1. Страхування одним страховиком на визначених угодою умовах ризику виконання частки своїх зобов’язань перед страхувальником у іншого спеціалізованого страховика:
а) перестрахування;
б) співстрахування;
в) взаємне страхування.
2. Страховик, який передає ризик у перестрахування називається:
а) цедентом;
б) цесіонаріем;
в) ретроцедентом.
3. Головною функцією перестрахування є:
а) первинний перерозподіл ризику;
б) вторинний перерозподіл ризику;
в) перерозподіл ризику.
4.Ризик що передається називається:
а) страховим ризиком;
б) не страховим ризиком;
в) перестраховим ризиком.
5. За способом взаємообов’язків цедента і цесіонарія договори бувають:
а) факультативними;
б) облігаторними;
в) факультативно-облігаторними.
6. Приймання іноземних ризиків для покриття або продажу страхових гарантій є:
а) пасивним перестрахуванням;
б) перестрахуванням;
в) активним перестрахуванням.
7. Передача ризиків іноземним страховикам є:
а) пасивним перестрахуванням;
б) перестрахуванням;
в) активним перестрахуванням.
8. Максимальний обсяг збитків, якій перестраховик може покрити за ризиком є:
а) максимально можливий збиток;
б) місткість перестраховочного договору;
в) ліміт перестраховочного покриття.
9. Залишок страхової суми, що утворюється понад власне утримання страховика і повністю надходить у перестрахування називається:
а) цедент;
б) цесіонарій;
в) ексцедент.
10. Перелік ризиків, які підпадають під перестрахування називаються:
а) бордеро;
б) бодмерія;
в) біндер.
11. Формами перестрахувальних операцій є:
а) пропорційне перестрахування;
б) непропорційне перестрахування;
в) ексцедентне перестрахування.
12. Страхування, при якому два та більше страховиків беруть участь визначеними частками у страхуванні одного й того самого ризику, видаючи спільні чи окремі поліси, кожний на страхову суму у своїй частці це:
а) співстрахування;
б) самострахування;
в) взаємне страхування.
13. Страхова компанія, яка передає ризик у перестрахування третьому учаснику є:
а) цедентом;
б) цесіонарієм;
в) ретроцедентом.
14. Страховик, якій приймає ризик від цедента є:
а) ретроцедентом;
б) цесіонарієм;
в) ретроцесіонарієм.
Доходи, витрати і прибуток страховика
1. Дохід страховика відображає всю суму надходжень від:
а) страхової діяльності;
б) інвестиційної діяльності;
в) інші доходи.
2. Доходи від страхової діяльності відносяться до доходів від:
а) інвестиційної діяльності;
б) основної операційної діяльності;
в) іншої операційної діяльності.
3. Основним джерелом доходів страховика є:
а) зароблені страхові премії;
б) інвестиційний доход;
в) комісійні.
4. Незароблені страхові премії є складовою:
а) резерву збитків;
б) математичних резервів;
в) технічних резервів.
5. Витрати страховика за економічним змістом поділяються на:
а) виплата страхових сум та страхових відшкодувань;
б) витрат на ведення страхової справи;
в) витрат на фінансування превентивних заходів;
г) витрат на здійснення інвестиційної діяльності.
6. Витрати на ведення страхової справи поділяються на види:
а) організаційні;
б) аквізаційні;
в) інкасаційні;
г) ліквідаційні;
д) управлінські.
7. Прибуток страховика складається із:
а) прибутку від страхової діяльності;
б) прибутку від не страхових операцій;
в) прибутку від звичайної діяльності.
8. Прибуток від страхової діяльності формується за рахунок:
а) зароблених страхових премій;
б) одержаних комісійних винагород за передання ризиків на перестрахування;
в) доходів від розміщення тимчасово вільних коштів;
г) комісійних винагород страховим посередникам.
