Напротязі війни в Америці не було підвищеного інтересу до бойових дії у Європі. Американці не вникали в причини далекої і чужої для них війни. Підприємці, дуже збагачувалися за рахунок поставок зброї країнам Антанти та Троїстому союзу. Президент В. Вілсон також виступав за нейтралітет країни і неодноразово засуджував тих, хто закликав стати на бік Антанти.
Такі настрої зберігалися до травня 1915 року, коли німецький підводний човен аткував американський танкер «Галфлайт», а пізніше сталася трагедія з мирним короблем «Лузитанією». Загибель величезної кількості мирних жителів, американських жінок та дітей, поміняла думку населення. Поки політики вирішували які заходи повинна вжити Америка, у серпні німецькі підводні човни торпедами погубили англійський пароплав «Арабик», а у березні 1916 р. - французький пароплав «Сассекс»; серед загиблих знову були мирні американські жителі. Започаткована Німеччиною «необмежена» підводна війна, схилила американців до думки, що на кінцевій стадії війни США варто увійти в війну з Троїстим союзом.
Президент В.Вільсон в лютому 1917 році розірвав дипломатичні відносини з Німеччиною, але на початок воєнних дій шукали формальний привід, яким стало затоплення п’яти торгових кораблів США. Крім того, розвідка Британії передала перехоплену депешу, надіслану Мексиці, про створення військового союзу проти США. В квітні 1917 року Вільсон отримав згоду парламенту офіційно оголосити війну Німеччині, як позаблокова країна.
Західний фронт
Американська допомога обіцяла вселити оптимізм союзникам, та відразу помітного ефекту від вступу США не було, оскільки, солдати не мали належної військової підготовки і мали пройти навчання.
Тому для Німеччини основним шансом перемогти стало розбити війська Англії, чим вивести її з війни і зробити це до того як американська армія почне наступ.
Щоб послабити Німеччину, британський командувач Хейґ розпочав нову атаку біля Іпру. Це була одна з найбільш жорстоких битв у лоб оборони противника за всю війну. Бомбардування, проведене раніше, зруйнувало дренажну систему, що осушувала низину. Сильні дощі, зробили з поля битви море багнюки, крізь яку, по пояс у воді, кидалися вперед британські вояки. «Це взагалі не було життям», - писав Людендорф, - «це було просто бридке страждання».В бою загинуло 265 тис. чоловік, британці зайняли близько шести миль заболочених сільськогосподарських угідь. Переломною подією для союзників, за весь 1917 рік, стало прибуття на допомогу перших американських підрозділів. На Сході у 1917 році скориставшись Арабським повстанням, яке охопило більшу частину Аравійського півострова, британські війська наступали на Баґдад. Тоді вже не існувало німецької імперії.
У липні 1915 року німецька колонія Південно-Західна Африка (тепер Намібія) капітулювала перед південноафриканськими військами, у той час як у лютому 1916 року припинив опір Камерун.
У грудні 1917 року союзні війська зайняли Єрусалим, чим поклали край господарювання тут турків. Усі колонії, за винятком Німецької Східної Африки (Танґаньїка), зупинили опір і оголосили про вихід з війни на третій день після підписання Німеччиною перемир'я. У 1917 році, Німеччинна мала на своєму озброєнні понад 300 підводних кораблів. Вона заявила, що безжально топитиме судна союзників Антанти та нейтральні судна.
У квітні 1917 року Німеччина потопила флот із британських. Кожен четвертий корабель, що відпливав від берегів Британії, уже ніколи додому не повертався.
Проти дій німецьких Підводних човнів, які безрозбірно атакували всі кораблі, була одна ефективна зброя - це конвой, коли кораблі зосереджувалися у групу і пливли в супроводі потужних військових крейсерів, а також британських та французьких підводних човнів.
Америка та Британія спільно почала будувати та виводити у моря більшу кількість субмарин, які були кращі німецьким за технічними характеристиками, і тепер вже Велика Британія повільно вводила Німеччину у блокаду. Крім того на Німеччину насувався голод. Споживання м'яса населенням у країні зменшилося в чотири рази порівняно з рівнем споживання в 1914 році, а темпи смертності серед новонароджених і маленьких дітей зросли на 50 %.1918 рік, славився важливою політичною полією: В.Вільсон оприлюднив у Конгресі США «14 пунктів», які закладали основи післявоєнного миру. Ця подія суттєво вплинула на події на фронтах і на післявоєнне облаштування світу.
Тим часом Е. Людендорф, командувач німецького Західного фронту і фактичний диктатор країни, вирішим завдати найсильнішого удару по Антанті. Потужній наступ розпочався у березні 1918 року. привів німців. Готуючись до захисту союзники обрали єдиного командувача всіх їхніх сил - французького маршала Ф. Фоша. Лінія оборони прогнулася, але не прорвалася. Німеччина боролася з останніх сил. Блокада з моря, змушувала страждати не лише німецьких солдатів, що не мали харчів і набоїв, а також їхні сім'ї на батьківщині. Дух німців помітно спав, а головнокомандуючий Е. Людендорф не міг змусити своїх вояків, з допомогою військової поліції, з останніх сил прорватися до Парижа. Німецький наступ захлинувся в крові. 8 серпня названо «чорним днем» для німецької армії, коли союзники завдали могутнього контрудару. У бій було кинуто 450 танків, німці відступали до Ам'єна. Американська армія висаджувалася на узбережжях Франції цілодобово. У жовтні 1918 р. у Франції вже було розгорнуто американську армію чисельністю понад 1 млн 750 тис. чоловік. Німці вже розуміли про свою поразку, але ще сподівалися укласти мир на прийнятних для Німеччини умовах.
Найкращим для них варіантом було здатись на умовах, викладених у «14 пунктах», тому ще влітку німецький уряд звернувся з пропозицією про переговори на засадах, запропонованих американським президентом.
Солдати Австро-Угорської армії також не захотіли більше вести війну. Австро-Угорська імперія розвалилася, на її території утворилося кілька незалежних національних держав. І вже 3 листопада 1918 року австро-угорське командування підписало перемир'я, яке було повністю продиктоване Антантою.
Також 3 листопада 1918 року у Кілі (Німеччина) відбулися масові демонстрації матросів, солдатів і робітників, що переросли в революцію. Імператор Німеччини втік, а новий уряд очолили соціал-демократи, Німеччина була проголошена республікою.
Німеччина змушена була підписати Комп'єнське перемир'я.
11 листопада 1918 року у Комп'єнському лісі, у вагончику для командуючого військами Антанти маршала Фоша, німецька делегація на чолі зі секретарем закордонних справ Ерцбергером, підписала перемир'я, яке було запропоноване союзним командуванням. Підписаним документом Німеччина визнала себе повністю переможеною. Перша світова війна закінчилася. У 34-х статтях цього документа було окреслено умови й термін перемир'я: союз Антанти вимагав звільнення захоплених Німеччиною територій, передачі рейхсвером повного військового спорядження, вагонів, паровозів, вантажних автомобілів, повернення військовополонених, утворення нейтральної зони на правому березі Рейну. А також переможена країна зобов'язувалася віддати союзникам усі підводні човни, роззброїти усі надводні кораблі, а також у визначений термін виконати інші вимоги.Того ж дня, об 11 годині ранку сурмач, який знаходився біля штабного вагона верховного головнокомандуючого, протрубив сигнал "Припинити вогонь". Сигнал передали на весь фронт. Одночасно були припинені бойові дії. Перша світова війна закінчилася.
Запис класом основних термінів і понять:
«імперіалізм», «нація», «технічний прогрес», «державне регулювання економіки», «соціалістичний рух», «профспілковий рух», «дуалістична монархія», «націоналізм», «національний рух», «традиційне суспільство», «латифундизм».
Домашнє завдання:
1. Бойові дії у 1917 році?
2 Вплив на хід війни Лютневої революції. Вихід Російської імперії з війни?
3. Приєднання до блоку Антанти США?
4. Західний фронт?
Вивчення матеріалу.
