Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


”крањнська преса та видавництва




–озвиток культури на початку XX ст.

—.ќ. є 15 "”крањнська культура на поч ’’ ст."

https://www.youtube.com/watch?v=KK1XwS9Pz7Y

https://www.youtube.com/watch?v=5c_8J3QSDvY

https://www.youtube.com/watch?v=ChN1nzIsK6U

 

’арактерн≥ риси розвитку культури

1. ѕод≥л украњнських земель п≥д владою двох ≥мпер≥й Ч –ос≥йсько; та јвстро-”горськоњ Ч на початку XX ст. не спри€в розвитков≥ культури.

2. ¬еликодержавна пол≥тика колон≥затор≥в гальмувала розвиток украњнського народу, бо проводилас€ антиукрањнська пол≥тика в галуз≥ осв≥ти ≥ культури.

3.  ультура розвивалас€, за умов зростанн€ нац≥онально-визвольного, революц≥йного руху, €кий набув особливого п≥днесенн€ в пер≥од революц≥њ 1905-1907 pp.

4. Ќегативний вплив на розвиток культури мала шов≥н≥стична пол≥тика царизму, що продовжувала русиф≥каторство ≥ репрес≥њ стосовно украњнськоњ культури.

5. Ќегативним чинником розвитку культури було й глибоке культурне розшаруванн€ украњнського сусп≥льства, внасл≥док чого б≥льш≥сть населенн€ не змогла познайомитис€ з≥ здобутками нац≥ональноњ культури.

6. ≈коном≥ка вимагала квал≥ф≥кованих грамотних кадр≥в дл€ промисловост≥ й с≥льського господарства, що спри€ло розвитков≥ спец≥альноњ профес≥йноњ осв≥ти (рем≥сничих, г≥рничих, комерц≥йних училищ).

 

ќсв≥та

1. –ос≥йська й јвстро-”горська ≥мпер≥њ гальмували розвиток осв≥ти в ”крањн≥, –≥вень осв≥ти був незадов≥льним.

2. Ќапередодн≥ ѕершоњ св≥товоњ в≥йни на украњнських земл€х у склад≥ –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ на кожну тис€чу ос≥б навчалос€ лише 67 учн≥в, не було обовТ€зкового початкового навчанн€.

3. ¬ ”крањн≥ д≥€ло 26 тис. загальноосв≥тн≥х шк≥л з 2,6 млн учн≥в. Ѕуло лише 452 середн≥ школи, в €ких навчалос€ 140 тис. учн≥в, та 19 виш≥в, де нал≥чувалос€ 26,7 тис. студент≥в.

Ќа територ≥њ ”крањни не було жодного вищого навчального закладу з украњнською мовою викладанн€, а п≥д владою царськоњ –ос≥њ Ч жодноњ украњнськоњ школи на державному утриманн≥.

5. —еред с≥льського населенн€ лише 20% вм≥ло читати й писати.

6. Ќа зах≥дноукрањнських земл€х д≥€ло лише 3 тис. початкових шк≥л, 6 державних ≥ 15 приватних г≥мназ≥й.

«окрема:

у √аличин≥:

Х понад 980 с≥л (≥з 6240) не мали шк≥л;

Х середн≥х шк≥л у √аличин≥ було 9, ≥з них з украњнською мовою навчанн€ лише 4;

на Ѕуковин≥:

Х основна маса населенн€ була неписьменною;

Х д≥€ла лише одна украњнська г≥мназ≥€ на «акарпатт≥:

Х шк≥льне навчанн€ велось лише угорською мовою.

7. 1911 р. у Ћьв≥вському ун≥верситет≥ студенти-украњнц≥ становили 21%, у „ерн≥вецькому Ч 17,6%, у Ћьв≥вському пол≥техн≥чному ≥нститут≥ Ч лише 4,4%.

¬исновки

1. ѕол≥тика правл€чих к≥л обох ≥мпер≥й була спр€мована на гальмуванн€ прагненн€ мас до осв≥ти, бо€чись зростанн€ загальнопол≥тичноњ ≥ Ќац≥ональноњ самосв≥домост≥ украњнського народу.

2. ќсв≥та вс≥х р≥вн≥в була доступна лише заможним верствам, а основна маса населенн€ залишалас€ неписьменною або малописьменною.

 

 

Ќаука. ¬идатн≥ вчен≥

 

≈коном≥чн≥ потреби значно прискорили розвиток в≥тчизн€ноњ науки й техн≥ки.

–озвиток техн≥ки

ћ.  урако (1872-1920) Ч розробив ≥ впровадив у житт€ проект доменноњ печ≥, що в≥дпов≥дала кращим Ївропейським зразкам

Ћ. Ћутуг≥н (1864-1915) Ч склав карту геолог≥чноњ будови ƒонбасу, €ку 1911р. на ¬сесв≥тн≥й виставц≥ в≥дзначено золотою медаллю; «а профес≥Їю Ћ. Ћутуг≥н Ч г≥рничий ≥нженер ≥ багато працював дл€ промислового розвитку ƒонбасу.

≤сторична наука

ћ. √рушевський (1866-1934) Ч його прац≥ початку XX ст. обТЇктивно висв≥тлювали основн≥ под≥њ минулого ”крањни.

- ѕрац≥ Ђќчерк ≥стор≥њ украњнського народуї (1904 р.) та ≥люстрована ≥стор≥€ ”крањни (1911р.);

- багатотомна Ђ≤стор≥њ ”крањни Ч –усиї - перший фундаментальний виклад украњнськоњ ≥стор≥њ в≥д стародавн≥х час≥в до середини XVII ст.

- очолював Ќаукове товариство ≥мен≥ Ўевченка, в  иЇв≥. «авд€ки невтомн≥й прац≥ ћихайла √рушевського, ≤вана ‘ранка Ќаукове товариство до 1914 р. випустило близько 3 тис. р≥зноман≥тних видань. « 1898 р. “овариство почало видавати Ћ≥тературно-науковий в≥сник, на стор≥нках €кого друкувалис€ твори молодих л≥тератор≥в ≥ публ≥цист≥в. ¬оно друкувало також науков≥ прац≥ украњнською мовою, зазнаючи цензурних пересл≥дувань ≥ заборон.

ќ. ™фименко (1848-1918) Ч перша ж≥нка-≥сторик, доктор ≥стор≥њ. Ќаписала працю Ђ≤стор≥€ украњнського народуї.

≤. Ћучицький (1845-1918) Ч досл≥джував розвиток аграрних в≥дносин багатьох крањн. ” 1912 р. написав працю Ђ—тан землеробських клас≥в у ‘ранц≥њ напередодн≥ революц≥њ ≥ аграрна реформа 1789-1793 pp.ї. Ѕагато працював у закордонних арх≥вах.

ƒ. Ѕагал≥й (1857-1932) Ч автор багатьох праць з ≥стор≥њ ’аркова, ’арк≥вського ун≥верситету, з ≥стор≥њ культури —лоб≥дськоњ ”крањни.

ќ. Ћевицький (1848-1922) - глибоко вивчав народний побут, звичањ та обр€ди населенн€ ”крањни в далекому минулому. ѕрац≥: ЂЌариси народного житт€ у ћалорос≥њ XVII ст.ї, Ђ¬олинськ≥ опов≥данн€ї тощо.

ћ. ƒовнар-«апольський (1867-1934) - досл≥джував пер≥од ¬еликого кн€з≥вства Ћитовського, становище руських земель пер≥оду феодал≥зму, а також почав вивчати ≥стор≥ю декабрист≥в. ѕрац≥: Ђ“аЇмне товариство декабрист≥вї, Ђ≤деали декабрист≥вї.

ћ. јркас (1852-1909) Ч написав узагальнювальну книгу Ђ≤стор≥€ ”крањни Ч –усиї, видану украњнською мовою 1908 р. ¬идано досить великим тиражем дл€ того часу Ч 7 тис. прим≥рник≥в Ч ≥ њњ дуже швидко розкупили. Ќа власн≥ кошти ћ. јркас в≥дкрив народну школу з украњнською мовою навчанн€, але влада њњ заборонила.

 

ћовознавство

Ѕ. √р≥нченко ( 1863-1910) - зробив значний внесок у розвиток украњнськоњ л≥нгв≥стики. ” 1907-1909 рр. вийшов його чотиритомний Ђ—ловник украњнськоњ мовиї.

A.  римський (1871-1942) Ч у 1905-1908 pp. написав тритомну Ђ”крањнську граматикуї. ¬≥льно волод≥в майже ш≥стдес€тьма мовами, а також знав ус≥ д≥алектн≥ особливост≥ украњнськоњ мови.

B. √катюк (1871-1926) Ч вивчав фольклор украњнц≥в —х≥дноњ √аличини, ѕ≥вн≥чноњ Ѕуковини та «акарпатт€. ”пор€дкував ≥ видав фольклористичн≥ та етнограф≥чн≥ прац≥.

 

ћедицина

ƒ. «аболотний (1866-1929) Ч перший у св≥тов≥й науц≥ досл≥див шл€хи поширенн€ чуми ≥ запропонував ефективн≥ засоби боротьби з ц≥Їю страшною хворобою.

≤. ћечников (1845-1916) Ч тривалий час працював в ќдеському ун≥верситет≥, перењхав до ѕарижа, де заснував лаборатор≥ю та став лауреатом Ќобел≥вськоњ прем≥њ (1908 р.) за дос€гненн€ в нов≥й галуз≥ б≥олог≥њ та медицини Ч ≥мунолог≥њ (вченн€ про захисн≥ властивост≥ орган≥зму в≥д ≥нфекц≥йних захворювань). —творив теор≥ю походженн€ багатокл≥тинних орган≥зм≥в.

 

Ѕотан≥ка

—. Ќавашин (1857-1930), ¬. Ћипський (1863-1937) Ч одн≥ з перших дали науковий опис рослинного св≥ту ≤ндонез≥њ, “ун≥су, јлжиру, —ередньоњ јз≥њ.

 

јнтрополог≥€

‘. ¬овк (1847-1918) Ч з≥брав великий антрополог≥чний матер≥ал, €кий покладено в основу близько 200 його праць. ” своњх роботах д≥йшов висновку, що украњнц≥ за антрополог≥чними ознаками близьк≥ до п≥вденних словТ€н ≥ в≥дм≥нн≥ в≥д сх≥днословТ€нських народ≥в.

 

–озвиток ав≥ац≥њ

1908 р. ¬ ќдес≥ було в≥дкрито перший аероклуб. ¬ихованц≥ цього клубу ћ. ™ф≥мов (1881-1920) ≥ —. ”точк≥н (1876-1916) брали участь у в≥тчизн€них ≥ м≥жнародних ав≥ац≥йних змаганн€х, дос€гаючи значних усп≥х≥в.

1913-1914 pp. ¬≥йськовий льотчик ѕ. Ќестеров (1887-1914) п≥д час служби в ”крањн≥ продемонстрував к≥лька способ≥в найвищого п≥лотажу, зокрема й Ђмертву петлюї, що стала в≥дома €к Ђпетл€ Ќестероваї.

”  иЇв≥ д≥€ло “овариство пов≥троплаванн€, у €кому працювали:

ƒ. √ригорович (1883-1938) Ч конструктор першого у св≥т≥ г≥дрол≥така (1912 р.).

≤. —≥корський (1889-1972) Ч ав≥аконструктор, один ≥з п≥онер≥в ав≥ац≥њ, конструктор перших у св≥т≥ багатомоторних л≥так≥в, його також вважають Ђбатьком вертольотобудуванн€ї. ” 1911 р. на л≥таку власноњ конструкц≥њ встановив св≥товий рекорд швидкост≥ з ек≥пажем. ” 1918 р. ем≥грував до ‘ранц≥њ, а пот≥м до —Ўј, де працював над конструюванн€м л≥так≥в. ƒо 1939 р. збудував близько 15 тип≥в л≥так≥в. ѕомер у —Ўј.

 

 

”крањнська преса та видавництва

ћасове виданн€ газет ≥ журнал≥в украњнською мовою розпочалос€ з к≥нц€ 1905 р. ѕ≥д могутн≥м революц≥йним натиском царизм «аконом в≥д 21 листопада 1905 р. дозволив видавати л≥тературу нац≥ональними мовами, друкувати газети й журнали. ¬ ц≥лому у 1906 р. њх нал≥чувалос€ 18, а прот€гом 1905-1907 pp. виходило 25.

ѕершою щоденною украњнською газетою стала Ђ√ромадська думкаї (п≥зн≥ше Ђ–адаї).

- Ђ–адаї виходила з 15 вересн€ 1906 р. по 2 серпн€ 1914 р.

- «агальну л≥н≥ю газети визначали д≥€ч≥ “овариства украњнських поступовц≥в, €ке було створене у 1908 р.

- ≤з газетою сп≥впрацювали пров≥дн≥ д≥€ч≥ украњнськоњ культури, зокрема ћ. √рушевський, ≤. ‘ранко, ќ. ќлесь, ¬. ¬инниченко та ≥нш≥.

- ўоденн≥ газети Ђ√ромадська думкаї, Ђ–адаї, ЂЌова громадаї утримував меценат ™. „икаленко.

«начн≥ виданн€ в≥тчизн€них досл≥джень зд≥йснювало ”крањнське наукове товариство, засноване 1907 р. у  иЇв≥. …ого члени у 1908-1918 pp. видали 18 том≥в Ђ«аписок ”крањнського наукового товариства у  иЇв≥ї, чотири книги Ђ«б≥рник≥в природничо-техн≥чноњ секц≥њї, чимало наукових ≥ попул€рних праць.

–ух нац≥онально св≥домоњ ≥нтел≥генц≥њ за в≥дродженн€ украњнськоњ школи зумовив по€ву п≥дручник≥в р≥дною мовою: буквар Ѕ. √р≥нченка, читанка ј. Ѕ≥лоусенка, буквар ≥ читанка “. Ћубенц€, граматика украњнськоњ мови ѕ. «ал≥зного ≥ “. Ўерстка.

 онф≥скац≥€ми, грошовими штрафами, пересл≥дуванн€ми рос≥йська адм≥н≥страц≥€ намагалас€ знищити украњнськ≥; видавництва.

- « виданих у 1913 р. в ”крањн≥ 5283 книг лише 175 написано украњнською мовою.

- 1913 р. в ”крањн≥ виходило лише 19 украњномовних видань, тод≥ €к у √аличин≥ Ч 66. –ос≥йських газет та журнал≥в видавали 226.

Ќа початку ѕершоњ св≥товоњ в≥йни царизм заборонив будь-€к≥ пер≥одичн≥ виданн€ украњнською мовою. “е саме сталос€ й у 1915 р. на територ≥њ √аличини, коли њњ захопили царськ≥ в≥йська.

 

Ќа початку XX ст. на зах≥дноукрањнських земл€х видавали чимало газет та журнал≥в, на стор≥нках €ких велис€ дискус≥њ про украњнську незалежн≥сть. ¬идавнича справа сто€ла на вищому р≥вн≥, н≥ж у Ќаддн≥пр€нськ≥й ”крањн≥.

” Ћьвов≥ ≥ „ерн≥вц€х друкувалис€ численн≥ виданн€, на стор≥нках €ких вм≥щувалис€ ≥ матер≥али про Ќаддн≥пр€нську ”крањну.

ѕопул€рними були парт≥йн≥ виданн€: Ђƒобра новинаї (1903 р.), Ђ—ел€нинї (1905-1907 pp.), Ђѕрац€ї (1904-1905 pp.), Ђ√аслої (1902-1903 pp.), а також видавалис€ р≥зноман≥тн≥ брошури, лист≥вки, в≥дозви.

Ќа стор≥нках редагованого ћ. √рушевським та ≤. ‘ранком ЂЋ≥тературно-наукового в≥сникаї (1898-1907.pp.) друкувалис€ найкращ≥ л≥тературн≥ сили ”крањни: ћ. ¬ороний, ћ.  оцюбинський, Ћес€ ”крањнка, ¬. ¬инниченко, ѕ. √рабовський, ≤. Ќечуй-Ћевицький та ≥нш≥.

 ращ≥ твори св≥товоњ й украњнськоњ л≥тератури попул€ризувала ”крањнсько-руська видавнича сп≥лка, €ка у 1899- 1917 pp. випустила понад 300 видань науково-попул€рноњ л≥тератури.

 

Ћ≥тература

ћихайло  оцюбинський (1863-1913) Ч талановитий украњнський письменник. Ќайвищим дос€гненн€м украњнськоњ прози вважаЇтьс€ пов≥сть Ђ‘ата морганаї, в €к≥й зображено траг≥чн≥ стор≥нки ≥з житт€ села в роки революц≥њ 1905-1907 pp.

ќлександр ќлесь ( андиба) (1878-1944) Ч видатний украњнський поет, романтик, ус€ творч≥сть €кого пройн€та демократичними ≥деалами. ” своњх поетичних творах закликав до боротьби проти самодержавства, за волю, справедлив≥сть, осп≥вував р≥дну украњнську природу. —вою творч≥сть в≥н присв€тив розбудов≥ украњнськоњ держави.

ћикола „ерн€вський (1868-1946) Ч великою попул€рн≥стю ≥ користувалис€ його поетичн≥ твори, в €ких в≥н звертаЇтьс€ до козацького минулого ”крањни. …ого називали Ђпоетом мор€ й степуї. ¬≥н перший в украњнськ≥й л≥тератур≥ засудив в≥йну €к зас≥б розвТ€занн€ м≥жнародних конфл≥кт≥в.

¬олодимир ¬инниченко (1880-1951) Ч видатний громадський ≥ революц≥йний д≥€ч, написав багато опов≥дань, пов≥стей, роман≥в. ” своњх творах показуЇ важке житт€ б≥дн€к≥в, процес пролетаризац≥њ украњнського села (Ђ онтрастиї, Ђ’то ворогї, Ђ√олотаї тощо). ¬ його опов≥данн€х та пов≥ст€х Ї ц≥кав≥ образи з побуту пролетар≥ату, в≥дгом≥н революц≥йних настроњв та переживань, описи житт€ тюрми тощо. ѕ≥сл€ поразки революц≥њ 1905-1907 pp. у, своњх романах Ђ„есн≥сть з собоюї, Ђ–≥вновагаї, Ђ«апов≥ти батьк≥вї та ≥нших змальовуЇ образи ≥нтел≥генц≥њ, €ка знев≥рилас€ в ≥деалах соц≥ал≥зму.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-04; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 698 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—ложнее всего начать действовать, все остальное зависит только от упорства. © јмели€ Ёрхарт
==> читать все изречени€...

543 - | 463 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.025 с.