Успiшне виконання вiйськами своїх бойових завдань у великiй мiрi буде залежати вiд їх всебiчного забезпечення (бойового, технічного і тилового забезпечення).

Методична розробка

для проведення лекції з навчальної дисципліни «Військова підготовка».

Модуль ТСП 03.03.«Військово-інженерна підготовка».

Змістовий модуль 3.3.1.1. «Фортифікаційне обладнання та маскування позицій і районів».

Заняття 1.«Основи iнженерного забезпечення бойових дiй підрозділів

Родів військ».

Навчальний потік: студенти

Час: 2 години.

Місце: аудиторія згідно розкладу занять.

Навчальні та виховні цілі:

1. Ознайомити студентів з основами iнженерного забезпечення.

2 Виховувати почуття вiдповiдальностi за виконання завдань iнженерного забезпечення.

Навчальні питання і розподілення часу:

Вступ 10 хв.

Основна частина 75 хв.

1. Мета і завдання інженерного забезпечення 60 хв.

2. Засоби інженерного озброєння 15 хв.

Висновки та відповіді на запитання. 5 хв.

Навчально – матеріальне забезпечення:

1. Лектор – 2000;

2. Діапозитиви.

Навчальна література:

1. «Инженерное обеспечение боевых действий частей и подразделений», (Учебное пособие);

2. «Наставление по военно – инженерному делу для Советской армии».

3. Підготовка офіцерів запасу.Загальна тактика.Військово-інженерна підготовка.Військова топографія.Харків.ХУПС. 2010.

 

ВСТУП

У вступній частині викладач доводить до студентів план вивчення

дисципліни за семестрами, темами і видами навчальних занять, мету, завдання і вимоги до її вивчення згідно навчальної програми і тематичного плану.

Успiшне виконання вiйськами своїх бойових завдань у великiй мiрi буде залежати вiд їх всебiчного забезпечення (бойового, технічного і тилового забезпечення).

До видiв бойового забезпечення частин Повітряних Сил вiдносяться:

розвiдка, радіоелектронна боротьба, тактичне маскування, інженерне забезпечення, забезпечення радiацiйного, хiмiчного i біологічного захисту, захист від зброї масового ураження, топогеодезичне забезпечення, метеорологічне забезпечення, штурманське забезпечення, радіотехнічне забезпечення, пошуково-рятувальне забезпечення і безпосереднє прикриття та наземна оборона.

У батальоні (роті) Сухопутних військ організовуються та здійснюються такі види бойового забезпечення:

розвідка, охорона, захист від зброї масового ураження, радіоелектронна боротьба, тактичне маскування, інженерне забезпечення та забезпечення радіаційного, хімічного і біологічного захисту.

Важливе мiсце у сучасних умовах серед iнших видiв бойового забезпечення займає iнженерне забезпечення.

Пiд iнженерним забезпеченням бойових дiй розуміється комплекс iнженерних завдань i заходiв, якi виконуються вiйськами для досягнення успiху в бою.

Протягом усiєї iсторiї збройної боротьби, i особливо у роки Великої Вiтчизняної вiйни 1941-1945 рокiв, а також у локальних вiйнах i збройних конфлiктах останнiх рокiв, роль i значення iнженерного забезпечення бойових дiй постiйно зростала.

Якщо ранiше, до ХХ сторiччя основним завданням iнженерного забезпечення було закрiплення мiсцевостi, перш за все зведення різно-манiтних захисних фортифiкацiйних споруд, то у сучасних умовах комплекс iнженерних завдань значно розширився.

Серед завдань, якi повиннi умiти вирiшувати самостiйно пiдроздiли i частини родiв вiйськ i спецiальних вiйськ необхiдно видiлити такi, як:

· фортифiкацiйне обладнання та маскування позицiй i районiв, якi вони займають;

· будова iнженерних загороджень для прикриття позицiй;

· прокладка колонних шляхiв;

· подолання iнженерних загороджень;

· переправа через воднi перешкоди на плаваючiй бойовiй техніці, на десантних i паромних переправочних засобах, а також по мостах;

· добування i очищення води з застосуванням табельних засобiв;

· проведення пiдривних робiт.

На пiдроздiли i частини iнженерних вiйськ покладається виконання найбiльш складних завдань iнженерного забезпечення, якi потребують спецiальної пiдготовки особового складу i застосування iнженерної технiки та iнженерних боєприпасiв.

У роки Великої Вітчизняної війни інженерні війська у значному обсязі займались мінуванням і розмінуванням, будівництвом оборонних рубежів, доріг, мостів, подоланням інженерних загороджень, наведенням переправ та виконанням інших завдань.

Інженерні війська внесли значний вклад у досягнення перемоги над ворогом. Так, за роки війни ними було:

установлено 70 млн. мін, на яких підірвалось 10000 танків та іншої бойової техніки і біля 100 000 особового складу противника;

побудовано більше 50 тис. км оборонних рубежів, зведено біля 1,5 млн. різних фортифікаційних споруд;

прокладено 400 тис. км доріг;

збудовано 11 тис. мостів;

пророблено сотні тисяч проходів у загородженнях противника.

За проявлену мужність і геройство в роки Великої Вітчизняної війни 650 воїнам інженерних військ було присвоєно звання Героя Радянського Союзу, 294 сапери нагороджені орденами Слави усіх трьох ступенів, біля 100 тисяч воїнів отримали урядові нагороди.

В сучасних умовах накопичений досвід військово-інженерного мистецтва поповнюється і удосконалюється.

Досвід ведення бойових дій військ різних країн у локальних війнах і збройних конфліктах останніх років показує, яке важливе значення має інженерне забезпечення для досягнення успіху в бою.

Для виконання завдань інженерного забезпечення інженерні війська Збройних Сил України у своєму складі мають наступні частини та підрозділи: інженерно-розвідувальні, інженерно-саперні, інженерно-дорожні, понтонно-мостові, переправно-десантні, інженерно-мостобудівні, інженерно-позиційні, інженерно-маскувальні, загороджень і розгороджень, інженерно-технічні, польового водопостачання та інші.

На озброєнні цих частин та підрозділів знаходиться різноманітна інженерна техніка: шляхопрокладачі, землерийна техніка, понтонно-мостові парки, самохідні пороми і плаваючі транспортери, мостоукладчики, техніка для установки і подолання мінно-вибухових загороджень, засоби польового водопостачання, вантажопідйомна техніка, лісопильні засоби та інша техніка.

Указом Президента України 3 листопада 1999 року встановлений День інженерних військ Збройних Сил України.