Кафедра цивільно-правових дисциплін
ЛЕКЦІЯ
з дисципліни «Право інтелектуальної власності»
ТЕМА № 1 Поняття та види права інтелектуальної власності. Джерела права інтелектуальної власності
(2 години)
Для студентів юридичного
факультету
Дніпропетровськ - 2014
Лекцію підготували:
доцент кафедри цивільно-правових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент Тропіна О.М.,
доцент кафедри цивільно-правових дисциплін Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук Булат Є. А.
Рецензенти:
Зуєв В.А. – кандидат юридичних наук, доцент, завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін Академії митної служби України.
Тропін В.В. – кандидат юридичних наук,адвокат, директор ТОВ «Щит-право».
Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін, протокол № 2 від 22 серпня 2014 р.
ПЛАН ЛЕКЦІЇ
ВСТУП
1. Результати творчої діяльності людини як об’єкт правового регулювання та охорони.
2.Поняття права інтелектуальної власності. Співвідношення з речовим правом власності.
3. Види права інтелектуальної власності.
4. Державне управління інтелектуальною власністю.
ВИСНОВКИ
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Нормативно-правові акти:
1. Конституція України від 28.06.1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996.-№№ 30.- ст. 141.
2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2003.- №№ 40-44. - ст.356.
3. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003 р. - № 18, № 19-20, № 21-22.- ст.144.
Наукові та навчально-методичні джерела:
1. Цивільне право України: Підручник / За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузницової. – К.: Юрінком Інтер.- 2010. – 567 с.
2. Харитонов Є.О., Дрімлюк А.І., Калітенко О.М. Цивільне право (в запитаннях і відповідях). – Х.: ТОВ «Одісей», 2008. – 576 с.
3. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред.. Я.М. Шевченко. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2011. – Ч. 1. – 692 с.
4. Цивільне право України: У 2 т. / Інститут держави і права України Національної академії наук України; За заг. ред. Я. М. Шевченко. – К.: Ін Юре, 2003.
5. Калятин В. О. Интеллектуальная собственность (исключительные права) / В. О. Калятин. – М.: Норма–Инфра, 2000. – 450с.
6.. Сергеев А. П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации: учебник. – 2-е изд., перераб. и доп. / А. П. Сергеев. – М.: ТК Велби; Проспект, 2004. – 752 с.
7. Дробязко В. С. Право інтелектуальної власності: навч. посіб. [В. С. Дробязко, Р. В. Дроб’язко]. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 512 с.
МЕТА ЛЕКЦІЇ
Слід окремо зупинитися на меті такої навчальної дисципліни як право інтелектуальної власності. Навчання праву інтелектуальної власності передбачає пізнання цивільно-правових норм, практики їх застосування, прищеплення навичок і вміння аналізувати наукові теорії, вирішувати конкретні життєві ситуації, що виникають у сфері цивільно-правового регулювання відносин інтелектуальної власності.
Базою навчання виступає цивільне законодавство, наука цивільного права, загальна теорія права, філософія, історія та інші науки. Це пояснюється насамперед тим, що навчальна дисципліна має за мету не тільки навчати цивільному праву, а й вчити оволодівати понятійним апаратом науки цивільного права, основними її здобутками, ознайомлення з її проблемами.
ВСТУП
Право інтелектуальної власності є однією з підгалузей цивільного права України у системі національного права і визнається такою в усіх правових системах світу. В умовах кардинального реформування соціально-економічних відносин в нашому суспільстві відповідно зростає і роль права інтелектуальної власності як важливого регулятора товарно-грошових відносин.
Інтелектуальна власність — одна з нормативних дисциплін, які вивчаються у вищих навчальних закладах юридичного профілю.
За умови оновлення цивільного законодавства і відповідних змін практики його застосування метою викладення інтелектуальної власності є не лише вивчення основних законоположень і численних нормативних актів, але й опанування основних положень цивільно-правової науки, які вироблені нею і перевірені багаторічною практикою в сфері інтелектуальної власності, науковий аналіз чинного законодавства і практики його застосування. Тож, розглянувши питання необхідності, актуальність та мету вивчення права інтелектуальної власності слід перейти саме до поняття права інтелектуальної власності та його джерел. Отже першим питанням нашої лекції є питання «Результати творчої діяльності людини як об’єкт правового регулювання та охорони».
Результати творчої діяльності людини як об’єкт правового регулювання та охорони
Творчою працею людини створюються всі багатства суспільства. Так було, є і буде. Людство у своєму розвитку ніколи не досягне такого стану, коли б його задовольняли наявні засоби забезпечення життєдіяльності. Людина постійно знаходиться у творчому пошукові. Це невід'ємна властивість людини, якою природа наділяє кожного із нас.
Творчість притаманна людині у будь-якій сфері її діяльності — у промисловому чи сільськогосподарському виробництві, військовій справі, охороні здоров'я людей, лікуванні тварин, організації свого відпочинку і дозвілля тощо.
Творча діяльність або просто творчість — це діяльність, внаслідок якої народжується щось якісно нове, що відзначається неповторністю, оригінальністю і суспільно-історичною унікальністю. Творчість властива тільки людині — адже творити може тільки людина. Суб'єктом творчої діяльності може бути тільки людина. Природа інколи також створює унікальні шедеври, але в природі здійснюється процес розвитку, а не творчості. Творчість — процес усвідомлений, цілеспрямований і, як правило, передбачуваний.
Отже, результатом творчої діяльності є щось таке, чого ще не було — це суспільно-історична унікальність. Цей результат має бути новим, оригінальним, він не може бути повторенням уже відомого. У цьому аспекті специфічною рисою творчості є саме те, що творча діяльність не може бути повторенням відомого, її результату завжди властива новизна.
Творчість властива людині у будь-якій сфері її доцільної діяльності. Конституція України проголошує свободу творчості (ст. 54 Конституції). Це означає, що людина може творити в будь-якій галузі діяльності і творити все, що їй забажається. Проте обмеження творчості встановлюються законом — творчість не може бути антисуспільною, аморальною, спрямованою проти людства.
Кількість результатів творчої діяльності значно переважає кількості об'єктів інтелектуальної власності. До результатів творчої діяльності відносяться й ті, які з тих чи інших причин не можуть стати об'єктами правової охорони, наприклад, відкриття, винаходи, які втратили патентоздатність, не запатентовані об'єкти промислової власності.
Отже, творчі результати — це результати творчої діяльності, які можуть бути об'єктами правової охорони, а можуть і не бути. Ті результати творчої діяльності, які наділяються правовою охороною визнаються об'єктами інтелектуальної власності.
За своєю цілеспрямованістю творчість можна умовно розподілити на два основних види: духовна творчість і науково-технічна творчість. І перша, і друга охоплюють великі кола різноманітних видів творчості У зв’язку з цим всі результати творчої діяльності можна поділити на наступні групи:
1. Перша група – результати духовної творчості, спрямовані на збагачення внутрішнього світу людини, на формування її світогляду. Вона охоплює літературну, наукову, мистецьку, виконавську майстерність артистів, звукозапис, радіомовлення і телебачення, інші види творчої діяльності гуманітарного характеру. Так, наприклад, ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права" від 23 грудня 1993 р. в ред. від 11 липня 2002 р. дає перелік творів, на які поширюється авторське право.
2. Другу групу складають результати науково-технічної творчості. Науково-технічні досягнення передусім сприяють підвищенню технічного рівня суспільного виробництва, його ефективності, продуктивності тощо. До результатів науково-технічної творчості належать: винаходи в усіх галузях людської діяльності, корисні моделі, промислові зразки, що регулюються Законами України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 1 червня 2000 р., "Про охорону прав на промислові зразки" від 15 грудня 1993 р.
3. Останніми роками намітилася тенденція до формування ще однієї - третьої група результатів творчої діяльності — засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг. Вона відокремлюється від групи промислової власності. За Паризькою конвенцією про охорону промислової власності такі інститути, як знаки для товарів і послуг, фірмове найменування (фірма) та найменування місця походження товару належать до промислової власності. У той же час помітно, що зазначені об'єкти не дуже вписуються в групу промислової власності, принаймні за своїм функціональним призначенням. Знаки для товарів і послуг, фірмове найменування (фірма) та найменування місця походження товарів мають своїм призначенням індивідуалізацію учасників цивільного обігу товарів і послуг. Варто підкреслити й те, що засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг відрізняються від інших об'єктів промислової власності не лише функціональним призначенням. Вони також різняться і рівнем творчості — одна справа створити винахід, інша — знак для товарів і послуг, промисловий зразок чи фірмове найменування. У цілому об'єкти промислової власності мають своїм призначенням підвищення ефективності виробництва, зниження собівартості продукції тощо. Засоби індивідуалізації — відмінність товару одного виробника від подібного товару іншого виробника. Таким чином, значимість об'єктів промислової власності дещо вища.
4. Деякі автори (зокрема проф. Сергєєв А.П.) відокремлюють від промислової власності нетрадиційні результати творчої діяльності, які також визнаються об’єктами інтелектуальної власності і охороняються законодавством, але мають свою специфіку. До них відносять відкриття, службову і комерційну таємницю, топології інтегральних мікросхем, селекційні досягнення, раціоналізаторські пропозиції, недобросовісну конкуренцію.
Усі зазначені результати творчої діяльності об'єднані поняттям інтелектуальної власності.
Таким чином, інтелектуальна власність є результатом інтелектуальної, творчої діяльності, який відповідає вимогам чинного законодавства. Тільки в такому разі їй надається правова охорона. У наш час роль і значення інтелектуальної власності інтенсивно зростають, вона давно уже стала найбільш цінним капіталом людства. В усьому світі інтелектуальна власність є об'єктом цивільного обороту. В силу істотного значення інтелектуальної діяльності і особливо її результатів для соціально-економічного розвитку будь-якого суспільства попит на неї також інтенсивно зростає. Вона часто стає об'єктом неправомірних дій, зловживання, недозволеного використання, тому потребує надійної і ефективної правової охорони.
Висновки з першого питання
Таким чином слід зробити висновок, що творчість-це основа інтелектуальної діяльності, завдяки якому створюються численні об’єкти інтелектуальної власності. Розглянуті основні групи результатів творчості, наведена відповідна класифікація цих об’єктів.
