Методи оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів

При прийняті інвестиційних рішень важливо знати, які будуть одержані доходи при вкладанні грошей в альтернативний проект, тобто чи будуть ті, чи інші капіталовкладення рентабельними. Для цього потрібний надійний засіб оцінки, порівняння та відбору проектів, що дадуть найкращі фінансові результати.

При оцінці ефективності інвестиційних проектів використовують дві групи методів (рис.9.2).

До першої групи відносять методи дисконтування грошових потоків, що використовують концепцію вартості доходів у часі. До цієї групи методів відносяться такі показники: чиста теперішня вартість, індекс доходності, внутрішня ставка доходу.

Чиста теперішня вартість (NPV) - це теперішня вартість (PV) майбутніх грошових надходжень за мінусом суми первісних інвестицій (P). Цей показник можна визначити за формулою:

(9.1)

При схвалені проекту чиста теперішня вартість повинна мати позитивне значення. Чиста теперішня вартість відхиленого проекту має негативне значення. Коли чиста теперішня вартість дорівнює нулю, то фірмі буде однаково, в який проект здійснювати інвестиції.

	Динамічні, що використовують методи дисконтування грошових потоків		Статичні, що не враховують вартість грошових потоків у часі

Рис.9.2. Методи оцінки ефективності інвестицій.

 

Індекс доходності (i) - це метод, який порівнює теперішню вар­тість майбутніх грошових надходжень із початковими інвестиціями. Індекс доходності визначають за формулою:

(9.2)

При значенні індексу доходності більше одиниці проект необхідно прийняти, а при значенні менше одиниці - відхилити. Даний показник тісно пов’язаний з показником чистої теперішньої вартості, а саме: при позитивному значенні чистої теперішньої вартості проекту індекс доходності буде більше за одиницю, і навпаки. Тому при прийня­ті інвестиційних рішень можна застосовувати або метод чистої те­перішньої вартості, або індекс доходності.

Внутрішня ставка доходу (IRR) - це найбільш поширений показник доцільності інвестиційних рішень. IRR - це став­ка дисконту, за якою чиста теперішня вартість проекту дорівнює нулю. Даний показник визначається за такою формулою:

(9.3)

де SPV – середні чисті доходи.

При прийняті проекту фірми розраховують свою граничну (мі­німальну) ставку доходу, виходячи з вартості фінансування та ризикованості проекту, і зіставляють її із значенням IRR. Тільки за умови, коли IRR вище граничної ставки або дорівнює їй, проект можна приймати.

Внутрішню ставку доходу можна визначити графічно (рис.9.3). Для цього необхідно:

· задати певну ставку дисконтування і розрахувати NPV проекту. На осі ординат позначити ставки дисконтування IRR, а на осі абсцис – значення NPV. Відзначити відповідну точку на графіку;

· задати значно більшу ставку дисконтування, визначити NPV і знову відзначити відповідну точку на графіку;

· з’єднати дані дві точки і, якщо необхідно, то продовжити криву NPV до перетину з віссю IRR. В точці перетину кривої NPV з віссю IRR NPV = 0.

Припустимо, що за ставкою дисконтування 0,20 (20%) NPV = 400 тис. грн., а за ставкою 0,40 (40%) NPV = 600 тис. грн.

З рис.9.3 видно, що за ставкою 29% NPV = 0. Отже, IRR =29%.

 

Рис. 9.3. Графічне визначення IRR

 

Графічне визначення IRR не дає необхідної точності розрахунків, але його можна використати за умови відсутності комп’ютерної програми з інвестиційного аналізу.

До другої групи відносять методи, що не враховують вартість грошових потоків у часі. До них належать період окупності та облікова ставка доходу.

Період окупності (PP) - це період часу, який необхідний для пов­ного відшкодування первісних інвестицій за рахунок чистих грошо­вих надходжень від їх використання. При порівнянні двох чи біль­ше проектів перевагу надають проекту, період окупності якого коротший. Цей показник визначається за формулою:

(9.4)

де п – кількість років використання проекту

0блікова ставка доходу (d) характеризує прибутковість проекту, основна ідея якого полягає в тому, щоб порівняти середні чисті доходи із середньою вартістю інвестицій (SP). Даний показник можна визначити за формулою:

(9.5)

Середні чисті доходи визначають шляхом додавання усіх доходів за мінусом різниці між первісною та ліквідаційною вартістю і діленням цієї суми на кількість років використання проекту. Середня вартість інвестицій - це половина суми первісної та ліквідаційної вартості.

Необхідно зауважити, що методика розрахунку облікової ставки доходу не враховує амортизаційних відрахувань як джерела грошових надходжень. Крім того, при розрахунку даного показника, як і розрахунку періоду окупності, не враховують грошові потоки та зміну вартості грошей у часі, що є суттєвим недоліком при використанні цих по­казників для оцінки ефективності реальних інвестиційних проектів.