Серед зобов’язань, що складають особливу частину зобов’язального права, основне місце належить договірним зобов’язанням. Цивільне законодавство України регулює велику кількість цивільно-правових договорів, серед яких слід відмітити купівлю-продаж, міну, найм (оренду), найм жилого приміщення, позичку, дарування тощо.
Договір купівлі-продажу
Договір купівлі-продажу є одним з найпоширеніших договорів, що укладаються як фізичними, так і юридичними осо-
бами.
Договір купівлі-продажу — це угода, за якою продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність покупцеві, а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Двосторонній характер купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної із сторін прав і обов’язків. Зокрема, укладаючи цей договір, продавець приймає на себе обов’язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець, у свою чергу, зобов’язаний здійснити оплату придбаної речі і водночас набуває права вимагати від покупця її передачі.
Згідно з цивільним законодавством сторонами в договорі купівлі-продажу виступають продавець і покупець. Суттєвими умовами цього договору є умови про предмет і ціну. До тих пір, поки сторони не дійдуть згоди щодо цих умов, договір не може вважатися укладеним, незважаючи на погодження інших умов (строку, місця, способу виконання тощо). Інші умови також можуть набути значення суттєвих, якщо щодо них за заявою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди.
Предметом договору купівлі-продажу можуть бути: товар, який є у продавця на момент укладення договору або який буде створено (придбано, набуто) продавцем у майбутньому; майнові права (наприклад, зазначені у цінних паперах); право вимоги, якщо вона не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються правила про уступку вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.
У той же час предметом цього договору не можуть бути ав-
торські права.
Ціна як одна із суттєвих умов визначається угодою сторін, яка, в свою чергу, зумовлена попитом і наявністю товару на ринку.
Відповідно до цивільного законодавства форма договору купівлі-продажу визначається характером і вартістю товару, а також часом виконання договору. Договори, які виконуються в момент їх укладення, можуть бути також укладені в усній формі. Якщо договір виконуватиметься після його укладення, то він має бути укладений у письмовій формі. Окремі договори потребують не тільки письмової форми, а й нотаріального посвідчення та державної реєстрації. Це такі види договорів, як договори купівлі-продажу земельних ділянок, цілісних (єдиних) майнових комплексів, жилих будинків (квартир) та іншого нерухомого майна.
При укладенні договору продавець зобов’язаний попередити покупця про всі права третіх осіб на річ, що продається (право наймача, право застави, довічного користування тощо). Невиконання цього правила дає покупцеві право вимагати зменшення ціни або розірвання договору і відшкодування збитків.
У разі, коли право власності (право оперативного управління) переходить до покупця раніше передачі речі, продавець зобов’язаний до передачі зберігати річ, не допускаючи погіршення її якості.
Якщо продавець на порушення договору не передає покупцеві продану річ, покупець вправі вимагати передачі йому проданої речі і відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або, зі свого боку, відмовитись від виконання договору і вимагати відшкодування збитків.
При порушенні умов договору покупцем, настають такі наслідки: у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими коштами; якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору.
Якість проданої речі повинна відповідати умовам договору, а у разі відсутності вказівок у договорі — вимогам придатності для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується, особливо тоді, коли покупець при укладенні договору вказав конкретну мету придбання товару.
Якщо ж продаж товару відбувається за зразком і (або) за описом, продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.
Вимоги щодо якості товару можуть встановлюватись законом. У такому разі, продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Більше того, законодавець передбачив, що за домовленістю між продавцем і покупцем може встановлюватись обов’язок продавця передати товар підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом. Покупець, якому продано річ неналежної якості, якщо її недоліки не були застережені продавцем, вправі за своїм вибором незалежно від можливості використання товару за його призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов’язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з’явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми чи вимагати заміни товару. Такі вимоги можуть бути заявлені як до продавця товару, так і до його ви-
робника.
Вищезгадані вимоги у зв’язку з недоліками товару можуть бути заявлені покупцем у встановлені законом строки. Так, якщо на товар не встановлено гарантійний строк або строк придатності, такі вимоги можуть бути пред’явлені покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна — в межах трьох років від дня передачі товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлено більший строк. Якщо встановити день передачі нерухомого майна неможливо або якщо покупець володів нерухомим майном до укладення договору, зазначені строки обчислюються від дня укладення договору.
Строк для виявлення недоліків товару, що перевозився або був відправлений поштою, обчислюється від дня одержання товару в місці його призначення.
Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред’явити вимогу у зв’язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.
Покупець має право пред’явити вимогу у зв’язку з недоліками товару, на який встановлено строк придатності, якщо вони виявлені протягом строку придатності товару.
Якщо недоліки товару виявлені покупцем після спливу гарантійного строку або строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки виникли до передачі йому товару або є наслідком обставин, які існували до цього моменту.
Позов з приводу недоліків проданої речі може бути пред’явлений протягом одного року, починаючи від дня виявлення недоліків, за умови, що згадані недоліки були виявлені у межах зазначених строків, встановлених законодавством для їх виявлення і пред’явлення відповідних вимог, а на товари, щодо яких встановлено гарантійний строк (строк придатності), — якщо недоліки виявлено у межах гарантійного строку (строку придатності).
Договір міни
Відповідно до цивільного законодавства за договором міни між сторонами провадиться обмін одного товару на інший. При цьому кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує взамін. Договір міни ще називають бартером.
Договір міни спрямований на невідворотне відчуження кожною із сторін належного їй майна, в результаті чого у сторони, яка за договором міни набуває майно, відповідно виникає право власності на нього. Цей договір є консенсуальним, оплатним та двостороннім.
Інколи обмінювані товари мають різну вартість. У такому разі договором може бути встановлена доплата за товар більшої вартості, що обмінюється на товар меншої вартості.
Право власності на обмінювані товари переходить до сторін, що виступають як покупці за договором міни, одночасно після виконання зобов’язань щодо передачі майна обома сторонами, якщо інше не встановлено договором або законом.
Законодавством передбачено також, що договором міни може бути встановлений обмін майна на роботи (послуги).
До договору міни застосовуються відповідно правила про договори купівлі-продажу, поставки, контрактації або про інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов’язання.
Договір найму (оренда)
За договором майнового найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату. Зазначений договір є консенсуальним, оплатним і двостороннім. Особливістю договору майнового найму є те, що на його підставі майно переходить до наймача у користування, повне господарське відання чи оперативне управління, а не у власність.
Сторонами у договорі є наймодавець — особа, яка передає майно у користування, і наймач, тобто особа, яка набуває право користування річчю. В даному випадку сторонами у цій угоді можуть бути фізичні та юридичні особи. Право передачі майна у найм має власник майна або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення такого договору.
Предметом договору найму може бути індивідуально визначені майно або річ, які зберігають свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ), а також майнові права.
Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму.
Договір найму укладається на строк, визначений договором. Якщо в договорі строк найму не встановлено, вважається що він укладений на невизначений строк.
Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитись від договору у будь-який час, попередивши про це у письмовій формі іншу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна — за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про припинення договору найму, укладеного на невизначений строк.
Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремого майна. У такому разі договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, є укладеним на строк, що відповідає максимальному строку.
Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилась від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору.
Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
За договором майнового найму наймодавець зобов’язаний надати наймачеві майно у стані, що відповідає умовам договору і призначенню майна. Наймодавець не відповідає за недоліки майна, які були ним застережені при укладенні договору.
Коли наймодавець не надає у користування наймачеві зданого в найм майна, наймач вправі витребувати від нього це майно і вимагати відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або зі свого боку відмовитись від договору і стягнути збитки, завдані його невиконанням.
Наймодавець зобов’язаний провадити за свій рахунок капітальний ремонт зданого в найм майна, якщо інше не передбачено законом або договором. Невиконання цього обов’язку наймодавцем дає наймачеві право або зробити капітальний ремонт, передбачений договором чи викликається невідкладною необхідністю, і стягнути з наймодавця вартість ремонту чи зарахувати її в рахунок орендної плати; або розірвати договір і стягнути збитки, завдані його невиконанням.
За договором майнового найму наймач зобов’язаний своєчасно вносити плату за користування майном; користуватися майном відповідно до договору і призначення майна; підтримувати найняте майно у справному стані; провадити за свій рахунок поточний ремонт, якщо інше не встановлено законом або договором; при припиненні договору найму повернути майно у тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Здавання наймачем найнятого майна в піднайм дозволяється лише за згодою наймодавця, якщо інше не передбачено законом або договором.
При переході права власності на здане в найм майно від наймодавця до іншої особи договір найму зберігає чинність для нового власника. Договір найму зберігає чинність і при переході майна від однієї юридичної особи (наймодавця) до іншої.
Договір найму припиняється у разі смерті наймача — фізичної особи, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.
Наймодавець вправі відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування нею протягом трьох місяців підряд. У такому випадку договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Сторони за договором майнового найму можуть вимагати дострокового розірвання договору. Так, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав майно у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов’язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
Договір може бути розірваним також на вимогу наймача у разі, якщо: наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі; наймодавець не виконує свого обов’язку щодо проведення капітального ре-
монту речі.
У разі припинення договору наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує вказаного обов’язку, наймодавець, має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за час прострочення.
Заінтересована сторона може пред’явити в суді, господарському або третейському суді вимогу про дострокове розірвання договору найму протягом одного року.
Різновидами договору найму є договори прокату, найм земельної ділянки, будівлі або іншої капітальної споруди, оренда транспортних засобів, лізинг та ін.
