Кореневища однодольних рослин.

· Будова первинна пучкова.

· Покривна тканина – багаторічна епідерма без продихів, трихом, кутикули.

· Первинна кора добре розвинута, представлена загасаючою паренхімою, 1-2, рідше багатошаровою ендодермою з U подібними потовщеннями клітинних оболонок.

· Центральний циліндр містить колатеральні закриті чи центрофлоемні провідні пучки, які розташовані безладно.

· Серцевина не виражена, слабко виражена чи порожниста.

 

Рис. Кореневище одноодоольних рослин: А – конвалія; Б. – пирій; 1 – епідерма; 2- запасаюча паренхіма кори; 3 – ендодерма; 4 – склеренхіма; 5 – закрити колатеральний пучок; 6 – центрофлоемний пучок; 7 – запасаюча паренхіма центрального циліндру; а – ксилема; б – флоема.

Кореневище двосім’ядольних рослин.

· Вторинна анатомічна будова пучкового перехідного, або без пучкового типу.

· Вкриті пухкою перидермою.

· Корова і серцевинна паренхіма в кінці вегетативного періоду частково руйнується.

· Ендодерма крохмаленосна.

· Провідні пучки невеликі, відкриті, колатеральні чи біколатеральні.

Рис. А – схема; Б. – фрагмент поперечного зрізу; 1 – епідерма; 2,3 – первинна кора: 2 – кутова коленхіма в ребрах і між ребер’ї; 3 – хлоренхіма; 4 – 7 – центральний циліндр: 4 – перициклічна склеренхіма; 5 – основна паренхіма; 6 – порожнина; 7 – біколатеальний провідний пучок: а – флоема зовнішня і внутрішня; б – багаторядний камбій; в – ксилема.

Кореневища папоротей

· Анатомічна будова за типом диктіостели, складові елементи якої розділені паренхімою на окремі пучки, оточені ендодермою;

· Пучки концентричні – центроксилемні (або амфікрибральні).

Спеціалізовані надземні пагони

пагони вкорочені пагони подовжені

(вузли зближені – батоги) (вузли віддалені – вуса)

 

ТРАВ`ЯНИСТІ РОСЛИНИ(наземні і водяні трави) без багаторічних надземних пагонів

кисте- кореневі

стрижне- кореневі

бульбоутворюючі

каудексові

цибулинні

Кореневищні

з укороченим, звичайно весняним, періодом розвитку(ефемери)

з повним періодом розвитку

Дворічні на першому році утворюється прикоренева розетка, на другому – квітконосні пагони

Багаторічні надземна частина щорічно відмирає, але зберігаються підземні запасаючі органи з бруньками

Однорічніщорічно відмирають

Напівчагарнички(напівкущики) (вис. до 20 см), вік скелетних осей 2-5 років

Чагарнички (кущики) (вис. 5-60 см), стовбурці живуть до 10 років

Напівчагарники (напівкущі) (вис. 0,8 – 2 м), вік скелетних осей 2-8 років

Дерева (вис. 2-100 м), стовбур один, живуть від 40 до кількох тисяч років

прямостоячі

сланці

ліани

Чагарники (кущі) (вис. 0,6-6м), стовбурців декілька, живуть в середньому 10-40 років

НАПІВДЕРЕВНІ РОСЛИНИ протягом багатьох років зберігають нижню частину пагона з бруньками, а верхня частина щорічно відмирає

ДЕРЕВНІ РОСЛИНИ мають багаторічні надземні пагони з бруньками поновлення

Життєві форми (біоморфи) рослин

 

ЛИСТОК

Листок (folia) бічний,тимчасовий, зазвичай сплощений, моно симетричний, біфаціальний (двосторонній) елемент пагона, що росте обмежено (насінні рослини) чи майже необмежено (папороті).

Головні функції листків:

· фотосинтез;

· випаровування;

· газообмін.

Видозмінені листки виконують додаткові функції:

· колючки-захисну, вологозберігаючу;

· соковиті листки сукулентів – водо накопичувальну;

· вусики - опорну;

· ловчі апарати – травну;

· лускоподібні – захисну.

Характер взаємного розташування листків на стеблі називається листкорозміщенням і буває кількох типів:

· почергове, або спіральне (в вузлах по одному листку);

· навхрестсупротивне (у вузлах по два листки);

· кільчасте, або мутовчасте (у вузлах більше двох листків).

 

 

а) почергове,або спіральне; б) супротивне; в) навхрест – супротивне; г)кільчасте,або мутовчасте; д) розеткове.

Стосовно характеру прікріплення достебла безчерешкові листки можуть бути:

· збіжними;

· пронизаними;

· стеблообгортними;

· напівстеблообгортними.

1)черешкові; 2) сидячі; 3) збіжні; 4) стеблообгортні; 5) напівстеблообгортні.

За ступенем розчленування та відносними розмірами вільних частин прості розчленовані листки бувають:

 

Форми частин листкової пластинки:

А – верхівка: 1-округла; 2- плоска; 3-загострена; 4-гостра; 5-гострокінцева; 6-притуплена; 7-виїмчаста; 8-дволопатева.

Б – основа: 9-округла; 10-клиноподібна; 11-плоска; 12-серцеподібна; 13-стрілоподібна; 14-списоподібна; 15-нерівнобока; 16-завужена.

В – край: 17-суцільний (цілокраїй); 18-зубчастий; 19-пилчастий; 20-подвйно-пилчастий; 21-зарубчастий; 22-виїмчастий; 23-крупновиїмчастий; 24-війчастий; 25-хвильчастий

Види жилкування листків:

Жилки листа - це судинна тканина, яка знаходиться в губчастому прошарку мезофілла. Візерунок розгалуження жилок в більшості випадків дублює структуру розгалуження рослини.

Жилкування листків - це «нервація» листя або тип розподілу жилок в пластинках листків. Жилки сформовані з ксилеми - тканини, яка виконує роль пересування води з розчиненими мінеральними речовинами, і флоеми - тканини, призначеної для переміщення органічних речовин, що продукуються в листі. Як правило, флоема знаходиться під ксілемой. Комплекс цих тканин є основною тканиною листа, або його серцевиною.

Виділяють два підкласи жилкування листків: дугове і крайове. У першому випадку основні жилки практично досягають кінців країв листа, однак загортають, не перетинаючи край. При крайовому жилкування основні жилки підходять до кінців листя.

Основні види жилкування листків - сітчасте, паралельне та дихотомічне. При сітчастому жилкування від однієї або декількох великих основних жилок відходять дрібніші другорядні жилки, які мають відгалуження ще більш тонкі і дрібні початкових. Всі жилки першого, другого і наступних порядків хаотично з'єднані перемичками в різних напрямках. Таким чином, формується складна система. Цей вид жилкування листків притаманний дводольним рослинам. Сітчасте жилкування включає підвиди - перисто-нервове, пальчасто і радіальне. При перисто-нервовому в листі присутня одна основна жилка і багато менш виражених жилок, що беруть початок від основної і розташованих паралельно одна одної. Так виглядає лист яблуні. При пальчастому жилкуванні майже від основи черешка радіально відходять декілька основних жилок, як у клена.

Принцип паралельного жилкування листків полягає в тому, що жилки проходять уздовж листа (від основи до кінця) майже паралельно, наприклад, у злаків, або у вигляді дуг, зближених біля основи або верхівки листової пластинки, як у конвалії. У конвалії дугове жилкування листків. Основні жилки з'єднані між собою тонкими, майже непомітними перемичками. Паралельне жилкування характерно для більшої частини однодольних рослин, але іноді може зустрічатися у дводольних з лінійними листками

При дихотомічному жилкуванні листків неможливо розрізнити домінуючі жилки. Відгалуження жилок не з'єднуються перемичками і досягають країв листової пластинки. Таке жилкування спостерігається у більшості видів папоротей і гінкго.

 

Прості листки

 

Листя прості, цільні, з характерними формами листової пластинки

1-ігловидний; 2-лінійний;3-довгастий; 4-ланцетний; 5-оберненоланцетний; 6-серцевидний; 7-яйцевидний; 8-обернено-яйцевидний; 9-овальний; 10-округлий; 11-щитоподібний; 12-норкоподібний; 13-лопатевий; 14-ромбоподібний; 15-стрілоподібний; 16-дельтоподібний; 17-списоподібний; 18-ліровиднтий.

 

 

Прості листя зі специфічною порізаністю листової пластинки

1-стругоподібний,перистороздільний; 2-ліроподібний,перисторозсічений; 3-гребенчатий,перисторозсічений; 4-нерівномірно-преривчасто-перисторозсічений; 5-стопоподбний,пальчаторозсічентй; 6-пальчаторозсічений на трійчатороздільні сегменти.

 

Складні листки

1-трійчастоскладний; 2-пальчастоскладний; 3-парноперистоскладний; 4-непарноперистоскладний. (а-черешок;б-продовження загального черешка; в-черешечки; г-листочки складного литка.)

 

 

1-двічінепарно-перистоскладний;2-перисто-трійчастоскладний; 3-пальчастоперистоскладний.

 

Литкова мозаїка

1-первинні листочки пагонів (при наземному проростанні насіння); 2-прикореневі розеткові листя; 3- низові стеблові; 4-серединні стеблові листя; 5-верхівкові (приквітники, брактеї,обгортки);6- мозаїка листя (плюща).