Вексиллографія як наука (предмет, задачі). Основні поняття вексиллографії.
Вексиллографія (від латинського слова «vexillum» — прапор) вивчає всі види прапорів, знамен, корогв, бунчуків, їх форми, структурні компоненти, композиції кольорів на прапорах і знаменах, встановлює їх походження, історичну роль.
Предмет вивчення вексиллографії – прапори, знамена, корогви, стяги і т.д.
Основні задачі вексиллографії: 1) визначити роль прапорів, знамен в житті суспільства і держави; 2) одержати інформацію про історію і життя окремих держав, народів, міст; 3) поповнити уявлення про систему міжнародних відносин в Стародавньому світі.
Вивчення історії прапора як символу державності нерозривно пов'язано з геральдикою. Цей зв'язок обумовлений присутністю на прапорах зображень державного герба. Також вексиллографія тісно пов'язана з генеалогією, ономастикою і іншими науками.
Знамено ¾ це полотнище певного кольору і розміру із зображенням емблеми або без неї, прикріплене з одного боку до древка. Зображення і написи наносяться на знамено різними способами — вишивкою, аплікацією, фарбами. Древко виготовляється з дерева або металу.
Штандартом називається прапор в кавалерії, який відрізняється формою древка і меншими розмірами полотнища. Існують особисті штандарти-символи влади імператорів, королів, президентів.
Прапор, на відміну від знамена, є символом об'єднання більш загального характеру — держави, нації, класу. Форма прапорів може бути різною.
Корогва — церковний прапор (виносна ікона).
Бунчук ¾ старовинна військова регалія у виді древка з кулею, прикрашена хрестами і кінськими хвостами. В 16-18 ст. бунчук в Україні став гетьманською регалією.
Класифікація прапорів.
Прапори, знамена і інші символічні знаки поділяються на такі групи:
1) особисті, фамільні, родові;
2) професійні, корпоративні (ремісників, цехів, політичних, економічних і культурних організацій);
3) конфесійні (духовні, церковні;
4) військові (армійські і флотські)
5) етнічні, національні (втілюють суверенітет етносу);
6) державні (втілюють повну незалежність).
У основі колірної гамми прапорів різних країн можуть лежати кольори державного прапора якоїсь однієї держави, як правило самою передової і могутньої. Наприклад, прапори Швеції, Фінляндії, Норвегії із зображенням хреста походять з Данії XIII в. Кольори ряду державних прапорів відобразили географічні особливості своїх країн. Деякі зображення на прапорах відображають віросповідання населення.
Історія виникнення прапорів в Західній Європі.
У 12 в. до н.е. в Стародавньому Китаї в період династії Чжоу були прапори білого кольору, пізніше на прапорах з'явилися зображення синього дракона, червоного птаха. В Стародавній Індії були бойові прапори червоного і зеленого кольору із зображеннями тварин. В Стародавньому Римі широко уживалися військові корогви.
У Візантії в 9 ст. була введена узгоджена система прапорів для військ. Всі військові прапори мали верхню половину полотнища однакового кольору і розрізнялися кольором нижньої половини і емблемами.
Скандинавський епос оспівує білий прапор вікінгів з чорним вороном ¾ птахом Бога Одіна. Легенда розповідає про те, що воно було зшито трьома сестрами короля Свена Віслобокого за одну ніч (11 вік).
Спочатку більшість прапорів була пурпурного і червоного кольорів, потім стали різнокольоровими. Зі встановленням спадкових монархій з'явилися родові кольори, які переходили по спадку (династія Габсбургів ¾ чорний і жовтий кольори, династія Бурбонів ¾ білий і жовтий кольори).
Розквіт абсолютизму супроводжувався появою розкішних особистих штандартів з шовку тканини, розшитих золотом і сріблом, прикрашених коштовними каменями.
Збереглися описи прапорів духовно-рицарських орденів. У лицарів Мальтійського Ордена ¾ червоний прапор з чорним хрестом, у Тевтонського Ордена ¾ білий прапор з чорним хрестом, у лицарів Тамплієрів ¾ біло-чорний прапор.
Символіка відобразилася на прапорах багатьох держав. В християнських країнах розповсюдився білий колір прапорів із зображеннями хреста ¾ символи християнства. Хрест і сьогодні зображений на прапорах Греції, Норвегії, Великобританії, Мальти і ін. Символ ісламу ¾ півмісяць і зараз на прапорах Туреччини, Алжиру, Сінгапура. Священні в буддизмі тварини (дракон, лев) і жовто-оранжевий колір присутні на прапорах Таїланду, Лаосу, Шрі-Ланки.
Російські прапори.
У стародавній і середньовічній Русі бойовий прапор називався стяг. Це слово вперше згадується в Повісті минулих років під 1096 р.
Княжі стяги були довгими жердинами з укріпленими на них пучками трави, кінськими хвостами, шматками тканин у формі клина. В Куліковській битві 1380 р. стяг великого князя Дмитра Донського був багряно-червоного кольору із зображенням Ісуса Христа. В кінці XVI—XVII ст. російський прапор був полотнищем білого кольору із золотою каймою з зображенням двоглавого орла. В 2-й пол. XVII в. з'являється прапор у виді трикольорового прямокутника з білою, синьою і червоною смугами. В центрі було зображення золотого двоглавого орла.
Є декілька варіантів тлумачення колірної символіки цього прапора. Кольори символізували Віру, Надію і Любов. В XIX в. трикольорові смуги прапора пояснювалися як символ єднання трьох східнослов’янських народів — білоруського, українського і російського.
У квітні 1918 р. було затверджено новий державний прапор. Декрет ВЦВК свідчив: «Прапором Російської республіки встановлюється Червоний прапор з написом "Російська Федеральна Республіка"». За зразком прапора РРФСР згодом були встановлені державні прапори інших радянських республік.
У 1936 р. у верхньому кутку державного прапора СРСР з'явилися золоті серп і молот і над ними червона п'ятикутна зірка.
З 22 серпня 1991 р. Державним прапором Російської Федерації знов став трикольоровий біло-синьо-червоний прапор.
Українські прапори.
в Україні 16-18 ст. відомі прапори Запорізького війська, гетьманів, окремих полків. На них часто зображалися сонце, зірки, козак з рушницею, хрест, меч, лук.
У перші роки визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького (сер. 17в.) Запорізьке військо користувалося корогвами, одержаними від польських королів: голубими з біло-червоним орлом від Владислава ІV і червоними з білим орлом і двома хрестами від Яна-Казимира. Після розриву з Польщею корогви з орлом вийшли з вжитку.
Гетьманську корогву з чорної і жовтої тканини, зшиту смугами та військові знаки і регалії запорізьких козаків називали клейнодами. Гетьманські клейноди описані в літописі Самійла Величко. Вони складалися з королівської корогви, бунчука, позолоченої і прикрашеної коштовними каменями булави, срібної військової печатки, мідних казанів і трьох гармат. Вперше клейноди були подаровані козакам польським королем Стефаном Баторієм і складалися з корогви, бунчука, булави, печатки із зображенням озброєного лицаря в гострокутній шапці. Потім клейнодами козаків жалував Петро І, Анна Іоановна, Катерина ІІ.
Прапором або корогвою козацтва називалося шовкове яскраво-червоне полотнище із зображенням білого польського орла ¾ у період коли Запорізьке військо підкорялося Речі Посполитій, пізніше ¾ із зображенням двоглавого російського орла, з боків якого стояли Ісус і архангел Михайло ¾ під час підкорення Російській імперії.
У ході революційних подій в Львові в 1848 р. був офіційно затверджений в якості української національної символіки стародавній герб Галицької династії ¾ золотий лев на голубому фоні. Під цим стягом в Львові, Дрогобичі, Самборі формувалися загони національної гвардії.
У листопаді 1918 р. в результаті розпаду Австро-Угорщини була проголошена незалежність українських земель. В тексті закону описаний державний герб ¾ повернений управо золотий лев на голубому фоні, синьо-жовтий прапор і гербова печать з круговим написом «Західноукраїнська народна республіка». В проекті конституції УНР були названі ті ж кольори державного прапора. Вибір кольорів мотивувався тим, що символами України є чисте мирне небо і жовте поле.
У наш час державним прапором України є синьо-жовтий прапор.
