €коњ в обидва боки р≥вном≥рно в≥дход€ть б≥чн≥ жилки. ƒоход€чи до краю листковоњ пластинки багаторазово галуз€тьс€, утворюючи густу мережу жилок з анастомозами Ц перисто-с≥тчасте жилкуванн€.

52. ƒл€ листк≥в однос≥мТ€дольних рослин характерний тип жилкуванн€:

A. дугове*

B. перистокрайове

C. перистос≥тчасте

D. пальчатопетлеве

E. пальчатос≥тчасте

ѕри дуговому жилкуванн≥ кожна жилка проходить уздовж листковоњпластинки окремо ≥ зТЇднуютьс€ лише на верх≥вц≥ пластинки.

” представник≥в класу однодольних в≥дкрите дугове ≥ паралельне жилкуванн€. ¬≥дкрите Ц жилки не зТЇднуютьс€ м≥ж собою, доход€ть до краю жилки.

53. Ќа молодих пагонах евкал≥пту кул€стого листки супротивн≥, €йцевидн≥, на старих чергов≥ видовжен≥, на найстар≥ших Ц серповидно з≥гнут≥, шк≥р€ст≥. як називаЇтьс€ це €вище?

A. гетероф≥л≥€*

B. гетеростил≥€

C. гетеротал≥зм

D. гетеротрофн≥сть

√етероф≥л≥€ Ц €вище р≥знолистност≥ в одн≥Їњ рослини. ѕрикладом може бути евкал≥пт, у €кого молод≥ рослини мають округле супротивне лист€. « в≥ком форма листка рослини зм≥нюЇтьс€. Ћистки дорослого евкал≥пта мають серповидну форму.

54. ” мезоф≥л≥ хвоњнок €лини ви€влен≥ порожнини, вистелен≥ зсередини живими товстост≥нними кл≥тинами, €к≥ виконують захисну ≥ водоутримуючу функц≥ю. ÷е тканина - Е

A. ендодерма

B. кристалоносна обкладка

C. г≥подерма*

D. коленх≥ма

E. склеренх≥ма

’во€ в≥чнозелених рослин в≥др≥зн€Їтьс€ на€вн≥стю пристосувань до зменшенн€ випаровуванн€, перенесенн€ низьких температур. ” хвоњнок соснових еп≥дермальн≥ кл≥тини товстост≥нн≥, вкрит≥ багатошаровою кутикулою. ѕродихи численн≥, розм≥щен≥ повздовжн≥ми р€дами, добре пом≥тн≥ з поверхн≥ €к св≥тл≥ смуги на темному тл≥, оск≥льки передн≥й дворик продиху заповнений б≥луватою зернистою речовиною. ѕ≥д еп≥дермою м≥ститьс€ г≥подерма Ц опорно-захисна ≥ водонакопичувальна тканина, €ка перериваЇтьс€ п≥д продихами. ћезоф≥л представлений складчатою паренх≥мою.

55. ” центральному цил≥ндр≥ стебел дводольних рослин серцевина:

A. завжди в≥дсутн€

B. розвинута слабо, не маЇ ч≥тких обрис≥в

C. завжди зруйнована

D. займаЇ незначну площу або в≥дсутн€

E. Ї, добре розвинута ≥ окреслена*

56. Ќа зр≥з≥ розп≥знан≥: серцевина, широк≥ к≥льц€ вторинноњ ксилеми ≥ флоеми з вузьким к≥льцем камб≥ю м≥ж ними. ÷е зр≥з..

A. стебло однодольноњ

B. стебла дводольноњ*

C. корен€ однодольноњ

D. кореневище однодольноњ

E. стебла голонас≥нних

ƒл€ анатом≥чноњ будови стебла дводольноњ рослини характерна на€вн≥сть в≥дкритих колатеральних пучк≥в навколо серцевини, €к≥ розд≥лен≥ серцевинними промен€ми.

57. –озгл€нутий зр≥з центрального цил≥ндру кв≥тконосного стебла. ¬изначено, що навколо серцевини концентрично розташован≥ в≥дкрит≥ колатеральн≥ пучки, розд≥лен≥ широкими серцевинними промен€ми. в≥дпов≥дно, що зр≥з стебла рослини класу.

A. бр≥опсиди (листостеблов≥ мохи)

B. л≥л≥опсиди (однодольн≥)

C. магнол≥опсиди (дводольн≥)*

D. екв≥зетопсиди (хвощевидн≥)

E. пол≥под≥опсиди (папоротевидн≥)

Ќавколо серцевини концентрично розташован≥ в≥дкрит≥ колатеральн≥ пучки, розд≥лен≥ широкими серцевинними промен€ми. в≥дпов≥дно, що зр≥з стебла рослини класу магнол≥опсиди (дводольн≥).

58. ќсновна паренх≥ма голковидного листа хвойних жива, з внутр≥шн≥ми петлепод≥бними виростами оболонки, вздовж €коњ розташован≥ хлоропласти. “ака паренх≥ма характерна дл€ листк≥в, будова €ких Е

A. ≥золатеральна однор≥дна

B. ≥золатеральна неоднор≥дна

C. дорзовентальна однор≥дна

D. дорзовентальна неоднор≥дна

E. рад≥альна*

–ад≥альний або центричний, тип характерний дл€ голкопод≥бних листк≥в хвойних ≥ схожих з ними листк≥в ксероморфних кв≥ткових, у €ких низьке сп≥вв≥дношенн€ поверхн≥ до обТЇму.

59. ¬ барбарису звичайному утворюютьс€ колючки, €к≥ Ї видозм≥нами Е

A. листк≥в*

B. прилистк≥в

C. черешк≥в

D. стебел

E. рах≥с≥в

ћетаморфози листка ≥ його частини повТ€зан≥ з функц≥€ми захисту, збереженн€ вологи, зб≥льшенн€ фотосинтезуючоњ поверхн≥, зменшенн€м трансп≥рац≥њ. Ќа колючки можуть перетворюватис€ прост≥ листочки барбарису.

60. Ќижн≥ стеблов≥ листки Leonurus cardiaca надр≥зан≥ до середини на 3 або 5 долей, тобто листки Е

A. тр≥йчасто або пальчасторозд≥льн≥*

B. тр≥йчасто або пальчасторозс≥чен≥

C. тр≥йчасто або пальчастоскладн≥

D. непарно-перистоскладн≥

E. непарно-перисторозд≥льн≥

—теблов≥ листки Leonurus cardiaca кропиви собачоњ родини Lamiaceae (прикоренев≥ листки €йцевидн≥), пТ€ти-розд≥лен≥ на широк≥, видовжен≥, зубчаст≥ дол≥,зелен≥, гол≥.

61. ƒл€ лист≥в однос≥мТ€дольн≥х рослин характерний такий тип жилкуванн€Е

A. дугове*

B. перистос≥тчасте

C. перистопетельне

D. пальчатос≥тчасте

E. перистокрайове

ƒл€ листк≥в однодольних характерне дугове жилкуванн€: кожна жилка проходить уздовж листовоњ пластинки ≥ зТЇднуЇтьс€ лише на верх≥вц≥ пластинки.

62. ¬идозм≥нами пагона Ї бульба кореневище та цибулина. Ќазв≥ть докази того, що бульба не Ї видозм≥неним коренем.

A. на€вн≥сть бруньок в≥чок на бульбах*

B. на€вн≥сть у бульбах крохмалю

C. на€вн≥сть столон≥в з бульбами

D. на€вн≥сть верх≥вковоњ бруньки

E. на€вн≥сть додатков≥х корен≥в

ѕ≥дземн≥ бульби резервують у п≥дземних частинах видозм≥нених пагон≥в. ¬они можуть розвиватис€ з верх≥вкових бруньок б≥чних п≥дземних столон≥в (кортопл€, топ≥намбур) ≥з пазушних бруньок кореневищ (хвощ)≥ здатн≥ формуватись внал≥док розростанн€ г≥покотилю ≥ розеткових межвузл≥в (р≥па). Ќа€вн≥сть листкових рубц≥в- бр≥вок з пазушними бруньками- в≥чками.

63. ” складних листках термопсису прилистки велик≥ розташован≥ на верх≥вц≥ черешка. ÷≥ листки:

A. тр≥йчастоскладн≥*

B. пальчатоскладн≥

C. дв≥ч≥перистоскладн≥

D. парноперистоскладн≥

E. непарноперистоскладн≥

ƒл€ термопсису ланцетовидного характерн≥ листки: черешков≥, тр≥йчаст≥, прилистки велик≥, довгасто-€йцевидн≥.

64. ѕри морфолог≥чному вивчен≥ рослин, в≥дм≥чено, що в основ≥ складного листка Ї парн≥ колючки, що Ї видозм≥ною...

A. прилистк≥в*

B. листочк≥в

C. рах≥с≥в

D. черешк≥в

E. прикв≥тк≥в

ѕрилистки- парн≥ б≥чн≥ вирости при основ≥, а зр≥дка в пазус≥ листка(гречков≥) котр≥ захищають його в бруньках на ранн≥й стад≥њ розвитку.ѕрилистки можуть бути в≥льними, прирослими до черешка опадаючими (тод≥ листки лишаютьс€ безприлистк≥в) шк≥р€стими, розрослими у маленьк≥ чи велик≥ фотосинтезуюч≥ листопод≥бн≥ пластинки.

65. Ћистки пир≥ю повзучого прикр≥пл€ютьс€ до стебла за допомогою нижньоњ пл≥вчастоњ частини листово≥ пластинки вона охоплюЇ м≥жвузл€ ≥ називаЇтьс€ листовою...

A. п≥хвою*

B. розтрубом

C. ф≥лод≥Їм

D. кладод≥Їм

E. калусом

ѕ≥хва Ц розширена, трубкопод≥бна або жолобчаста нижн€ частина черешка або пластинки листка, що б≥льш-менш повно обгортаЇ стебло. ѕ≥хва захищаЇ молод≥ ростуч≥ частини стебла або пазушн≥ бруньки, ≥нколи зб≥льшуЇ м≥цн≥сть стебла.

66. ƒл€ м≥кроскоп≥чного анал≥зу наданий видозм≥нений паг≥н з≥ значно вкороченим стеблом (денцем) та щ≥льно стуленими видозм≥неними листками-лусками. «овн≥шн≥, пл≥вчаст≥ луски захищають внутр≥шн≥, соковит≥. “аку будову маЇ...

A. столон

B. бульба

C. цибулина*

D. коренебульба

E. бульбоцибулина

÷ибулина Ц видозм≥нений п≥дземной паг≥н з укороченим потовщеним стеблом Ц денцем, внутр≥шн≥ми мТ€систими ≥ зовн≥шн≥ми сухими пл≥вчастими листками Ц лусками. —лужать дл€ накопичуванн€ запасних речовин та вегетативного розмноженн€. –озр≥зн€ють цибулину просту або основну, та складну, що складаЇтьс€ з к≥лькох цибулинок-зубц≥в, розм≥щених в пазухах основноњ цибулини.

67. ѕор≥вн€льний анал≥з поперечних зр≥з≥в кореневищ л≥карських рослин Ц марени красильноњ (клас дводольних) ≥ пир≥ю повзучого (клас однодольних) дозволив вид≥лити њх сп≥льну ознаку Ц на€вн≥сть.

A. камб≥ю

B. еп≥дерми з трихомами

C. рад≥ального пучка

D. первинноњ кори ≥ центрального цил≥ндра*

 ореневища первинноњ будови характеризуютьс€ на€вн≥стю трьох систем тканин Ц покривноњ, первинноњ кори ≥ центрального цил≥ндра.

68. ƒосл≥дженн€ поперечного зр≥зу довело, що це г≥лка деревноњ рослини, оск≥льки на€вн≥...

A. еп≥дерма, в≥дкрит≥ пров≥дн≥ пучки

B. перидерма, р≥чн≥ к≥льц€ у деревин≥*

C. еп≥дерма, закрит≥ пров≥дн≥ пучки

D. перидерма, в≥дкрит≥ пров≥дн≥ пучки

ƒл€ багатор≥чних стебел деревних рослин характерна вторинна безпучкова будова. ¬ид≥л€ють кору Ц сукупн≥сть тканин, що над камб≥Їм (покривна тканина, паренх≥ма кори, луб), деревину що п≥д камб≥Їм ≥ серцевину. ѕокривн≥ тканини Ц перидерма з сочевичками. ” деревин≥ внасл≥док сезонноњ д≥€льност≥ камб≥ю утворюютьс€ р≥чн≥ к≥льц€ приросту, €к≥ складаютьс€ з ос≥нн≥х ≥ весн€них трахеальних елемент≥в, утворених за один вегетац≥йний пер≥од.

69. ” результат≥ досл≥дженн€ стебла зроблено висновок, що воно належить травТ€нист≥й дводольн≥й рослин≥, маЇ вторинну, перех≥дну будову, оск≥льки...

A. пучки в≥дкрит≥, приблизно однаков≥ за розм≥ром, в≥дд≥лен≥ серцевинними промен€ми

B. пучки в≥дкрит≥, не однаков≥ за розм≥ром, подекуди злит≥ м≥ж собою

C. пучки закрит≥, розкидан≥ по всьому центральному цил≥ндру*

D. пучки в≥дсутн≥

ѕерех≥дний тип будови виникаЇ, €кщо Ї м≥жпучковий камб≥й, €кий формуЇ пом≥ж основними пучками додатков≥ пров≥дн≥ пучки. ¬елик≥ основн≥ ≥ др≥бн≥ш≥ за них додатков≥ пучки при розростанн≥ можуть поступово змикатис€. ѕри цьому ксилема утворюЇ широке к≥льце, нер≥вном≥рне за товщиною, а флоема Ц б≥льш чи менш вузьке, нер≥вном≥рне к≥льце. ≤нколи ситовидн≥ трубки розташовуютьс€ д≥л€нками, в≥докремленими паренх≥мою, склеренх≥мою чи склерењдами. ѕеретворенн€ пучкового типу будови через перех≥дний до непучкового характерний дл€ стебел рослин родин айстров≥, бобов≥, губоцв≥т≥, капуст€н≥ та ≥н.

70. ѕри м≥кроскоп≥чному анал≥з≥ поперечного зр≥зу кореневища встановлено: покривна тканина Ц перидерма; кл≥тини ендодерми накопичують крохмаль; будова центрального цил≥ндра непучкова; ксилема з судинами, серцевина ≥з ч≥ткими межами. “ака анатом≥чна будова св≥дчить, що рослина...

A. однодольна

B. дводольна*

C. голонас≥нна

D. папоротевидна

 ореневища двос≥мТ€дольних рослин, €к ≥ њх стебла мають вторинну будову пучкового, перех≥дного чи безпучкового тип≥в. Ќайчаст≥ше вони вкрит≥ пухкою перидермою; корова ≥ серцевинна паренх≥ма в к≥нц≥ вегетац≥йного пер≥оду частково руйнуЇтьс€; ендодерма зазвичай крохмаленосна; пров≥дн≥ пучки центрального цил≥ндра невелик≥, в≥дкрит≥, колатеральн≥ чи б≥колатеральн≥. ” коров≥й частин≥ Ц др≥бн≥ листков≥ сл≥ди.

71. ѕри м≥кроскоп≥чному анал≥з≥ кореневища ви€влен≥ в≥дкрит≥ колатеральн≥ пров≥дн≥ пучки, розташован≥ по колу, що може св≥дчити про приналежн≥сть родини до класу...

A. дводольних*

B. однодольних

C. папоротевидних

D. хвойних

E. гнетових

 ореневища двос≥мТ€дольних рослин, €к ≥ њх стебла мають вторинн будову пучкового, перех≥дного чи безпучкового тип≥в. Ќайчаст≥ше вони вкрит≥ пухкуватою перидермою; корова ≥ серцевинна паренх≥ма в к≥нц≥ вегетац≥йного пер≥оду частково руйнуЇтьс€; ендодерма зазвичай крохмаленосна; пров≥дн≥ пучки центрального цил≥ндра невелик≥, в≥дкрит≥, колаткральн≥ чи б≥колатеральн≥. ” коров≥й частин≥ Ц др≥бн≥ листков≥ сл≥ди.

72. ≤з сер≥њ зр≥з≥в, зроблених з≥ стебел злак≥в, в≥д≥бран≥ т≥, що мають в середин≥ порожнину ≥ належать до типу...

A. пальмового

B. соломини*

C. л≥л≥йного

–озташуванн€ тканин у стеблах злак≥в Ц порожнисте стебло типу соломини, в €кому пров≥дн≥ пучки розташован≥ у 2-3 кола по перифер≥њ. Ќа перифер≥њ осьового цил≥ндра пучки др≥бн≥ш≥, чисельн≥ш≥, а в центральн≥й частин≥ крупн≥ш≥ ≥ њх к≥льк≥сть менша.

73. ѕри морфолог≥чному опису шавл≥њ мускатноњ студенти звернули увагу на €скрав≥ прикв≥тники. ¬они слугують дл€ привабленн€ комах опилювач≥в ≥ €вл€ють собою видозм≥ну:

A. листка*

B. андроце€

C. пагона

D. кв≥ткон≥жки

E. кв≥тколожа

¬идозм≥ни листка, €скрав≥ прикв≥тники, у Ўавл≥њ мускатноњ (Salvia sclarea) слугують дл€ привабленн€ комах опилювач≥в.

74. Ќа в≥к дерева вказала к≥льк≥сть р≥чних к≥лець приросту в...

A. деревин≥*

B. луб≥

C. пробц≥

D. серцевин≥

E. первинн≥й кор≥

«а к≥льк≥стю р≥чних к≥лець приросту в деревин≥ визначають в≥к дерева. –≥чн≥ к≥льц€ приросту утворюютьс€ у деревин≥ внасл≥док сезонноњ д≥€льност≥ камб≥ю, ≥ складаютьс€ з ос≥нн≥х ≥ весн€них трахеальних елемент≥в, утворених за один вегетац≥йний пер≥од.

75. –озгл€нувши п≥дземний орган Polygonatumodoratum ви€влено, що в≥н розм≥щений горизонтально, р≥вном≥рно потовщений з вузлами та м≥жвузл€ми ≥ округлими вдавленн€ми, маЇ верх≥вкову бруньку. ќтже це Е

A. кореневище*

B. головний кор≥нь

C. коренепл≥д

D. коренева бульба

E. п≥дземний столон

 ореневище Ц п≥дземний, б≥льш чи менш довгов≥чний, видозм≥нений паг≥н багатор≥чних трав, чагарник≥в, що слугуЇ дл€ запасанн€ поживних речовин, вегетативного поновленн€ та розмноженн€. «овн≥ схожий на кор≥нь, але в≥др≥зн€Їтьс€ в≥д нього на€вн≥стю рудиментарних листк≥в, рубц≥в в≥д опалих листк≥в, б≥чних ≥ верх≥вкових бруньок, додаткових корен≥в ≥ в≥дсутн≥стю кореневого чохлика.

76. ѕри морфолог≥чному опису барв≥нку малого встановлено,що в≥н маЇ паг≥н, €кий стелитьс€ по земл≥ ≥ вкор≥нюЇтьс€. ÷е дозвол€Ї охарактеризувати паг≥н,€к:

A. повзучий*

B. лежачий

C. виткий

D. лаз€чий

E. ч≥пкий

ѕовзучий паг≥н Ц це паг≥н, €кий стелитьс€ по земл≥ ≥ вкор≥нюЇтьс€ у вузлах або по вс≥й довжин≥.

77. ” €лини верх≥вковою брунькою росте головний паг≥н, а з б≥чних бруньок Ц боков≥ пагони. ÷≥ ознаки притаманн≥ такому типу галуженн€:

A. монопод≥альному*

B. дихотом≥чному

C. симпод≥альному

D. колоновидному

E. несправжньодихотом≥чному

ћонопод≥альне Ц це таке галуженн€, при €кому верх≥вковим може бути лише один паг≥н. ѕри втрат≥ або загибел≥ верх≥вкового пагона р≥ст вгору фактично припин€Їтьс€.

78. Ќазв≥ть приклад надземних видозм≥н пагона, €к≥ розвиваютьс€ з б≥чних бруньок, знаход€тьс€ у пазухах листк≥в, або у суцв≥тт€х та беруть участь у вегетативному розмноженн≥.

A. пов≥тр€н≥ цибулини*

B. надземн≥ бульби

C. кладод≥њ

D. вусики

E. колючки

ѕов≥тр€н≥ цибулини Ц надземний видозм≥н пагона, €кий розвиваЇтьс€ з б≥чних бруньок, знаходитьс€ у пазухах листк≥в, або у суцв≥тт€х та бере участь у вегетативному розмноженн≥.

79. ѕ≥д час м≥кроскоп≥чного досл≥дженн€ стебла рослини ви€влено пров≥дн≥ пучки закритого типу, що дифузно (безсистемно) розташован≥ у центральному цил≥ндр≥. “ака будова пров≥дноњ системи притаманна....

A. однос≥мТ€дольним*

B. моховидним

C. хвощевидним

D. двос≥мТ€дольним

E. папоротепод≥бним

ќднос≥м€дольним притаманна пров≥дна система з пров≥дними пучками закритого типу, дифузно (безсистемно) розташован≥ у центральному цил≥ндр≥. ќдин ≥з двох клас≥в покритонас≥нних рослин, дл€ €ких характерно: зародок з одн≥Їю с≥мТ€долею; коренева система мичкувата, жилкуванн€ паралельнн або дугове, будова осьових орган≥в част≥ше первинна, пров≥дн≥ пучки закрит≥, розм≥щен≥ в 2-3 кола або розс≥€но, кв≥тки тричленн≥.

80. ¬корочене здеревТ€н≥ле денце характерне дл€ вид≥в Alliumcepa. ¬оно Ї частиною видозм≥неного пагона, що маЇ назву:

A. цибулина*

B. бульба

C. ф≥локлад≥й

D. вусик

E. кореневище

÷ибулина (лат. bulbus) Ц спец≥ал≥зований видозм≥нений укорочений п≥дземний, ≥нод≥ надземний паг≥н, €кий служить дл€ запасанн€ поживних речовин, води, перенесенн€ неспри€тливих пер≥од≥в року ≥ дл€ вегетативного розмноженн€. ƒл€њхбудови характерна на€вн≥сть видозм≥неного вкороченого сплющеного стебла Ц денц€ злусковидними мТ€систими, соковитими скупченими листками наверхньому ¬≥дденц€ в≥дход€ть додатков≥ корен≥.

81. ѕри досл≥дженн≥ деревини хвойноњ рослини встановлено, що вона складаЇтьс€ з кл≥тин з загостреними к≥нц€ми ≥ здеревТ€н≥лими оболонками, €к≥ мають обл€мован≥ пори. ќтже, ц€ тканина хвойних представлена лише:

A. трахењдами*

B. судинами

C. ситовидними трубками

D. кл≥тинами супутниц€ми

E. лубТ€ними волокнами

“рахењди -видовжен≥, мертв≥, порожн≥, з≥ здерев'€н≥лими ст≥нками кл≥тини деревини рослин з л≥йкопод≥бними отворами (€мками), €к≥ вход€ть один в одний, зТЇднуючи кл≥тини; провод€ть воду ≥ м≥неральн≥ сол≥, виконують опорну (механ≥чну) функц≥ю.

82. ѕагонам плаун-баранц€звичайного присутн≥й такий тип галуженн€:

A. дихотом≥чний*

B. симпод≥альний

C. кущ≥нн€

D. мнопод≥альне

E. псевдодихотом≥чне

ƒихотом≥чний тип галуженн€ Ц головна в≥сь рано припин€Ї р≥ст, верх≥вкова меристема роздвоюютьс€, даЇ пару б≥чних осей, що пот≥м р≥вно чи не р≥вно вил часто розгалужуютьс€. “ак наростають водорост≥ гриби.

83. –озгл€нут≥ листки хвоща польового, €к≥ утворюютьЕ

A. п≥хву*

B. колючки

C. розтруб

D. кладод≥њ

’вощ польовий (Eqisetumarvense) Ц багатор≥чна рослина з бурувато-чорним кореневищем ≥ кул€стими бульбочками. Ћистки утворюють п≥хву, €ка трубчаста, темно-коричнева, з 8-12 чорно-бурими зубц€ми, що часто зростаютьс€ попарно верх≥вками.

84. Ѕульби картопл≥ й топ≥намбура (земл€ноњ груш≥) розвиваютьс€ на п≥дземних пагонах Ц

A. столонах*

B. кореневищах

C. бульбоцибулинах

D. цибулинах

E. коренебульбах

—толони Ц надземн≥ (€к у суниц≥) або п≥дземн≥ (€к у пир≥ю) пагони рослин, на к≥нц€х €ких з бруньок виростають нов≥ рослини; надземн≥ столони здеб≥льшого називають вусами.

85. ¬становити тип простого з перистим жилкуванн€м листка, у €кого розчленуванн€ складаЇ б≥льше 1/3, але менше ½ п≥впластинки

A. перистолопатевий*

B. перисторозс≥чений

C. перисторозд≥льний

D. пальчасторозд≥льний

E. пальчастолопатевий

Ћисток у €кого розчленуванн€ складаЇ 1/3 п≥впластинки разом називаЇтьс€ перистолопатевим.

86. ƒл€ листк≥в однос≥мТ€дольних рослин характерне таке жилкуванн€Е.

A. дугове*

B. перистокрайове

C. перистос≥тчасте

D. пальчатопетлеве

E. пальчатос≥тчасте

ƒугове, або дугонервове жилкуванн€ Ц жилки проход€ть дугами в≥д основи листковоњ пластинки до њњ верх≥вки. ’арактерне дл€ одно с≥м€дольних рослин.

87. ѕри досл≥дженн≥ листка алтењ л≥карськоњ до верхньоњ еп≥дерми прил€гаЇ пал≥садна паренх≥ма, до нижньоњ Ц губчаста. ƒо €кого типу будови в≥дноситьс€ цей лист?

A. дорзо-вентральний*

B. рад≥альний

C. ≥золатеральний

D. б≥фац≥альний

E. еп≥стоматичний

ƒорзо-вентральну, або р≥зносторонню, листкову пластинку мають листки з б≥льш осв≥тленою верхньою (вентральною) стороною ≥ зат≥неною нижньою (дорсальною).

 

88. ѕри м≥кроскоп≥њ стебла однодольноњ травТ€нистоњ рослини ви€влено: покривна тканина Ц еп≥дерма, закрит≥ пров≥дн≥ пучки, розташован≥ по колу на перифер≥њ стебла. —ерцевина порожниста. ¬и€в≥ть тип будови даного стебла....

A. пучковий первинний*

B. пучковий вторинний

C. непучковий вторинний

D. непучковий первинний

E. перех≥дний

ƒл€ стебел однодольних рослин характерна первинна пучкова будова: закрит≥ колатеральн≥ пучки, розташован≥ дифузно, безладно.

89. ƒо верхньоњ еп≥дерми без продих≥в, що осв≥тлена б≥льше н≥ж нижн€, прил€гаЇ стовпчаста паренх≥ма, до нижньоњ з продихами Ц губчаста. “ак≥ ознаки маЇ лист:

A. дорзо-вентральний (р≥зносторонн≥й), г≥постоматичний*

B. дорзо-вентральний (р≥зносторонн≥й), еп≥стоматичний

C. дорзо-вентральний (р≥зносторонн≥й), амф≥стоматичний

D. ≥золатеральний (р≥вносторонн≥й), амф≥стоматичний

E. рад≥альний (центричний)

ƒорзоЦвентральний (р≥зносторонн≥й) Ц пал≥садна паренх≥ма одно Ц чи багатор€дов





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-05; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 7558 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сть только один способ избежать критики: ничего не делайте, ничего не говорите и будьте никем. © јристотель
==> читать все изречени€...

515 - | 477 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.541 с.