Версії можуть бути висунені на початковому етапі розслідування злочинів, пов’язаних з незаконною вигодою.

Планування розслідування. Дані, зібрані на початковому етапі розслідування, дозволяють скласти обґрунтований і оптимальний план розслідування у справі про хабарництво.

Вихідною підставою для розроблення такого плану повинні бути обставини, що підлягають установленню.

План розслідування має передбачати встановлення, принаймні, таких найважливіших обставин:

- передавання службовій особі хабара (подію, обстановку та обставини: час, місце, спосіб, присутність третіх осіб тощо);

- мету давання хабара;

- предмет хабара та його ознаки, джерела одержання коштів для давання хабара;

- обставини, що передували переданню хабара;

- наявність вимагання або провокації хабара;

- характер стосунків між особами, причетними до хабарництва;

- вчинення службовою особою, що одержала хабар, посадової дії чи бездіяльності;

- чи немає в діях хабарників ознак інших злочинів, якщо так, то яких саме;

- чи немає в діях злочинців кваліфікуючих ознак;

- обставин, що обтяжують кримінальну відповідальність учасників злочину чи таких, які пом'якшують караність або звільняють від кримінальної відповідальності; таких, що сприяли вчиненню злочину;

- з'ясування характеру і розміру шкоди, заподіяного злочином.

Як відомо, основою планування є слідчі версії. У справах про хабарництво можуть конструюватися і перевірятися такі основні версії:

1) хабар справді мав місце за обставин, викладених у матеріалах, що слугували підставою для порушення кримінальної справи;

2) кошти, вручені службовій особі, є правомірними (повернення боргу та ін.), заява ж про хабар - результат добросовісного помиляння заявника;

3) хабар службовій особі не давався, має місце обмова, наприклад, під час відмови виконати незаконну вимогу;

4) службова особа правомірно виконала в інтересах іншої особи відповідні службові дії та не одержувала хабара.

Як уже" наголошувалося, доволі часто хабарництво пов'язано з іншими злочинами, наприклад, зі службовим підробленням. Тому під час розслідування хабарництва варто перевіряти і версії про його зв'язок з іншими злочинами.

Плануючи розслідування, не можна обмежуватися дослідженням лише тих обставин, що слугували підставою для порушення кримінальної справи про хабарництво. Необхідно всіляко розширювати межі розслідування, намагатись устапопити всі епізоди злочинної діяльності. Для цього треба виявляти й перевіряти всі сигнали про інші факти хабарництва. Велику допомогу в цьому можуть надати оперативні працівники органів дізнання, представники громадськості.

У процесі планування варто постійно пам'ятати про можливі контрзаходи, що можуть бути вжиті злочинцями (знищення документів, залякування або підкуп свідків, фальсифікація доказів і т. д.). З огляду на це, не можна забувати про необхідність дотримання таємниці слідства.

До дій, що найбільше часто плануються у справах про хабарництво, відносять допити, слідчі огляди, відтворення обстановки та обставин події (слідчі експерименти, перевірка показань), пред'явлення для впізнання, призначення і проведення судових експертиз тощо.

· хабар справді мав місце за обставин, викладених у матеріалах, що слугували підставою для порушення кримінальної справи;

· кошти, вручені службовій особі, є правомірними (повернення боргу та ін.), заява ж про хабар - результат добросовісного помиляння заявника;

· хабар службовій особі не давався, має місце обмова, наприклад, під час відмови виконати незаконну вимогу;

· службова особа правомірно виконала в інтересах іншої особи відповідні службові дії та не одержувала хабара.