Методи та форми управління

В управлінні транспортним виробництвом використовується комплекс методів. Методи управління – способи і прийоми цілеспрямованого впливу на трудовий колектив і працівників, які забезпечують координацію функціональної діяльності при досягненні визначених виробничо-господарських цілей та вирішенні поставлених задач.

Групи методів управління поділяються залежно від форми впливу на колективи працівників:

1) прямого впливу;

2) непрямого впливу.

Методи прямого впливу – методи, що базуються на принципах та умовах ринкового господарювання, виражають інтереси всього суспільства і визначають місце колективу (права, обов’язки і відповідальність) в системі управління.

Види методів прямого впливу:

– організаційні (адміністративно-розпорядчі) методи – передбачають юридичний і адміністративний вплив на відносини людей в процесі виробництва й базуються на правових діях керівника. Отже, будь-який керівник від начальника зміни до начальника головного управління виступають у ролі адміністратора і користуються організаційним впливом на об’єкт управління. Організаційні методи базуються на авторитеті влади і підпорядкуванні; примусі діяти працівників певним чином за допомогою тиску; переконанні, зацікавленості; моральному і економічному стимулюванні. Дана група методів представляє собою чіткий розподіл обов’язків, прав і відповідальностей кожного працівника, виконавця і керівного органу, що закріплено у законодавчих актах України про транспорт, у наказах Міністерства та Укрзалізниці й нормативних документах;

– правові методи – основа для використання інших методів. Всі методи діють за умови закріплення їх основних принципів у державних актах: законах, постановах, положеннях, договорах, правилах, інструкціях. Правові методи передбачають застосування в управлінні певних санкції, які за характером використання поділяються на: матеріальну відповідальність підприємства і окремих осіб; дисциплінарну відповідальність за порушення службових обов’язків (зауваження, догана, пониження посади); адміністративну – різні санкції (штрафи); кримінальну.

Методи непрямого впливу орієнтуються на підвищення зацікавленості трудових колективів і окремих працівників у досягненні високих результатів.

Види методів непрямого впливу:

– економічні методи – прийоми і способи управління засновані на дії економічних законів, економічних інтересів і показників; виступають як сукупність заходів раціонального використання всіх видів ресурсів на основі єдиних інтересів об’єкта і суб’єкта управління; охоплюють планування, прогнозування перевезень, забезпечення ресурсами, кредитування, фінансування, ціноутворення, облік, аналіз і контроль, комерційну діяльність; передбачають систему санкцій (штрафи за брак і погану якість ремонту) та заохочень (преміювання);

– соціально-психологічні методи – реалізують мотиви соціальної поведінки людини, оскільки традиційні форми матеріального заохочення поступово втрачають свій стимулюючий вплив на колектив, групу і окремих працівників і регулювання взаємовідносин між ними. Ця група методів вивчає соціальні потреби працівників, середовище виробництва, громадську думку та включають духовні стимули – моральне виховання, гласність, самокритику, пояснення, зацікавлення. Особливу роль відіграють логічні та психологічні доведення, аргументація, моральна підтримка, усне заохочення, привітання із відповідними датами тощо. В процесі трудової діяльності формуються певні міжособові відносини (симпатія, антипатія, особиста дружба). Керівник повинен знати чи задовольняє робота працівника, чим він незадоволений, тому що це впливає на продуктивність праці.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

(тематика рефератів)

1. Нормативна база управління транспортом.

2. Нормативна база управління залізничним (автомобільним, авіаційним, річковим, морським) транспортом.

3. Напрямки удосконалення структури управління залізничним транспортом.

4. Характеристика залізниць (Донецької, Львівської, Одеської, Придніпровської, Південної, Південно-Західної).

5. Історія реформування залізничного транспорту.

6. Автоматизовані системи управління вантажними перевезеннями залізничного транспорту.

7. Автоматизовані системи управління пасажирськими перевезеннями залізничного транспорту.