Пряма кишка (rectum)відрізняється від усіх інших відділів товстої кишки відсутністю специфічнихознак і є кінцевим відділом товстої кишки (intestinumcrassum), який розміщений між сигмоподібною ободовою кишкою (colonsigmoideum) та відхідниковим каналом (canalisanalis).
Вона утворює такі згини:
1 Верхній – крижовий згин (flexurasacralis), який відповідає увігнутості крижової кістки (ossacrum).
2 Нижній – відхідниково - прямокишковий згин (flexuraanorectalis), або промежинний згин (flexuraperinealis), що розміщений в ділянці переходу прямої кишки (rectum) у відхідниковий канал (canalisanalis) вище місця проходження кишки через тазову діафрагму промежини.
Ці два згини розміщені у стріловій площині.
3 Бічний згин (flexuralateralis), який складається з:
- бічного верхньоправого згину (flexurasuperodextralateralis),або бічного верхнього згину
(flexura superior lateralis);
- бічного лівопроміжного згину (flexuraintermediosinistralateralis),або бічного проміжного згину
(flexura intermedia lateralis);
- бічного нижньоправого згин у(flexurainferodextralateralis),або бічного нижнього згину(flexurainferiorlateralis).
Найширша частина прямої кишки (rectum), що розміщена над відхідниковим каналом (canalisanalis), називається ампулою прямої кишки (ampullarecti).
Стінка прямої кишки має такі оболонки:
- зовнішню оболонку, яка є адвентиційною оболонкою (tunica adventitia);
- середню оболонку, яка є м’язовою оболонкою (tunica muscularis), яка має:
- зовнішній поздовжній шар гладких м’язових волокон (stratum longitudinale externum fibrarum muscularium glabrarum);
- внутрішній циркулярний (коловий) шар (stratum circulare internum);
- внутрішню оболонку, яка є слизовою оболонкою (tunicamucosa) і завдяки підслизовій основі
утворює поперечні складки прямої кишки (plicaetransversaerecti) в ампулі прямої кишки (ampullarecti), яких є три:
- верхня складка (plica superior);
- середня складка (plica media);
- нижня складка (plica inferior), вона має складки гвинтоподібного напрямку.
Пряма кишка (rectum) вкрита очеревиною особливо:
- верхня третина вкрита з усіх боків (інтраперитонеально);
- середня третина вкрита з трьох боків (мезоперитонеально);
- нижня третина вкрита з одного боку (екстраперитонеально).
Відхідниковий канал (canalisanalis)є продовженням прямої кишки та кінцевим відділом травноготракту і закінчується відхідником (anus).
Кровопостачання прямої кишки здійснюється верхніми, середніми і нижніми прямокишково артерії. Венозна кров відтікає по однойменних венах. Лімфовідтікання відбувається у внутрішні клубові, подаортальние і верхні ректальні лімфатичні вузли. Іннервація забезпечується тазовими внутренностний нерв і гілками верхнього та нижнього підчеревного сплетень.
Іннервація прямої кишки складна. Тазовий та ампулярний відділи іннервуються вегетативною нервовоюсистемою за рахунок нижнього брижового сплетіння, а промежинний та анальний відділи – за рахунок спинномозкових – сакральних нервів..
Шийне сплетення
Шийне сплетення (plexuscervicalis) – парна частина периферичної нервової системи, яка формується передніми гілками чотирьох верхніх шийних спинномозкових нервів (CI-CIV) з’єднаних дугоподібними петлями. Розташовується збоку від поперечних відростків шийних хребців. Нерви шийного сплетення виходять віялоподібно через заднього краю грудинно-ключично-соскоподібного м’яза, поширюючись вниз, вперед і вгору.
Шкірні гілки шийного сплетення іннервують шкіру латеральної частини потиличної області (малий потиличний нерв), вушної раковини і зовнішнього слухового проходу (великий вушної нерв), переднього відділу шиї (поперечний нерв шиї), задненижней частині шиї, області ключиці, верхнепередней частини грудей (надключичні нерви). М’язові гілки здійснюють іннервацію передніх і латеральних прямих м’язів голови, довгих м’язів голови і шиї, драбинчастих м’язів, м’язів, що піднімають лопатку, передніх межпоперечних м’язів. Нижній корінець шийного сплетення і верхній корінець під’язикового нерва, з’єднуючись, утворюють шийну петлю, яка іннервує лопатково-під’язикову, грудінопод’язичную і грудінощітовідную м’язи.
Змішаної гілкою шийного сплетення є діафрагмальний нерв, що опускається по передньому драбинчастому м’язі в грудну порожнину і підходящий до діафрагми спереду від кореня легені. Діафрагмальний нерв іннервує м’язи діафрагми, плевру, перикард, дає гілки до діафрагмальної очеревині. Зв’язками діафрагмального нерва з чревного сплетення пояснюється виникнення френікус-симптому при захворюваннях печінки.
