Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


«ах≥дноукрањнськ≥ письменники




≤ван ‘ранко (1856-1916) Ч пров≥дний украњнський письменник звертаЇтьс€ у своњй творчост≥ до проблем роб≥тник≥в нафтових промисл≥в. –азом ≥з тим в≥н намагаЇтьс€ проникнути ≥ в духовне житт€ ≥нтел≥генц≥њ, њњ пошуки свого м≥сц€ в навколишньому св≥т≥. ≤ ‘ранко у своњх творах таврував усю систему тогочасноњ державноњ влади, обТЇктивно ≥ правдиво показував боротьбу труд€щих за свободу й незалежн≥сть.

¬асиль —тефаник (1871-1936) Ч неперевершений митець короткоњ психолог≥чноњ новели, його називали Ђсп≥вцем сел€нськоњ недол≥ї. яскраво показав важке житт€ с≥льськоњ б≥дноти, пролетаризованих сел€н, њхн≥ пост≥йн≥ злидн≥, б≥дуванн€, нестатки, пошуки шматка хл≥ба. ќсобливо €скрав≥ зб≥рки твор≥в Ђ—ин€ книжечкаї, Ђ ам≥нний хрестї, Ђƒорогаї ЂћоЇ слової тощо.

ќльга  обил€нська (1863-1942) Ч талановита буковинська письменниц€, €скраво показала житт€ ≥ побут буковинського села. ѕисала новели. ¬≥дом≥ зб≥рки њњ новел, Ђѕокораї, Ђƒосв≥таї та ≥нш≥.

ћарко „еремшина (1874-1927) Ч знавець душ≥ сел€нина, його турбот та гор€. ¬≥дом≥ його зб≥рки опов≥дань Ђ—ело вигибаЇї, Ђ¬ерховинаї та ≥н. ѕисав опов≥данн€, драми (ЂЌесамовит≥ї), поез≥њ в проз≥. …ому характерний л≥ричний опис ситуац≥й та постатей героњв.

Ћесь ћартович (1871-1916) Ч автор зб≥рок опов≥дань ЂЌачитальникї, Ђ’итрий ѕанької та ≥нших, знавець житт€ сел€н ≥ сел€нськоњ душ≥. ¬ його пов≥ст≥ Ђ«абобонї пом≥тн≥ риси письменника-сатирика.

 

ћистецтво

ѕл≥дно працювали так≥ художники:

≤ван “руш (1869-1941) Ч творч≥сть почалас€ в друг≥й половин≥ XIX ст. ≥ продовжувалас€ на початку XX ст. …ого пензлю належать чудов≥ портрети Ћес≥ ”крањнки, √. ‘ранка, ћ. Ћисенка, ¬. —тефаника. «наменитий пейзажист. ” 1905 р. орган≥зував у Ћьвов≥ першу украњнську художню виставку. ≤. “руш найкраще зарекомендував себе в пейзажному, жанровому та портретному живопис≥.

‘от≥й  расицкий Ч у 1901 р. намалював картину ≥сторичного жанру Ђ√≥сть ≥з «апор≥жж€ї. јктивно сп≥впрацював у першому украњнському сатиричному журнал≥ ЂЎершеньї, €кий видавали у  иЇв≥ в 1905-1907 pp.

ћикола ≤васюк (1865-1937) Ч буковинський митець, малював картини на ≥сторичну тематику. ¬≥дом≥ його картини ЂЅитва п≥д ’отиномї (1903 p.), Ђ¬Тњзд Ѕогдана ’мельницького в  ињвї (1912 p.), Ђ≤ван Ѕогун п≥д Ѕерестечкомї (1919 р.) та ≥нш≥. ” 1899 р. орган≥зував у „ерн≥вц€х першу художню школу.

ќпанас —ластьон Ч свою творч≥сть присв€тив попул€ризац≥њ украњнського мистецтва. ¬ 1900-х роках працював над ≥люстрац≥€ми до Ўевченкового Ђ обзар€ї. ” 1906 р. був ≥люстратором журналу ЂЎершеньї, а п≥зн≥ше працював у багатьох украњнських видавництвах.

ѕорфир≥й ћартинович Ч його мистецька спадщина невелика. јле нам залишилис€ ≥люстрац≥њ до Ђ≈нењдиї ≤.  отл€ревського, портрети украњнських д≥€ч≥в, картини й етюди з украњнського побуту, малюнки в журналах.

 

ћузика

1903 р. ” Ћьвов≥ було в≥дкрито ¬ищий музичний ≥нститут, €кому у 1907 р. присвоњли ≥мТ€ ћ. Ћисенка. …ого д≥€льн≥сть спри€ла вихованню ц≥лоњ пле€ди обдарованих музикант≥в ≥ композитор≥в, серед €ких вид≥л€вс€ —тан≥слав Ћюдкевич.

ѕ≥д впливом революц≥йних под≥й 1905-1907 pp. ћ. Ћисенко написав Ђ¬≥чний революц≥онерї, опери Ђ“арас Ѕульбаї та Ђ≈нењдаї, драматичний монолог Ђ” груд€х вогоньї. ÷≥ твори мали глибоке патр≥отичне, революц≥йне звучанн€.

1904 р. ћ. Ћисенко заснував музично-драматичну школу в  иЇв≥, €ка готувала диригент≥в, хормейстер≥в, сп≥вак≥в, режисер≥в, актор≥в та ≥н.

”сп≥шно працювали композитори,, €к≥ продовжували традиц≥њ ћ. Ћисенка.

 ирило —теценко (1882-1922) Ч збирав, вивчав ≥ пропагував украњнськ≥ народн≥ п≥сн≥. Ќа тексти твор≥в “. Ўевченка, ≤. ‘ранка, ѕ. √рабовського, Ћес≥ ”крањнки склав низку музично-вокальних твор≥в, музику до сцен≥чних твор≥в Ђѕро що тирса шелест≥лаї, Ђ√айдамакиї, дит€ч≥ опери Ђ≤васик-“елесикї та Ђ отик ≥ п≥вникї.

ћикола Ћеонтович (1877-1921) Ч брав безпосередню участь у кер≥вництв≥ самод≥€льними хорами, дл€ њх виконанн€ спец≥ально обробив революц≥йн≥ п≥сн≥ ЂћарсельЇзаї, Ђ¬аршавТ€нкаї та ≥н. ѕисав хоров≥ твори, обробки украњнських народних п≥сень. Ўироко в≥дом≥ його твори: Ђќй пр€дуї, Ђўедрикї, Ђƒударикї, Ђ«айчикї тощо.

—тан≥слав Ћюдкевич (1879-1979) Ч зах≥дноукрањнський композитор. ѕисав твори, обробки украњнських народних п≥сень. —творив симфон≥чну оду Ђ авказї на слова “. Ўевченка. ¬≥дом≥ його Ђ¬≥чний революц≥онерї, Ђ’ор п≥дземних ковал≥вї; Ђќстанн≥й б≥йї, симфон≥чна поема Ђ амен€р≥ї, Ђ—тр≥лецька рапсод≥€ї та ≥нш≥.

—олом≥€  рушельницька (1873-1952) Ч талановита оперна сп≥вачка. ¬ њњ репертуар≥ було 60 опер. ¬иступала на сценах багатьох оперних театр≥в Ч у ¬≥дн≥, ¬аршав≥,  раков≥, ѕетербурз≥, ќдес≥ та ≥нших. ѕропагувала за кордоном украњнськ≥ народн≥ п≥сн≥, твори украњнських композитор≥в. ѓњ неповторний голос належить до скарбниц≥ вокального мистецтва св≥ту.

 

“еатр

ѕров≥дне м≥сце в театральному житт≥ ”крањни належало авторським колективам, €к≥ очолювали видатн≥ майстри украњнськоњ сцени ѕ. —аксаганський, ≤.  арпенко- арий, ћ. —адовський.

1905-1906 pp. ” Ћьвов≥ театр Ђ–уська бес≥даї на чол≥ з ћ. —адовським та за участ≥ ћар≥њ «аньковецькоњ зд≥йснив постановку кращих твор≥в украњнськоњ драматург≥њ (пТЇс ћ. —тарицького, ≤.  арпенка- арого).

1907 p. ћ. —адовський заснував у  иЇв≥ украњнський театр, де зд≥йснив постановку в≥домих украњнських опер Ђ«апорожець за ƒунаЇмї —. √улака-јртемовського, Ђ≈нењдаї та ЂЌаталка-ѕолтавкаї ћ. Ћисенка, Ђ–оксоланаї ƒ. —≥чинського.

1908 р. —в€ткуванн€ 25-р≥чч€ творчоњ д≥€льност≥ видатного майстра сцени Ч ћ. «аньковецькоњ.

«а умов наступу на украњнську культуру театр залишавс€ Їдиною легальною установою, €ка мала дозв≥л на використанн€ украњнськоњ мови.

 

јрх≥тектура

¬ арх≥тектур≥ ”крањни на початку XX ст. поширивс€ загальноЇвропейський стиль модерн з характерними дл€ нього природними декоративними формами. «Т€вилос€ зручне плануванн€, використовували зал≥зн≥ конструкц≥њ, р≥зноман≥тн≥ оздоблювальн≥ матер≥али (л≥пленн€, прикраси з зал≥за тощо).

Ќа основ≥ використанн€ традиц≥й ≥ форм украњнськоњ народноњ арх≥тектури формувавс€ нац≥ональний стиль.

…ого зразками були:

у Ћьвов≥

Х будинок страхового товариства Ђƒн≥стерї, 1905 р. (арх≥тектор ≤. Ћевинський);

Х бурси ”крањнського педагог≥чного товариства;

Х јкадем≥чний д≥м;

Х вищий музичний ≥нститут ≥м. ћ. Ћисенка;

Х јкадем≥чна г≥мназ≥€

в  иЇв≥

Х будинок з химерами (арх≥тектор ¬. √ородецький);

Х ƒержавний банк (арх≥тектор. ќ. ¬ербицький, ќ.  абелЇв);

Х перший в ”крањн≥ критий ринок на Ѕессарабськ≥й площ≥ торговой площею 2896 кв. м (арх≥тектор √. √ай, скульптурне оздобленн€ “. –уденка та ќ. “еремц€).

у ’арков≥ - художн€ школа ≤.  отл€ревського (арх≥тектори ¬.  ричевський,  . ∆уков).

у ѕолтав≥

Х школа 1.  отл€ревського (арх≥тектор ¬.  ричевський);

Х будинок ѕолтавського земства (арх≥тектори  . ∆уков, ¬.  ричевський).

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-04; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 520 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћучша€ месть Ц огромный успех. © ‘рэнк —инатра
==> читать все изречени€...

516 - | 493 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.011 с.