Глобалізація - процес, який відображає процес обміну товарами, послугами, капіталом, робочою силою, що виходить за межі державних кордонів і з 60-х рр. XX ст. набуває форми постійного й неухильно зростаючого міжнародного перетворення національних економік.
Тенденції глобалізації економіки:
- зростання матеріальної зацікавленості в постійному економічному співробітництві між країнами;
- формування світового економічного простору у зв'язку з переходом більшості країн до ринкової економіки;
- розвиток міжнародного поділу праці, що враховує природні, економічні та соціальні фактори країни;
- створення інфраструктури світового масштабу (транспортна система, мережа інформаційних комунікацій).
Класифікація країн, що входять до світового господарства:
1. Залежно від рівня економічного розвитку - головний критерій – ВВП на душу населення:
- високорозвинені (понад 10 держав);
- розвинені (приблизно 25 держав);
- середньорозвинені;
- слаборозвинені (приблизно 150 країн, у них ВВП на душу населення в 11-15 разів менше, ніж у розвинених);
- нерозвинені (Ангола, Шрі-Ланка).
2. За галузевою структурою:
- індустріальні;
- індустріально-аграрні;
- аграрно-індустріальні;
- аграрні.
3. За ступенем інтеграції у світове господарство:
- інтегровані;
- слабо інтегровані.
Зв'язки національної економіки із світовим господарством здійснюються через:
- торгівлю - частка національної продукції йде на експорт (продаж за кордон), а частина доходів йде на імпорт (закупки закордонних товарів);
- ціни на світовому ринку;
- фінанси - великі інвестори, такі як корпорації або банки, діють у міжнародному масштабі;
- міжнародні валютні відносини;
- обмін науково-технічною інформацією і технологічними розробками;
- переміщення робочої сили.
До міжнародних економічних організацій належать регіональні інтеграційні угруповання, що виникли й розвиваються на різних континентах:
- міжнародні фінансово-кредитні інститути (міжнародний валютний фонд
(МВФ), Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР) та ін.;
- Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), світова організація торгівлі (СОТ) та ін.
На сучасному етапі світове господарство все виразніше набуває ознак цілісності, цей процес зумовлений дією таких факторів:
- прагненням народів світу виживати в умовах нарощування ядерних потенціалів;
- розгортанням НТР;
- інтернаціоналізацією господарського життя, міжнародним поділом праці;
- необхідністю об'єднання країн для розв'язання глобальних проблем.
З проголошенням державної незалежності Україна стала суб'єктом світового господарства. Але є об'єктивні причини, що перешкоджають входженню України як рівноправного партнера до світового господарства:
- низька конкурентоспроможність її продукції на світовому ринку;
- переважання в експорті України паливно-сировинної групи;
- низька частка машин, обладнання, об'єктів інтелектуальної власності в експорті;
- незначна частка в експорті товарів, які виробляють відповідно до договорів про міжнародну спеціалізацію та кооперування виробництва;
- відсутність стабільного законодавства, науково обґрунтованої політики зовнішньоекономічної діяльності.
Міжнародний поділ праці
Міжнародний поділ праці - спеціалізація та кооперація певних країн у виробництві певних товарів та послуг з метою реалізації їх на зовнішньому ринку.
Міжнародний поділ праці є складною категорією, яка охоплює міжнародну спеціалізацію -відокремленість і створення підприємств і галузей для випуску однорідної продукції; та міжнародну кооперацію - добровільне об'єднання власності та праці для досягнення спільних цілей у різних сферах господарської діяльності.
Існують три основні форми міжнародного поділу праці:
- загальна - за сферами виробництва: сільське господарство, сфера послуг, добувні галузі промисловості (тому країни-експортери поділяються на індустріальні, сировинні, аграрні);
- часткова - поділ сфер виробництва на окремі галузі промисловості, сільського господарства та інше;
- одинична - спеціалізація країн на виготовленні окремих деталей і вузлів складного товару (наприклад, англійська компанія «Роллс Ройс» спеціалізується на випуску реактивних двигунів для літаків, що виробляються у багатьох інших країнах).
Міжнародна кооперація передбачає:
- спільну розробку науково-технічних проблем;
- обмін науково-технічною інформацією;
- продаж і купівлю ліцензій, ноу-хау;
- обмін вченими тощо.
Фактори, що впливають на спеціалізацію та кооперацію країн:
- географічне положення та природнокліматичні умови;
- ресурсні можливості;
- досягнутий рівень розвитку продуктивних сил;
- історико-культурні особливості (особливо для туризму);
- історичні традиції та досвід.
Процес інтернаціоналізації виробництва виступає у таких формах, як інтеграційна та транснаціональна.
Інтеграційна - об'єднання спочатку ринків, а згодом і виробництв двох або декількох країн в зону вільної торгівлі і підприємництва.
Транснаціональна - взаємопереплетення економік країн в результаті функціонування транснаціонального капіталу.
Процес інтернаціоналізації продуктивних сил проявляється:
- у обміні засобами виробництва і технологічними знаннями;
- у виробничому співробітництві і міжнародній міграції ресурсів;
- у міжнародній спеціалізації та кооперуванні;
- у постійному міжнародному русі фінансових і виробничих ресурсів;
- у формуванні загальної матеріальної, інформаційної, організаційно-економічної інфраструктури, яка забезпечує здійснення міжнародного обміну, переміщення людей, співробітництва в цілому.
Отже, інтернаціоналізація виробництва - це об'єктивний процес поглиблення розвитку виробничих зв'язків між різними країнами, налагодження міжнаціональних формувань, зумовлений розвитком міжнародного поділу праці завдяки відкритості національних економік.
Інтернаціоналізація виробництва зумовила необхідність утворення відповідних організаційних форм, найважливішою з яких є економічна інтеграція.
Економічна інтеграція - процес зближення та взаємопроникнення економік різних країн, спрямований на формування єдиного господарського механізму, вона є певним міждержавним економічним об'єднанням, створеним відповідно до спеціальних угод.
Економічна інтеграція - це вища на сучасному етапі ступінь інтернаціоналізації господарського життя.
Формами економічної інтеграції є:
- торговельна інтеграція країн;
- зони вільної торгівлі;
- митні союзи;
- загальні ринки;
- валютно-фінансова інтеграція;
- економічно-політичні союзи.
Основні поняття і терміни:
Світове господарство - сукупність національних економік, взаємозв'язаних і взаємодіючих між собою на основі міжнародного поділу праці.
Відкрита економіка - це економіка, яка бере участь у економічних відносинах між країнами, тобто яка має експорт та імпорт (товарів, послуг, капіталу, робочої сили, інформації та технології).
Закрита економіка - це економіка, усі товари якої виробляються і продаються всередині країни.
Глобалізація - процес, який відображає процес обміну товарами, послугами, капіталом та робочою силою, що виходить за межі державних кордонів і з 60-х рр. XX ст. набуває форми постійного й неухильно зростаючого міжнародного перетворення національних економік.
Міжнародний поділ праці - спеціалізація та кооперація певних країн у виробництві певних товарів та послуг з метою реалізації їх на зовнішньому ринку.
Міжнародна спеціалізація -відокремленість і створення підприємств і галузей для випуску однорідної продукції.
Міжнародна кооперація - добровільне об'єднання власності та праці для досягнення спільних цілей у різних сферах господарської діяльності.
Інтернаціоналізація виробництва - це об'єктивний процес поглиблення розвитку виробничих зв'язків між різними країнами, налагодження міжнаціональних формувань, зумовлений розвитком міжнародного поділу праці завдяки відкритості національних економік.
Економічна інтеграція - процес зближення та взаємопроникнення економік різних країн, спрямований на формування єдиного господарського механізму, вона є певним міждержавним економічним об'єднанням, створеним відповідно до спеціальних угод.
Питання для самоконтролю:
1. Сукупність національних економік, взаємопов'язаних і взаємодіючих між собою на основі міжнародного поділу праці, - це:
А) відкрита економіка Б) закрита економіка
В) світове господарство Г) інтернаціоналізація
2. До факторів, що впливають на спеціалізацію країн у світовому господарстві, відносять:
А) географічне положення Б) природно-кліматичні умови
В) ресурсні можливості Г) історичні традиції
Д) історико-культурні особливості Е) усі відповіді вірні
3. Класифікація країн, що входять до світового господарства, відбувається:
А) залежно від рівня економічного розвитку
Б) залежно від галузевої структури
В) залежно від ступеня інтеграції у світове господарство
Г) усі відповіді вірні
4. Спеціалізація країн у виробництві певних товарів та послуг з метою реалізації їх на зовнішньому ринку, - це:
А) світове господарство Б) міжнародний поділ праці
В) інтернаціоналізація країн Г) відкритість економіки
5. Міжнародна кооперація передбачає:
А) спільну розробку науково-технічних проблем
Б) обмін науково-технічною інформацією
В) продаж ліцензій, ноу-хау Г) купівлю ліцензій, ноу-хау
Д) обмін вченими Е) усі відповіді вірні
6. До показників відкритості економіки відносять:
А) відношення зовнішньоторговельного обороту на душу населення
Б) частка торговельного обороту у загальному обсязі виробництва
В) частка експорту (імпорту) у загальному обсязі виробництва
Г) усі відповіді вірні
7. Яка з форм міжнародного поділу характеризується: здійснюється за сферами виробництва: сільське господарство, сфера послуг, добувні галузі промисловості (тому країни-експортери поділяються на індустріальні, сировинні, аграрні):
А) загальна Б) часткова
В) одинична Г) усі відповіді помилкові
8. Яка з форм міжнародного поділу характеризується: здійснюється поділ сфер виробництва на окремі галузі промисловості, сільського господарства та інше:
А) загальна Б) часткова
В) одинична Г) усі відповіді помилкові
9. Яка з форм міжнародного поділу характеризується: відбувається спеціалізація країн на виготовленні окремих деталей і вузлів складного товару:
А) загальна Б) часткова
В) одинична Г) усі відповіді помилкові
10. Про що йдеться мова: процес зближення та взаємопроникнення економік різних країн, спрямований на формування єдиного господарського механізму, вона є певним міждержавним економічним об'єднанням, створеним відповідно до спеціальних угод:
А) міжнародний поділ правці Б) міжнародна спеціалізація
В) економічна інтеграція Г) глобалізація
До лекції 20 виконується самостійна робота 11 «Валютні відносини та валютні системи»
Заняття 29
