Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


≈фективна доза опром≥ненн€ пац≥Їнт≥в.




ћ≤Ќ≤—“≈–—“¬ќ ќ’ќ–ќЌ» «ƒќ–ќ¬Тя ” –јѓЌ»

Ќј÷≤ќЌјЋ№Ќ»… ћ≈ƒ»„Ќ»… ”Ќ≤¬≈–—»“≈“

≥мен≥ ќ.ќ.Ѕќ√ќћќЋ№÷я

 

 

У«атвердженоФ

на методичн≥й нарад≥

кафедри рад≥олог≥њ з курсом рад≥ац≥йноњ медицини

(назва кафедри)

«ав≥дувач кафедри

ѕрофесор ћ.ћ.“каченко________

(ѕ≤ѕ, п≥дпис)

У31Ф травн€ 2007 р. (протокол є14)

 

ћ≈“ќƒ»„Ќ≤ ¬ ј«≤¬ »

ƒЋя —јћќ—“≤…Ќќѓ –ќЅќ“» —“”ƒ≈Ќ“≤¬

ѕ–» ѕ≤ƒ√ќ“ќ¬÷≤ ƒќ ѕ–ј “»„Ќќ√ќ (—≈ћ≤Ќј–—№ ќ√ќ) «јЌя““я

 

 

Ќавчальна дисципл≥на –јƒ≤ќЋќ√≤я (променева д≥агностика та променева терап≥€)
ћодуль є  
«м≥стовний модуль є 4, тема є13
“ема зан€тт€ ѕроменеве досл≥дженн€ сечовид≥льноњ системи. ѕроменева анатом≥€ сечовид≥льноњ системи.
 урс  
‘акультет ћедичн≥

 

 

 ињв 2007

 

 

1. јктуальн≥сть теми: променев≥ методи досл≥дженн€ сечовид≥льноњ системи заснован≥ на в≥зуал≥зац≥њ нирок, визначенн€ њх топограф≥њ, форми, геометричних розм≥р≥в, к≥лькост≥ функц≥онуючоњ паренх≥ми та особливостей њњ функц≥онуванн€. ÷≥ методи дозвол€ють в≥зуал≥зувати сечоводи, њх прох≥дн≥сть, на€вн≥сть м≥хурово-сечовив≥дних рефлюкс≥в, вад розвитку. ќсобливе значенн€ ц≥ методи мають у визначенн≥ особливостей уражень сечового м≥хура, дозвол€ючи уникнути б≥льш травматичних метод≥в досл≥дженн€, заснованих на катетер≥зац≥њ м≥хура. ѕроменев≥ методи дозвол€ють отримати ≥нформац≥ю про кровопостачанн€ нирок та особливост≥ порушень кровотоку при р≥зних захворювань нирок.

 

2.  онкретн≥ ц≥л≥:

јнал≥зувати нормальну променеву анатом≥ю орган≥в сечовид≥льноњ системи.

ѕо€снювати особливост≥ формуванн€ променевоњ картини орган≥в сечовид≥льноњ системи.

 ласиф≥кувати методи променевого досл≥дженн€ залежно в≥д њх д≥агностичноњ значимост≥, променевого навантаженн€ та за економ≥чною ознакою.

“рактувати нормальну рентгенолог≥чну картину орган≥в сечовид≥льноњ системи.

“рактувати нормальну ультразвукову картину нирок.

“рактувати нормальну  “ та ћ–“ картину орган≥в сечовид≥льноњ системи.

“рактувати нормальну рад≥онукл≥дну в≥зуал≥зац≥ю нирок та сечовод≥в.

ћалювати схему клубочковоњ ф≥льтрац≥њ та канальцевоњ секрец≥њ, схему нормальноњ ренограми та розрахунок основних транспортних параметр≥в нефротропних рад≥офармпрепарат≥в.

ѕроанал≥зувати патолог≥чн≥ типи ренограф≥чних кривих.

—класти план обстеженн€ хворого з п≥дозрою на захворюванн€ нирок та сечовид≥льних шл€х≥в.

3. Ѕазов≥ знанн€, вм≥нн€, навички, необх≥дн≥ дл€ вивченн€ теми (м≥ждисципл≥нарна ≥нтеграц≥€)

Ќазви попередн≥х дисципл≥н ќтриман≥ навики
јнатом≥€ людини   ¬изначати топограф≥ю та синтоп≥ю орган≥в сечовид≥льноњ системи.  ровопостачанн€ нирок.
Ѕ≥оорган≥чна х≥м≥€   «нати основи оптичноњ ≥зомер≥њ орган≥чних сполук.
Ќеорган≥чна х≥м≥€   «нати основи х≥м≥њ комплексон≥в та комплексонат≥в.
Ќормальна ф≥з≥олог≥€ ќсновн≥ функц≥њ нирок. Ѕудова нефрону. “ипи нефрон≥в.  лубочкова ф≥льтрац≥€.  анальцева секрец≥€.
ѕатолог≥чна ф≥з≥олог≥€ “ипи порушень функц≥њ нирок.
ѕатолог≥чна анатом≥€ ¬≥ков≥ особливост≥ будови нирок та сечовид≥льних шл€х≥в.

«авданн€ дл€ самост≥йноњ прац≥ п≥д час п≥дготовки до зан€тт€.

 

1. «нати нормальну анатом≥ю орган≥в сечовид≥льноњ системи.

2. «нати основн≥ морфометричн≥ розм≥ри нирок, залежно в≥д в≥ку та стат≥.

3. «нати сегментарну будову нирок, частки сечовод≥в.

4. «нати основн≥ променев≥ методи досл≥дженн€ орган≥в сечовид≥льноњ системи.

5. ”льтразвукова анатом≥€ нирок. ћетоди ультразвукового досл≥дженн€ нирок.

6. ѕошарова  “ та ћ–“ анатом≥€ нирок. ќсновн≥ зр≥зи досл≥джень.

7. –ентгенолог≥чн≥ методики досл≥дженн€ сечовид≥льноњ системи.

8.  ласиф≥кац≥€ основних нефротропних рад≥офармпрепарат≥в.

9. ћетоди розрахунку клубочковоњ ф≥льтрац≥њ, нормальн≥ значенн€ Ў ‘ залежно в≥д в≥ку та стат≥.

10. «нати основн≥ сегменти ренограми, њх ф≥з≥олог≥чне значенн€.

4.1. ѕерел≥к основних терм≥н≥в, параметр≥в, характеристик, €к≥ повинен засвоњти студент при п≥дготовц≥ до зан€тт€:

“ерм≥н ¬изначенн€
ќгл€дова рентгенограф≥€   ќгл€довий рентген≥вський зн≥мок нирок та сечових шл€х≥в.
≈кскреторна урограф≥€ –ентгенолог≥чне досл≥дженн€ функц≥ональноњ здатност≥ нирок на п≥дстав≥ використанн€ гломерул€рних рентгеноконтрастних речовин
ћ≥кц≥йна цистограф≥€ –ентгенолог≥чне досл≥дженн€ н≥жн≥х сечових шл€х≥в за допомогою рентгеноконтрасноњ речовини, що вводитьс€ в сечовий м≥хур дл€ д≥агностики м≥хурово-сечов≥дного рефлюксу
јнг≥ограф≥€ нирок –ентгенолог≥чне досл≥дженн€ судин нирок за допомогою рентгеноконтрас-тноњ речовини, €ка вводитьс€ через катетер в аорту або в ниркову артер≥ю (селективна анг≥ограф≥€
”льтразвукова анг≥ограф≥€ ”льтразвукове досл≥дженн€ ниркових судин
 ольорове доплер≥вське картуванн€ ”льтразвукове досл≥дженн€ ниркового кровотоку
Ќепр€ма ренанг≥ограф≥€ ћетодика оц≥нки €к≥сних та к≥льк≥сних параметр≥в ниркового кровотока сцинтиграф≥чним методом на гамма-камер≥ з використанн€м р≥зних –‘ѕ
ƒинам≥чна реносцинтиграф≥€ ћетодика в≥зуал≥зац≥њ нирок та сечовив≥дних шл€х≥в сцинтиграф≥чним методом на гамма-камер≥ з метою визначенн€ параметр≥в накопиченн€ та виведенн€ нефротропних –‘ѕ канальцевого та клубочкового механ≥зм≥в ел≥м≥нац≥њ
—татична реносцинтиграф≥€ ћетодика в≥зуал≥зац≥њ нирок сцинтиграф≥чним методом на гамма-камер≥ з метою визначенн€ функц≥ональноњ активност≥ та к≥лькост≥ функц≥онуючоњ паренх≥ми при використанн≥ нефротропних –‘ѕ тривалого механ≥зму ел≥м≥нац≥њ
ќ‘≈ “ нирок   ћетодика в≥зуал≥зац≥њ нирок сцинтиграф≥чним методом на однофотонному ем≥с≥йному томограф≥ з метою визначенн€ особливостей пошарового розпод≥лу нефротропних –‘ѕ тривалого механ≥зму ел≥м≥нац≥њ
ѕ≈“ нирок   ћетодика в≥зуал≥зац≥њ нирок сцинтиграф≥чним методом на позитронно-ем≥с≥йному томограф≥ з метою визначенн€ метабол≥чних особливостей пошарового розпод≥лу ультракороткоживучих –‘ѕ
99mTc-ƒ“ѕќ ƒ≥етилентриам≥нооцет, м≥чений 99mTc
99mTc-ƒћ—ќ ƒ≥меркаптосукцинатоцет, м≥чений 99mTc
99mTc-ћј√3 ћеркаптоацетилтригл≥цин, м≥чений 99mTc
99mTc-≈— ≈тиленд≥цистењн, м≥чений 99mTc  
131I-г≥пуран Ќатр≥Їва с≥ль ортойодг≥пуровоњ кислоти, м≥чена 131I

4.2. “еоретичн≥ питанн€ до зан€тт€:

1. Ќормальна анатом≥€ орган≥в сечовид≥льноњ системи.

2. як≥ розм≥ри нирок, залежно в≥д в≥ку та стат≥.

3. ¬казати сегментарну будову нирок, частки сечовод≥в.

4. ¬казати €к≥ променев≥ методи використовуютьс€ дл€ досл≥дженн€ орган≥в сечовид≥льноњ системи.

5. ќсобливост≥ ультразвуковоњ в≥зуал≥зац≥њ нирок. ћетоди ультразвукового досл≥дженн€ нирок.

6. ќснови  “ та ћ–“ нирок. ќсновн≥ зр≥зи досл≥джень.

7. ќснови ћ–“-урограф≥њ, контрастн≥ речовини.

8. як≥ рентгенолог≥чн≥ методики використовуютьс€ дл€ досл≥дженн€ орган≥в сечовид≥льноњ системи.

9.  ласиф≥кац≥€ рентгеноконтрастних речовин, €к≥ використовуютьс€ дл€ досл≥дженн€ орган≥в сечовид≥льноњ системи.

10.  ласиф≥кац≥€ основних нефротропних рад≥офармпрепарат≥в.

11. ћетоди розрахунку клубочковоњ ф≥льтрац≥њ, нормальн≥ значенн€ Ў ‘ залежно в≥д в≥ку та стат≥.

12. як≥ основн≥ сегменти ренограми, њх ф≥з≥олог≥чне значенн€.

 

4.3. ѕрактичн≥ роботи (завданн€), €к≥ виконуютьс€ на зан€тт≥:

1. ѕерегл€д та анал≥з сонограм нирок в норм≥, визначенн€ ехогеност≥ паренх≥ми та миски, взаЇмов≥дносини нирок з ≥ншими органами та судинами.

2. ѕерегл€д та анал≥з допплерограм судин нирок в норм≥, визначенн€ д≥л€нок нормального та зниженого кровоток≥в.

3. ѕерегл€д екскреторних урограм в норм≥, визначенн€ функц≥онального стану нирок, в≥зуал≥зац≥њ мисок, сечовод≥в та сечового м≥хура. –оз≥брати особливост≥ рентгенолог≥чноњ картини чашково-мискового комплексу в норм≥ ≥ при патолог≥њ.

4. ѕерегл€д та анал≥з анг≥ограм судин нирок в норм≥.

5. ѕерегл€д та анал≥з м≥кц≥йних цистограм в норм≥.

6. јнал≥з  “-грам та ћ–“-грам нирок в р≥зних проекц≥€х та пошарових зр≥зах.

7. јнал≥з нормальноњ ренограми, сцинтиграми та ќ‘≈ “-грами нирок.

 

 

«м≥ст теми:

”льтразвукове досл≥дженн€ Ї основним при досл≥дженн≥ орган≥в сечовид≥льноњ системи. ѕроменеве досл≥дженн€ при захворюванн€х нирок або при п≥дозр≥ на таке захворюванн€ обов¢€зково призначаЇтьс€ ”«ƒ. ѕри цьому використовують трансабдом≥нальн≥ датчики з частотою 3,5 ћ√ц. ”«ƒ провод€ть в саг≥тальн≥й, фронтальн≥й, кос≥й та поперечн≥й проекц≥€х. Ќормальна нирка на сонограм≥ в≥дображаЇтьс€ €к овальне утворенн€ з неоднор≥дною ехоген≥стю. Ѕ≥л€ нирки розташовуЇтьс€ в≥дносно св≥тла зона невисокоњ ехогеност≥, €ка в≥дпов≥даЇ жиров≥й кл≥тковин≥. —ама нирка вкрита сполученотканинною капсулою, €ка в≥зуал≥зуЇтьс€ €к св≥тла полоска шириною 1-1,5 мм.  оркова та мозгова речовина обумовлюють темну д≥л€нку шириною б≥л€ 15 мм. ≈хонегативн≥ д≥л€нки Ц нирков≥ п≥рам≥дки.  ожна п≥рам≥дка маЇ д≥аметр 5-9 мм. ¬ центральн≥й частин≥ нирки в≥зуал≥зуЇтьс€ чашково-мисковий комплекс у вигл€д≥ згрупованих ехопозитивних утворень, серед €ких вид≥л€ютьс€ чашки, €к≥ заповнен≥ рид≥ною. ћиска добре структуруЇтьс€ при поперечному скануванн≥ у вигл€д≥ двох ехопозитивних полосок або овального утворенн€.

ƒал≥ хворому призначаЇтьс€ рад≥онукл≥дна д≥агностика, що дозвол€Ї оц≥нити морфо-функц≥ональний стан нирок та сечовид≥льних шл€х≥в. ƒл€ цього використовуютьс€ рад≥офармпрепарати, €к≥ ф≥льтруютьс€ або секретуютьс€ нирками ≥ вивод€тьс€ по сечовив≥дним шл€хам. «а механ≥змом ел≥м≥нац≥њ рад≥офармпрепарати (–‘ѕ) п≥дрозд≥л€ють на –‘ѕ швидкоњ ел≥м≥нац≥њ (канальцев≥, клубочков≥) та тривалоњ ел≥м≥нац≥њ (–‘ѕ корковоњ ф≥ксац≥њ). “акий п≥дрозд≥л чисто умовний, так €к б≥льш≥сть –‘ѕ мають зм≥шаний характер виведенн€ ≥ р≥зн≥ механ≥зми ф≥ксац≥њ в нирках. ƒо –‘ѕ з канальцевим механ≥змом ел≥м≥нац≥њ на тепер≥шн≥й час в≥днос€тьс€ г≥пуран-131J, г≥пуран-123J, 99mTc-MAG3, 99mTc-Ќј√3 ≥ 99mTc-≈—.  лубочковий механ≥зм ел≥м≥нац≥њ мають 51Cr Ц ≈ƒ“ќ, 99mTc-≈ƒ“ќ, 99mTcЦƒ“ѕќ, 99mTc-фосфати, 125J-йоталамат (глоф≥л) ≥ 113mIn-ƒ“ѕќ (пента≥нд). ƒо препарат≥в тривалоњ корковоњ ф≥ксац≥њ в≥днос€тьс€ 99mTc Ц ƒћ—ќ, 197Hg-промеран та 99mTc-глюкогептонат.

√≥пуран-131J (123J) - натр≥Їва с≥ль ортойодг≥пуровоњ кислоти, в €к≥й атом 131J (123J) знаходитьс€ в ортоположенн≥ по в≥дношенню до першого зам≥сника в бензольному к≥льц≥. 60% –‘ѕ п≥сл€ внутр≥венного введенн€ зв¢€зуЇтьс€ з б≥лками плазми кров≥. ¬ подальшому 80% препарату ел≥м≥нуЇтьс€ тубул€рною секрец≥Їю, а 20% - клубочковою ф≥льтрац≥Їю. –енальний кл≥ренс г≥пурану дор≥внюЇ 600 мл/хв. ¬≥н маЇ б≥льш високу ниркову екстракц≥йну здатн≥сть, н≥ж клубочков≥ –‘ѕ, забезпечуючи кращу в≥зуал≥зац≥ю нирок, особливо при порушенн≥ њх функц≥њ. Ќедол≥ком препарату Ї опром≥ненн€ щитовидноњ залози (можливо запоб≥гти прийомом перхлорату кал≥ю або розчином Ћюгол€) ≥ ел≥м≥нац≥€ 3-5% –‘ѕ через гепатоб≥л≥арну систему.

99mTc-MAG3 - (S-бензо≥лмеркапто-ацетилтригл≥цин) Ц орган≥чне пох≥дне с≥рководню (H2S), €ке м≥стить вуглеводневий радикал, пов¢€занний з сульфг≥дрильною групою Ц SH. –енальний кл≥ренс 99mTcЦMAG3 складаЇ 340-400 мл/хв (56% в≥д ниркового кл≥ренсу г≥пурану). ѕ≥сл€ внутр≥венного введенн€ MAG3 швидко залишаЇ кровоносне русло, екскретуючись звитими канальц€ми нирок ≥ виводитьс€ з орган≥зму. 98% –‘ѕ ел≥м≥нуЇтьс€ канальцевою секрец≥Їю ≥ т≥льки 2% препарату ф≥льтруЇтьс€. ¬ кровоносному русл≥ 99mTcЦMAG3 на 80% зв¢€зуЇтьс€ з б≥лками плазми кров≥. ћаксимальне його накопиченн€ в нирках у хворих дос€гаЇтьс€ через 3-4 хвилини п≥сл€ ин¢Їкц≥њ ≥ в середньому складаЇ 25% в≥д введеноњ к≥лькост≥. ѕер≥од нап≥ввиведенн€ у пац≥Їнт≥в без патолог≥њ нирок складаЇ 6-8 хвилин. „ерез 2 години 94% в≥д введеноњ к≥лькост≥ препарату накопичуЇтьс€ в сечовому м≥хур≥. як≥сть зображень з 99mTcЦMAG3 переважаЇ так≥ з г≥пураном та ƒ“ѕќ, особливо при порушенн≥ функц≥њ нирок. Ќедол≥к MAG3: 6% –‘ѕ в перш≥ хвилини п≥сл€ введенн€ накопичуЇтьс€ в печ≥нц≥ та жовчному м≥хур≥ ≥ пот≥м надходить в кишки.

99mTc-≈— Ц (етиленд≥цистењн) пох≥дне етилену (—Ќ2=—Ќ2) та т≥олоам≥нокислоти Ц цистењну. 99mTcЦ≈— канальцевий –‘ѕ ≥ його екскреторна характеристика краща, н≥ж у 99mTcЦMAG3. 100% –‘ѕ ел≥м≥нуЇтьс€ канальцевою секрец≥Їю. “1/2мах з нирок в норм≥ складаЇ 5-7 хвилин. ≈— на в≥дм≥ну в≥д MAG3 не накопичуЇтьс€ в печ≥нц≥ та жовчному м≥хур≥. Ќа прот€з≥ всього досл≥дженн€ добре в≥зуал≥зуютьс€ сечоводи, що робить ≈— препаратом обтурац≥й ≥ м≥хурово-сечовив≥дних рефлюкс≥в.  л≥ренс кров≥ з ≈— дор≥внюЇ 580 мл/хв.

99mTc Ц ƒ“ѕќ - комплекс технец≥ю з пентацином. ƒ“ѕќ п≥сл€ внутр≥венного введенн€ виводитьс€ з кров≥ за рахунок клубочковоњ ф≥льтрац≥њ та виходу в екстрацелюл€рний прост≥р. –‘ѕ маЇ троьхекспонентний характер виведенн€: “1 Ц до 12-й хвилини (розведенн€ комплексу у некл≥тинному простор≥), “2 Ц до 90-й хвилини (гломерул€рна ф≥льтрац≥€) ≥ “3 Ц до 15-оњ години (зв≥льненн€ комплексу сполученого з плазматичними б≥лками).

99mTc-фосфати Ц (п≥рофосфат, метиленд≥фосфонат). ѕ≥рофосфат Ї природним метабол≥том орган≥зму, а метиленд≥фосфонат Ц пох≥дне метану —Ќ4 та фосф≥новоњ кислоти. ÷е остеотропн≥ –‘ѕ, але п≥сл€ введенн€ екскретуютьс€ нирками. “ранспорт фосфат≥в через нирки обумовлений клубочковою ф≥льтрац≥Їю. ћаксимальна екскрец≥€ препарату в≥дбуваЇтьс€ в перш≥ 30 хвилин п≥сл€ ин¢Їкц≥њ. “ому, динам≥чн≥ досл≥дженн€ в ц≥ хвилини надають можлив≥сть отримати зображенн€ нирок ≥ оц≥нити њх ф≥льтрац≥йно-евакуаторну функц≥ю. «а 2 години сечовою системою екскретуЇтьс€ б≥л€ 30% –‘ѕ.

99mTc Ц ƒћ—ќ Ц пох≥дне т≥ол≥в-т≥оспирт≥в (меркаптан≥в). ƒћ—ќ використовуЇтьс€ дл€ в≥дображенн€ коркового шару нирок.  ров пов≥льно очищаЇтьс€ в≥д –‘ѕ, в результат≥ значного зв¢€зуванн€ з б≥лками плазми (91%). ¬≥д 40 до 50% введеноњ активност≥ ф≥ксуЇтьс€ в нирках через 2 години. ¬≥д 4 до 8% –‘ѕ на прот€з≥ першоњ години ел≥м≥нуЇтьс€ клубочками нирок.

99mTc-глюкогептонат - складний еф≥р глюкози ≥ спирту гептанолу —Ќ3-(—Ќ2)5-—Ќ2ќЌ. ≈л≥м≥нац≥€ глюкогептонату складаЇтьс€ з двох етап≥в: гломерул€рна ф≥льтрац≥€ (80-90%) та коркова ф≥ксац≥€ (10-20%). ќптимальний час в≥зуал≥зац≥њ нирковоњ паренх≥ми 1-2 години п≥сл€ ≥н¢Їкц≥њ.

јктивн≥сть –‘ѕ на досл≥дженн€.

ƒл€ сцинтиграф≥чних досл≥джень нирок активн≥сть –‘ѕ розраховуЇтьс€ на масу т≥ла пац≥Їнта ≥ в середньому становить: дл€ 131J-г≥пурана Ц 0,11ћЅк/кг; 99mTc-ƒ“ѕј Ц 2ћЅк/кг; 99mTc-фосфат≥в Ц 1,5-2 ћЅк/кг; 99mTc Ц MAG3; 99mTc Ц ≈—; 99mTc-ƒћ—ј та 99mTc-глюкогептоната Ц 3ћЅк/кг.

≈фективна доза опром≥ненн€ пац≥Їнт≥в.

¬ останн≥ роки ћ≥жнародна ком≥с≥€ по рад≥ац≥йному захисту (ћ –«) в≥д≥йшла в≥д концепц≥њ критичного органу ≥ запропонувала використовувати в рад≥ац≥йн≥й безпец≥ величину ефективноњ дози. ≈фективна доза Ц це спец≥альна екв≥дозиметрична величина. ¬она розраховуЇтьс€ €к сума вклад≥в екв≥валентних доз в опром≥нених органах ≥ тканинах на в≥дпов≥дн≥ тканинн≥ фактори. ≈фективна доза опром≥ненн€ пац≥Їнт≥в категор≥њ Ѕƒ, зг≥дно Ќорм рад≥ац≥йноњ безпеки ”крањни (Ќ–Ѕ”-97), дл€ д≥тей Ц 10 м«в на р≥к, дл€ дорослих Ц 20 м«в на р≥к. ѕри проведенн≥ рад≥онукл≥дних досл≥джень нирок ефективн≥ дози в дес€тки раз≥в менш≥ н≥ж граничн≥, що п≥дтверджуЇтьс€ розрахунковими даними представленими в таблиц≥ 1.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 507 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—амообман может довести до саморазрушени€. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1527 - | 1411 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.026 с.