Тема 8. Документація з пожежної безпеки на підприємстві автотранспорту

 

Пожежну безпеку на автотранспортних підприємствах забезпечують впровадженням організаційних, технічних та інших протипожежних заходів, створенням умов, щоб якнайшвидше викликати пожежні підрозділи та погасити пожежу.

Причинами пожеж та вибухів на автотранспортних підприємствах у більшості випадків є порушення правил і норм пожежної безпеки, зазначених у «Правилах пожежної безпеки в Україні», «Правилах пожежної безпеки в АПК» та інших нормативно-правових документах пожежної безпеки. Небезпечними чинниками пожежі і вибуху, які можуть призвести до травм, отруєння, загибелі людей є відкритий вогонь, іскри, підвищена температура, токсичні продукти горіння, дим, знижений вміст кисню у повітрі приміщень, обвалення будинків і споруд.

Посадові особи підприємства зобов’язані проходити навчання і перевірку знань з питань пожежної безпеки один раз на три роки. Працівників, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань пожежної безпеки, заборонено допускати до виконання трудових обов’язків. Програми навчання з питань пожежної безпеки на підприємстві узгоджують з органами державного пожежного нагляду.

У більшому обсязі проходять перевірку знань з пожежної безпеки працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, – вони щорічно мають підтвердити знання відповідних нормативно-правових актів, що регламентують пожежну безпеку під час виконання технологічних процесів, на робочих місцях, у виробничих приміщеннях. Спеціальне навчання для таких осіб називають пожежно-технічним мінімумом. Це, зокрема:

– електрогазозварювальники;

– працівники, які мають брати безпосередню участь у виробничому процесі у приміщеннях категорій А, Б і В за вибухопожежною та пожежною небезпекою;

– особи, які мають виконувати роботи на устаткуванні, обладнанні, апаратах, де використовують легкозаймисті та горючі рідини, горючі гази, речовини та матеріали, здатні вибухати або горіти у результаті взаємодії з водою, киснем повітря та між собою;

– працівники складів, де зберігають пожежонебезпечні матеріали і речовини;

– електрики, які працюють з електроустановками у вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зонах;

– інші категорії працівників, діяльність яких потребує глибших знань з питань пожежної безпеки та навичок на випадок виникнення пожежі.

На автотранспортному підприємстві необхідно розробити та затвердити загальну інструкцію про заходи пожежної безпеки на підприємстві та інструкції для всіх вибухопожежонебезпечних, пожежонебезпечних та вибухонебезпечних приміщень (дільниць, цехів, складів тощо) та робіт. Вимоги цих інструкцій працівники мають вивчати під час проведення протипожежних інструктажів, проходження пожежно-технічного мінімуму та виробничого навчання; їх вивішують для ознайомлення в установлених місцях.

У загальноб’єктовій інструкції з пожежної безпеки відображають такі положення з питань пожежної безпеки:– порядок утримання території, будинків, приміщень, споруд, протипожежних розривів, під'їздів до будинків, джерел водопостачання;– вимоги щодо утримання загальнооб’єктних шляхів евакуації;– правила проїжджання територією підприємства та місця для зупинення транспортних засобів;– критерії щодо розташування на території підприємства місць зберігання легкозаймистих і горючих матеріалів та їх дозволеної кількості;– місця куріння (якщо це дозволено на території підприємства);– порядок використання відкритого вогню, проведення вогневих та інших пожежонебезпечних робіт;– порядок збирання, зберігання та видалення горючих відходів виробництва;– порядок утримання та зберігання спецодягу;– основні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки технологічних процесів;– вимоги щодо зберігання вибухо- і пожежонебезпечних речовин та матеріалів;– правила утримання технічних засобів протипожежного захисту, зокрема автоматичних систем та первинних засобів пожежогасіння;– порядок проведення огляду, доведення до пожежобезпечного стану і зачинення приміщень після закінчення роботи;– особливості утримання електроустановок, вентиляційного та іншого інженерного обладнання, застосування опалювальних та інших нагрівальних приладів;– обов'язки та дії працівників у разі пожежі із зазначенням: а) порядку (системи) оповіщення людей про пожежу та викликання пожежної охорони; б) порядку евакуації людей та матеріальних цінностей; в) порядку застосування засобів пожежогасіння та систем пожежної автоматики;– порядок аварійного вимкнення електрообладнання, вентиляційних систем, зупинення роботи технічного обладнання та ін.В інструкціях з пожежної безпеки для окремих приміщень (дільниць) вказують:– категорію приміщення щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки з урахуванням ОНТП 24-86 (для виробничих, складських приміщень, лабораторій тощо);– вимоги щодо утримання евакуаційних шляхів та виходів;– місця для куріння та вимоги до них;– правила утримання приміщень, робочих місць, зберігання та застосування легкозаймистих і горючих речовин, вибухо- і пожежонебезпечних речовин та матеріалів;– порядок прибирання робочих місць, збирання, зберігання та видалення горючих відходів, промасленого ганчір’я;– правила зберігання спецодягу;– місця, порядок та норми одночасного зберігання у приміщенні сировини, напівфабрикатів та готової продукції;– умови проведення зварювальних та інших вогневих робіт;– порядок проведення огляду, вимкнення електроустановок, доведення до пожежобезпечного стану приміщень та робочих місць, зачинення приміщень після закінчення роботи;– заходи пожежної безпеки під час роботи на технологічному устаткуванні та апаратах, що характеризуються підвищеною пожежною небезпекою;– граничні покази контрольно-вимірювальних приладів (манометрів, термометрів та ін.), відхили від яких вказують на можливу пожежу або вибух;– обов'язки та дії працівників у разі виникнення пожежі;– порядок і способи оповіщення людей, викликання пожежної охорони, зупинення технологічного устаткування, вимкнення ліфтів, підіймачів, вентиляційних установок, електроустановок, застосування засобів пожежогасіння;– послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання безпеки людей.Враховуючи ступінь пожежної небезпеки на підприємстві наказом керівника або інструкцією має бути встановлено відповідний протипожежний режим, яким визначають:– місце куріння (якщо воно дозволене); – порядок застосування відкритого вогню та використання побутових нагрівальних приладів;– пожежну безпеку місць зберігання і допустиму кількість паливо-мастильних матеріалів, сировини та готової продукції, які можуть одночасно перебувати у виробничих приміщеннях і на території підприємства;– порядок прибирання горючого пилу та відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір’я, очищання повітроводів вентиляційних систем від горючих відкладів;– порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт, зокрема зварювальних;– правила проїжджання і зупинення (стояння) транспортних засобів на території підприємства;– порядок від’єднання електрообладнання від мережі у разі пожежі;– порядок проведення огляду та зачинення приміщень після закінчення роботи;– порядок проходження посадовими особами спеціального навчання та перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів і занять з пожежно-технічного мінімуму та призначення відповідальних за це осіб;– порядок організації експлуатації та обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водогону, насосних станцій, установок пожежної сигналізації, систем автоматичного пожежогасіння і видалення диму з приміщень, вогнегасників тощо);– порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів і оглядів електроустановок, опалювального, вентиляційного, технологічного та іншого інженерного обладнання;– дії працівників у разі виявлення пожежі;– порядок збирання членів добровільної пожежної дружини (ДПД) та посадових осіб підприємства у разі виникнення пожежі, а також викликання їх вночі, у вихідні та святкові дні.Працівників підприємства ознайомлюють з цими вимогами на інструктажах з пожежної безпеки, під час проходження пожежно-технічного мінімуму. Витяги з наказу (інструкції) щодо встановлення відповідного протипожежного режиму з основними положеннями необхідно вивісити у встановлених місцях.Для працівників охорони (сторожів, вахтерів, чергових, вартових) розробляють інструкцію, в якій потрібно визначити:– їх обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території та приміщень;– порядок дій у разі виявлення пожежі, спрацьовування систем пожежної сигналізації та автоматичного пожежогасіння;– кого з керівників підприємства потрібно у нічний (позаробочий) час сповіщати та викликати у разі виникнення пожежі.Працівники охорони повинні мати список посадових осіб підприємства із зазначенням домашніх адрес, службових, мобільних та домашніх телефонів. Вони мають знати порядок дій у разі виявлення пожежі, правила користування первинними засобами гасіння пожежі та основні тактичні способи гасіння.У випадку пожежі на підприємстві пріоритетом є збереження життя і здоров’я людей, які опинилися у зоні вогню чи задимлення. Тому важливо одразу після виявлення пожежі сповістити про небезпеку працівників, зорієнтувати їх виходити у напрямку евакуаційного виходу. У будинках і спорудах підприємства, що мають два і більше поверхи, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб вивішують на видних місцях плани (схеми) евакуації людей під час пожежі. Для одноповерхових будинків і споруд необхідність забезпечення планами (схемами) евакуації визначають місцеві органи державного пожежного нагляду, з огляду на пожежну небезпеку цих будинків (споруд), кількості працівників у них та площі приміщень.

Заборонено використовувати ліфти і підіймачі для евакуації людей та піднімання будь-яких вантажів під час пожежі. Ліфти потрібно спустити на перший поверх і вимкнути.

Кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, їхні конструкційні та планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7-2002. У приміщенні, де улаштовано один евакуаційний вихід, дозволено одночасне перебування не більше 50 осіб. На шляху евакуації двері повинні відчинятися у напрямку виходу з будівель та приміщень. Влаштовувати розсувні, підіймні та обертові двері на евакуаційних шляхах заборонено. Висота евакуаційних шляхів і виходів повинна становити не менше 2 м. Їх потрібно тримати вільними, заборонено захаращувати, щоб у разі виникнення пожежі евакуювати всіх людей, які перебувають у приміщеннях будівель та споруд.

Відповідальні за пожежну безпеку посадові особи структурних підрозділів підприємства,, повинні: – знати пожежну небезпеку технологічних процесів, речовин, матеріалів, які зберігають у приміщеннях і перебувають у роботі, категорію приміщень виробничого і складського призначення щодо вибухо- і пожежонебезпеки та вимоги, які встановлено для них, правила та умови безпечного зберігання, застосування та перевезення вибухонебезпечних та пожежонебезпечних речовин і матеріалів;– стежити за додержанням установленого протипожежного режиму, правил пожежної безпеки, інструкцій про заходи пожежної безпеки;– не допускати до роботи осіб, які не пройшли спеціальне навчання або інструктаж з питань пожежної безпеки;– відсторонювати від роботи осіб, які перебувають у нетверезому стані або у стані наркотичного сп'яніння;– періодично оглядати територію, будинки (споруди), виробничі та службові приміщення і робочі місця, щоб контролювати утримання у належному стані шляхи евакуації, протипожежні перешкоди, розриви, під'їзди та дороги, засоби гасіння пожежі (гідранти, внутрішні пожежні крани, вогнегасники) та вживати термінові заходи для усунення виявлених порушень і недоліків;– утримувати у справному стані та постійній готовності до дії установки пожежної сигналізації, пожежогасіння, системи повідомлення та засоби зв'язку;– стежити за технічним станом приладів опалення, вентиляції, електроустановок, технологічного та виробничого обладнання, негайно вживаючи заходів щодо усунення виявлених несправностей, які можуть призвести до виникнення пожежі;– стежити за своєчасним прибиранням приміщень і робочих місць, а також за вимкненням (за винятком чергового освітлення) від мережі електроустановок після закінчення роботи;– у разі виявлення пожежі (ознак горіння) негайно повідомити про це пожежну охорону, керівництво підприємства і приступити до ліквідації пожежі. Керівники цехів, дільниць, гаражів, складів та інших структурних підрозділів підприємства повинні: – розробляти плани евакуації людей і матеріальних цінностей у разі виникнення пожежі та вивішувати їх в установлених місцях, а також один раз на два роки організовувати їх практичне відпрацьовування;– своєчасно вживати заходів щодо гарантування пожежної безпеки, установлених органами державного пожежного нагляду та пожежно-технічною комісією підприємства;– контролювати виконання наказів і розпоряджень щодо забезпечення пожежної безпеки;– проводити планово-попереджувальні ремонти та огляди інженерного обладнання, що перебуває в експлуатації чи на збереженні;– установлювати порядок (систему) повідомлення працівників підрозділу про пожежу, з яким їх усіх потрібно ознайомити;– на видних місцях біля телефонів вивішувати таблички з номером телефону для викликання пожежної охорони.

Підприємство має бути забезпечене потрібною кількістю води для пожежогасіння та у необхідній кількості первинними засобами пожежогасіння – вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, пожежними відрами, лопатами, пожежними інструментами (гаками, ломами, сокирами тощо). Їх види і кількість визначають, враховуючи фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин на підприємстві, їх взаємодію з вогнегасильними речовинами, а також розміри площ виробничих приміщень та відкритих майданчиків.

Якщо в одному приміщенні перебуває кілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від іншого протипожежними стінами, то його забезпечують вогнегасниками, пожежним інвентарем та іншими засобами пожежогасіння згідно з нормами для найбільш небезпечного виробництва.

Необхідну кількість і тип вогнегасників для окремих виробничих приміщень підприємства вибирають згідно з «Типовими нормами належності вогнегасників», затвердженими наказом МНС України від 02.04.2004 р. № 151, залежно від їх граничної площі застосування та класу пожежі горючих речовин та матеріалів:

– клас А – пожежі твердих речовин, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, папір та ін.);

– клас В – пожежі горючих рідин;

– клас С – пожежі газів;

– клас D – пожежі металів та їх сплавів;

– клас Е – пожежі, пов’язані з горінням електроустановок.

Загалом, необхідною умовою забезпечення первинними засобами пожежогасіння є наявність одного вогнегасника у розрахунку на площу приміщення у межах 50-100 м². Якщо ж окреме виробниче приміщення має меншу ніж 50 м² площу, все ж наявність у ньому вогнегасника обов’язкова. Щоб вибрати місце розташування вогнегасника, потрібно користуватися правилом: відстань від найдальшого робочого місця у приміщенні до вогнегасника не повинна перевищувати 25 м.

Переносні вогнегасники розміщують на висоті не вище ніж 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані не ближче ніж 1,2 м від краю дверей. Вогнегасники всіх типів повинні мати сертифікати відповідності та проходити технічне обслуговування на спеціалізованих підприємствах, які мають ліцензію на цей вид господарської діяльності.

Вогнегасники, які вводять до експлуатації, повинні мати:

– пломби на пристроях ручного запускання;

– облікові (інвентаризаційні) номери згідно з встановленою на підприємстві системою нумерації;

– ярлики і маркувальні написи на корпусі;

– червоний сигнальний колір згідно з державним стандартом.

Періодичність технічного обслуговування вогнегасників усіх типів повинна відповідати експлуатаційній документації, але не рідше одного разу на 2 роки. Використані вогнегасники, а також вогнегасники із зірваними пломбами необхідно перезарядити або перевірити, а на цей час їх замінюють відповідною кількістю заряджених вогнегасників.

Для розташування первинних засобів пожежогасіння на території підприємства встановлюють спеціальні пожежні щити.

Важливим є дотримання вимог пожежної безпеки до території підприємства, виробничих приміщень, інших будівель та споруд.

Так, для в'їжджання (виїжджання) автотранспорту в огорожі підприємства потрібно улаштовувати не менше двох воріт. Вздовж будинків і споруд необхідно залишити можливість під'їжджати пожежним автомобілям: з одного боку – якщо ширина будівлі або споруди менше 18 м, і з обох боків – якщо ширина понад 18 м. В'їжджати на територію пожежонебезпечних цехів автомобілям та іншій мобільній техніки можна лише з дозволу керівників цих цехів із зазначенням маршрутів їх пересування для дотримання заходів безпеки і за наявності іскрогасників.

Заборонено споруджувати склади паливо-мастильних матеріалів, зокрема тимчасових, на території виробничої зони підприємства. Користуватись відкритим вогнем на території дозволено тільки у спеціально відведених місцях згідно з установленим протипожежним режимом. У вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях і зонах необхідно вивішувати знаки, що забороняють користування відкритим вогнем, а також знаки, що попереджають про обережність за наявності легкозаймистих та горючих рідин.

У виробничих, адміністративних та допоміжних приміщеннях заборонено:– захаращувати шляхи евакуації і сходи обладнанням, матеріалами та іншими предметами;– прибирати приміщення з використанням легкозаймистих та горючих рідин (речовин);– залишати без нагляду електронагрівальні прилади, а після закінчення роботи залишати увімкненими в електромережу апарати та установки, якщо це не передбачено технологічним процесом виробництва;– оздоблювати стіни приміщень горючими матеріалами або тканинами, не обробивши їх вогнезахисними розчинами;– використовувати горища, технічні поверхи, вентиляційні камери, електрощитові як виробничі приміщення, а також для зберігання матеріалів і обладнання.

У кожному приміщенні вивішують інструкцію з пожежної безпеки, а також табличку, на якій вказують прізвище відповідальної за пожежну безпеку особи, номер телефону для викликання пожежної частини.

Горища повинні бути замкнені, їх не можна використовувати на виробничі потреби або для зберігання матеріальних цінностей. Місце зберігання ключів від замків вказують на дверях (люках) входів на горище.

Дерев'яні конструкції горищ підлягають вогнезахисному оброблянню. Якість обробляння потрібно щороку контролювати, і у разі потреби його виконують повторно. За результатами контролю складають відповідний акт.

Заборонено встановлювати глухі ґрати на вікнах будинків і приміщень, в яких перебувають люди (за винятком кас, складів та інших спеціальних приміщень, де наявність глухих ґрат регламентовано чинними протипожежними нормами і правилами). Якщо ж існує нагальна потреба встановити на вікнах ґрати, то їх потрібно виготовляти розсувними або знімними. На час перебування у цих приміщеннях людей ґрати необхідно відчинити.

Часто пожежі на підприємствах виникають внаслідок недотримання вимог пожежної безпеки під час проведення зварювальних (вогневих) робіт. Місця проведення зварювальних робіт є: – постійними (на спеціально обладнаних ремонтних дільницях); – тимчасовими (вогневі роботи проводять безпосередньо у спорудах, а також на території підприємства).

Постійні місця проведення вогневих робіт відрізняються від тимчасових тим, що огороджувальні конструкції у них (перегородки, перекриття, підлогу) виконано з неспалимих (негорючих) матеріалів, улаштовано пристрої загальнообмінного та місцевого вентилювання. Щодо тимчасових місць, то на проведення всіх видів вогневих робіт поза постійними місцями керівник підприємства або керівник структурного підрозділу, де проводять такі роботи, повинен оформити наряд-допуск.

Усі види вогневих робіт дозволено проводити тільки після вжиття заходів, що унеможливлюють виникнення пожежі: очищення робочого місця від горючих матеріалів, захисту спалимих конструкцій, забезпечення первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником, ящиком з піском і лопатою, відром з водою). Вид (тип) і кількість первинних засобів пожежогасіння, якими має бути забезпечене місце робіт, керівник структурного підрозділу вказує у наряді-допуску.

Після закінчення вогневих робіт зварювальник повинен старанно оглянути місце їх проведення та усунути можливі причини виникнення пожежі. Посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку приміщення (дільниці, території тощо), де проводили роботи, має періодично перевіряти місце проведення вогневих робіт протягом 2 год. після їх закінчення.

Приміщення, в яких можуть скупчуватися пари легкозаймистих чи горючих рідин та горючих газів, перед проведенням вогневих робіт потрібно ретельно провітрити. На час проведення вогневих робіт у вибухопожежонебезпечних приміщеннях запроваджують контроль стану повітряного довкілля, виконуючи експрес-аналізи за допомогою газоаналізаторів.

Під час перерв у роботі, а також наприкінці робочої зміни потрібно:

– електрозварювальну апаратуру від’єднати від електромережі;

– шланги газозварювальної апаратури від'єднати і звільнити від горючих рідин і газів. Після закінчення робіт всю апаратуру та обладнання необхідно прибрати у спеціально призначені приміщення (місця).

Щоб запобігти пожежі на автотранспортному підприємстві, заборонено:

– допускати до зварювальних та інших вогневих робіт осіб, які не мають кваліфікаційних посвідчень і не пройшли в установленому порядку навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму та щорічну перевірку знань з одержанням спеціального посвідчення;

– зварювати, різати свіжопофарбовані конструкції та вироби до повного висихання фарби;

– допускати торкання електричних проводів до балонів із стисненими, скрапленими і розчиненими газами;

– користуватися під час вогневих робіт одягом і рукавицями, забрудненими плямами оливи, бензину, гасу та інших горючих рідин.

Зокрема, під час проведення газозварювальних та газорізальних робіт заборонено:

– відігрівати замерзлі (обмерзлі) ацетиленові генератори, трубопроводи, вентилі, редуктори та інші деталі зварювальних установок відкритим вогнем або розпеченими предметами;– допускати контакт кисневих балонів, редукторів та іншого зварювального обладнання з оливою, а також промасленим одягом і ганчір’ям;– переносити балони на плечах і руках; – зберігати і транспортувати балони з газами без нагвинчених на їх горловини запобіжних ковпаків;– працювати від одного водяного затвора двом зварювальникам;– продувати шланг для горючих газів киснем, кисневий шланг – горючими газами, а також взаємозамінювати шланги під час роботи;– користуватися шлангами, довжина яких перевищує 30 м, а під час монтажних робіт – 40 м;– перекручувати, заломлювати або затискати газовідвідні шланги.