Література.
1. Г.Н. Дегтерев. Организация и механизация погрузочно-разгрузочных работ на автомобильном транспорте. Издательство «Транспорт», Москва – 1968г.
2. Батищев. Организация и механизация погрузочно-разгрузочных работ на автомобильном транспорте. Издательство «Транспорт», Москва – 1968г.
3. Вантажні роботи на автомобільному транспорті: організація і технологія. Підручник. Северин О.О. Харків: ХНАДУ, 2006. 332 с.
Дисципліна: “Організація і технологія навантажувально-розвантажувальних робіт”, Лекцій – 42 годин, 21 пара; практичні 28 год., 14 пар; залік.
Лекція 1.
Основні поняття про механізацію.
Мета і задачі курсу.
В сучасних умовах для автомобільного транспорту, який займає перше місце в країні по кількості вантажів, що перевозяться, підвищення рівня механізації навантажувально-розвантажувальних робіт має дуже важливе значення, тобто завдяки використанню різних сучасних засобів зменшується простій автомобілів і автопоїздів в пунктах відправлення і прибуття вантажів. Чим менше автомобіль знаходиться під навантаженням і розвантаженням, тим більше знаходиться в русі, і має можливість більше перевезти вантажу за даний проміжок часу. Підвищення продуктивності автомобілів, що виражається кількістю транспортної продукції за певний проміжок часу, забезпечує покращення економічних показників роботи автомобілів, і сприяє зниженню собівартості перевезень. Але для цього необхідно вивчити методику розрахунку продуктивності різних навантажувально-розвантажувальних засобів і визначення потреби в засобах механізації, навчитись складати технологічні схеми для різноманітних варіантів навантажувально-розвантажувального процесу, ознайомитись з основами складського господарства і обладнання пунктів навантаження і розвантаження.
Метою дисципліни “Організація та технологія вантажних робіт на транспорті” є формування у студентів стійких знань про автотранспортні та навантажувально-розвантажувальні засоби як елементів транспортно-технологічних систем доставки вантажів.
Основними завданнями навчальної дисципліни є:
– ознайомлення з організацією та технологією виконання вантажних робіт;
– ознайомлення з будовою вантажних пунктів та складів;
– вивчення методів підбору транспортних вантажних засобів.
В результаті вивчення дисципліни студенти повинні:
- знати: класифікацію, технічні характеристики і умови використання вантажних засобів, методи вибору вантажних засобів і їх раціональне використання, методи проектування та оптимізацію функціонування транспортних систем;
- уміти: самостійно орієнтуватися в виборі сучасних транспортних та навантажувально-розвантажувальних засобів для транспортного обслуговування, організовувати сумісну роботу транспортних та навантажувально-розвантажувальних засобів, проектувати транспортно-технологічні схеми.
Поняття механізації вантажних робіт.
Сучасні навантажувально-розвантажувальні, будівельні і дорожні машини – це складні інженерні пристрої, обладнані системами безпеки, гідравліки, електроніки, в більшості випадків обладнані автоматизованими системами управління і бортовими комп’ютерними системами. Спеціаліст в галузі організації і управління на транспорті повинен мати глибокі знання з методів обслуговування транспортних засобів, знати технологічні процеси використання машин по призначенню, технічній експлуатації і методів ефективного керування процесами, що впливають на якість і конкурентоспроможність використання машин і механізмів.
Зменшення часу простою автомобіля в пунктах відправлення і прийому вантажів досягається не тільки в результаті прискорення виконання навантажувально-розвантажувальних операцій, а також в результаті вдосконалення конструкції автомобіля, покращення дорожніх умов, підвищення майстерності водія, регулювання вуличного руху і інших факторів.
Для повного виключення непродуктивних втрат часу, при перевезенні великих об’ємів вантажів, необхідно забезпечити рівномірну подачу автомобілів під навантаження і розвантаження, тобто організувати їх роботу.
Вплив часу простою на продуктивність автомобіля визначається довжиною їздки автомобіля з вантажем. При великій відстані між пунктами навантаження і розвантаження основний час затрачається на перевезення вантажу, і в результаті зменшення часу автомобіля в дорозі можна збільшити продуктивність роботи автомобіля. При невеликих відстанях (до 20 км) час простою під навантаженням-розвантаженням може в декілька раз перевищувати час руху автомобіля, і основним засобом збільшення продуктивності автомобіля буде зменшення часу навантажувально-розвантажувальних робіт, а як відомо основна маса вантажів перевозиться автомобільним транспортом на невеликі відстані.
Відповідність і ефективність використання різних видів машин обумовлюється технологічними схемами механізованого перевантаження вантажів, які розробляються по різних варіантах перевантаження.
Варіантом перевантаження називається закінчене по призначенню переміщення вантажу. При позначенні варіанту перевантаження показується звідки і куди переміщується вантаж:
склад – автомобіль; автомобіль – вагон; майданчик – автомобіль і інші.
В межах кожного варіанту перевантаження може бути декілька варіантів механізації, тому що для перевантаження одного і того ж вантажу можуть використовуватись різні засоби механізації. Варіантом механізації називають різновид переробки вантажів, що виконується з допомогою машин.
Розрізняють механізований і немеханізований способи виконання навантажувально-розвантажувальних робіт.
При механізованому способі всі операції виконують при допомозі різних навантажувально-розвантажувальних машин.
При немеханізованому способі всі операції виконуються вручну з використанням фізичної праці робітників-вантажників.
Часткова механізація – це механізація, коли навантаження механізоване, а розвантаження – вручну, або навпаки (розвантаження краном, а розкладання в складі вручну).
Комплексна механізація навантажувально-розвантажувальних робіт – це механізація, при якій машини виконують не тільки всі основні, але і деякі додаткові навантажувально-розвантажувальні операції, тобто механізовані всі стадії транспортного процесу. При комплексній механізації ручна праця на навантажувально-розвантажувальному фронті допускається, як виняток лише на технологічних операціях, для виконання яких не створені засоби механізації, а також на нетяжких другорядних операціях (зачалювання вантажів, наводка елементів для складування).
Рівень механізації.
Основним показником механізації є рівень механізації.
Рівень простої механізації навантажувально-розвантажувальних робіт визначається як відношення кількості вантажу навантаженого і розвантаженого механізованим способом 
до загальної кількості навантаженого і розвантаженого вантажу 
:
де 
- рівень простої механізації, %.
Рівень комплексної механізації навантажувально-розвантажувальних робіт визначається як відношення кількості навантаженого і розвантаженого вантажу механізованим способом разом з виконанням об’єму допоміжних робіт, (
) до загальної кількості навантаженого і розвантаженого вантажу (
).
%.
Рівень механізації знаходиться для кожного конкретного пункту відправки і отримання вантажу. Крім того, досить часто рівень механізації диференціюють по галузях народного господарства (будівельна – 100%, торгівля – 50%).
Малою механізацією називають механізацію дрібних робіт з допомогою механізованого інструменту, простих вантажопідйомних засобів (в тому числі з ручним приводом), різних пристроїв, які дозволяють спростити і полегшити ручну працю, покращити умови праці. Мала механізація важлива при виконанні багаточисленних робіт малого об’єму, допоміжних операцій.
Лекція 2.
