Тип будови стебла дводольних рослин

Ø Пучковий – наявність постійних колатеральних чи біколатеральних пучків,утворених спочатку прокамбієм,а потім –пучкового камбію.У міжвузлях пучки розташовані впорядковано. Пучки розташовані одним колом,відкриті.

Ø Перехідний – виникає,якщо міжпучковий камбій,який формує поміж основними пучками додаткові провідні пучки. Великі основні і дрібніші додаткові пучки при розростанні зливаються. Ксилема утворює широке кільце,нерівномірне за товщиною, а флоема – більш чи менш вузьке,нерівномірне кільце. Характерний для стебел рослин родини айстрові,бобові,губоцвіті,капустяні.

Ø Непучковий або безпучковий – характеризується відсутністю провідних пучків,прокамбій закладається суцільним кільцем (гвоздичні,маренові,)-з нього утворюється кільце камбію. Провідна система складається з внутрішнього широкого циліндра ксилеми і вужчого циліндра – флоеми,які,в свою чергу,пронизані первинними радіальними серцевинними променями.

Пучкова будова Перехідна будова Безпучкова будова

Стебла дводольних рослин

· диференціювання первинної кори і серцевини,між якими залишається кільце залишкової меристеми;

· після формування всіх прокамбіальних пучків ділянки залишкової меристеми між ними перетворюються на міжпучкову паренхіму;

· первинна будова змінюється на вторинну;

· прошарок прокамбію між первинною флоемою і ксилемою діляться паралельно осі органа,внаслідок чого утворюється ініціальний камбій,який диференціюється в елемент вторинної флоеми(якщо вона знаходиться назовні від шару камбію) і вторинної ксилеми (якщо вона розташовується всередину від камбіального кільця).В бік деревини виділяється у 3-5 разів більша кількість деревини,а шар деревини більш розвинений ніж луб.

· тканини однорічних стебел мають 2 частини:

-первинна кора,

-центральний осьовий циліндр;

· первинна кора включає хлорофілоносну і запасаючу паренхіму,часто механічну тканину – коленхіму;

· ендодерма добре виражена і відокремлює кору від центрального циліндра;

· накопичує крохмаль(крохмаленосна піхва), іноді кристали оксалату кальцію (кристалоносна піхва);

· центральний осьовий циліндр в залежності закладання прокамбію і подальшої диференціації камбію може мати пучковий,перехідний або безпучковий тип будови;

· серцевина стебла буває виповненою або порожнистою(селерові,губоцвіті,гвоздичні), однорідною чи не однорідною.

Рис. Поперечні та поздовжні зрізи стебла соняшника. І – загальний вигляд: 1 – шкірка; 2 – провідні пучки; 3 – серцевина. ІІ – частина зрізу при сильнішому збільшенні на початку вторинних змін: 1 – епідерма; 2 – волоски; 3 – механічна тканина первинної кори; 4 – смоляний хід; 5 – основна тканина первинної кори; 6 – крохмаленосна піхва (ендодерма); 7 – перцикл; 8 – механічна тканина (склеренхіма) пучка; 9 – луб’яна частина (флоема) пучка; 10 – пучковий камбій; 11 – між пучковий камбій; 12 – вторинна деревина (ксилема); 13 – первинна деревина; 14 – серцевинний промінь; 15 – основна тканина серцевини. ІІІ – схема продольного зрізу рослини у відповідності до поперечного: 1 – епідерма; 2 – коленхіма; 3 – паренхіма кори; 4 – крохмаленосна піхва; 5 – склеренхіма; 6 – паренхіма вторинної кори; 7 – ситовидні трубки флоеми; 8 – камбій; 9 – паренхіма ксилеми; 10, 11, 12, 13, 14, 15 – сосуди деревини (ксилеми); 16 серцевина; 17 – друза в клітині.