Державне управління інтелектуальною власністю

 

Протягом останніх років в Україні сформувалася досить розгалужена організаційна структура органів, які прямо чи опосередковано забезпечують діяльність у сфері охорони інтелектуальної власності.

 

 

В структурі законодавчої гілки влади — Верховної Ради України, у складі Комітету з питань науки і освіти створений Підкомітет з питань інноваційної діяльності і захисту інтелектуальної власності.

В структурі судової гілки влади в 2000р. сформовані Колегія суддів Вищого господарського суду України з розгляду справ, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності, апеляційні господарські суди з цих питань у складі господарських судів АР Крим, обласних судів, міст Києва та Севастополя.

Структура органів виконавчої гілки влади охоплює наступні установи:

• Міжвідомчий комітет з проблем захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності — постійно діючий орган при Кабінеті Міністрів України, створений у лютому 2000р. для координації діяльності органів виконавчої влади у сфері охорони інтелектуальної власності.

• Державний департамент інтелектуальної власності, створений у квітні 2000р. в складі Міністерства освіти і науки України. З метою координації діяльності виробників та власників об’єктів права інтелектуальної власності, а також реєстрації згаданих об’єктів в Україні, Указом Президента України від 15 грудня 1999 р. N 1572 "Про систему центральних органів виконавчої влади" у системі органів виконавчої влади створено Державний департамент інтелектуальної власності. На підставі даного Указу Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 20 червня 2000 р. N 997 “Про затвердження Положення про Державний департамент інтелектуальної власності”. Положенням визначається коло обов’язків, які покладаються на Департамент та його органи, його структура та порядок функціонування. Згідно п. 3 Положення основними завданнями Департаменту є:

· участь у межах своєї компетенції у забезпеченні реалізації державної політики в сфері інтелектуальної власності;

· прогнозування і визначення перспектив і пріоритетних напрямів розвитку у сфері інтелектуальної власності;

· організаційне забезпечення охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності [114].

При Департаменті створено Консультативну раду з представників усіх творчих спілок України та відомих творчих діячів України. Створено також Апеляційну палату для розгляду в адміністративному порядку заперечень проти рішень за заявками на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, топографії інтегральних мікросхем і позначення походження товарів.

Важливим кроком вперед стало введення у штат Державного департаменту інтелектуальної власності інспекторів з питань інтелектуальної власності. Введення вказаних посади було встановлено Указом Президента України “Про заходи щодо охорони інтелектуальної власності в Україні” №285/2001 від 27.04.2001 р. На підставі даного нормативного акту Кабінетом Міністрів України прийнята Постанова № 674 від 17.05.2002 р. “Про затвердження Положення про державного інспектора з питань інтелектуальної власності Державного департаменту інтелектуальної власності”, нормами якої врегульовані завдання, функції та повноваження зазначених посадових осіб.

Згідно п. 3 Положення, основними завданнями державного інспектора є здійснення державного контролю за дотриманням суб’єктами господарювання незалежно від форм власності вимог законодавства у сфері інтелектуальної власності, а також у сфері виробництва, експорту, імпорту дисків для лазерних систем зчитування.

Інші міністерства та відомства України, що діють у сфері охорони прав інтелектуальної власності:

· Антимонопольний комітет України — є центральним органом, що забезпечує захист від недобросовісної конкуренції, пов'язаної з неправомірним використанням об'єктів інтелектуальної власності.

· Міністерство юстиції України — бере участь у розробці законодавчих актів з питань інтелектуальної власності, координує законотворчу діяльність у цій сфері з іншими сферами законодавства та відповідає за його адаптацію до законодавства Європейського Союзу.

· Міністерство внутрішніх справ України — здійснює заходи з попередження та викриття злочинів, пов'язаних з порушенням авторських і суміжних прав, бере участь у створенні та вдосконаленні необхідної для протидії цим порушенням законодавчої бази. Особливу увагу приділяє попередженню та викриттю фактів тиражування і розповсюдження контрафактної аудіовізуальної продукції, неліцензійного комп'ютерного програмного забезпечення. а також фактів виробництва та розповсюдження фальсифікованої продукції з незаконним використанням товарних знаків відомих вітчизняних і зарубіжних виробників. У 2001р. в структурі Державної служби боротьби з економічною злочинністю створені підрозділи по боротьбі з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності — як у центральному апараті, так і на регіональному рівні. Проводить в усіх регіонах комплексні перевірки суб'єктів господарювання в частині дотримання ними вимог нормативно-правових актів, що регламентують оптову та роздрібну торгівлю примірниками аудіовізуальних творів і фонограм.

· Державна податкова адміністрація України — здійснює контроль за нарахуванням і сплатою податків при ввезенні та виробництві (складанні) аудіо- й відеопродукції на території України. На підставі чинного законодавства здійснює заходи з вилучення та знищення контрафактної продукції, що сприяє захисту інтелектуальної власності, в т.ч. авторських прав на аудіо- та відеопродукцію. Особливу увагу приділяє виявленню та знешкодженню підпільного виробництва.

· Державна митна служба України — забезпечує реєстрацію товарів, що містять об'єкти інтелектуальної власності, та здійснює комплекс передбачених законодавством заходів з недопущення переміщення через митний кордон України товарів, виготовлених з порушенням прав інтелектуальної власності.

· Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України — здійснює державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів, а також про рекламу в цій сфері.

· Служба безпеки України — бере участь у розробці та здійсненні заходів із захисту державних таємниць України; в передбаченому законодавством порядку сприяє підприємствам, установам, організаціям, підприємцям у збереженні комерційної таємниці, розголошення якої може завдати шкоди життєво важливим інтересам України. Відповідно до указів Президента України, має створити спеціальні підрозділи боротьби з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності; несе відповідальність за державну політику голографічного захисту товарів і документів; здійснює державний контроль і координацію у цій сфері.

Важливу роль у структурі органів регулювання охорони інтелектуальної власності відіграють організації, що утворюють інфраструктуру діяльності в цій сфері:

• Український інститут промислової власності (Укрпатент) — державне підприємство; перебуває у сфері управління Міністерства освіти і науки України та Державного департаменту інтелектуальної власності; є основою інфраструктури охорони промислової власності в Україні; здійснює наступні функції: приймання заявок на видачу охоронних документів на об'єкти промислової власності; проведення експертизи цих заявок на відповідність їх умовам надання правової охорони; забезпечення державної реєстрації об'єктів промислової власності, змін їх правового статусу та офіційної публікації відповідних відомостей; здійснення державної реєстрації договорів про передачу права власності на об'єкти промислової власності, що охороняються в Україні, та договорів про видачу дозволу (ліцензійних договорів) на їх використання; інформаційне забезпечення функціонування державної системи охорони промислової власності; забезпечення фізичних та юридичних осіб інформацією про об'єкти промислової власності; формування фондів національної патентної документації в органах державної системи науково-технічної інформації України та ін.

• Українське агентство з авторських і суміжних прав — є основною ланкою охорони авторських прав; належить до сфери управління Міністерства освіти і науки України та Державного департаменту інтелектуальної власності; виконує наступні функції: забезпечення охорони авторських і суміжних прав правовласників України та інших країн і їх правонаступників на території України та за її межами; державна реєстрації прав авторів на твори науки, літератури та мистецтва; забезпечення фізичних і юридичних осіб інформацією про об'єкти авторських і суміжних прав; управління майновими правами авторів або їх правонаступників на колективній основі; надання допомоги авторам та іншим правовласникам авторських і суміжних прав в управлінні їх майновими правами та ін.

• Інститут інтелектуальної власності і права — створений у структурі Державного департаменту інтелектуальної власності на початку листопада 1999р. в Києві. Перший спеціалізований навчальний заклад цього напряму, який надає можливість одержати другу вищу освіту за спеціальністю "Інтелектуальна власність" та підвищити кваліфікацію інженерів з винахідницької і раціоналізаторської роботи, кандидатів у патентні повірені, юристів, економістів, викладачів.

• Науково-дослідний інститут інтелектуальної власності — створений у складі Академії правових наук і має стати спеціалізованою установою для проведення наукових досліджень у сфері інтелектуальної власності, участі в розробці проектів законів та інших нормативно-правових актів з питань інтелектуальної власності, підготовки експертних висновків із зазначених питань.

До структури органів регулювання охорони інтелектуальної власності слід віднести і мережу недержавних організацій, що складається із двох труп:

• Творчі спілки — Національна спілка письменників України, Національна спілка театральних діячів України, Національна спілка кінематографістів України, Національна спілка художників України. Національна спілка майстрів народного мистецтва України, Національна спілка архітекторів України. Національна спілка композиторів України. Спілка фотохудожників України. Національна спілка журналістів України, Всеукраїнська спілка кобзарів. Спілка рекламістів України, Всеукраїнська музична спілка, Спілка дизайнерів України. Український фонд культури, Національна ліга українських композиторів.

Недержавні інституції, що спеціалізуються у сфері інтелектуальної власності: Всеукраїнська асоціація патентних повірених; Коаліція з питань захисту прав інтелектуальної власності (СІРR); Українська група Міжнародної асоціації з охорони промислової власності (АІРРІ).

Важливу роль у функціонуванні системи органів регулювання інтелектуальної власності відіграє інститут патентних повірених — представників у справах інтелектуальної власності, які е незалежними та діють на підставі Положення про представників у справах інтелектуальної власності. Патентні повірені надають фізичним і юридичним особам послуги, пов'язані з охороною прав інтелектуальної власності, представляють їх інтереси перед Державним департаментом інтелектуальної власності та установами, що належать до сфери його управління, судовими органами, кредитними установами, у відносинах з іншими фізичними та юридичними особами.

Управління майновими правами суб'єктів права інтелектуальної власності може здійснюватися також і громадськими організаціями. Закон України «Про авторське право і суміжні права» в редакції від 11 липня 2001 р. передбачає можливість колективного управління майновими правами авторів, інших осіб, що мають авторське право або суміжні права. Зазначені особи можуть доручати управління своїми майновими правами на колективній основі організаціям, які не мають права займатися комерційною діяльністю. Такі організації діють на основі і в межах повноважень, що добровільно їм були передані авторами, іншими особами, що мають авторське право або суміжні права. На діяльність зазначених організацій не поширюється обмеження, передбачені антимонопольним законодавством.

Такі організації можуть утворюватися для управління певними категоріями майнових прав певних категорій суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав або для управління різними майновими правами в інтересах різних осіб, або однієї організації, категорій авторського права і (або) суміжних прав.

Повноваження на колективне управління майновими правами передаються авторами та їх правонаступниками, суб'єктами суміжних прав та їх правонаступниками безпосередньо на основі письмових договорів.

На підставі письмових договорів здійснюється також представництво прав і інтересів фізичних та юридичних осіб, що мають авторське право або суміжні права, з іноземними організаціями. Ці ж організації здійснюють ділові контакти іноземних авторів в Україні.

Договори про управління майновими правами на колективній основі можуть передбачати право зазначених організацій укладати ліцензійні договори з користувачами творів та об'єктів суміжних прав.

Користувачі творів та об'єктів суміжних прав договором зобов'язуються надавати авторам та іншим особам, що мають авторське право, та суб'єктам суміжних прав, їх представникам або організаціям, які управляють майновими правами на колективній основі, точний перелік і програми публічного використання творів, виконань, фонограм, програм мовлення і забезпечувати їх завіреним звітом про одержані прибутки. Основним обов'язком користувачів є своєчасна і в обумовленому розмірі виплата винагороди.

Організаціям, які управляють майновими правами, Законом надано право резервувати на своєму рахунку суми незапитаної винагороди, що надійшла їм від користувачів. Після закінчення трирічного строку з моменту надходження на рахунок організації сум незапитаної винагороди ці суми можуть бути використані для чергових виплат суб'єктам авторського права і суміжних прав або спрямовані на інші цілі, передбачені їх статутами, в інтересах осіб, які мають авторське право і суміжні права.

Висновки з четвертого питання

На сучасному етапі в Україні сформувалася досить розгалужена організаційна структура органів, які прямо чи опосередковано забезпечують діяльність у сфері охорони інтелектуальної власності.

За допомогою цієї чіткої і розгалуженої системи вбачається можливість найбільш ефективно враховувати права і законні інтереси відповідних осіб.

ВИСНОВКИ З ТЕМИ:

Отже, сьогодні ми розглянули одну з найголовніших тем права інтелектуальної власності. Протягом лекції ми розглянули поняття та особливості предмету, методів, принципів, системи, джерел права інтелектуальної власності. Ця лекція, на мою думку, є найголовнішою, оскільки в ній закріплюються загальні засади функціонування права інтелектуальної власності як науки, як предмету, як системи та як навчальної дисципліни.

Сподіваюсь, що цю першу тему ви засвоїте добре, оскільки вона є головною підставою вашого наступного засвоєння матеріалу з авторського права.

Дякую за увагу.

 

МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ПІДГОТОВКИ ДАНОЇ ТЕМИ:

Студент, який приступає до вивчення курсу: «Право інтелектуальної власності», повинен знати завдання, які поставлені перед ним. Курс з права інтелектуальної власності розрахований на розв'язання наступних завдань.

Суть пізнавального завдання зводиться до засвоєння змісту основних понять інтелектуальної власності, інститутів права інтелектуальної власності, слідкувати за закономірностями їх змін та розвитку. Оскільки право інтелектуальної власності як дисципліни містить численні дефініції, які, на перший погляд є складними у розумінні, такі як, наприклад, нетрадиційні об’єкти права інтелектуальної власності, множинний пріоритет, тощо, студенту варто звернутися до відповідної літератури, в який ці поняття розкриваються, зокрема до підручників, навчальних посібників, тощо. Оскільки в юридичній літературі не завжди спостерігається одностайність думок, поглядів на сутність деяких термінів, наприклад, поняття «добросовісного заохочення», «визнання наукового відкриття», а також щодо розв'язання інших теоретичних питань інтелектуальної власності.

При вивченні студентом спірних питань необхідно враховувати наступне. Перш за все, треба познайомитися з аргументами на користь тих чи інших позицій. Виробити власне ставлення до них І вже потім визначатися у відповідному спірному питанні. Тут можливі такі ситуації: приєднання до однієї із точки зору з додатковими аргументами чи без них або обґрунтування власної точку зору щодо дискусійного питання.

Знання законодавства, доктрини та вміння користуватися судовою практикою з питань, що вивчаються в межах відповідного курсу з права інтелектуальної власності, є запорукою опанування і належного засвоєння всіх питань, передбачених предметом.

Питання до самоконтролю:

1. Що означає поняття «право інтелектуальної власності»?

2. Які основні групи результатів творчої діяльності вам відомі?

3. Розкрийте зміст співвідношення права інтелектуальної власності і права власності

4. Розкрийте зміст основних видів права інтелектуальної власності

5. У чому полягають основні функції органів, які прямо чи опосередковано забезпечують діяльність у сфері охорони інтелектуальної власності?

[1] Положення про Державний департамент інтелектуальної власності, затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2000. //Офіційний Вісник України. – 2000.- №25 від 07.06.2000.