Початок воєнних дій між державами Антанти і Троїстим союзом.

Всесвітня історія 10 клас

 

 

Тема № 1.

Вступ. Передумови виникнення Першої світової війни. Війна та її наслідки.

Теми, які потрібно розглянути в ході вивчення даної теми.

Урок 1. Вступ. Світ напередодні війни. Міжнародні кризи та конфлікти на початку XX ст. Створення Троїстого союзу та Антанти.

Урок 2. Причини, привід та початок Першої світової війни.

Урок 3. Основні театри військових дій. Військові компанії та основні битви 1914 – 1916 рр.

Урок 4. Події 1917 – 1918 рр. Вступ у війну США. Вихід Росії з війни

Урок. 5. підсумки війни.

Урок 6. Узагальнення матеріалу (усне опитування або захист презентацій).

 

Тема № 2.

Повоєнне облаштування світу. Версальсько- Вашингтонська система договорів.

Теми, які потрібно розглянути в ході вивчення даної теми.

Урок 1 - 3. Паризька мирна конференція. «14 пунктів» В. Вільсона. Версальський договір. Створення Ліги Націй. Мирні договори із союзниками Німеччини. Розпад багатонаціональних імперій і утворення нових незалежних держав в Європі.

Урок 4. Вашингтонська конференція. Завершення формування Версальсько-вашингтонської системи, її переваги та наслідки.

Урок 5-6. Перегляд повоєнних договорів у 20-х рр.. (План Дауеса та Юнга). Значення пакту Бріанна –Келога як першої спроби створення системи колективної безпеки.

Урок 7. Узагальнення матеріалу (різнорівневе тестування).

Тема № 3.

Провідні держави світу 20- 30-х рр.. XX ст.

Теми, які потрібно розглянути в ході вивчення даної теми.

 

Урок 1. Провідні держави світу 20-30-х рр., XX ст. Економічна стабільність. Причини та наслідки світової економічної кризи 1929 – 1933 –х рр.

Урок 2. США в 20-30-х рр.. XX ст.

Урок 3. Велика Британія 20-30-х рр.. XX ст.

Урок 4. Франція 20-30-х рр.. XX ст.

Урок 5. Іспанія 20-30-х рр.. XX ст.

Урок 6. Німеччина 20-30-х рр.. XX ст.

Урок 7. Італія 20-30-х рр.. XX ст.

Урок 8. Узагальнення матеріалу (різнорівневе тестування або захист презентацій та рефератів.)

 

Тема № 4.

Росія – СРСР у 1917 – 1939 рр.

 

Теми, які потрібно розглянути в ході вивчення даної теми.

Урок 1. Російська революція 1917 р.

Урок 2. Громадянська війна в Росії.

Урок 3. НЕП. Утворення СРСР.

Урок 4. Індустріалізація в СРСР.

Урок 5. Колективізація в СРСРю Голодомори.

Урок 6. Великі репресії 30-х рр..

Урок 7. Узагальнення матеріалу (усне опитування).

 

Література

 

1.П. Полянський Всесвітня історія для 10 класу.

2. Інтернет ресурси.

 

 

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

Тема № 1

Передумови.

Перша світова війна була глобальним воєнним конфліктом, який відбувався в Європі між 1914 і 1918роками. Загинуло більше ніж дев'ять мільйонів солдат і цивільних жителів. Конфлікт мав колосальний вплив на історію 20-го століття.

Перша світова війна загострила суперечності капіталізму, у тому числі й внутрішні конфлікти країн учасників війни, постраждали економіки та міжнародні відносини, зумовила усесторонню кризу.

Головною ціллю вісімнадцятого століття було гонка за території між переможцями Наполеона — Великою Британією та Російською імперіями. Британія у цьому притистоянні передувала. Вона панувала на морях та британці були найбільш розвиненою нацією у політичному, економічному і технічному відношеннях.

Росія, після загарбання Польщі, припинила свій наступ у західному напрямку, до Європи, й збільшила наступ по південному периметру своїх кордонів. Там розташовані більш відсталі в економічному плані, тобто більш легкі для завоювання країни..

Тим часом в Європі сформувалася держава з високим імперіалістичним потенціалом — Німеччина. Другий рейх перетворився на найпотужнішу в економічному й технічному відношеннях країну і почав готуватися до війни за територію та завоювання у Європі й у світі.

анцлер Німеччини Отто фон Бісмарк уклав року союз з Австро-Угорщиною. Ще 1882 року виник Троїстий союз Німеччини, Австрії та Італії. Так ці держави Європи ніби готувались захищати себе від можливого нападу з боку Франції чи Росії.

Прагнучи захистити себе від зазіхань Росією, Османська імперія у жовтні 1914 року також втягнулася у війну на боці Троїстрого союзу. На початку жовтня 1915 року до австро-німецького блоку долучилась Болгарія. Відтоді цей блок дістав ще назву — Четверний союз.

Безпосередній привід

Безпосереднім приводом до війни стало вбивство в Сараєво, 28 червня 1914 року «сербським террористом» Гаврило Принципом, майбутнього спадкоємця австрійського престолів герцога Фердинанда. Австро-Угорська імперія, відразу пред'явила Сербії ультиматум, вимагаючи допустити австрійську поліцію для розслідування злочину. Натомість сербська влада виразила неготовність допустити іноземну поліцію до розслідування. 23 липня був виставлений ще один ультиматум Сербії з вимогами, настільки радикальними, що він був відкинутий. Сербська держава, надіючись на підтримку Росії, розпочала мобілізацію військ. Австро-Угорщина розірвала дипломатичні відносини з Белградом і 28 липня оголосила Сербії війну

Ця подія викликала ряд наступних подій. Війна, що назрівала 35 років, стала реальною загрозою. 28 липня Австро-Угорщина оголосила війну Сербії. 1 серпня Німеччина оголосила війну Росії, а 3 серпня союзниці Росії — Франції. 4 серпня, коли німці вторглися на своєму шляху до Парижа в нейтральну Бельгію, Велика Британія оголосила війну Німеччині.

Але зрозуміло, що для початку війни, яка так давно назрівала, завжди знайшовся б привід.

Територіальні зазіхання

Для кожної країни існували певні причини для розв'язання війни:

Велика Британія ще досі не могла пробачити Німеччині надану нею підтримку бурів в англо-бурській війні прогятом 1899—1902 років. Вона не мала наміру осторонь спостерігати за завоюваннями Німеччини районів, які вважала ісконно «своїми» - це Східну і Південно-західну Африку. Також вона вела проти Німеччини неофіційну торгову війну. Запровадила військово-морські приготування на випадок нападу Німеччини.

Франція прагнула реваншу за поразку у франко-пруській війні 1870 року. Також мала намір повернути собі території Ельзас і Лотарингію, відокремлені від Франції в 1871 році.

Російська імперія претендувала прохід свого флоту до Середземного моря та наполягала на перегляді в свою користь режиму контролю над протокою Дарданелли. Росія розцінювала побудову залізничної дороги з Берліну до Багдаду у1898 році як недружній, і навіть ворожий з боку Німеччини акт. При цьому, вона посилалась на те, що це зазіхає на її права в Азії за російсько-британським договором 1907 року, про сфери впливу в регіоні.

Сербія, утворила нову державу в 1878 році, прагнула мати на Балканах лідерство серед всіх слов'янських народів регіону. В планах сербів було утворення держави Югославії, що мала б об’єднати всіх слов’ян з Австро- Угорщини.

Німеччина, плануючи створити нову імперію хотіла воєнного, ринкового та політичного лідерства на материку та в світі в цілому. Вбачала союз Антанту як договір, що мав на меті підірвати та нашколити величі, могутності «великої» Німеччини.

Австро-Угорщина внаслідок міжнародного протистояння всередині, країна була постійним джерелом нестабільності. Імперія простояла Росії, що узяла на себе роль захисника слов'ян на Балканах, і Сербії, та намагалась стати уособленням центру слов'ян імперії на півдні.

Італія прагнула встановити свій пропекторат над східним узбережжям Адріатичного моря. Мала намір про приєднання провінції Тіроля, а токож повернення областей Савої та Ніци, що входили до складу Франції. Планувала загарбати території Туніса та Східної Африки (Сомалі, Ефіопія, Кенія).

Ще одною причиною війни став той факт, що на початку 20 ст. форсований розвиток науково-технічних технологій призвів до появи нових, швидких та жахливих способів знищення людей. Почалася «гонка oзброєнь», на якій заробляли військові держави лідери, відбувалася мілітарізація військ та партійне зомбування свідомості величезних мас людей.

Розподіл Європи на два ворогуючі блоки держав: союз Антанту і Троїстий союз вже означав майже неминучість війни у Європі.

 

Гонка озброєнь

В країнах Європи величезного маштабу досягла гонка озброєнь.У липні 1913 р. Німеччина затвердила закон про збільшення армії в мирний час, а на початок війни чисельність сухопутної німецької армії досягла 800 тис. осіб. Натомість в Австро-Угорщині буа ухвалений новий закон, що передбачав збільшення рекрутського набору до 200 тис. осіб. На противагу цим реформам у ворогуючій Франції, у серпні 1913 року французький уряд ухвалив закон про продовження часу служби з 2 до 3 років та зменшення призовного віку з 21 до 20 років, що дало змогу збільшити чисельність армії майже до 900 тис. осіб. Наймаштабнішою стала звичано російська армія. Якщо в 1912 р. вона становила 1 млн. 400 тис. осіб, то в 1913 році мала збільшитися на 400 тис. осіб.

Воєнно-морська гонка між Великобританією і Німеччиною була посилена в 1906 році запуском британського лінкора HMS Dreadnought, його конструкція була революційною, роблячи всі попередні лінійні кораблі застарілими. Вартість «гонки озброєння» однаково відчували як у Британії так і в Німеччині. Витрати на озброєння Великобританії, Німеччини, Франції, Росії, Австро-Угорщини та Італії збільшились на 50 % за проміжок між 1908 і 1913 роками.

Війну на Балканах між Австро-Угорщиною і Сербією всі вже вважали неминучою, оскільки вплив Австро-Угорщини зменшувався і рух слов’ян зростав.

 

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ ДАТИ:

28 червня 1914 - Балкани. Вбивство Гаврилом Принципом спадкоємця австро-угорського престолу ерцгерцога Франца Фердінанда та його дружини в Сараєво (Боснія)

28 липня 1914 - Балкани Австро-Угорщина оголосила війну Сербії

1 серпня 1914 - Східний фронт Німеччина оголосила війну Росії

2 серпня 1914 - Західний фронт Вторгнення німецьких військ до Люксембургу

3 серпня 1914 - Західний фронт Німеччина оголосила війну Франції та Бельгії

4 серпня 1914 - Західний фронт Вторгнення німецьких військ в Бельгію

4 серпня 1914 - Західний фронт Великобританія (та її домініони — Канада, Австралія, Нова Зеландія, Південно-Африканський Союз, Індія) оголосила війну Німеччині

6 серпня 1914 - Східний фронт Австро-Угорщина оголосила війну Росії. У складі австро-угорських військ діяли національні легіони — польський (командуючим 1-ої бригади був Юзеф Пілсудський), український (УСС) та албанський

6 серпня 1914 - Балкани Сербія та Чорногорія оголосили війну Німеччині

12 серпня 1914 - Балкани Війська Австро-Угорщини вторглися в Сербію

 

У результаті нерівномірного економічного розвитку різних капіталістичних країн, що посилився у період імперіалізму, змінилося співвідношення сил в самій світовій системі капіталізму. Це стало причиною гострого суперництва між великими капіталістичними країнами за політичне панування у світі, за перерозподіл ринків сировини і збуту. Суперечності насамперед виявилися між Німечинною з одного боку і Велікобританією, Францією та Росією з іншого. Війна була несправедливою і загарбницькою для всіх держав воюючих блоків, кожна з яких переслідувала виключно свої цілі, намагаючись досягти їх за рахунок сусідів.

Д. З.

.Утворення ворогуючих союзів. Їх стратегічні цілі?

2.Стан та настрої народів у складі Австро-Угорщини?

3.Біографія видатних особистостей того часу?

4.Передвоєнні винаходи у техніці?

5. Охарактеризувати основні цінності та здобутки людства на початку XX ст.;

6. Описати становище світу на початку ХХ ст.;

7. Скласти «демографічний портрет» людства.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

Початок воєнних дій між державами Антанти і Троїстим союзом.

 

Після 28 липня Австро-Угорщина оголосила Сербії війну, Росія оголосила мобілізацію, проігнорувавши вимогу Німеччини скасувати мобілізацію як недружній щодо Берліна акт. Не отримавши ніякої чіткої відповіді, Німеччина 1 серпня 1914 р. оголосила Росії війну. Цей день і є датою початку Першої світової війни. 3 серпня війну було оголошено також Франції; того ж дня німецькі війська вторглися у нейтральну Бельгію. 4 серпня війну Німеччині від власного імені та своїх домініонів по цілому світі (Канада, Ньюфаундленд, Австралія, Нова Зеландія) оголосила Британія.

Після оголошення режимів мобілізації військ різними державами Європи, німецька влада швидко крапилася розпочати план «Шліффена». Щоб найти привід до війни Німмечина заявила ніби французьки літаки зробили політ над містами Німеччини та бомбардували залізничну дорогу. 3 серпня військові сили, готові до війни, окупували Люксембург, а наступного дня вторглися у основні бельгійські фортеці, а 21- 25 серпня боєм відкинула французьку армію далі на захід. На початку війни основні сили у наступі Німеччина направила проти Франції. Назріла загроза Парижеві.

Велика Британія уклала договір з Російською імперією та Францією, про те що вона у разі війни при потребі буде воювати на їх стороні. Військова криза лише збільшувалась, Уряд Англії полягав надії, що коли Німеччина взнає про вступ їх сторони у війну, то цим злякає німців і можливо відверне війну.

Війна набрала європейського, а згодом і світового характеру. До союзу Антанти продовж 1914 року приєднуються такі країни як Сербія, Бельгія, Люксембург, Японія, 1915 р. - Італія, 1916 р. - Румунія та Португалія, 1917 р. - Греція й США. Війна спричинила величезний розмах націоналізму у воюючих країнах. Пацифістів, що виступали проти війни, як наприклад французький соціаліст Жан Жорес, націоналісти-фанатики просто вбивали.

Бойові дії у 1914 р.

Головною сценою бойових дій були: Західний фронт (на західному кордоні Німеччини), Східний фронт (на східному кордоні Німеччини), північ Італії, Балкани, Османська імперія та німецькі колонії. Західний фронт було відкрито 4 серпня німецьким вторгненням у Бельгію та Люксембург. Німці ж, відповідно до розробленого у 1905 р. начальником німецького генерального штабу Альфредом фон Шліффеном плану (Саме його плану ведення війни і намагалися дотримувався німці), обійшли французьку оборону, яка технічно була набагато відсталішою у порівнянні з новітніми для того часу розробками Німеччини.

Окупація німецькими військами Франції не повинна була зайняти більше одного місяця, далі, армію залізницями повинні були перевезти на Східний фронт для боротьби там з Російською армією. Проте події розгорталися по-іншому. Наступ зустріли незапланований потужний опір Бельгії, і разом з тим французи вступили в області Ельзас-Лотарингію і почали наступ на Берлін. Французьку армію було зупинено й німецькі війська, захопивши Бельгію і Північну Францію. На початку вересня вони були вже у Шантільї, що за 25 км від Парижа. На щастя столиці Франції темпи наступу почали згасати. Об’єднані армії Антанти, під керівництвом французького генерала Жоффра зробили вдалий контрнаступ і відкинули німців до р. Ени.

 

Східний фронт.

Невдача проведення блискавичного плану «Шліффена» була зумовлена недооцінюванням сил супротивника і його здатностей.

Усвідомлюючи, що швидкого захоплення в Європі, у 1915 р. не буде, головнокомандуючі військ Німеччини перейшли на Західному фронті до стратегічної оборони, а основні зусилля зосередили на Східному фронті, щоб перемогти Росію, чим ослабити її та поступово вивести з війни. Після зими німці все таки завдали поразки російським військам і остаточно витіснили їх зі Східної Пруссії. До травня німецько-австрійські війська прорвали оборону на п’ятдесят кілометрів, і до осені зайняли території Польщі, Галичини й частину Білорусії та Прибалтики.

Роль Росії на Східному фронті полягала в тому, що вона змусила Німеччину й Австро-Угорщину боротися на два фронти, чим відволікла на себе значні сили Центральних держав і зупинила наступ на Європу. Вдало для Росії складалася ситуація на Балканах, де війська Сербії зупинили значні австрійські сили під Белградом. Вирішальною подією став вступ 1 листопада у війну на боці сил Антанти Туреччини. Вона стала корисною для Центральних держав, які отримали опору на стратегічно важливому Сході. Також, це відкрило для німецького флоту протоку Боспор, що дало змогу німецьким кораблям воювати з російськими портами і флотом на Чорному морі. З кінця літа 1914 р. настала «окопна» війна - солдати копали траншеї та укриття, без проведення активних боїв. У вологих траншеях та шанцях більше солдатів гинули від хвороб, ніж від куль противника.