Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ громади. “еритор≥альне громадське та м≥сцеве самовр€дуванн€




1. “еритор≥альне громадське та м≥сцеве самовр€дуванн€.

2. ѕол≥тична д≥€льн≥сть та участь громад€н в управл≥нн≥ сусп≥льством.

3. Ўк≥льне та студентське самовр€дуванн€.

ћ≥сце́ве самовр€дува́нн€ - право та спроможн≥сть орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€ в межах закону зд≥йснювати регулюванн€ й управл≥нн€ суттЇвою часткою сусп≥льних справ, €к≥ належать до њхньоњ компетенц≥њ, в ≥нтересах м≥сцевого населенн€. ћ≥сцева громада Ї базовою ланкою самоорган≥зац≥њ людей, €к≥ обТЇднан≥ сп≥льними ≥нтересами в межах певноњ територ≥њ (будинок, вулиц€, м≥крорайон) та мають можлив≥сть регул€рно особисто сп≥лкуватис€. “еритор≥альна громада Ц це жител≥, об'Їднан≥ пост≥йним проживанн€м у межах села, селища, м≥ста, що Ї самост≥йними адм≥н≥стративно-територ≥альними одиниц€ми, або добров≥льне об'Їднанн€ жител≥в к≥лькох с≥л, що мають Їдиний адм≥н≥стративний центр. “еритор≥альна громада в ”крањн≥ з њњ звича€ми ≥ традиц≥€ми маЇ ознаки глибокоњ давнини.

ƒосл≥дник громади в ”крањн≥ ≤.„еркаський слушно писав: У... про початок походженн€ ц≥Їњ установи ми не знаходим жодних в≥домостей н≥ в л≥тописах, н≥ в писаних законодавчих памТ€тках. « великою ймов≥рн≥стю можна думати, що с≥льськ≥ громади постали за тих час≥в, коли словТ€нськ≥ племена, €к≥ засел€ли тепер≥шню п≥вденно-зах≥дну –усь, ще не були обТЇднанн≥ в державн≥ сп≥лки п≥д зверхньою владою господар≥вФ.

≈волюц≥ю територ≥альноњ громади в пер≥од  ињвськоњ –ус≥ досл≥джував ћ.√рушевський. ¬≥н простежив процес розвитку територ≥альноњ громади, починаючи з родин та род≥в, ≥ показав, €к на певному етап≥ розвитку родинн≥ звТ€зки слабшали ≥ зм≥цнювалис€ Умотиви територ≥альноњ близькост≥, сус≥дства, сол≥дарност≥ територ≥альноњ й економ≥чноњФ, €к внасл≥док под≥лу родин Ур≥дн≥ ос≥дали поб≥ч себе групами, ≥ п≥зн≥ше, €к розросталис€ й д≥лилис€ ширш≥ родини, на старих займанщинах повставали нов≥ родини, звТ€зан≥ спор≥дненн€м ≥ творили громадуФ. ≈волюц≥€ територ≥альноњ громади в ”крањн≥ тривала стол≥тт€ми. –оль та значенн€ громади завжди були важливими в украњнському сусп≥льств≥. Ќаприк≥нц≥ ’≤’ ст. ≤ван ‘ранко, розм≥рковуючи над значенн€м громад у пол≥тичному житт≥ держави, писав: ЂЕ коли кожний пов≥т, кожний край, кожна держава складаЇтьс€ з громад Ц с≥льських чи м≥ських, то все одно перша ≥ найголовн≥ша задача тих, що управл€ють державою, кра€ми, пов≥тами, повинна би бути така, щоб добре упор€дкувати ≥ мудрими правами €кнайл≥пше забезпечити ту найменшу, але основну одиницю. Ѕо коли громада зле впор€дкована, б≥дна, темна ≥ сама в соб≥ розлазитьс€, то очевидно, ще й увесь побудований на н≥й пор€док пов≥товий, крайовий ≥ державний не може бути тривалийї.

ѕрот€гом усього свого ≥снуванн€ територ≥альна громада в ”крањн≥ зд≥йснювала низку важливих функц≥й, що забезпечували життЇд≥€льн≥сть села чи м≥ста. —еред них найважлив≥ш≥: забезпеченн€ правопор€дку на своњй територ≥њ, безпека вс≥х член≥в громади та збереженн€ рухомого ≥ нерухомого майна, а також господарська, соц≥ального захисту, культурно-просв≥тницька функц≥њ.  онституц≥€ ”крањни, прийн€та 26 червн€ 1996 року, в≥дновила територ≥альну громаду в ”крањн≥.  онституц≥€ ”крањни (ст.140) закр≥пила:Ућ≥сцеве самовр€дуванн€ Ї правом територ≥альноњ громади Ц жител≥в села чи добров≥льного обТЇднанн€ у с≥льську громаду жител≥в к≥лькох с≥л, селища та м≥ста Ц самост≥йно вир≥шувати питанн€ м≥сцевого значенн€ в межах  онституц≥њ ≥ закон≥в ”крањниФ. «акон ”крањни Уѕро м≥сцеве самовр€дуванн€ в ”крањн≥Ф, прийн€тий в≥дпов≥дно до  онституц≥њ ”крањни та ™вропейськоњ ’арт≥њ про м≥сцеве самовр€дуванн€ 21 травн€ 1997 р. визначаЇ територ≥альну громаду €к жител≥в, обТЇднаних пост≥йним проживанн€м у межах села, селища, м≥ста, що Ї самост≥йними адм≥н≥стративно Ц територ≥альними одиниц€ми, або добров≥льне обТЇднанн€ жител≥в к≥лькох с≥л, що мають Їдиний адм≥н≥стративний центр. ћ≥сцеве самовр€дуванн€ зд≥йснюЇтьс€ територ≥альною громадою в пор€дку, встановленому  онституц≥Їю ”крањни, «аконом Уѕро м≥сцеве самовр€дуванн€ в ”крањн≥Ф €к безпосередньо, так ≥ через органи м≥сцевого самовр€дуванн€ Ц с≥льськ≥, селищн≥, м≥ськ≥ ради та њх виконавч≥ органи. Ѕезпосередньо територ≥альн≥ громади можуть зд≥йснювати самовр€дуванн€, тобто вир≥шувати питанн€ м≥сцевого значенн€ у форм≥ м≥сцевого референдуму, загальних збор≥в громад€н, м≥сцевих ≥н≥ц≥атив, громадських слухань.

¬ажливе значенн€ дл€ актив≥зац≥њ д≥€льност≥ територ≥альноњ громади, удосконаленн€ њњ д≥€льност≥ та правового регулюванн€ маЇ —татут територ≥альноњ громади.  р≥м того що статут регулюЇ безпосередньо д≥€льн≥сть громади у вищезгаданих формах, в≥н спри€тиме формуванню територ≥альноњ громади €к субТЇкта самовр€дуванн€. “еритор≥альн≥ громади зд≥йснюють м≥сцеве самовр€дуванн€ також ≥ через в≥дпов≥дн≥ органи самовр€дуванн€: ради €к представницьк≥ органи громади, виконавч≥ органи рад через с≥льського, селищного, м≥ського голову. “еритор≥альн≥ громади на основ≥ загального, р≥вного, пр€мого, виборчого права шл€хом таЇмного голосуванн€ обирають строком на 4 роки депутат≥в с≥льськоњ, селищноњ, м≥ськоњ рад. —≥льськ≥, селищн≥, м≥ськ≥ ради Ї органами м≥сцевого самовр€дуванн€, що представл€ють в≥дпов≥дн≥ територ≥альн≥ громади та зд≥йснюють в≥д њхнього ≥мен≥ та в њхн≥х ≥нтересах функц≥њ ≥ повноваженн€ м≥сцевого самовр€дуванн€, визначен≥  онституц≥Їю ”крањни, законом Уѕро м≥сцеве самовр€дуванн€ в ”крањн≥Ф. —татт€ 26 закону Уѕро м≥сцеве самовр€дуванн€ в ”крањн≥Ф визначаЇ виключну компетенц≥ю с≥льських, селищних, м≥ських рад. ќсновною формою роботи с≥льськоњ, селищноњ, м≥ськоњ ради Ї сес≥€. —ес≥€ складаЇтьс€ з пленарних зас≥дань ради, а також зас≥дань пост≥йних ком≥с≥й ради. —ес≥€ ради скликаЇтьс€ в м≥ру необх≥дност≥, але не менш н≥ж один раз на квартал. —ес≥€ ради Ї правомочною, €кщо в њњ пленарному зас≥данн≥ бере участь б≥льш н≥ж половина депутат≥в в≥д загального складу ради. ¬ажливу роль у громад≥ села, селища, м≥ста в≥д≥граЇ депутат ради. ¬≥д д≥€льност≥ депутат≥в у рад≥, њњ органах, у виборчих округах залежить ефективн≥сть функц≥онуванн€ ради, а також стан справ у громад≥. ¬≥дпов≥дно до закону Уѕро м≥сцеве самовр€дуванн€ в ”крањн≥Ф (ст.49) Удепутат представл€Ї ≥нтереси вс≥Їњ територ≥альноњ громади, маЇ всю повноту прав, що забезпечуЇ його активну участь у д≥€льност≥ ради та утворюваних нею орган≥в, несе обовТ€зки перед виборц€ми, радою та њњ органами, виконуЇ њх дорученн€. ƒепутат, кр≥м секретар€ ради, повинен входити до складу одн≥Їњ з пост≥йних ком≥с≥й радиФ. ќчолюЇ виконавчий ком≥тет с≥льськоњ, селищноњ, м≥ськоњ ради в≥дпов≥дно Ц с≥льський, селищний, м≥ський голова, голова районноњ у м≥ст≥ ради. ƒо складу виконавчого ком≥тету с≥льськоњ, селищноњ, м≥ськоњ ради входить також за посадою секретар в≥дпов≥дноњ ради. ¬≥дпов≥дно до  онституц≥њ ”крањни (ст.7), закону Уѕро м≥сцеве самовр€дуванн€ в ”крањн≥Ф (ст.71) держава гарантуЇ територ≥альн≥й громад≥ право самост≥йно реал≥зувати своњ повноваженн€. ќргани та посадов≥ особи м≥сцевого самовр€дуванн€ мають право звертатис€ до суду з приводу визнанн€ незаконними акт≥в м≥сцевих орган≥в виконавчоњ влади, ≥нших орган≥в м≥сцевого самовр€дуванн€, п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й, €к≥ обмежують права територ≥альних громад, повноваженн€ орган≥в та посадових ос≥б м≥сцевого самовр€дуванн€.

”чн≥вське самовр€дуванн€ Ц добров≥льна орган≥зац≥€ учн≥в навчального закладу, €ка забезпечуЇ право ≥ надаЇ можлив≥сть в межах —татуту зд≥йснювати регулюванн€ ≥ управл≥нн€ справами, €к≥ належать до њхньоњ компетенц≥њ та в ≥нтересах учн≥в навчального закладу. ”чн≥вське самовр€дуванн€ зд≥йснюЇ свою д≥€льн≥сть у сп≥вроб≥тництв≥ з адм≥н≥страц≥Їю та колективом вчител≥в, а також з батьк≥вським ком≥тетом. ”чн≥вське самовр€дуванн€, колектив учител≥в та батьк≥вський ком≥тет складають разом так званий Ђтрикутникї. ¬с≥ сторони цього трикутника, Ц вчител≥, батьки, учн≥, Ц зац≥кавлен≥ в тому, щоб д≥ти усп≥шно зак≥нчили навчальний заклад.

Ќе сл≥д плутати учн≥вське самовр€дуванн€ з самовр€дуванн€м шк≥льним. Ўк≥льне самовр€дуванн€ включаЇ педагог≥чну раду (раду вчител≥в), раду батьк≥вську та власне учн≥вське самовр€дуванн€. ўоб забезпечити реал≥зац≥ю своњх прав, учн≥ в навчальному заклад≥ можуть створити свою орган≥зац≥ю, €ку називають Уучн≥вське самовр€дуванн€Ф. —аме ц€ орган≥зац≥€ маЇ допомогти у орган≥зац≥њ шк≥льного житт€. јле орган≥зувати ц≥каве та ефективне шк≥льне житт€ можна т≥льки за умови налагодженн€ взаЇмод≥њ м≥ж вс≥ма трьома сторонами УтрикутникаФ: учн≥вським самовр€дуванн€м, вчител€ми, батьками.

—тудентське самовр€дуванн€ Ч форма управл≥нн€, за €коњ студентство маЇ право самост≥йно вир≥шувати питанн€ внутр≥шнього управл≥нн€, або виборна установа, що зд≥йснюЇ таке управл≥нн€; право студентства самост≥йно вир≥шувати питанн€ внутр≥шнього управл≥нн€, а також мати своњ кер≥вн≥ органи. —тудентське самовр€дуванн€ у вищому навчальному заклад≥ Ч нев≥д'Їмна частина громадського самовр€дуванн€, що забезпечуЇ захист прав ≥ ≥нтерес≥в ос≥б, €к≥ навчаютьс€ у вищому навчальному заклад≥, й њхню участь в управл≥нн≥ вищим навчальним закладом. “акож його можна тлумачити €к самост≥йну громадську д≥€льн≥сть студент≥в з реал≥зац≥њ функц≥й управл≥нн€ вищим навчальним закладом, €ка визначаЇтьс€ ректоратом (адм≥н≥страц≥Їю), деканатами (в≥дд≥ленн€ми) та зд≥йснюЇтьс€ студентами зг≥дно з метою й завданн€ми, €к≥ сто€ть перед студентськими колективами, функц≥онуЇ з метою забезпеченн€ виконанн€ студентами своњх обов'€зк≥в ≥ захисту њхн≥х прав й спри€Ї гармон≥йному розвитку особистост≥ студента, формуванню у нього навичок майбутнього орган≥затора, кер≥вника. ” студентському самовр€дуванн≥ беруть участь особи, €к≥ навчаютьс€ у вищому навчальному заклад≥. ”с≥ так≥ особи мають р≥вне право на участь у студентському самовр€дуванн≥. ¬оно зд≥йснюЇтьс€ особами, €к≥ навчаютьс€ в вуз≥ безпосередньо або через органи студентського самовр€дуванн€, що обираютьс€ шл€хом таЇмного голосуванн€. ќргани студентського самовр€дуванн€ можуть мати р≥зноман≥тн≥ форми (сенат, парламент, старостат, студентська навчальна (наукова) частина, студентськ≥ деканати, ради тощо).

ќсновними завданн€ми орган≥в студентського самовр€дуванн€ Ї:

- забезпеченн€ ≥ захист прав та ≥нтерес≥в студент≥в, зокрема стосовно орган≥зац≥њ навчального процесу;

- забезпеченн€ виконанн€ студентами своњх обов'€зк≥в;

- спри€нн€ навчальн≥й, науков≥й та творч≥й д≥€льност≥ студент≥в;

- спри€нн€ створенню в≥дпов≥дних умов дл€ проживанн€ ≥ в≥дпочинку студент≥в;

- спри€нн€ д≥€льност≥ студентських гуртк≥в, товариств, об'Їднань, клуб≥в за ≥нтересами;

- орган≥зац≥€ сп≥вроб≥тництва з≥ студентами ≥нших вищих навчальних заклад≥в ≥ молод≥жними орган≥зац≥€ми;

- спри€нн€ працевлаштуванню випускник≥в;

- участь у вир≥шенн≥ питань м≥жнародного обм≥ну студентами;

- спри€нн€ проведенню серед студент≥в соц≥олог≥чних досл≥джень.

“естов≥ завданн€ дл€ самоконтролю

1. як називаЇтьс€ право та спроможн≥сть в межах закону зд≥йснювати регулюванн€ й управл≥нн€ суттЇвою часткою сусп≥льних справ, €к≥ належать до њхньоњ компетенц≥њ, в ≥нтересах м≥сцевого населенн€?

а) демократ≥€,

б) учн≥вське самовр€дуванн€,

в) шк≥льне самовр€дуванн€,

г) м≥сцеве самовр€дуванн€.

2. як називаютьс€ жител≥, об'Їднан≥ пост≥йним проживанн€м у межах села, селища, м≥ста, що Ї самост≥йними адм≥н≥стративно-територ≥альними одиниц€ми, або добров≥льне об'Їднанн€ жител≥в к≥лькох с≥л, що мають Їдиний адм≥н≥стративний центр?

а) демократ≥€,

б) шк≥льне самовр€дуванн€,

в) територ≥альна громада,

г) м≥сцеве самовр€дуванн€.

3. ’то досл≥джував громаду в ”крањн≥?

а) ≤.„еркаський,

б) “.Ўевченко,

в) ѕ.ќрлик,

г) Ѕ.’мельницький.

4. ’то досл≥джував еволюц≥ю територ≥альноњ громади пер≥оду  ињвськоњ –ус≥?

а) ћ.√рушевський,

б) “.Ўевченко,

в) ѕ.ќрлик,

г) Ѕ.’мельницький.

5. як називаЇтьс€ добров≥льна орган≥зац≥€ учн≥в навчального закладу, €ка забезпечуЇ право ≥ надаЇ можлив≥сть в межах —татуту зд≥йснювати регулюванн€ ≥ управл≥нн€ справами, €к≥ належать до њхньоњ компетенц≥њ та в ≥нтересах учн≥в навчального закладу?

а) студентське самовр€дуванн€,

б) шк≥льне самовр€дуванн€,

в) м≥сцеве самовр€дуванн€,

г) учн≥вське самовр€дуванн€.

6. якесамовр€дуванн€ включаЇ педагог≥чну раду (раду вчител≥в), раду батьк≥вську та власне учн≥вське самовр€дуванн€?

а) студентське самовр€дуванн€,

б) шк≥льне самовр€дуванн€,

в) м≥сцеве самовр€дуванн€,

г) учн≥вське самовр€дуванн€.

7. ¬ €кому документ≥ встановлено: Ућ≥сцеве самовр€дуванн€ Ї правом територ≥альноњ громади Ц жител≥в села чи добров≥льного обТЇднанн€ у с≥льську громаду жител≥в к≥лькох с≥л, селища та м≥ста Ц самост≥йно вир≥шувати питанн€ м≥сцевого значенн€ в межах  онституц≥њ ≥ закон≥в ”крањниФ?

а)  онституц≥€ ”крањни,

б) ™вропейська ’арт≥€,

в) —татут територ≥альноњ громади,

г) «акон Уѕро м≥сцеве самовр€дуванн€ в ”крањн≥Ф.

8. як називаЇтьс€ форма управл≥нн€, за €коњ студентство маЇ право самост≥йно вир≥шувати питанн€ внутр≥шнього управл≥нн€, або виборна установа, що зд≥йснюЇ таке управл≥нн€; право студентства самост≥йно вир≥шувати питанн€ внутр≥шнього управл≥нн€, а також мати своњ кер≥вн≥ органи?

а) студентське самовр€дуванн€,

б) шк≥льне самовр€дуванн€,

в) м≥сцеве самовр€дуванн€,

г) учн≥вське самовр€дуванн€.

9. ўо Ї основною формою роботи с≥льськоњ, селищноњ, м≥ськоњ ради?

а) опозиц≥€,

б) лоб≥зм,

в) сес≥€,

г) фракц≥€.

10. ¬ €кому документ≥ йдетьс€: Удепутат представл€Ї ≥нтереси вс≥Їњ територ≥альноњ громади, маЇ всю повноту прав, що забезпечуЇ його активну участь у д≥€льност≥ ради та утворюваних нею орган≥в, несе обовТ€зки перед виборц€ми, радою та њњ органами, виконуЇ њх дорученн€Ф?

а)  онституц≥€ ”крањни,

б) ™вропейська ’арт≥€,

в) —татут територ≥альноњ громади,

г) «акон Уѕро м≥сцеве самовр€дуванн€ в ”крањн≥Ф.

«асоби масовоњ ≥нформац≥њ

1. ¬иди та функц≥њ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ.

2. «ћ≤ €к зас≥б формуванн€ громадськоњ думки. «ћ≤ в демократичному сусп≥льств≥. ”часть «ћ≤ у формуванн≥ сусп≥льноњ думки та громад€нського сусп≥льства.

3. —вобода слова та цензура.

4. ≤нформац≥йний прост≥р в ”крањн≥.

«асоби масовоњ ≥нформац≥њ - це розгалужена мережаустанов, що займаютьс€ збором, обробкою, поширенн€м ≥нформац≥њ. ” цю мережу вход€ть телерад≥опрограми, газети, журнали, ≥нформац≥йн≥ агентства, к≥нодокументал≥стика. —ьогодн≥ в украњнському пол≥тичному процес≥ активно починаЇ використовуватис€ ≤нтернет, €кий дозвол€Ї пол≥тикам встановити зворотний зв'€зок з≥ своњми виборц€ми. —учасн≥ «ћ≤ Ї установами, створеними дл€ в≥дкритоњ публ≥чноњ передач≥ за допомогою спец≥ального техн≥чного ≥нструментар≥ю р≥зноман≥тних в≥домостей будь-€ким особам. «асоби масовоњ ≥нформац≥њ («ћ≤) - це своЇр≥дна система, що охоплюЇ пер≥одичн≥ друкован≥ виданн€, рад≥о-, теле-, в≥део-програми, к≥нохрон≥кальн≥ програми, ≥нш≥ форми пер≥одичного поширенн€ масовоњ ≥нформац≥њ. «г≥дно ≥з законодавством ”крањни, друкованими засобами масовоњ ≥нформац≥њ Ї пер≥одичн≥ друкован≥ виданн€ (преса) - газети, журнали, бюлетен≥ тощо ≥ разов≥ виданн€ з визначеним тиражем; ауд≥ов≥зуальними засобами масовоњ ≥нформац≥њ Ї: рад≥омовленн€, телебаченн€, к≥но, звукозапис, в≥деозапис тощо. ¬ епоху ≥нформац≥йного споживанн€ в≥дбуваЇтьс€ бурхливий розвиток системи «ћ≤. ѕри цьому њњ €дро складають газетн≥ ≥ журнальн≥ редакц≥њ, видавництва, студ≥њ рад≥о ≥ телебаченн€ з њх р≥зноман≥тною продукц≥Їю. јле до «ћ≤ по праву належать вже й ≥нформац≥йн≥ служби (телеграфн≥ агентства, агентства преси, рекламн≥ бюро, прес-служби, агентства пабл≥к р≥лейшнз, профес≥йн≥ журнал≥стськ≥ клуби ≥ асоц≥ац≥њ). “аким чином, система «ћ≤ у структурному план≥ представлена к≥лькома групами засоб≥в ≥нформац≥њ: преса, ауд≥ов≥зуальн≥ «ћ≤, ≥нформац≥йн≥ служби, р≥зного роду Ђпериферичн≥ утворенн€ї журнал≥стики.

’арактерн≥ риси засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ:

- публ≥чн≥сть (необмежене, неперсон≥ф≥коване коло споживач≥в);

- на€вн≥сть спец≥альних техн≥чних засоб≥в;

- непр€ма, розд≥лена в простор≥ та час≥ взаЇмод≥€ комун≥кац≥йних партнер≥в;

- непост≥йний характер аудитор≥њ;

- переважна односпр€мован≥сть впливу в≥д комун≥катора до рецип≥Їнта.

‘ункц≥њ засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ:

1) ≥нформац≥йна функц≥€ - отриманн€ ≥ розповсюдженн€ в≥домостей про найб≥льш важлив≥ дл€ громад€н ≥ орган≥в влади под≥њ. Ќа основ≥ отриманоњ ≥нформац≥њ формуЇтьс€ громадська думка про д≥€льн≥сть орган≥в влади, об'Їднань громад€н, пол≥тичних л≥дер≥в тощо;

2) осв≥тн€ функц≥€ - донесенн€ до громад€н певних знань дозвол€Ї адекватно оц≥нювати, упор€дковувати в≥домост≥, отриман≥ з р≥зних джерел, правильно ор≥Їнтуватис€ у суперечливому потоц≥ ≥нформац≥њ;

3) функц≥€ соц≥ал≥зац≥њ - засвоЇнн€ людиною соц≥альних норм, ц≥нностей, зразк≥в повед≥нки дозвол€Ї њй адаптуватис€ до соц≥альноњ д≥йсност≥;

4) функц≥€ критики ≥ контролю.  ритика «ћ≤ характеризуЇтьс€ необмежен≥стю свого об'Їкта. ѓх контрольна функц≥€ засновуЇтьс€ на авторитет≥ громадськоњ думки. «ћ≤ не можуть застосовувати санкц≥й до правопорушник≥в, але вони дають юридичну та моральну оц≥нку под≥й ≥ ос≥б. ” демократичному сусп≥льств≥ у зд≥йсненн≥ контрольних функц≥й «ћ≤ опираютьс€ €к на громадську думку, так ≥ на закон;

5) моб≥л≥зац≥йна функц≥€ про€вл€Їтьс€ у спонуканн≥ людей до певних пол≥тичних д≥й чи до соц≥альноњ безд≥€льност≥;

6) оперативна функц≥€ - обслуговуванн€ «ћ≤ пол≥тики певних об'Їднань громад€н.

«ћ≤ забезпечують представникам р≥зних сусп≥льних груп можлив≥сть публ≥чно виражати своњ думки, знаходити та об'Їднувати однодумц≥в, ч≥тко формулювати та представл€ти в громадськ≥й думц≥ своњ ≥нтереси. Ѕез преси, телебаченн€, рад≥омовленн€ жоден громад€нин не може правильно зор≥Їнтуватис€ у пол≥тичних процесах, визначити свою пол≥тичну ор≥Їнтац≥ю, приймати в≥дпов≥дальн≥ р≥шенн€. Ќа€вн≥сть демократично орган≥зованих «ћ≤, здатних об'Їктивно висв≥тлювати пол≥тичн≥ под≥њ, одна ≥з найважлив≥ших гарант≥й стаб≥льност≥ демократичноњ держави. ѕроте ≥сторичний досв≥д св≥дчить, що «ћ≤ можуть служити р≥зним, не т≥льки демократичним, пол≥тичним ц≥л€м: €к розвивати у людей прагненн€ до свободи, соц≥альноњ справедливост≥, допомагати њм у компетентн≥й участ≥ в пол≥тиц≥, так ≥ духовно закр≥пачувати, дез≥нформувати, зал€кувати населенн€, с≥€ти недов≥ру ≥ страх.

ѕол≥тичне ман≥пулюванн€ переважно ірунтуЇтьс€ на систематичному впровадженн≥ у масову св≥дом≥сть соц≥ально-пол≥тичних м≥ф≥в.

—пособи пол≥тичного ман≥пулюванн€:

- пр€ма п≥дтасовка факт≥в;

- замовчуванн€ невиг≥дноњ ≥нформац≥њ,

- розповсюдженн€ брехн≥ та наклеп≥в;

- нап≥вправда (висв≥тленн€ конкретних, незначущих деталей при одночасному замовчуванн≥ б≥льш важливих факт≥в);

- нав≥шуванн€ €рлик≥в дл€ компроментац≥њ пол≥тик≥в чи пол≥тичних ≥дей.

∆урнал≥стика - це система, що динам≥чно розвиваЇтьс€, маючи своЇю к≥нцевою метою максимальне задоволенн€ ≥нформац≥йних потреб сусп≥льства ≥ наповненн€ ≥нформац≥йного простору €к≥сними, об'Їктивними пов≥домленн€ми. —початку журнал≥стика призвела до виникненн€ усередин≥ кожноњ крањни нац≥ональних ≥нформац≥йних простор≥в, €к≥ мало сп≥вв≥дносилис€ м≥ж собою. ќстанн≥м часом у слововжиток м≥цно ув≥йшло пон€тт€ ≥нформац≥йного простору, п≥д €ким розум≥ють сукупн≥сть територ≥й, охоплених засобами масовоњ ≥нформац≥њ певноњ категор≥њ (рег≥ональними, нац≥ональними, св≥товими). Ќайчаст≥ше цей терм≥н вживають у значенн≥ нац≥онального ≥нформац≥йного простору, €кий потребуЇ законодавчого врегулюванн€ й захисту, а його суб'Їкти ≥ державноњ п≥дтримки. ѕ≥д ≥нформац≥йним простором ми розум≥Їмо, перш за все, територ≥ю розповсюдженн€ ≥нформац≥њ за допомогою конкретних компонент≥в нац≥ональноњ системи ≥нформац≥њ за допомогою ≥нформац≥њ ≥ зв'€зку, д≥€льн≥сть €коњ маЇ гарантоване правове забезпеченн€ (дотримуючись норм «акону ”крањни Ђѕро ≥нформац≥юї).

—вобода слова Ч право людини в≥льно висловлювати своњ думки Ц розгл€даЇтьс€ прихильниками л≥берал≥зму, €к одн≥Їњ з найважлив≥ших громад€нських свобод. ¬ тепер≥шн≥й час охоплюЇ свободу вираженн€ погл€д≥в €к в усн≥й, так ≥ в письмов≥й форм≥ (свобода преси ≥ «ћ≤); в менш≥й м≥р≥ стосуЇтьс€ пол≥тичноњ ≥ соц≥альноњ реклами (пропаганди). ≤деолог≥€ л≥берал≥зму ставить державну цензуру, або будь-€ку ≥ншу форму державного примусу до висловленн€ погл€д≥в або в≥дмови в≥д них, поза законом. —вобода слова виписана в низц≥ м≥жнародних ≥ украњнських документ≥в, серед €ких Ђ«агальна декларац≥€ прав людиниї (ст. 19), Ђ онвенц≥€ про захист прав людини ≥ основних свободї (ст. 10) ≥  онституц≥€ ”крањни, ст. 34 €коњ стверджуЇ: " ожному гарантуЇтьс€ право на свободу думки ≥ слова, на в≥льне вираженн€ своњх погл€д≥в ≥ переконань.  ожен маЇ право в≥льно збирати, збер≥гати, використовувати ≥ поширювати ≥нформац≥ю усно, письмово або в ≥нший спос≥б ≥ на св≥й виб≥р. «д≥йсненн€ цих прав може бути обмежене законом в ≥нтересах нац≥ональноњ безпеки, територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ або громадського пор€дку з метою запоб≥ганн€ заворушенн€м чи злочинам, дл€ охорони здоровТ€ населенн€, дл€ захисту репутац≥њ або прав ≥нших людей, дл€ запоб≥ганн€ розголошенню ≥нформац≥њ, одержаноњ конф≥денц≥йно, або дл€ п≥дтриманн€ авторитету ≥ неупередженост≥ правосудд€".

«г≥дно норм м≥жнародного права, обмеженн€ на свободу слова повинн≥ в≥дпов≥дати трьом умовам: вони повинн≥ строго узгоджуватись з законом, мати праведну мету ≥ повинн≥ бути необх≥дними ≥ адекватними дл€ дос€гненн€ ц≥Їњ мети. «акони, €к≥ ввод€ть обмеженн€, повинн≥ намагатис€ бути недвозначними ≥ не давати можливост≥ дл€ р≥зних тлумачень. Ћег≥тимними ц≥л€ми вважаютьс€ захист репутац≥њ, г≥дност≥ особи, нац≥ональноњ безпеки, громадського пор€дку, авторського права, здоровТ€ ≥ морал≥.  онституц≥€ ”крањни заборон€Ї пропаганду соц≥альноњ, расовоњ, нац≥ональноњ чи рел≥г≥йноњ ворожнеч≥, а також розголос в≥домостей, €к≥ м≥ст€ть державну таЇмницю. “имчасов≥ або частков≥ обмеженн€ також можуть впроваджуватис€ за р≥шенн€м суду.

÷ензу́ра Ч контроль держави, орган≥зац≥њ чи групи людей над публ≥чним ви€вом думок ≥ творчост≥ ≥ндив≥да. як правило, про€вл€Їтьс€ у придушенн≥ ви€ву певних ≥дей, торканн€ певних тем або вживанн€ певних сл≥в. як прив≥д до цензури часто називаЇтьс€ намаганн€ н≥бито стаб≥л≥зувати сусп≥льство, над €ким ур€д маЇ контроль. ÷ензура буваЇ в≥дкритою, коли видаютьс€ спец≥альн≥ закони, €к≥ заборон€ють публ≥кац≥ю або оприлюдненн€ певних ≥дей (наприклад,  итай, јвстрал≥€ або —ауд≥вська јрав≥€, де законом заборонено в≥дв≥дуванн€ веб-стор≥нок певноњ тематики); або прихованою, у вигл€д≥ зал€куванн€, коли люд€м заборон€ють висловлювати або п≥дтримувати певн≥ ≥дењ п≥д страхом втрати роботи, сусп≥льноњ позиц≥њ, або загрозою њх життю.

√еопол≥тичне положенн€ ”крањни, перспектива перебуванн€ у найближч≥ дес€тир≥чч€ в пол≥ уваги владних ел≥т р≥зних крањн св≥ту вимагаЇ в≥д нац≥онального ≥нформац≥йного простору здатност≥ продукувати власн≥, прагматично доц≥льн≥ њњ нац≥ональн≥й сп≥льнот≥ сенси. «абезпеченн€ стаб≥льност≥, ц≥л≥сност≥ ≥ самодостатност≥ ≥нформац≥йноњ системи потребуЇ переосмисленн€ ≥нформац≥йноњ рол≥ ”крањни в св≥т≥, а також формуванн€ надзавдань, зокрема розгл€ду доц≥льност≥ опануванн€ в ≥нформац≥йн≥й площин≥ доктрини Ђавтарк≥њ великих простор≥вї[2].

“естов≥ завданн€ дл€ самоконтролю

1. як називаЇтьс€ розгалужена мережаустанов, що займаютьс€ збором, обробкою, поширенн€м ≥нформац≥њ?

а) демократ≥€,

б) засоби масовоњ ≥нформац≥њ,

в) шк≥льне самовр€дуванн€,

г) м≥сцеве самовр€дуванн€.

2. ўо в≥днос€ть до друкованих засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ?

а) газети, журнали, бюлетен≥,

б) рад≥омовленн€, телебаченн€,

в) к≥но, звукозапис, в≥деозапис,

г) рекламн≥ бюро, прес-служби.

3. ўо в≥днос€ть до ауд≥ов≥зуальних засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ?

а) газети, журнали,

б) бюлетен≥,

в) рад≥омовленн€, телебаченн€,

г) рекламн≥ бюро, прес-служби.

4. ўо в≥днос€ть до ≥нформац≥йних служб «ћ≤?

а) газети, журнали,

б) бюлетен≥,

в) рад≥омовленн€, телебаченн€,

г) рекламн≥ бюро, прес-служби.

5. яку функц≥ю виконують «ћ≤, отримуючи ≥ розповсюджуючи в≥домост≥ про найб≥льш важлив≥ дл€ громад€н ≥ орган≥в влади под≥њ?

а) ≥нформативну,

б) осв≥тню,

в) оперативну,

г) критики ≥ контролю.

6. яку функц≥ю виконують «ћ≤, спонукаючи людей до певних пол≥тичних д≥й чи до соц≥альноњ безд≥€льност≥?

а) ≥нформативну,

б) осв≥тню,

в) оперативну,

г) моб≥л≥зац≥йну.

7. як називаЇтьс€ право людини в≥льно висловлювати своњ думки,одна з найважлив≥ших громад€нських свобод?

а) ≥нформац≥йний прост≥р,

б) журнал≥стика,

в) свобода слова,

г) цензура.

8. як називаЇтьс€ сукупн≥сть територ≥й, охоплених засобами масовоњ ≥нформац≥њ певноњ категор≥њ (рег≥ональними, нац≥ональними, св≥товими)?

а) ≥нформац≥йний прост≥р,

б) «ћ≤,

в) територ≥альна громада,

г) журнал≥стика.

9. який документ регламентуЇ д≥€льн≥сть «ћ≤?

а)  онституц≥€ ”крањни,

б) ™вропейська ’арт≥€,

в) «акону ”крањни Ђѕро ≥нформац≥юї,

г) —татут територ≥альноњ громади.

10. як називаЇтьс€ контроль держави, орган≥зац≥њ чи групи людей над публ≥чним ви€вом думок ≥ творчост≥ ≥ндив≥да?

а) ≥нформац≥йний прост≥р,

б) журнал≥стика,

в) свобода слова,

г) цензура.

Ќац≥€

1. ѕон€тт€ нац≥њ. Ќац≥€ €к соц≥альний ≥нститут.

2. Ќац≥€ етн≥чна та нац≥€ пол≥тична.

3. —в≥товий досв≥д нац≥Їтворенн€. Ќац≥€ ≥ нац≥онал≥зм.

4. ‘ормуванн€ пол≥тичноњ нац≥њ в ”крањн≥.

” св≥т≥ змагаютьс€ м≥ж собою дв≥ концепц≥њ походженн€ нац≥њ: ѕриморд≥ал≥стська концепц≥€ вважаЇ нац≥њ продуктами давнього походженн€, €к≥ зм≥нювали уже сучасн≥ в≥ки, ћодерн≥стська концепц≥€ вважаЇ нац≥њ продуктом останн≥х к≥лькох сотень рок≥в, €к≥ формували економ≥ка, в≥йни, газети ≥ телебаченн€.

Ќа́ц≥€ (лат. natio Ч плем'€, народ) Ч пол≥семантичне пон€тт€, що застосовуЇтьс€ дл€ характеристики великих соц≥окультурних сп≥льнот ≥ндустр≥альноњ епохи. ≤снуЇ два основних значенн€ терм≥ну:

- ѕол≥тична сп≥льнота громад€н певноњ держави Ч пол≥тична нац≥€. „асто вживаЇтьс€ €к синон≥м терм≥ну держава, коли маЇтьс€ на уваз≥ њњ населенн€, наприклад дл€ посиланн€ на Ђнац≥ональн≥ї ун≥верситети, банки та ≥нш≥ установи.

- ≈тн≥чна сп≥льнота (етнос) з Їдиною мовою ≥ самосв≥дом≥стю (€к особистим в≥дчутт€м Ђнац≥ональноњ ≥дентичност≥ї так ≥ колективним усв≥домленн€м своЇњ Їдност≥ ≥ в≥дм≥нност≥ в≥д ≥нших). ” цьому значенн≥ фактично Ї синон≥мом терм≥ну народ.

Ќац≥њ визначаютьс€ певним р€дом характеристик (сп≥льн≥сть походженн€, сп≥льн≥сть мови, сп≥льн≥сть рел≥г≥њ, волюнтаристський[3] п≥дх≥д - найв≥дом≥ше волюнтаристське обірунтуванн€ нац≥њ подано в робот≥ ≈рнеста –енана Ђўо таке нац≥€?ї (…ого класичною в≥дпов≥ддю Ї Ђўоденний референдумї), що стосуютьс€ €к ≥ндив≥дуальних њњ член≥в так ≥ вс≥Їњ нац≥њ. “ак≥ характеристики мають нести в соб≥ €к об'Їднуючу функц≥ю Ч сп≥льнота людей, що не маЇ м≥ж собою н≥чого сп≥льного не може бути нац≥Їю, так ≥ розд≥льну Ч що в≥др≥зн€Ї дану нац≥ю в≥д сус≥дн≥х. Ѕудь-€ка з таких характеристик може стати предметом дискус≥й, однак запереченн€ ≥снуванн€ визначальних чинник≥в м≥стить в соб≥ запереченн€ ≥снуванн€ окремих нац≥й.

—тародавньому –им≥ Ђнац≥€миї називали групи чужинц≥в з певного рег≥ону, що не мали таких прав, €кими були над≥лен≥ громад€ни –иму. јналог≥чний терм≥н ≥снував в грецьк≥й ≥ давньоЇврейськ≥й мовах. ’арактерне ксенофобське забарвленн€ терм≥ну Ђнац≥€ї. ” —ередньов≥чч€ з розвитком знань про довколишн≥й св≥т розвиваЇтьс€ етн≥чне розум≥нн€ пон€тт€. ¬ тогочасних ун≥верситетах визначником нац≥њ було географ≥чне походженн€ та мова. « к≥нц€ ’≤≤≤ стол≥тт€ цим терм≥ном об'Їднувалис€ представники того чи ≥ншого спр€муванн€ на церковних соборах. “аким чином терм≥н набував вагом≥шого соц≥ально-психолог≥чного зм≥сту, оск≥льки давав в≥дчутт€ належност≥ до престижноњ формальноњ групи, п≥двищував соц≥альний статус особистост≥, €ка належала до такоњ Ђнац≥њї. « XVI Ч XVII стол≥тт≥ в јнгл≥њ, а п≥зн≥ше ‘ранц≥њ у ход≥ розкладу старого династичного пор€дку, формуванн€ Ђнац≥ональнихї держав у ™вроп≥, розвитку Ђнац≥ональнихї мов, €к≥ заступили латину, ≥ Ђнац≥онал≥зац≥њї церков пон€тт€ нац≥њ використовуЇтьс€ €к в≥дпов≥дник пон€тт€ Ђнародї ≥ пов'€зувавс€ з такими категор≥€ми, €к Ђгромад€нствої, Ђдержаваї, означаючи належн≥сть до певноњ територ≥ально-пол≥тичноњ сп≥льноти. ƒ. ƒ≥дро, наприклад, у своњй Ђ≈нциклопед≥њї визначав Ђнац≥юї €к значну к≥льк≥сть людей, що живуть на певн≥й територ≥њ й управл€ютьс€ одним ур€дом. ѕон€тт€ нац≥њ, €к важливоњ ≥дењ з'€вилос€ у XVIII стол≥тт≥ в роботах н≥мецького ф≥лософа …огана √отфр≥да √ернера, €кий доклав зусиль до формуванн€ пон€тт€ нац≥ональноњ держави. ¬ цей час тривала промислова революц≥€, що дала початок ≥ндустр≥альному сусп≥льству. ÷≥ зм≥ни спричинили до росту нац≥ональноњ самосв≥домост≥ в ™вроп≥. ≈тн≥чне походженн€ при цьому втрачаЇ значенн€. ќтотожненн€ нац≥њ ≥ держави залишаЇтьс€ характерним «ах≥дн≥й ™вроп≥ в XIXЧXX ст. ¬ той же час в н≥мецьк≥й мов≥ пон€тт€ нац≥њ п≥дкреслювало Їдн≥сть н≥мц≥в, що були розпорошен≥ по р≥зних державах, за такими характеристиками, €к сп≥льн≥сть мови, культури, традиц≥й. ¬ XIX-XX стол≥тт€ з п≥днесенн€м нац≥онально-визвольноњ боротьби народ≥в —х≥дноњ ™вропи, а також, п≥зн≥ше, јфрики та јз≥њ за браком м≥цних пол≥тичних та економ≥чних ел≥т, власноњ державност≥ чи, скаж≥мо, територ≥альноњ Їдност≥ (чехи, украњнц≥, словенц≥, балканськ≥ народи та ≥н.) цим нац≥€м доводилось робити наголос на культурних, мовних та етн≥чних компонентах свого в≥дродженн€. ќкр≥м того, слово Ђнац≥€ї €к синон≥м расовост≥, вин€тковост≥ ув≥йшло до арсеналу агресивноњ, шов≥н≥стичноњ, расистськоњ риторики.

Ќац≥онал≥́зм Ч специф≥чний стан св≥домост≥ частини етносу ≥ соц≥ально-психолог≥чних ор≥Їнтац≥й людей, а також сполучен≥ з ними ≥деолог≥€, теор≥€ ≥ соц≥альна практика.

”крањна маЇ вс≥ передумови дл€ повноц≥нного процесу нац≥Їтворенн€,оск≥льки сусп≥льн≥ досл≥дженн€ вказують на визначенн€кожного члена ц≥Їњ сусп≥льноњ формац≥њ приналежним себе до ц≥Їњсусп≥льноњ формац≥њ ≥ визначають високий р≥вень дов≥ри ≥ розум≥нн€ однедо одного, €к головний фактор нац≥Їтворенн€. Ќац≥ональна визначен≥сть допоможе украњнському народувстановити власн≥ нац≥ональн≥ пр≥оритети ≥ визначити нац≥ональний характер украњнц≥в. ÷е допоможе ”крањн≥ €к велик≥й держав≥ встановлювати та вести власну пол≥тику побудови украњнськоњ державност≥ на новому р≥вн≥, а ≥ншим державам визначити та встановити прогноз на повед≥нку украњнськоњ сп≥льноти у м≥жнародн≥й пол≥тиц≥ та економ≥ц≥.

“естов≥ завданн€ дл€ самоконтролю

1. «а €кою концепц≥Їю нац≥њ Ї продуктами давнього походженн€, €к≥ зм≥нювали уже сучасн≥ в≥ки?

а) ѕриморд≥ал≥стською,

б) ћодерн≥стською,

в) ™вропейською,

г) ”крањнською.

2. «а €кою концепц≥Їю нац≥њ Ї продуктом останн≥х к≥лькох сотень рок≥в, €к≥ формували економ≥ка, в≥йни, газети ≥ телебаченн€?

а) ѕриморд≥ал≥стською,

б) ћодерн≥стською,

в) ™вропейською,

г) ”крањнською.

3. як називаЇтьс€ пол≥семантичне пон€тт€, що застосовуЇтьс€ дл€ характеристики великих соц≥окультурних сп≥льнот ≥ндустр≥альноњ епохи?

а) нац≥€,

б) народ,

в) громада,

г) сусп≥льство.

4. —инон≥мом €кого терм≥ну Ї нац≥€ в значенн≥ пол≥тичноњ сп≥льноти громад€н певноњ крањни?

а) народ,

б) держава,

в) сусп≥льство,

г) громада.

5. —инон≥мом €кого терм≥ну Ї нац≥€ в значенн≥ етн≥чноњ сп≥льноти з Їдиною мовою ≥ самосв≥дом≥стю?

а) народ,

б) держава,

в) сусп≥льство,

г) громада.

6. ¬ €к≥й робот≥ подано найв≥дом≥ше волюнтаристське обірунтуванн€ нац≥њ?

а) “.Ўевченка,

б) …огана √отфр≥да √ернера,

в) ƒ. ƒ≥дро,

г) ≈рнеста –енана.

7.  ого називали Ђнац≥€миї у —тародавньому –им≥?

а) групи чужинц≥в з певного рег≥ону,

б) раб≥в,

в) кор≥нних жител≥в,

г) представник≥в того чи ≥ншого спр€муванн€ на церковних соборах.

8. ’то доклав зусиль до формуванн€ пон€тт€ нац≥ональноњ держави?

а) “.Ўевченко,

б) …оган √отфр≥д √ернер,

в) ƒ. ƒ≥дро,

г) ≈рнест –енан.

9.  ого називали Ђнац≥€миї з к≥нц€ ’≤≤≤ стол≥тт€?

а) групи чужинц≥в з певного рег≥ону,

б) раб≥в,

в) кор≥нних жител≥в,

г) представник≥в того чи ≥ншого спр€муванн€ на церковних соборах.

10. ’то визначив нац≥ю €к значну к≥льк≥сть людей, що живуть на певн≥й територ≥њ й управл€ютьс€ одним ур€дом?

а) “.Ўевченко,

б) …оган √отфр≥д √ернер,

в) ƒ. ƒ≥дро,

г) ≈рнест –енан.

ѕол≥культурн≥сть

1. ѕон€тт€ пол≥культурност≥ €к добросус≥дства культур. —амобутн≥сть та р≥вноц≥нн≥сть р≥зних культур.

2. ћ≥жнац≥ональн≥ в≥дносини ≥ причини виникненн€ м≥жнац≥ональних конфл≥кт≥в, шл€хи њх розвТ€занн€.

3. ћ≥жконфес≥йн≥ стосунки та њх вплив на житт€ в пол≥культурному сусп≥льств≥

Ќа перший погл€д, ”крањна Ц майже етн≥чно однор≥дна крањна (етн≥чн≥ украњнц≥ становл€ть близько трьох чвертей населенн€). ѕроте соц≥олог≥чн≥ досл≥дженн€ останн≥х рок≥в св≥дчать, що соц≥о- ≥ етнокультурний склад населенн€ нашоњ держави значно складн≥ший. Ќа думку де€ких пров≥дних украњнських соц≥олог≥в населенн€ ”крањни приблизно на 94% складаЇтьс€ з трьох великих л≥нгво-етн≥чних груп: украњномовних украњнц≥в (близько 40%), рос≥йськомовних украњнц≥в (33-34%), рос≥йськомовних рос≥€н (21%). ” багатьох м≥сцевост€х (переважно прикордонних) компактно проживаЇ багато ≥ноетн≥чних груп (рос≥€ни, угорц≥, румуни, молдавани, гагаузи, болгари, греки, пол€ки, словаки, н≥мц≥, карањми ≥ ≥н.). ќтже, украњнське сусп≥льство - пол≥етнокультурне, з ус≥ма проблемами, €к≥ породжуЇ багатокультурн≥сть. Ќеобх≥дно п≥дкреслити, що терм≥н "багатокультурн≥сть" в≥дображаЇ культурний устр≥й ≥ практику саме в демократичних, соц≥альних, правових державах. ѕевною м≥рою в≥н Ї показником демократичност≥ сусп≥льного устрою. ѕон€тт€ "мультикультурал≥зм" та "пол≥культурал≥зм", а також близьк≥ до них у зм≥стовому в≥дношенн≥ "транскультурн≥сть" чи "≥нтеркультурал≥зм" з'€вились у культурному дискурс≥ на «аход≥ на початку 70-х рр. ÷≥ пон€тт€ не мають загально визначених ч≥тких деф≥н≥ц≥й; њх використанн€ визначаЇтьс€ де€кою умовн≥стю, продиктованою певним контекстом. ¬икористовуючи цю терм≥нолог≥ю, сл≥д в≥др≥зн€ти мультикультурал≥зм €к теоретичний п≥дх≥д у сусп≥льствознавств≥ та засаду державноњ пол≥тики в≥д фактичноњ пол≥культурност≥ (багато культурност≥) сусп≥льства. ” найширшому сенс≥ терм≥н "мультикультурал≥зм" ("культурний плюрал≥зм") €к ≥деолог≥€ ≥ €к етнопол≥тика означаЇ не просто певну етнокультурну р≥зноман≥тн≥сть, а м≥стить пон€тт€ про принципи сп≥вжитт€ етнокультурних сп≥льнот на засадах демократ≥њ, а саме: сп≥в≥снуванн€ в межах одн≥Їњ крањни багатьох культур за умови, що жодна з них не Ї пан≥вною.

ѕол≥культурн≥сть Ц це такий принцип функц≥онуванн€ та сп≥в≥снуванн€ в певному соц≥ум≥ р≥зноман≥тних етнокультурних сп≥льнот, з притаманним њм усв≥домленн€м власноњ ≥дентичност≥, що забезпечуЇ њх р≥вноправн≥сть, толерантн≥сть та орган≥чн≥сть зв'€зку з широкою кроскультурною сп≥льнотою, взаЇмозбагаченн€ культур, а також на€вн≥сть та визначенн€ сп≥льноњ загальнодержавноњ системи норм та ц≥нностей. јле при цьому сл≥д враховувати, що кожному етносу, нац≥њ притаманна самобутн≥сть, зокрема, у культур≥. ѕовсюдне утвердженн€ культурних дос€гнень потр≥бне задл€ повноц≥нного функц≥онуванн€ народу на кожному ≥сторичному етап≥; це збер≥гаЇ його, визначаЇ ≥дентичн≥сть пом≥ж ≥ншими народами, що Ї своЇр≥дною регул€ц≥Їю соц≥окультурних процес≥в. —амобутн€ ≥дентичн≥сть завжди пов'€зана з культурною терпим≥стю до ≥нших цив≥л≥зац≥й. ќднак часто утвердженн€ себе серед ≥нших маЇ агресивн≥ тенденц≥њ, особливо у двох випадках: коли формуЇтьс€ св≥дом≥сть та коли етнос сходить з ≥сторичноњ арени чи його вит≥сн€Ї ≥нший, пропонуючи натом≥сть свою культуру чи продукт субкультури. Ќин≥ ц€ проблема гостро стоњть перед багатьма крањнами. ёЌ≈— ќ наголошуЇ, що життЇве €дро культури Ч це той динам≥чний принцип, через €кий сусп≥льство, базуючись на минулому та спираючись на внутр≥шн≥ можливост≥, засвоюЇ зовн≥шн≥ дос€гненн€, що в≥дпов≥дають його потребам, пост≥йно розвиваЇтьс€. ÷е дасть змогу зберегти особливост≥ народ≥в, п≥дн€ти культурн≥ характеристики та св≥дом≥сть.

ѕроблематика м≥жнац≥ональних (м≥жетн≥чних) в≥дносин - одна з головних тем етносоц≥олог≥чних досл≥джень. ƒл€ ”крањни стан м≥жетн≥чних в≥дносин взагал≥ можна розгл€дати у €кост≥ головного ≥нтегруючого чи дез≥нтегруючого ≥ндикатору нац≥ональних процес≥в, особливо в контекст≥ консол≥дац≥њ украњнського народу в Їдину пол≥тичну нац≥ю. ћ≥жетн≥чн≥ в≥дносини - р≥зновид соц≥альних зв'€зк≥в м≥ж структурними елементами сусп≥льства, об'Їктом ≥ суб'Їктом €ких Ї етн≥чн≥ групи. ћ≥жнац≥ональн≥ конфл≥кти Ц це окрема форма м≥жгруппового конфл≥кту, у €кому групи з протилежними ≥нтересами розр≥зн€ютьс€ по етн≥чн≥й (нац≥ональн≥й) ознац≥. ” повс€кденн≥й практиц≥ п≥д час обговоренн€ м≥жнац≥ональних в≥дносин чи ефективност≥, неефективност≥ нац≥ональноњ пол≥тики держави, звичайно, маютьс€ на уваз≥ визначен≥ нац≥њ. ѕри цьому р≥зн≥ нечисленн≥ етн≥чн≥ групи особливо не вид≥л€ютьс€, хоча њхн€ к≥льк≥сть, досить значна. ћ≥жетн≥чна пол≥тика держави покликана регулювати соц≥ально-пол≥тичн≥ в≥дносини з метою узгодженн€ ≥нтерес≥в р≥зних етн≥чних ≥ нац≥ональних груп ≥ найб≥льш повного задоволенн€ њхн≥х потреб.

Ќа€вн≥сть ст≥йкоњ сукупност≥ конфл≥ктних в≥дносин у рел≥г≥йн≥й площин≥ €к успадкованих ≥сторично (наприклад, православно-греко-католицьк≥ суперечност≥), так ≥ посталих на тл≥ сучасних сусп≥льно-пол≥тичних зм≥н (православн≥ розколи, христи€нсько-мусульманськ≥ суперечност≥, л≥н≥њ напруженост≥ м≥ж традиц≥йними ≥ нетрадиц≥йними дл€ ”крањни рел≥г≥йними формуванн€ми) засв≥дчуЇ вкор≥нен≥сть у сусп≥льств≥ потужних дез≥нтегруючих чинник≥в. ј тому ≥з внутр≥шньо-церковноњ справи рел≥г≥йн≥ протисто€нн€ майже в≥дразу перетворилис€ на загальнодержавну проблему, актуальну €к з погл€ду внутр≥шньоњ стаб≥л≥зац≥њ, так ≥ з огл€ду на формуванн€ м≥жнародного ≥м≥джу ”крањни. ” загальних рисах рел≥г≥йн≥ конфл≥кти €вл€ють собою з≥ткненн€ субТЇкт≥в рел≥г≥йно-церковноњ сфери в нам≥рах реал≥зувати своњ ≥нтереси ≥ ц≥нност≥, дос€гти або перерозпод≥лити владу, вплив, ресурси, статуси, прив≥лењ тощо, внасл≥док чого рел≥г≥йно-конфес≥йн≥ розб≥жност≥ стають чинником ≥дейноњ (а за певних умов пол≥тичноњ та етн≥чноњ) моб≥л≥зац≥њ в≥руючих. Ќасл≥дком гостроњ конкуренц≥њ ≥ протиборства церковних формувань стаЇ факт р≥шучого розпод≥лу територ≥й дом≥нуванн€, зокрема м≥ж православною та греко-католицькою конфес≥€ми. ÷≥лковито визначилис€ рег≥они, в €ких дом≥нуЇ одна ≥з церков, тод≥ €к ≥нш≥ вимушен≥ задовольн€тис€ другор€дним, а то й взагал≥ умовним представництвом.  онфл≥ктн≥ в≥дносини в рел≥г≥йному середовищ≥ за умов надто високих рейтинг≥в церковних ≥нституц≥й у перш≥ роки суверенност≥ ви€вилис€ надзвичайно спри€тливими дл€ швидкого зрощенн€ пол≥тичноњ й рел≥г≥йноњ сфер соц≥уму. ћ≥жрел≥г≥йн≥ та м≥жконфес≥йн≥ конфл≥кти, €к≥ в≥добразили у рел≥г≥йн≥й форм≥ розб≥жн≥ внутр≥шньо- ≥ зовн≥шньопол≥тичн≥ ор≥Їнтац≥њ великих груп населенн€, стали розм≥нною монетою у конкуренц≥њ владних та опозиц≥йних пол≥тичних ел≥т та окремих пол≥тичних д≥€ч≥в, виказали потенц≥йн≥ можливост≥ роздертого суперечност€ми рел≥г≥йного середовища до п≥дживленн€ пол≥тичноњ активност≥ та творенн€ пол≥тичних угруповань. ћ≥жконфес≥йн≥ конфл≥кти в ”крањн≥ постали реальним в≥ддзеркаленн€м складного, суперечливого, розшарованого украњнського соц≥уму; за кожним ≥з конфл≥ктуючих субТЇкт≥в стоњть ц≥лком певна соц≥альна сила, ц≥лком усв≥домлен≥ геопол≥тичн≥ та геоконфес≥йн≥ ≥нтереси, власне баченн€ перспектив соц≥ального розвитку, сво€ система ц≥нностей, умонастроњв, симпат≥й та антипат≥й.

“естов≥ завданн€ дл€ самоконтролю

1. яку частину населенн€ ”крањни становл€ть етн≥чн≥ украњнц≥?

а) половину,

б) меншу частину,

в) близько трьох чвертей,

г) майже 100%.

2. як називаЇтьс€ пон€тт€ про принципи сп≥вжитт€ етнокультурних сп≥льнот на засадах демократ≥њ, сп≥в≥снуванн€ в межах одн≥Їњ крањни багатьох культур за умови, що жодна з них не Ї пан≥вною?

а) мультикультурал≥зм,

б) сусп≥льство,

в) культура,

г) етнос.

3. як називаЇтьс€ принцип функц≥онуванн€ та сп≥в≥снуванн€ в певному соц≥ум≥ р≥зноман≥тних етнокультурних сп≥льнот, з притаманним њм усв≥домленн€м власноњ ≥дентичност≥, що забезпечуЇ њх р≥вноправн≥сть, толерантн≥сть та орган≥чн≥сть зв'€зку з широкою кроскультурною сп≥льнотою, взаЇмозбагаченн€ культур?

а) нац≥€,

б) пол≥культурн≥сть,

в) громада,

г) сусп≥льство.

4. ƒе стверджуЇтьс€, що життЇве €дро культури Ч це той динам≥чний принцип, через €кий сусп≥льство, базуючись на минулому та спираючись на внутр≥шн≥ можливост≥, засвоюЇ зовн≥шн≥ дос€гненн€, що в≥дпов≥дають його потребам, пост≥йно розвиваЇтьс€?

а)  онституц≥€ ”крањни,

б) ёЌ≈— ќ,

в) ƒекларац≥€ незалежност≥,

г) ƒекларац≥€ прав людини ≥ громад€нина.

5. ўо €вл€Їтьс€ одн≥Їю з головних тем етносоц≥олог≥чних досл≥джень?

а) народ,

б) м≥жнац≥ональн≥ в≥дносини,

в) сусп≥льство,

г) громада.

6. як називаЇтьс€ р≥зновид соц≥альних зв'€зк≥в м≥ж структурними елементами сусп≥льства, об'Їктом ≥ суб'Їктом €ких Ї етн≥чн≥ групи?

а) м≥жетн≥чн≥ в≥дносини,

б) культура,

в) сусп≥льство,

г) громада.

7. як називаЇтьс€ окрема форма м≥жгруппового конфл≥кту, у €кому групи з протилежними ≥нтересами розр≥зн€ютьс€ за етн≥чною (нац≥ональною) ознакою?

а) м≥сцевий,

б) рел≥г≥йний,

в) м≥жнац≥ональний,

г) народний.

8. як називаЇтьс€ з≥ткненн€ субТЇкт≥в рел≥г≥йно-церковноњ сфери в нам≥рах реал≥зувати своњ ≥нтереси ≥ ц≥нност≥, дос€гти або перерозпод≥лити владу, вплив, ресурси, статуси, прив≥лењ тощо, внасл≥док чого рел≥г≥йно-конфес≥йн≥ розб≥жност≥ стають чинником ≥дейноњ моб≥л≥зац≥њ в≥руючих?

а) м≥сцевий конфл≥кт,

б) рел≥г≥йний конфл≥кт,

в) м≥жнац≥ональний конфл≥кт,

г) народний конфл≥кт.

9. яка л≥нгво-етн≥чна група, на думку де€ких пров≥дних украњнських соц≥олог≥в, становить близько 40 % населенн€ ”крањни?

а) рос≥йськомовн≥ украњнц≥,

б) рос≥йськомовн≥ рос≥€ни,

в) ≥ноетн≥чн≥ групи,

г) украњномовн≥ украњнц≥.

10. яка л≥нгво-етн≥чна група, на думку де€ких пров≥дних украњнських соц≥олог≥в, становить близько 33-34 % населенн€ ”крањни?

а) рос≥йськомовн≥ украњнц≥,

б) рос≥йськомовн≥ рос≥€ни,

в) ≥ноетн≥чн≥ групи,

г) украњномовн≥ украњнц≥.

”крањна ≥ св≥т





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-12-04; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1365 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

566 - | 504 -


© 2015-2023 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.148 с.