Соціальна політика сучасної держави — комплекс соціально-економічних заходів держави, в тому числі місцевих органів влади, організацій, спрямований на захист населення від безробіття, підвищення цін, знецінення трудових заощаджень тощо.
Основні принципи здійснення соціальної політики:
1) зменшення нерівності у розподілі національного багатства;
2) захист рівня життя через застосування різних форм компенсації від підвищення цін і проведення індексації;
3) надання допомоги найбіднішим сім'ям;
4) надання допомоги у разі безробіття;
5) здійснення політики соціального страхування, встановлення мінімальної заробітної плати для працюючих;
6) розвиток освіти, охорони здоров'я, навколишнього середовища переважно за рахунок держави;
7) здійснення активної політики, спрямованої на набуття громадянами кваліфікації.
Соціальний захист населення реалізується у таких основних напрямах:
- соціальне страхування;
- програми працевлаштування та перекваліфікації;
- правове регулювання найманої праці і заробітної плати;
- індексація доходів;
- захист прав споживачів.
Соціальне страхування - є найважливішим елементом системи соціального захисту населення, що формується з пенсійного, медичного страхування і страхування від безробіття та нещасних випадків на виробництві. У розвинутих країнах пенсійне і медичне страхування здійснюються шляхом відрахувань від заробітної плати й прибутків у однакових пропорціях.
Страхові виплати у разі безробіття здійснюються із спеціальних страхових фондів. Розмір їх залежить від тривалості безробіття, а також від специфічних умов певної країни. У першому разі найбільші суми (від 50 до 70% середньої зарплати) виплачуються в перші місяці безробіття на час законодавчо встановленого періоду. Надалі суми виплат зменшуються.
Програми працевлаштування та перекваліфікації – у їх виконанні програм беруть участь держава та підприємці.
Щоб створити нові робочі місця, держава бере на себе також виконання таких громадських робіт, як будівництво шляхів, каналізації, водоводів тощо. Під час економічної кризи вона збільшує капіталовкладення у державні підприємства. Програма працевлаштування реалізується також через пільгове оподаткування компаній, які створюють робочі місця.
У загальнонаціональному масштабі сучасна держава з метою зменшення армії безробітних намагається регулювати заробітну плату на такому рівні, щоб темпи її зростання були нижчими від зростання продуктивності праці.
Певні результати у здійсненні політики працевлаштування може забезпечити скорочення робочого дня.
В Україні законодавчу основу програми захисту населення при переході до соціально орієнтованої ринкової економіки закладено в Законі України «Про зайнятість» і Державній програмі зайнятості. Ця програма передбачає заходи, спрямовані на збереження високого рівня зайнятості, вдосконалення її структури та підтримки ринку (з цією метою поступово формуватиметься ринок житла, вдосконалюватиметься інфраструктура ринку праці, посилюватиметься мобільність робочої сили та ін.), зміну структури робочих місць за рахунок вивільнення частини працівників з неперспективних у перспективні галузі та збільшення зайнятості у сфері нематеріального виробництва, підвищення загальноосвітнього, кваліфікаційного рівнів робочої сили. Ставиться завдання формування держзамовлення на проведення громадських робіт з метою поліпшення навколишнього середовища, розвитку мережі шляхів та створення соціальної інфраструктури населених пунктів; забезпечення професійної підготовки та перекваліфікації робочої сили; забезпечення зайнятості тих громадян, які потребують соціального захисту (молодь, інваліди та ін.); формування інфраструктури ринку робочої сили (оснащення відповідною технікою центрів зайнятості, створення інформаційно-довідкової системи зайнятості населення тощо). Проте цей закон виконувався лише частково.
Правове регулювання найманої праці - здійснюється через встановлення у законодавчому порядку мінімального рівня заробітної плати, пенсій, порядку укладення колективних договорів щодо умов праці, оплати робочої сили, соціального страхування, відпусток тощо.
Регулювання заробітної плати - здійснюється залежно від сфер діяльності та професій, форм власності і є важливим елементом програми соціального захисту населення.
Заробітна плата найманих робітників регулюється за допомогою колективних договорів і тарифних угод. Ширше коло питань регулюють колективні договори. У них, крім оплати робочої сили, фіксуються тривалість робочого дня та відпусток, певні гарантії щодо умов праці, доплати за надурочні роботи, надання додаткового харчування та ін. У тарифній угоді обумовлюються мінімальний рівень заробітної плати у певних галузях і мінімальні гарантії рівня заробітної плати працівників різної кваліфікації. Тарифна угода за участю представників підприємств і трудящих укладається за посередництва держави і засвідчується Міністерством праці. Це є гарантом її виконання. На час дії тарифної угоди страйк вважається незаконним засобом розв'язання трудових спорів.
Індексація грошових доходів відповідно до рівня цін - надзвичайно важлива ланка системи соціального захисту населення. Вона практикується в усіх розвинутих країнах, але недостатньо в Україні.
Захист прав споживачів - діє як одна з ланок соціального захисту населення. Згідно з прийнятим в Україні Законом «Про захист прав споживачів» держава повинна гарантувати належну якість продукції, торговельного та інших видів обслуговування, безпеку продукції, достовірну інформацію про її кількість, якість і асортимент, відшкодування збитків, заподіяних продукцією неналежної якості, позов до суду та інших уповноважених державних органів для захисту порушених прав та ін. Цей закон діє лише частково через відсутність відповідного механізму його реалізації, слабке фінансове забезпечення та ін.
Основні поняття і терміни:
Доходи населення — це сукупність коштів і витрат для підтримання фізичного, морального, економічного й інтелектуального стану людини.
Номінальні доходи — це величина нарахованих виплат і натуральних видач.
Реальні доходи — це номінальні доходи, скориговані на зміни цін на товари і тарифів на послуги.
Бюджет домогосподарства (сім’ї) – це план надходжень і витрат окремої родини, складається з двох частин — дохідної і витратної.
Соціальна політика сучасної держави — комплекс соціально-економічних заходів держави, в тому числі місцевих органів влади, організацій, спрямований на захист населення від безробіття, підвищення цін, знецінення трудових заощаджень тощо.
Питання для самоконтролю:
1. Що з перерахованого не входить до поняття «оплата праці»:
А) винагорода за виконану роботу Б) оплата відпустки
В) гонорар Г) оплата за святкові дні
2. Що з перерахованого не входить до поняття «трансферт»:
А) пенсія Б) стипендія
В) аліменти Г) дивіденди
3. Доходи населення від власності не включають:
А) проценти за вкладами вкладникам кредитних організацій
Б) виплати доходу за державними та іншими цінними паперами
В) заробітну плату
Г) доходи населення від продажу нерухомості на вторинному ринку житла
4. Доходи, скориговані на зміни цін на товари і тарифів на послуги це:
А) номінальні доходи Б) реальні доходи
В) натуральні доходи Г) мінімальні доходи
5. Про що йдеться мова: комплекс соціально-економічних заходів держави, в тому числі місцевих органів влади, організацій, спрямований на захист населення від безробіття, підвищення цін, знецінення трудових заощаджень тощо:
А) соціальна політика Б) соціальне страхування
В) індексація доходів Г) захист прав споживачів
6. Основні принципи здійснення соціальної політики:
А) зменшення нерівності у розподілі національного багатства
Б) захист рівня життя через застосування різних форм компенсації від підвищення цін і проведення індексації
В) надання допомоги найбіднішим сім'ям
Г) надання допомоги у разі безробіття
Д) здійснення політики соціального страхування, встановлення
мінімальної заробітної плати для працюючих
Е) розвиток освіти, охорони здоров'я, навколишнього середовища
переважно за рахунок держави
Ж) здійснення активної політики, спрямованої на набуття громадянами
кваліфікації
З) вірні усі відповіді
7. Що з перерахованого не є напрямком соціального захисту:
А) соціальне страхування
Б) програми працевлаштування та перекваліфікації
В) правове регулювання найманої праці і заробітної плати
Г) індексація доходів
Д) захист прав споживачів
Е) пошук роботи через оголошення в газеті
8. Який з напрямків соціального захисту передбачає виконання таких заходів: організацію громадських робіт, таких як будівництво шляхів, каналізації, водоводів тощо; збільшення капіталовкладень у державні підприємства; пільгове оподаткування компаній, які створюють робочі місця:
А) програма працевлаштування та перекваліфікації
Б) правове регулювання найманої праці
В) регулювання заробітної плати
Г) соціальне страхування населення
9. Який з напрямків соціального захисту передбачає виконання таких заходів: встановлення у законодавчому порядку мінімального рівня заробітної плати, пенсій, порядку укладення колективних договорів щодо умов праці, оплати робочої сили, соціального страхування, відпусток тощо:
А) програма працевлаштування та перекваліфікації
Б) правове регулювання найманої праці
В) регулювання заробітної плати
Г) соціальне страхування населення
10. Який напрямок соціального захисту регулюється за допомогою колективних договорів і тарифних угод:
А) програма працевлаштування та перекваліфікації
Б) правове регулювання найманої праці
В) регулювання заробітної плати
Г) соціальне страхування населення
Заняття 27
