Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


’арактеристика надзвичайних ситуац≥й




“ехногенного характеру

“ранспортн≥ авар≥њ (катастрофи)

Ѕезпосередн≥ми м≥сц€ми виникненн€ надзвичайних ситуац≥й на транспорт≥ Ї: автомоб≥льн≥ дороги, зал≥зничн≥ станц≥њ, кол≥њ та перењзди, порти, акватор≥€ „орного мор€, траси маг≥стральних трубопровод≥в.

√оловними причинами цих надзвичайних ситуац≥й Ї порушенн€ ѕравил дорожнього руху вод≥€ми транспортних засоб≥в п≥д час перевезенн€ вантаж≥в та пасажир≥в, причому особливо т€жк≥ насл≥дки мають авар≥њ пасажирських автобус≥в, €к на автодорогах, так ≥ на зал≥зничних перењздах.

јнал≥з причин виникненн€ Ќ— на транспорт≥ показав, що порушенн€ ѕравил дорожнього руху вод≥€ми транспортних засоб≥в, ѕравил п≥лотуванн€ ≥ судноплавства призвели до авар≥й майже у 59% випадк≥в, унасл≥док незадов≥льного техн≥чного стану транспортних засоб≥в та комун≥кац≥й Ц 27%, унасл≥док протиправних д≥й ос≥б Ц 10% та в 4% випадк≥в Ц унасл≥док порушенн€ вимог безпеки п≥д час експлуатац≥њ транспортних засоб≥в та у результат≥ неспри€тливих погодних умов.

Ќебезпечний вантаж Ц речовини, матер≥али, вироби, в≥дходи виробничоњ та ≥ншоњ д≥€льност≥, €к≥ внасл≥док притаманних њм властивостей за на€вност≥ певних фактор≥в можуть п≥д час перевезенн€ спричинити вибух, пожежу, пошкодженн€ техн≥чних засоб≥в, пристроњв, споруд та ≥нших обТЇкт≥в, запод≥€ти матер≥альн≥ збитки та шкоду довк≥ллю, а також призвести до загибел≥, травмуванн€, отруЇнн€ людей, тварин та €к≥ за м≥жнародними договорами, згода на обовТ€зков≥сть €ких надана ¬ерховною –адою ”крањни, або за результатами випробувань в установленому пор€дку, залежно в≥д ступен€ њх впливу на довк≥лл€ або людину в≥днесено до одного з клас≥в небезпечних речовин: клас 1 Ц вибухов≥ речовини та вироби; клас 2 Ц гази; клас 3 Ц легкозаймист≥ р≥дини; клас 4.1 Ц легкозаймист≥ тверд≥ речовини, самореактивн≥ речовини ≥ тверд≥ десенсиб≥л≥зован≥ вибухов≥ речовини; клас 4.2 Ц речовини, схильн≥ до самозайманн€; клас 4.3 Ц речовини, що вид≥л€ють легкозаймист≥ гази при стиканн≥ з водою; клас 5.1 Ц окиснювальн≥ речовини; клас 5.2 Ц орган≥чн≥ пероксиди; клас 6.1 Ц токсичн≥ (отруйн≥) речовини; клас 6.2 Ц ≥нфекц≥йн≥ речовини; клас 7 Ц рад≥оактивн≥ матер≥али; клас 8 Ц короз≥йн≥ речовини; клас 9 Ц ≥нш≥ небезпечн≥ речовини та вироби. –аптове руйнуванн€ буд≥вель та споруд ÷ей тип авар≥й, €к правило, виникаЇ зазвичай не сам по соб≥, а ≥н≥ц≥юЇтьс€ €ким-небудь поб≥чним фактором. Ќаприклад, велике скупченн€ людей, €к≥сть буд≥вельних матер≥ал≥в тощо.—ьогодн≥ в ”крањн≥ експлуатуЇтьс€ понад 17000 мост≥в, розрахунковий терм≥н служби €ких не повинен перевищувати 30-40 рок≥в.¬ основних галуз€х промисловост≥ експлуатуЇтьс€ понад 35 млн. тон несучих металевих та понад 250 млн. м3 зал≥зобетонних конструкц≥й, р≥вень ф≥зичного зношенн€ досить значний.Ќа€вний житловий фонд перебуваЇ у незадов≥льному техн≥чному стан≥. ћайже 54 тис. будинк≥в (5% житлового фонду ”крањни) в≥днесено до категор≥њ старих та авар≥йних. јвар≥њ на електроенергетичних системах ѕод≥бн≥ авар≥њ призвод€ть до надзвичайних ситуац≥й, зазвичай через вторинн≥ насл≥дки. ќсобливо т€жк≥ насл≥дки мають авар≥њ на електроенергетичних мережах у зимовий сезон, а також у в≥ддалених та важкодоступних районах. —тан украњнських електричних мереж ≥з року в р≥к пог≥ршуЇтьс€, що призводить до авар≥йних ситуац≥й на р≥вн≥ окремих областей. јвар≥њ на системах життЇзабезпеченн€ ѕод≥бн≥ авар≥њ виникають переважно в м≥стах з великим скупченн€м людей, промислових п≥дприЇмств. Ћокал≥зац≥€ пошкоджень на зруйнованих мережах повинна проводитис€ негайно. ќсобливо значн≥ руйнуванн€ можуть виникнути п≥д час несвоЇчасного переключенн€ бензопровод≥в, газопровод≥в та ≥нших систем паливопостачанн€ та технолог≥чних трубопровод≥в.«агальна прот€жн≥сть водопров≥дних мереж в ”крањн≥ становить приблизно 180 тис. км, з €ких 33% нин≥ перебувають в авар≥йному стан≥ та потребують негайноњ зам≥ни. √≥дродинам≥чн≥ авар≥њ √≥дротехн≥чна споруда Ц обТЇкт господарюванн€, €кий знаходитьс€ поблизу водноњ поверхн≥ та призначений дл€:- використанн€ к≥нетичноњ енерг≥њ води, що рухаЇтьс€, з метою перетворенн€ њњ в ≥нш≥ види енерг≥њ;- охолодженн€ в≥дпрацьованого пару “≈— та ј≈—;- захисту прибережноњ територ≥њ в≥д води;- забору води дл€ зрошенн€ та водозабезпеченн€;- осушенн€;- рибозахисту;- регулюван€ р≥вн≥в води;- забезпеченн€ д≥€льност≥ р≥чкових та морських порт≥в, суднобуд≥вельних та судноремонтних п≥дприЇмств, судноплавства;- п≥дводного видобуванн€, збер≥ганн€ та транспортуванн€ корисних копалин. –уйнуванн€ (прорив) г≥дротехн≥чноњ споруди виникаЇ внасл≥док д≥њ сил природи (землетрус, ураган, розмив дамби, гребл≥) або д≥€льност≥ людини, а також через конструктивн≥ дефекти або помилки проектуванн€.ƒо основних г≥дротехн≥чних споруд в≥днос€тьс€: гребл≥, водозаб≥рн≥ та водоскидн≥ споруди, загати. ѕрорив Ц ушкодженн€ в т≥л≥ гребл≥, дамби, шлюз≥, €к≥ Ї насл≥дком њх розмиву з утворенн€м хвиль прориву та катастроф≥чних затоплень або з утворенн€м проривного паводка. ’вил€ прориву виникаЇ за умови одночасного накладанн€ двох процес≥в: пад≥нн€ води водосховища ≥ р≥зкого зб≥льшенн€ обТЇму води в м≥сц≥ пад≥нн€. ¬исота хвил≥ прориву ≥ швидк≥сть њњ розповсюдженн€ залежить в≥д розм≥р≥в прориву, р≥зниц≥ р≥вн≥в води ≥ топограф≥чних умов русла р≥чки та њњ гирла. ¬исота хвил≥ прориву складаЇ 2-50 м. Ўвидк≥сть руху хвил≥ прориву, €к правило, знаходитьс€ у д≥апазон≥ в≥д 3 до 25 км/год, а висота 2-50 метр≥в.≈вакуац≥€ населенн€ ≥з зон можливого катастроф≥чного затопленн€ проводитьс€, у першу чергу, з населених пункт≥в, що знаход€тьс€ поблизу гребель, хвил€ прориву €ких може дос€гти зазначених населених пункт≥в менше н≥ж за чотири години, а з ≥нших населених пункт≥в Ц за на€вност≥ безпосередньоњ загрози њх затопленн€. √≥дродинам≥чна авар≥€ Ц надзвичайна под≥€, повТ€зана ≥з виведенн€м з ладу (руйнуванн€м) г≥дротехн≥чноњ споруди або њњ частини та некерованим перем≥щенн€м великих мас води, €к≥ несуть руйнуванн€ та затопленн€ значних територ≥й. ÷е авар≥њ на г≥дротехн≥чних спорудах, коли вода поширюЇтьс€ з великою швидк≥стю, що створюЇ загрозу виникненн€ надзвичайноњ ситуац≥њ техногенного характеру.ƒл€ запоб≥ганн€ можливих раптових прорив≥в на гребл€х водосховищ, захисту населенн€ та матер≥альних ц≥нностей завчасно виконуютьс€ наступн≥ заходи:а) адм≥н≥стративн≥: - обмеженн€ буд≥вництва житлових будинк≥в та обТЇкт≥в господарюванн€ у м≥сц€х, €к≥ п≥дпадають п≥д д≥ю можливоњ хвил≥ прориву наступного затопленн€;- евакуац≥€ населенн€ ≥з зон, де час доб≥ганн€ хвил≥ прориву, п≥сл€ руйнуванн€ гребл≥, складаЇ менше чотирьох годин Ц терм≥ново, а з решти територ≥њ Ц за виникненн€ загрози затопленн€; б) ≥нженерно-техн≥чн≥: - обвалуванн€ (буд≥вництво дамб) населених пункт≥в та с≥льськогосподарських уг≥дь;- створенн€ над≥йних дренажних систем;- берегоукр≥плююч≥ роботи дл€ запоб≥ганн€ зсув≥в, обвал≥в тощо;- улаштуванн€ г≥дро≥зол€ц≥њ та спец≥альних кр≥плень на будинках та спорудах;- насадженн€ низькостовбурних л≥с≥в ≥з в≥льхи, верби, осики та берези, що зб≥льшуЇ шорстк≥сть поверхн≥ та спри€Ї зменшенню швидкост≥ хвил≥ прориву. –екомендац≥њ щодо д≥й населенн€ в умовах загрози руйнуванн€ гребл≥ водосховищ: - проводитьс€ опов≥щенн€ та ≥нформуванн€ населенн€;- завчасно спланован≥ маршрути можливоњ евакуац≥њ на п≥двищен≥ д≥л€нки м≥сцевост≥;- необх≥дно остер≥гатись об≥рваних провод≥в, провод≥в, що обвисли, пов≥домл€ти про на€вн≥сть таких пошкоджень, а також про руйнуван€ канал≥зац≥йних та водопров≥дних мереж у в≥дпов≥дн≥ комунальн≥ служби;- не можна вживати в њжу продукти, €к≥ знаходилис€ в контакт≥ з вод€ними потоками.

 

≤≤ –ад≥ац≥йна безпека

1. ƒжерела рад≥ац≥њ та одиниц≥ њњ вим≥рюванн€.

2. Ќорми рад≥ац≥йноњ безпеки.

3. Ѕ≥олог≥чна д≥€ ≥он≥зуючих випром≥нювань. ќзнаки рад≥а≠ц≥йного ураженн€.

4.  ласиф≥кац≥€ рад≥ац≥йних авар≥й.

5. ‘ази авар≥й та фактори рад≥ац≥йного впливу на людину.

6. «они рад≥оактивно забруднених територ≥й внасл≥док авар≥њ на „ј≈—.

7. «аходи захисту в≥д рад≥оактивного опром≥ненн€.

8. –ежими захисту населенн€ у випадку ускладненн€ рад≥ац≥йноњ обстанов≠ки п≥д час авар≥њ на ј≈—.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 329 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

1703 - | 1511 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.013 с.