I. Актуальність теми:
Згідно з чинним законодавством, охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини — невід'ємна умова сталого економічного та соціальногорозвитку України. З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи, навколишнього середовища, захисту життя і здоров'я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів. Вивчення основ екологічного права дуже важливо для формування правової культури майбутніх медичних сестер.
II Навчальна мета самостійної роботи:
Студент повинен знати:
· поняття, предмет і джерела екологічного права;
· об’єкти екологічного права;
· правове забезпечення екологічної безпеки;
· екологічна експертиза
· юридична відповідальність в галузі екології.
Студент повиненвміти:
· самостійно розв’язувати правові ситуації;
· характеризувати законодавство про охорону навколишнього природного середовища.
III Матеріалі самостійної роботи
III.1. Базові знання, необхідні для вивчення тими
(міждисциплінарна інтеграція)
| Дисципліни | Знаті |
| Соціологія та медична соціологія Клінічні дисципліни Історія медицини | Соціологія здоров'я Вплив навколишнього середовища на здоров'я людини Історія розвитку медичного знання о взаємозв’язку людини з навколишнім середовищем |
III.2. Зміст теми:
1. Предмет екологічного права складають екологічні правовідносини, які виникають в галузі використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища і забезпечення екологічної безпеки існування людей, які базуються на різних формах права власності, права природокористування і права.
2. Екологічне право — галузь права, норми якої регулюють відносини, що виникають з приводу використання, відновлення, охорони об'єктів природного середовища, та забезпечують раціональне використання природних ресурсів та їх охорону.
3. Право власності на природні ресурси - це сукупність правових приписів, що регулюють володіння, користування і розпорядження природними ресурсами в інтересах як окремої особи, так і суспільства в цілому.
4. Охорона атмосферного повітря — система заходів, пов'язаних зі збереженням, поліпшенням та відновленням стану атмосферного повітря, запобіганням та зниженням рівня його забруднення та впливу на нього хімічних сполук, фізичних та біологічних факторів.
5. Тваринний світ є одним із компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.
6. Законодавством України врегульований також порядок замету рослинного світу, до якого відносять рослини сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічні і лісові насадження, дерева, чагарники, рослинність закритого ґрунту, продукція рослинного походження і т. ін.
Відносини у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу регулюються Конституцією України, іншими нормативними актами, зокрема Законом України "Про рослинний світ".
7. Земельні відносини — це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, управління земельним фондом та охорони земель.
Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
8. Екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.
9. Державний санітарно-епідеміологічний нагляд - це діяльність органів, установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби по контролю за дотриманням юридичними та фізичними особами санітарного законодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усунення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров'я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо порушників.10. Особи, винні у вчиненні екологічних правопорушень, несуть дисциплінарну, адміністративну або кримінальну чи цивільно-правову відповідальність.
Дисциплінарна відповідальність застосовується у випадках порушення екологічних вимог у результаті недодержання трудової чи виробничої дисципліни.
Адміністративні стягнення накладаються на винних, якщо порушення екологічного законодавства характеризуються відносно невисоким ступенем небезпеки і не пов'язані з притягненням до кримінальної відповідальності. За здійснення екологічних правопорушень, що є злочинами, передбачено кримінальну відповідальність.
