У ході вчинення цього виду злочину зазвичай складаються такі типові слідчі ситуації:
· хабарництво пов'язане з провадженням незаконних дій (бездіяльності) в інтересах хабародавця;
· хабарництво поєднане з учиненням законних дій (бездіяльності) в аналогічних інтересах;
· дання та одержання хабара здійснювалися без посередників;
· ті ж дії відбувалися за участі посередників;
· одержання хабара супроводжувалося вимаганням;
· одержання хабара вимаганням не супроводжувалося.
· Хабарництво доволі часто вчиняється паралельно з учиненням інших злочинів - розкраданням, підроблюванням тощо або ж характеризується численністю злочинних дій, за яких службові особи багаторазово одержують хабара.
Для розслідування наявного вимагання хабара розробляється тактична операція, що є комплексом слідчих та оперативних дій:
- допит заявника про індивідуальні ознаки предмета хабара;
- затримання особи, підозрюваної в хабарництві з переданими їй грошима або цінностями;
- обшук цієї особи та обшук на місці передання хабара;
- огляд виявлених під час провадження цих дій предметів хабара, документів, що можуть мати стосунок до справи;
- відповідні оперативно-розшукові заходи, особливо з урахуванням того, що під час затримання підозрюваний може заявити про те, що:
- мав намір повідомити про факт дання хабара, однак не встиг цього зробити;
- не помітив, хто і як залишив у нього предмети, що проходять у справі як хабар (коли вони виявилися на столі серед паперів, у відкритій шухляді столу тощо).
Власне, для таких ситуацій, з метою спростування обману з боку підозрюваного, у методиці розслідування розроблено засоби, що полягають у спостереженні за тим, як особа, яка підозрюється в хабарництві, виконала обумовлені дії в інтересах хабародавця. Відповідно ж до п. 7 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, мають право застосовувати засоби для фіксації предметів, що можуть набути доказового значення. До таких засобів фіксації, наприклад, належить фіксація номерів купюр, приготованих заявником для передання певній службовій особі як хабар.
Типовими ситуаціями при розслідуванні хабарництва, що мають найбільш загальний характер, є наступні: а) інформація про передачу хабара посадовій особі і вчинення нею певних дій в інтересах хабародавця отримана, хабародавець і хабароодержувач заперечують цей факт; б) отримана інформація про передбачуваний хабар, є заява про майбутню його передачу; в) хабароодержувач і хабародавець затримані на “гарячому” в момент передачі хабара; г) хабародавець затриманий у момент передачі хабара у зв’язку з заявою хабародавця про вимагання, що мало місце; д) у відомстві або організації встановлені численні й систематичні факти хабарництва.
З огляду на названі ситуації типовими версіями можуть бути: а) передача хабара посадовій особі мала місце; б) передача хабара посадовій особі не мала місця; в) мала місце обмова посадової особи з метою скомпрометувати останню й усунути із займаної посади; г) мала місце провокація хабара з метою усунення посадової особи як конкурента в тій чи іншій галузі.
У ході вчинення цього виду злочину зазвичай складаються такі типові слідчі ситуації:
1) хабарництво пов'язане з провадженням незаконних дій (бездіяльності) в інтересах хабародавця;
2) хабарництво поєднане з учиненням законних дій (бездіяльності) в аналогічних інтересах;
3) дання та одержання хабара здійснювалися без посередників;
4) ті ж дії відбувалися за участі посередників;
5) одержання хабара супроводжувалося вимаганням;
6) одержання хабара вимаганням не супроводжувалося.
Хабарництво доволі часто вчиняється паралельно з учиненням інших злочинів - розкраданням, підроблюванням тощо або ж характеризується численністю злочинних дій, за яких службові особи багаторазово одержують хабара.
Успіх розслідування хабарництва залежить від багатьох чинників, і насамперед - від кваліфікації слідчого, його вміння чітко планувати свої дії, правильно аналізувати докази, діяти обережно, але й рішуче, працювати в тісній взаємодії з органами дізнання і громадськістю. За наявності цих умов злочин, хоч би яким складним для розслідування видавався, може бути розкритим і винні будуть притягнуті до кримінальної відповідальності.
22. Розкрийте форми та види планування, які використовуються під час розслідування злочинів, пов’язаних з незаконною вигодою.
Дані, зібрані на початковому етапі розслідування, дозволяють скласти обґрунтований і оптимальний план розслідування у справі про хабарництво.
Вихідною підставою для розроблення такого плану повинні бути обставини, що підлягають установленню.
План розслідування має передбачати встановлення, принаймні, таких найважливіших обставин:
- передавання службовій особі хабара (подію, обстановку та обставини: час, місце, спосіб, присутність третіх осіб тощо);
- мету давання хабара;
- предмет хабара та його ознаки, джерела одержання коштів для давання хабара;
- обставини, що передували переданню хабара;
- наявність вимагання або провокації хабара;
- характер стосунків між особами, причетними до хабарництва;
- вчинення службовою особою, що одержала хабар, посадової дії чи бездіяльності;
- чи немає в діях хабарників ознак інших злочинів, якщо так, то яких саме;
- чи немає в діях злочинців кваліфікуючих ознак;
- обставин, що обтяжують кримінальну відповідальність учасників злочину чи таких, які пом'якшують караність або звільняють від кримінальної відповідальності; таких, що сприяли вчиненню злочину;
- з'ясування характеру і розміру шкоди, заподіяного злочином.
Семінарський зошит
