Показники ефективності використання основних і оборотних засобів

 

Показники використання основних засобів:

− фондовіддача;

− фондомісткість продукції;

− фондоозброєність.

Фондовіддача – показник ефективності використання основних фондів; показує результати діяльності у розрахунку на одну гривню основних фондів; розраховується як частка обсягу товарної продукції (в натуральному або грошовому виразі) до величини доходу або прибутку підприємства та середньорічної вартості основних фондів.

Фондовіддача показує з яким економічним ефектом діють знову введені і діючі основні фонди, наскільки ефективно використовуються виробничі будівлі, споруди, передавальні пристрої, робочі машини та обладнання – всі без винятку групи основних виробничих фондів. На транспорті вимірюється кількістю продукції в тоннах або тонно-кілометрах, грошовому виразі (доход або прибуток), які припадають на одну гривню основних виробничих фондів.

, т / грн;

, т. км / грн;

, грн / грн;

, грн / грн,

де – обсяг продукції, т;

– обсяг продукції;

– середньорічна вартість виробничих фондів, грн;

Д – доходи підприємства, грн;

П – прибуток підприємства, грн.

Фондомісткість – показник ефективності, що характеризує забезпеченість підприємства основними фондами; є зворотною величиною фондовіддачі й розраховується як співвідношення середньорічної вартості основних фондів з обсягом товарної продукції в натуральному або грошовому вимірі. Фондомісткість продукції використовується при виборі найбільш ефективних шляхів технічного прогресу, в ціноутворенні та процесі розробки планів.

Фондоозброєність – характеризує забезпеченість працюючих основними виробничими фондами; визначається вартістю основних фондів у розрахунку на одного середньооблікового працівника; обчислюється відношенням середньорічної вартості основних виробничих фондів () до середньоспискової чисельності промислово-виробничого персоналу Ч.

 

, грн / чол.

 

Показники стану основних фондів – коефіцієнти:

· придатності;

· зносу;

· відновлення;

· вибуття.

Коефіцієнт придатності – співвідношення залишкової і первісної вартості основних фондів.

Коефіцієнт зносу – відношення зносу до первісної вартості основних
фондів.

Коефіцієнт відновлення – характеризує інтенсивність введення в дію основних фондів і визначається відношенням вартості основних фондів, введених у відповідному періоді, до вартості основних фондів на кінець періоду.

Коефіцієнт вибуття – питома вага виведених основних фондів в їх загальному обсязі.

Показники використання оборотних засобів:

− коефіцієнт оборотності;

− коефіцієнт завантаження;

− тривалість обороту;

− рентабельність.

Коефіцієнт оборотності – характеризує кількість оборотів оборотних засобів; розраховується як частка обсягу реалізованої продукції (в натуральному або грошовому виразі) (Д) до середнього залишку оборотних засобів (коштів, авансованих в оборотні виробничі фонди i фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку) ().

 

, грн / грн.

 

Коефiцiєнт завантаження – показник обернений коефiцiєнту оборотності; показує, величину оборотних засобів, що припадають на одну гривню реалізованої продукції за певний період.

Тривалiстъ обороту – показник швидкості обороту оборотних засобів визначається відношенням добутку середнього залишку оборотних засобів і тривалості аналітичного періоду до вартості продукції, або діленням кiлькостi днів у розрахунковому перiодi на коефiцiєнт оборотності.

 

.

 

Рентабельність оборотних коштів – показник відношення прибутку від реалiзацiї продукцiї до середніх залишків оборотних коштів.

Показники ефективності використання оборотних фондів визначаються для всіх видів матеріально-технічних ресурсів у цілому і окремо для нормованих і ненормованих, порівнюються із відповідними значеннями за базовий період.

Показники стану оборотних засобів – коефіцієнти:

· абсолютної ліквідності;

· швидкої ліквідності;

· загальної ліквідності (коефіцієнт покриття);

· забезпеченості власними оборотними засобами.

Показники ліквідності характеризують здатність підприємства виконувати поточні (короткострокові) зобов’язання за рахунок оборотних коштів (поточних активів).

Коефіцієнт абсолютної ліквідності обчислюється відношенням грошових коштів та їх еквівалентів (найбільш мобільних оборотних засобів) до поточних зобов’язань.

Коефіцієнт швидкої ліквідності – співвідношення активів високої ліквідності (оборотних засобів за мінусом виробничих запасів) та поточних зобов’язань.

Коефіцієнт загальної ліквідності (коефіцієнт покриття) – розраховується як частка оборотних засобів (поточних активів) до поточних зобов’язань.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами – надає загальну характеристику структурі джерел фінансування оборотних фондів; визначається як відношення різниці між власними й прирівняними до них коштами (власний капітал та довгострокові зобов’язання) та фактичною вартістю основних фондів і нематеріальних активів до вартості оборотних коштів підприємства.