Тема 3. Середовище менеджменту 2 страница

 

 

Концепція бюрократичних організацій розроблена Максом Вебером (1864-1920). Основна увага приділяється раціональному, безособовому управлінню, що здійснюється шляхом чіткого визначення посадових обов'язків й відповідальності працівників, ведення формальної звітності, розподілу власності й управління.

 

 

Характеристики бюрократичної організації за М.Вебером

 

 

Концепція бюрократичних організацій визначила структурну модель для багатьох сучасних організацій.

 

 

Адміністративні принципи управління

 

Анрі Файоль (1841-1925) визначив 14 принципів управління й 5 основних функцій (елементів) менеджменту: планування, організація, командний ланцюг, координація, контроль.

 

 

Класична теорія менеджменту.

 

Основні принципи управління за А. Файолем

 

1. Поділ праці. Відповідає принципу поділу праці за Адамом Смітом. Вузька спеціалізація дозволяє підвищити обсяги виробництва, оскільки сприяє підвищенню ефективності праці робітників. 2. Повноваження. Менеджер повинен уміти віддавати розпорядження. Повноваження дають йому на це право. Однак разом з одержанням повноважень наступає відповідальність. Скрізь, де існують повноваження, виникає відповідальність. 3. Дисципліна. Службовці повинні коритися й поважати правила, на основі яких працює їхня організація. Дисциплінованість є результатом ефективного керівництва, розуміння менеджерами й працівниками правил і норм своєї організації й справедливого накладення штрафів за порушення правил. 4. Єдиноначальність. Кожний службовець повинен одержувати розпорядження тільки від одного начальника. 5. Єдність напряму. Кожною групою різних видів організаційної діяльності, об'єднаних єдиною метою, повинен управляти один менеджер, що працює за єдиним планом. 6. Підпорядкування особистихінтересів суспільним. Інтереси окремого працівника або групи працівників не повинні мати перевагу над інтересами організації в цілому. 7. Винагородження. Працівники повинні одержувати за свою роботу справедливу заробітну плату. 8. Централізація. Даним терміном характеризується залученість підлеглих до процесу прийняття рішень. Наскільки повинен бути централізований (компетенція управлінського персоналу) або децентралізований (компетенція підлеглих) цей процес - питання належної пропорції. Завдання полягає в тому, щоб знайти оптимальний ступінь централізації для кожної конкретної ситуації. 9. Скалярний ланцюг. Ланцюг повноважень від вищого керівництва до найнижчих рівнів одержала назву "скалярний ланцюг". Ділове спілкування повинне здійснюватися за цим ланцюгом. Однак якщо така структура приводить до затримок, припустиме використання перехресної структур, яку потрібно погодити з усіма сторонами й про яку необхідно поінформувати керівництво. 10. Порядок. Люди й матеріали повинні перебувати в потрібному місці в потрібний час. 11. Неупередженість. Менеджери мають бути однаково чуйні та справедливі до всіх своїх підлеглих. 12. Стабільність персоналу. Висока плинність кадрів неефективна. Управлінський персонал зобов'язаний правильно планувати кадрову роботу персоналу й забезпечувати наявність потрібних фахівців для заповнення вакансій. 13. Ініціативність. Службовці, яким надається право встановлювати й виконувати плани, проявляють значно більшу зацікавленість у роботі. 14. Колективізм. Командний дух сприяє створенню атмосфери гармонії і єдності в організації.

 

 

Розробка фундаментальних принципів і функцій управління.

2.3. Неокласична теорія менеджменту

 

Неокласична теорія менеджменту - концептуальний підхід, у центрі якого перебуває людський фактор, що включає відносини між людьми у процесі роботи. Заснована на концепціях психології й соціології.

 

Основні представники	Ключові положення	Внесок
Школа людських відносин (1930-1950)
Х'юго Манстерберг (1863-1916)	Автор теорії виробничої психології. Використання наукового вивчення поведінки людей на роботі (психологічні тести) задля підвищення продуктивності праці й відповідного коригування.	Підвищення продукти-вності праці шляхом наукового аналізу умов роботи й оптимального співвідношення індиві-дуальних навичок і здатності вимогам, що пред'являються до виконання роботи.
Мері Паркер Фоллет (1868-1933)	Автор концепції наділення владою. Розгляд організації з погляду взаємин групи й індивідуума. Групова діяльність на робочому місці як засіб досягнення ефективності виробництва.	Розробка фундаментальних принципів координації діяльності.
Честер Барнард (1896-1961)	Концепції організації як відкритої системи, неформальної організації, прийняття влади.	Визначення організації як відкритої соціальної системи. Визначення значення неформальної організації. Визначення балансу влади. Визна-чення функцій керівника як лідера організації.
Елтон Мейо (1880-1949)	Хоторнські дослідження - серія експериментів з вивчення продуктивності праці	Застосування прийомів управління міжособис-тісними відносинами задля підвищення ступеню задоволеності й продуктивності праці.
Абрахам Маслоу (1908-1964	Теорія ієрархії потреб	Ідентифікація потреб й визначення потреб як фактора мотивування діяльності людей.

 

Неокласична теорія менеджменту.

 

Школа організаційної поведінки

(біхевіористська школа)

 

Школа організаційної поведінки(біхевіористська школа) - концептуальний підхід до управління, який припускає використання наукових методів й досліджень задля вивчення поведінки людей в організаційному середовищі. Заснований на концепціях соціології, психології, антропології, економіки та інших наукових дисциплінах.

 

Основні представники	Ключові положення	Внесок
Дуглас Макгрегор (1906-1964) (автор теорії "Х" і теорії "У"   Фредерік Герцберг (1923) (автор двохфакторної теорії мотивування)	Використання наукових методів й досліджень задля вивчення поведінки людей. Ідентифікація й аналіз рушійних мотивів поведінки людини і її взаємодій з іншими людьми.	Використання наук про людську поведінку до управління й формування організації таким чином, щоб кожний працівник міг бути повністю використаний відповідно до його потенціалу.

 

Менеджмент як наука

(1950 - до сьогодення)

Менеджмент як наука (кількісний підхід) - дослідження окремих операцій і людей, що допомагає з'ясувати і розуміти складну конкурентну ситуацію. Школа спирається на економіко-математичні та інші кількісні методи.

 

Кількісний підхід як фундамент нових концепцій менеджменту · Дослідження операцій - побудування математичних моделей й використання інших методів кількісного аналізу задля вирішення проблем управління. · Операційний менеджмент - область управління, яка пов'язана з процесами й технологіями виробництва товарів і послуг. Для вирішення виробничих задач фахівці з операційного менеджменту використовують математичні методи (прогнозування, моделювання запасів, лінійне і нелінійне програмування, теорія масового обслуговування, побудування графіків виробництва, моделювання, аналіз беззбитковості). · Інформаційні технології (інтранет, екстранет, програмне забезпечення процесів управління).

 

2.5. Інтегровані підходи до управління

 

 

 

Інтегровані підходи до управління.

 

 

Системний підхід

Організація як відкрита система

 

Інтегровані підходи до управління.

 

 

Основні наукові категорії теорії систем · Відкрита система- взаємодія з зовнішнім середовищем. · Закрита система- відсутність зовнішнього впливу. · Ентропія - універсальна властивість усіх систем, яка віддзеркалює їх тенденцію до поступового виснаження і смерті. · Синергія - умова, яка виникає, коли частини організації у процесі взаємодії між собою забезпечують сукупний результат, що перевершує сумарний результат зусиль частин організації, що діють по одному. · Підсистема - частини єдиної системи, функціонування яких залежить один від одного.

 

 

Ситуаційний підхід

 

Ситуаційний підхід - концепція, яка стверджує, що не існує "кращого способу" управління і що оптимальне рішення - це функція факторів середовища в самій організації (внутрішні змінні) і в навколишньому середовищі (зовнішні змінні)

 

 

Модель ситуаційного підходу

 

2.6. Сучасні концепції менеджменту

 

Фактори, що впливають на управління сучасними організаціями   · Глобалізація · Різноманіття трудових ресурсів · Інформаційні технології · Загальне управління якістю · Етика і довіра · Руйнування ієрархії · Виникнення організацій, що постійно навчаються й адаптуються до зовнішнього середовища

 

Концепція загального управління якістю (TQM)

 

Концепція TQM- філософія менеджменту, що спрямована на постійне вдосконалювання якості й швидку реакцію на зміну потреб і очікувань клієнта.

 

Основні концепції TQM

1. Особлива увага приділяється клієнтові. Клієнти - це не тільки зовнішні споживачі, що придбав товари або користуються послугами організацій. Існують також і внутрішні клієнти (наприклад, персонал, що займається відвантаженням або розрахунками із кредиторами), з якими відбувається певна взаємодія - вони працюють в організації для обслуговування третіх сторін. 2. Турбота про безперервне вдосконалювання. TQM - це зобов'язання, що неможливо виконати до кінця. Адже, якщо говорити про якість, то навіть "дуже висока" якість недостатньо висока. Її завжди можна підвищити. Підвищення якості всього, що робить організація. Відповідно до філософії TQM, якість - поняття дуже широке. Воно висувається не тільки до кінцевого продукту, але й до того, як організація здійснює поставки, як швидко вона реагує на скарги й претензії клієнтів, наскільки чемно її співробітники відповідають на телефонні дзвінки й т.д. 3. Точність вимірів. Якщо організація на озброєння філософію TQM, їй необхідно користуватися статистичними методами, що дозволяють більш-менш точно оцінити всі найважливіші змінні показники діяльності організації. Отримані дані порівнюються зі стандартами, нормами та еталонами, що дозволяє виявити проблеми, простежити їхнє джерело й усунути причини. 4. Передача повноважень працівникам. Відповідно до філософії TQM у процес удосконалювання необхідно залучати людей, зайнятих виконанням конкретних робіт. При реалізації програм TQM широко використовуються колективні методи роботи, що дозволяє наділяти людей певними повноваженнями в процесі виявлення й вирішення проблем.

Сучасні концепції менеджменту.

Концепція організації, що навчається

Організація, що навчається - це організація з розвинутою здібністю постійно адаптуватись до зовнішнього середовища і проводити організаційні зміни.

 

 

Навички членів організації, що навчається   · Вміння ідентифікувати проблеми, що виникають. · Вміння вирішувати проблеми. · Вміння постійно експериментувати, змінюватися, удосконалюватися, розвивати здібності до навчання й досягнення поставлених цілей

 

 

Шляхи реструктуризації організації   · Скорочення вертикальних рівнів управління. · Редизайн робочих завдань у межах робочих груп. · Реінженіринг - радикальна зміна робочих завдань.

 

 

Елементи організації, що навчається

 

 

Сучасні концепції менеджменту.

 

 

Концепція управління віртуальними організаціями

 

Віртуальна організація - це організація, члени якої працюють на віддалі один від одного, рідко зустрічаються особисто й використовують новітні інформаційні технології.

 

 

Типи е-комерції

 

 

Підходи до управління інформацією

 

· Системи планування ресурсів підприємства (СПРП) - це системи, що об'єднують основні бізнес-функції (обробка замовлень, проектування виробів, закупівлі, управління запасами, виробництво, розподіл, кадрові ресурси, прийом плати, прогнозування майбутнього попиту на продукцію. · Системи управління знаннями - це системи, що забезпечують пошук, організацію й використання інтелектуального капіталу компанії, а також формування культури безперервного навчання й обміну знаннями. · Системи управління взаємовідносинами зі споживачами - це системи, що забезпечують збір й управління масивами даних про споживачів. · Аутсорсінг - це передача окремих функцій або видів діяльності стороннім організаціям.

 

Тема 3. Середовище менеджменту

 

Зовнішнє і внутрішнє середовище

 

 

3.1. Зовнішнє середовище

 

 

Зовнішнє середовище - це сукупність факторів, що знаходяться поза організацією і потенційно впливають на результати її діяльності.

 

 

 

Загальні характеристики зовнішнього середовища   · Взаємопов'язаність факторів - це рівень сили, з якою зміна одного фактора впливає на інші фактори. · Невизначеність - відносна кількість інформації про середовище й ступінь упевненості в її вірогідності. · Динамічність (рухливість) - це швидкість, з якою відбуваються зміни в зовнішньому середовищі. · Складність - це число факторів, на які організація зобов'язана реагувати.

 

Зовнішнє середовище менеджменту.

Зовнішнє середовище організації і рівень невизначеності

 

 

Стратегії адаптації до зовнішнього середовища   · Введення посад спостерігачів - "дипломатів". · Економічна розвідка. · Конкурентна розвідка. · Міжорганізаційне партнерство. · Злиття й створення спільних підприємств.

 

3.2. Внутрішнє середовище

 

 

Фактори внутрішнього середовища

 

 

Організаційна культура

 

 

Організаційна культура - це система базових цінностей, переконань і норм, що поділяють усі члени організації.

 

Внутрішнє середовище менеджменту.

Рівні організаційної культури за Е. Шейном

 

 

 

Елементи організаційної культури

 

Фундаментальні цінності організаційної культури виражаються в різних матеріальних (видимих, що сприймаються почуттями) образах: · Символ - це об'єкт, дія або подія, що має сенс для оточення. · Легенди - це розповіді, що засновані на реальних подіях і відомі членам організації. · Герої - це люди, які уособлюють собою дії, подвиги, характер або атрибути організаційної культури. · Девіз (слоган, гасло) - це речення, в якому коротко формулюється основна цінність організаційної культури. · Церемонії - це планові заходи, що проводяться для членів організації.

 

Організаційна культура.

 

Адаптивність організаційної культури

 

Дослідження, проведені вченими Гарвардської школи бізнесу, показали наявність критичного взаємозв'язку між культурою організації й зовнішнім середовищем. Культура, як і організація у цілому, повинна мати здатність адаптації до зовнішнього середовища, стратегії й цілей організації. Адаптивність організаційної культури - це здатність організації швидко реагувати й приймати рішення в ситуаціях ризику.

 

 

Порівняння адаптивних і неадаптивних організаційних культур

Цінності і норми поведінки	Адаптивні корпоративні культури	Неадаптивні корпоративні культури
Реальна поведінка	Менеджери орієнтовані на споживачів, у разі потреби виступають ініціаторами змін, навіть якщо вони пов'язані з деяким ризиком	Менеджери невпевнено приймають рішення, орієнтовані на політичні методи й бюрократію. Зміни стратегії компанії відбуваються повільно й не дозволяють їй вчасно пристосуватися до змін у зовнішньому середовищі або скористатися новими можливостями
Виражені цінності	Менеджери орієнтовані на споживачів, акціонерів і працівників компанії, високо цінують людей і процеси, що сприяють позитивним змінам (наприклад, лідерство на різних рівнях службової ієрархії)	Менеджери керуються насамперед власними інтересами й потребами наближених до них осіб, робочих груп, орієнтовані на пов'язані з ними окремі продукти (або технології). Усталений менеджмент і відсутність ризику оцінюються набагато вище, ніж лідерство й ініціативність

Організаційна культура.

Типи адаптивних і неадаптивних організаційних культур

		Бюрократична культура

Характеристики адаптивних і неадаптивних організаційних культур

Тип культури	Характеристика
Адаптивна культура	Виникає в динамічному зовнішньому середовищі, що вимагає від організації швидкої реакції й прийняття рішень у ситуаціях підвищеного ризику. Менеджери орієнтовані на розвиток системи цінностей, що сприяють виявленню, інтерпретації, трансляції сигналів зовнішнього середовища й адаптації організаційної поведінки до змін. Співробітники організації наділяються правом прийняття рішень, високо цінуються творчий підхід, експерименти, ризик і орієнтація на споживачів. Використовується в е-комерційних організаціях, у сфері електроніки, косметики, моди.
Культура, орієнтована на результат	Виникає в середовищі, що не вимагає особливої гнучкості й швидких змін. Менеджери орієнтовані на розвиток системи цінностей, що включає конкурентоспроможність, розвиток особистісної ініціативи, готовність працювати багато й упродовж тривалого часу. Використовується у сфері обслуговування.
Кланова культура	Виникає в середовищі, що вимагає фокусування уваги до залучення співробітників у процес швидкої адаптації до змін у зовнішньому середовищі. Менеджери орієнтовані на розвиток системи цінностей, що включає задоволення потреб співробітників і клієнтів, співробітництво.
Бюрократична культура	Виникає в стабільному зовнішньому середовищі. Менеджери орієнтовані на розвиток системи цінностей, що спрямована на дотримання правил, процедур, порядку, раціональності.

Організаційна культура.

 

Характеристики організаційної культури

 

Характеристика	Опис характеристики
1. Новаторство й готовність до ризику	Система заохочень творчості працівників і їхньої готовності до прийняття ризику на себе
2. Увага до деталей	Вимоги до прояву точності, аналітичних здатностей і уваги до дрібниць
3. Орієнтація на кінцевий результат	Зосередженість на результатах роботи, а не на методах і процесах їх досягнення
4. Орієнтація на людей	Оцінка і вплив наслідків прийнятих менеджерами рішень щодо персоналу організації
5. Орієнтація на колектив	Ступінь надання керівництвом переваг командній роботі, а не індивідуальному способу організації праці
6. Агресивність	Ступінь агресивності й кар'єризму працівників порівняно з їхньою доброзичливістю і здатністю до співробітництва
7. Стабільність	Націленість на збереження стану справ в організації або на зростання і подальший розвиток

 

 

Організаційна культура.

 

Характеристики організаційної культури

 

3.3. Глобальне (міжнародне) середовище організації

 

Етапи процесу глобалізації організацій

 

	1. Внутрішній	2. Міжнародний	3. Мультинаціональний	4. Глобальний
Стратегічна орієнтація	Внутрішня	Експорт, мультирегіональна	Мультинаціональна	Глобальна
Стадія розвитку	Первісна залученість до закордонної діяльності	Конкурентне позиціонування	Ведення міжнародних операцій	Глобалізація
Культурологічна чутливість	Майже не важлива	Дуже важлива	Частково важлива	Критично важлива
Основна посилка менеджменту	"Єдиний правильний метод"	"Багато гідних способів"	"Найбільш економічний спосіб"	"Багато гідних способів"

 

 

Стратегії виходу на міжнародний ринок · Глобальний аутсорсинг(офшорна діяльність) - це отримання глобального доступу до найбільш дешевих джерел матеріальних й людських ресурсів. · Вихід на міжнародний ринок.

 

 

Глобальне (міжнародне) середовище.

Стратегії входження на зарубіжні ринки

 

Глобальне (міжнародне) середовище.

Міжнародне бізнес-середовище

Міжнародний бізнес- це будь-яка організація, яка здійснює свою діяльність на основі укладання комерційних угод з окремими особами, приватними фірмами або державними організаціями зарубіжних країн.

Фактори міжнародного середовища

Національна культура

Національна культура - це сукупність знань, переконань й цінностей, а також характерні для всіх членів суспільства єдині стереотипи поведінки й мислення.

Глобальне (міжнародне) середовище.

Характеристики системи цінностей національних культур

За Г. Хофстеде

Характеристики	Опис характеристик
Дистанція влади (значна/незначна)	Ставлення суспільства до нерівномірного розподілу влади в організаціях. Значна дистанція влади означає, що члени суспільства сприймають нерівність владних повноважень різних державних інститутів, організацій і людей як належне. Незначна дистанція влади означає, що члени суспільства цінують рівність у повноваженнях.
Неприйняття невизначеності (високий ступінь / низький ступінь)	Високий ступінь неприйняття невизначеності означає, що члени суспільства в умовах неоднозначності й двозначності відчувають почуття дискомфорту, тривоги, непевності й, отже, прагнуть до визначеності та стабільності. Низький ступінь неприйняття невизначеності говорить про те, що члени суспільства терпимо ставляться до непередбачуваності, неясності й відсутності твердих структур.
Індивідуалізм / колективізм	Суспільство цінує свободу соціальної структури, у якої люди в першу чергу піклуються про свої власні інтереси й інтереси своєї родини. / Суспільство віддає перевагу жорсткій соціальній структурі, члени якої контролюють дії один одного й очікують від інших членів своєї групи турботи й захисту при виникненні в них проблем.
Мужність/жіночність	Мужність - прагнення членів суспільства до досягнень, героїзму, упевненість у собі й матеріалізм. Жіночність - висока цінність стійких людських взаємовідносин, сумісної роботи, групового прийняття рішень, якості життя.

 

Глобальне (міжнародне) середовище.