Навчальне питання №1. Управління відмобілізуванням підрозділів
Частин).
Одним з найважливіших факторів організованого вступу держави у війну і досягнення у ній перемоги є висока оперативність, стійкість управління відмобілізуванням і приведенням військ у бойову готовність.
Управління відмобілізуванням частини - це постійна ціленаправлена діяльність командира, штаба та інших органів з підготовки частини та її формувань до проведення відмобілізування і керівництва ними при практичному виконанні мобілізаційних заходів.
Сутність процесів управління відмобілізуванням частини полягає в постійному вивченні мобілізаційної обстановки, її аналізі і оцінки, прийнятті обґрунтованих рішень, постановці задач підлеглим командирам і підрозділам, надання їм допомоги в питаннях відмобілізування і контролі виконання.
Мета управління – забезпечити своєчасну і максимально ефективне вирішення задач відмобілізування і переведення частин у бойову готовність.
Для повного розуміння питання управління відмобілізуванням необхідно чітко знати задачі і роботу військових комісаріатів.
Робота військових комісаріатів по забезпеченню відмобілізуванням:
Керівництво роботою всіх військових комісаріатів здійснює Генеральний штаб ЗСУ. Військкомати відповідають за підготовку і проведення мобілізації на території району, організацію військово – патріотичної роботи, роботи з військовозобов’язаними, ветеранами і таке інше.
З цією метою організаційно у склад військового комісаріату (військкомату) входять:
| обласний (районний) військовий комісаріат |
| Мобілізаційний, комплектування військовою технікою, майном і військовозобов`язаними |
| Призова та невійськової підготовки | Обліку солдат і сержантів запасу, навчальних зборів та бронювання військовозобов`язаних |
 |
| Обліку офіцерів запасу, нагородної роботи |
| Загальновійськового навчання (на воєнний час) | Військово-морський |
| Фінансово-пенсійне |
| Таємно-шифрувальне |  9
Адміністративно-господарче
|
Завдання:
1) облік військовозобов`язаних і техніки народного господарства і їх розподіл по військовим з`єднанням (частинам);
2) призов на дійсну військову службу та невійськова підготовка;
3) облік офіцерів запасу, облік осіб, представлених до державних нагород;
В залежності від кількості призовників, які стоять на обліку, військкомати розділяються на першого (більш 200000 призовників), другого (більш 150000) і третього розрядів.
У мирний час штат робітників військкомату в залежності від розряду сягає 60 чоловік – в обласному військкоматі, 18-25 чоловік – в районному. Приблизно половина робітників військкомату складають кадрові військовослужбовці.
Військові звання та посадові оклади робітників військкоматів залежать від розряду військкомата.
Основні завдання мобілізаційної роботи, які вирішують військкомати:
1) в період підготовки до мобілізації:
- розробка планів оповіщення про мобілізацію, призова і постачання мобілізаційних ресурсів у частини;
- відбір і призначення військовозобов’язаних і техніки народного господарства для комплектування частин;
- кількісний і якісний облік військовозобов’язаних і техніки, які є у народному господарстві;
- контроль за технічним станом і готовністю техніки народного господарства до поставки у військові частини;
- відбір і направлення військовозобов’язаних для підготовки і перепідготовки їх на навчальних зборах при військових частинах або ВВНЗ.
2) в період проведення мобілізації:
- оповіщення про мобілізацію керівників місцевих органів влади, командирів частин, начальника місцевого гарнізону, військовозобов’язаних, які будуть призиватися, поставщиків техніки, а також керівників цивільних організацій;
- призов особового складу запасу і поставка техніки народного господарства у військові частини у відповідності з розробленими планами.
Управління відмобілізуванням частини - це постійна ціленаправлена діяльність командира, штаба та інших органів з підготовки частини та її формувань до проведення відмобілізування і керівництва ними при практичному виконанні мобілізаційних заходів.
Сутність процесів управління відмобілізуванням частини полягає в постійному вивченні мобілізаційної обстановки, її аналізі і оцінки, прийнятті обґрунтованих рішень, постановці задач підлеглим командирам і підрозділам, надання їм допомоги в питаннях відмобілізування і контролі виконання.
Мета управління – забезпечити своєчасну і максимально ефективне вирішення задач відмобілізування і переведення частин у бойову готовність.
Система управління відмобілізуванням може мати наступний вигляд:
Для органiзацiї роботи на період проведення мобілізації у військкоматі створюється:
- група управління;
- група взаємодії;
- група контролю;
- учасники оповіщення військовозобов’язаних;
- пункт попереднього збору військовозобов’язаних;
Група контролю за відмобілізуванням (помічник начальника штабу з мобілізаційної роботи, офіцери виховної роботи, тилу, автомобільної служби).
Основні завдання: підтримка взаємодії з підлеглими підрозділами, пунктами ППОС, ППТ, військкоматами, місцевими органами влади, цивільної оборони, збір і аналіз даних про хід відмобілізування.
Розробка планів взаємодії з органами місцевої влади, військовими частинами та військкоматами покладена на штаби (з’єднань) частин і перші відділи (відділення) комплектуючих військкоматів.
Змістом взаємодії при підготовці до відмобілізування є погодження схеми оповіщення, порядку, термінів і місця подачі організаційного ядра (не більше 10% штату воєнного часу; входять спеціалісти зв’язку, шифрувальники, кодировники, водії, крановщики і другі спеціалісти).
Термін прибуття організаційного ядра у частину – 6-8 годин з моменту отримання сигналу, тому у склад організаційного ядра повинні включатися військовозобов’язані найближчих військкоматів. Особовий склад кадру, який призначений у склад організаційного ядра (визначає командир частини, яка буде формувати в залежності від термінів умов відмобілізування) прибуває у частини, які формуються тільки після проведення зброї у бойову готовність і здачі посади встановленим порядком (по акту за основним місцем служби).
Особовий склад та техніка народного господарства під командою старшого з документами прибуває на місця розгортання підрозділів (частин). З цього моменту починають свою роботу пункти прийому особового складу та техніки з’єднань (частин).
Для більш повного розуміння суті мобілізації слід сказати, що в мирний час з’єднання (частини, кораблі) Збройних Сил утримуються за штатами мирного часу.
З’єднання (частини), в залежності від ступеню укомплектованості їх особовим складом і технікою розділяються на з’єднання (частини) постійної готовності і резерву.
 | |||
 | |||
Навчальне питання №2. Основні завдання бойового злагодження.
Бойове злагодження це одне з найважливіших заходів щодо підготовки підрозділів для виконання ними бойового завдання у штатній організації воєнного часу.
Основні завдання бойового злагодження:
- удосконалення навичок особового складу щодо виконання своїх функціональних обов’язків в бою;
- своєчасна підготовка озброєння та військової техніки до бойового застосування;
- поглиблення знань і навичок щодо оволодіння озброєнням та військової техніки та правил її експлуатації; злагодження підрозділів у штатній організації воєнного часу та підготовка їх до виконання бойових завдань у складі частини;
- підготовка особового складу, озброєння та військової техніки до висунення в райони бойового застосування;
- підготовка штабів до управління підпорядкованими підрозділами.
Із військовозобов’язаними в мирний час бойове залагодження проводить на навчальних зборах приписного складу, при проведенні перевірочних відмобілізувань, в ході командно - штабних і тактичних навчань, на заняттях без відриву від виробництва.
Бойове злагодження частин (підрозділів) постійної готовності є одним з елементів бойової підготовки військ, який забезпечує навчання військовослужбовців узгодженим діям. Бойове злагодження і термін готовності їх до виконання бойових завдань в організації і штатах воєнного часу складають в середньому до 3-х діб.
Бойове злагодження частин (підрозділів) скороченого складу і кадру (тобто частин резерву), а також частин які заново формуються, полягає в проведенні завчасно спланованих заходів, спрямованих на своєчасну їх підготовку до виконання бойових завдань. Термін проведення бойового злагодження для частин резерву – до 10 діб.
Навчальне питання №3. Етапи проведення бойового злагодження підрозділів та їх основний зміст.
Бойове злагодження здійснюється в три етапи:
1.На першому етапі вирішуються такі питання:
- прийом військовозобов’язаних і призначення на посади;
- формування підрозділів, вивід закріпленого за підрозділом озброєння та військової техніки;
- одержання особовим складом штатної зброї;
- перевірка укомплектування підрозділів матеріальними засобами та особовим складом;
- вивчення особовим складом свої функціональних обов’язків;
- початок підготовки озброєння до бойового застосування;
- виконання бойових стрільб із особистої зброї;
- закінчення підготовки ОВТ до бойового застосування;
- водіння машин;
- тренування в навантаженні на рухомий склад (транспорт) і в проведенні маршу;
- прийняття присяги тими, хто не приймав її раніше;
- проведення злагодження взводів і рот (тактико-стройові та тактико-спеціальні заняття).
2. На другому етапі забезпечується бойове злагодження батальйонів (дивізіонів) і штабів у складі частин методом штабних навчань і тренувань (КШТ, КШН).
3. На третьому етапі забезпечується злагодження частини в цілому методом військового навчання.
Після закінчення бойового злагодження повинна бути забезпечена готовність частини виконувати бойові завдання в складі з’єднання.
Передбачається можливість залучення частин до виконання бойових завдань після проведення ними заходів бойового злагодження у скороченому обсязі:
- для частин постійної готовності – після проведення 1-го етапу бойового злагодження;
- для частин скороченого складу – після проведення 2-го етапу бойового злагодження.
Частини кадру, резерву та частини, які знову формуються, залучаються до виконання бойових завдань тільки після 3-го етапу бойового злагодження
Для приведення підрозділів у вищі ступені бойової готовності встановлено відповідні назви сигналів: "НАВЧАЛЬНИЙ ЗБІР", "НАВЧАЛЬНА ТРИВОГА", "НАВЧАЛЬНА-БОЙОВА ТРИВОГА". На кожного військовослужбовця розробляється алгоритм дій за даними сигналами на перші 24 години. В алгоритм дій включаються заходи, які проводяться в підрозділі при приведенні у вищі ступені бойової готовності з урахуванням функціональних обов’язків кожного військовослужбовця.
Заходи, які проводяться в підрозділі при приведенні у вищі ступені бойової готовності.
1. Прийом сигналу.
2. Оповіщення та збір особового складу.
3. Отримання особовим складом елементів екіпіровки.
4. Отримання особовим складом зброї.
5. Посилення охорони казарми та інших об¢єктів підрозділу.
6. Відправка особового складу для виконання першочергових завдань підрозділу, частини.
7. Уточнення документів бойової готовності підрозділу.
8. Повернення особового складу підрозділу із занять, навчань до пункту постійної дислокації.
9. Приведення в робочий стан АКБ і зняття зі зберігання техніки підрозділу.
10. Отримання зі складів частини озброєння, боєприпасів та інших матеріальних засобів, необхідних для доукомплектування підрозділу до штату воєнного часу.
11. Здача на склади частини надлишкової техніки, озброєння та інших матеріальних засобів, які є в наявності в підрозділі.
12. Прийняття мобілізаційних ресурсів на доукомплектування підрозділу.
13. Бойове злагодження підрозділу.
