Тема № 6. Кримінальна відповідальність: поняття, підстави, форми реалізації

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття та значення кримінальної відповідальності.

2. Обґрунтування кримінальної відповідальності.

3. Початок та припинення кримінальної відповідальності.

4. Форми реалізації кримінальної відповідальності.

5. Підстава кримінальної відповідальності.

Висновки.

Методичні вказівки:

При роботі над першим питанням слід проаналізувати існуючі у науковій літературі погляди щодо поняття кримінальної відповідальності: одні автори ототожнюють її з кримінальним покаранням, інші характеризують її як певного роду обов’язок особи, яка вчинила злочин, треті розглядають її як конкретні кримінально-правові відносини, четверті розуміють кримінальну відповідальність як реалізацію санкції кримінально-правової норми, п’яті вважають кримінальну відповідальність осудом винного обвинувальним вироком суду за вчинений злочин із призначенням покарання або без нього. Автору необхідно висловити власну думку розуміння кримінальної відповідальності. Завершити розгляд цього питання необхідно висновками про значення кримінальної відповідальності.

При розгляді другого питання теми слід звернути увагу на різні філософські системи, витікаючи з них обґрунтування людської діяльності та поведінки. Пропонується розглянути питання про детермінізм людської поведінки та свободу волі як філософське обґрунтування кримінальної відповідальності, зовнішні та внутрішні обставини, які впливають на поведінку особи.

При аналізі третього пункту плану слід звернути увагу на те, що кримінальна відповідальність протікає в рамках кримінально-правових відносин, проте їх часові межі є різними. У зв’язку з цим необхідно розкрити поняття кримінально-правових відносин, момент і підстави їх виникнення та припинення, характер і зміст структурних елементів аналізованих правовідносин, у чому виражається їх взаємодія. Доцільно з’ясувати чи завжди виникнення кримінально-правових відносин пов’язано із вчиненням злочину. Особливу увагу тут варто приділити співвідношенню кримінально-правових відносин та кримінальної відповідальності. Далі слід з’ясувати з чим пов’язано виникнення кримінальної відповідальності та які точки зору існують в науці кримінального права з цього приводу, коли кримінальна відповідальність припиняється і чим це обумовлено.

Розгляд четвертого питання теми припускає виявлення форм, в яких реалізується кримінальна відповідальність.

Розкриваючи останнє питання, потрібно звернути увагу на різні точки зору в науці кримінального права щодо юридичної підстави кримінальної відповідальності. Акцентувати увагу саме на тому, що законодавець визнав єдиною підставою кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 2 КК України. Потім слід розглянути поняття та значення складу злочину, розкрити фактичну та юридичну сторони в межах єдиної підстави кримінальної відповідальності, а також розглянути поділ на матеріальну та процесуальну (ч. 2 ст. 2 КК) підстави кримінальної відповідальності.

Наприкінці роботи обов’язково слід зробити загальний висновок з досліджених в курсовій роботі питань.

 

Рекомендований перелік літератури до теми № 6: [6, 7, 18, 105, 115, 184, 197, 213].

 

 

Тема № 7. Склад злочину

Орієнтовний план:

Вступ.

1. Поняття та кримінально-правове значення складу злочину.

2. Елементи й ознаки складу злочину, їх органічна єдність.

3. Види складу злочинів.

4. Кваліфікація злочинів.

Висновки.

 

Методичні вказівки:

При роботі над вступом необхідно обґрунтувати актуальність та значення теми, звернути увагу на історію виникнення та розвитку поняття складу злочину, проблеми, які передбачається розглянути в роботі.

Розкриваючи поняття складу злочину, насамперед слід відмітити, що кримінальне законодавство не містить цього поняття, воно дається наукою кримінального права, виходячи із законодавчого визначення підстави кримінальної відповідальності, поняття злочину та теоретичного узагальнення ознак складів злочинів, що передбачені нормами Особливої частини КК. Треба мати на увазі, що перелік складів злочинів у чинному законодавстві є вичерпним. Особливе значення необхідно приділити співвідношенню понять злочину та складу злочину. Завершити розгляд цього питання доцільно висновками про кримінально-правове значення складу злочину, розкрити зміст його функцій.

Висвітлення наступного питання рекомендується розпочати з висновку про сукупність, систему об’єктивних та суб’єктивних ознак, що у своїй єдності й утворюють склад злочину. Необхідно окремо розглянути об’єкт, об’єктивну сторону, суб’єкт та суб’єктивну сторону як елементи складу злочину, ознаки, що характеризують кожен із цих елементів, розкрити їх зміст та функції, особливо зауважити на їх співвідношенні та органічній єдності. У цьому питанні слід провести поділ ознак складу злочину на обов’язкові та факультативні, визначити їх поняття та зауважити на значенні такого поділу.

Розглядаючи третє питання необхідно з’ясувати, у зв’язку з чим запроваджується поділ складів злочину на види, значення класифікації складів злочинів, які види складів злочину існують у кримінальному праві (критерії класифікації), а також яким чином поділення складів злочину за ступенем суспільної небезпечності (тяжкості) впливає на диференціацію кримінальної відповідальності.

Відповідаючи на останнє питання теми спочатку необхідно визначити поняття кваліфікації злочинів, потім звернути увагу на значення вірної кваліфікації злочинів та її передумови.

В заключній частині слід зробити самостійні висновки за даною темою у тому числі – наскільки відповідає сучасним вимогам така юридична конструкція як склад злочину, яке його значення та перспективи розвитку.

 

Рекомендований перелік літератури до теми № 7: [109, 126, 128, 169, 212].