Основні етапи проведення психологічного консультування

1. Підготовчий етап. На цьому етапі психолог-консультант знайомиться з клієнтом за попереднім записом, що є в регістраційно му журналі, а також по тій інформації про клієнта, яку можна отримати від третіх осіб, наприклад від працівника психологічної консультації, який приймав заявку від клієнта на проведення консультації. Психолог-консультант і сам готується до проведення консультації, про що йшла мова раніше. Час роботи психолога-консультанта на цьому етапі складає від 20 до 30 хв.

2. Налаштовуючий етап. На даному етапі психолог-консультант зустрічає клієнта, знайомиться з ним і настроюється на спільну роботу з клієнтом. Те ж саме зі своєї сторони робить клієнт. Цей етап може займати 5-7 хв.

3. Діагностичний етап. На даному етапі психолог-консультант вислуховує сповідь клієнта і на основі його аналізу виясняє, уточняє проблему клієнта. Основний зміст даного етапу складає розповідь клієнта про себе і про свою проблему, а також психодіагностика клієнта, коли виникає необхідність її проведення для уточнення проблеми клієнта і пошуку оптимального її розв’язання. Для проведення тестування необхідна година. Іноді даний етап може займати від 4 до 6-8 год.

4.Рекомендаційний етап. Психолог-консультант на даному етапі разом з клієнтом виробляє практичні рекомендації по розв’язанню його проблеми. Цей етап триває від 40 хв. до 1 год.

5. Контрольний етап. На даному етапі психолог-консультант і клієнт домовляються один з одним про те, як буде контролюватися і оцінюватися реалізація клієнтом отриманих ним практичних порад і рекомендацій. Тут же розв’язується питання про те, де і коли психолог-консультант і клієнт в подальшому зможуть обговорювати додаткові питання, які можуть виникати у процесі виконання вироблених рекомендацій. В кінці даного етапу вони можуть домовитися, де і коли зустрінуться другий раз. Робота на даному етапі проходить на протязі 20-30 хв.

Якщо підсумувати все сказане вище, то можна встановити, що на проходження всіх етапів психологічного консультування в середньому може знадобитися від 2-3 до 10-12 год.

Процедури психологічного консультування – це групи об’єднаних по цільовому призначенню прийомів ведення психологічного консультування, за допомогою яких розв’язується одне із часткових завдань психологічного консультування. Від продуманості процедур психологічного консультування безпосередньо залежить його результативність.

На першому етапі психологічного консультування не виділяються і не застосовуються ніякі спеціальні процедури.

На другому етапі застосовуються процедури зустрічі з клієнтом, загального, емоційно-позитивного настрою клієнта на проведення консультацій, зняття психологічних бар’єрів спілкування психолога-консультанта з клієнтом.

Процедура зустрічі клієнта включає в себе спеціальні дії, які здійснює психолог-консультант під час зустрічі клієнта: привітання, проводи на місце, де він повинен знаходити під час проведення консультування; вибір самим психологом місця свого розміщення по відношенню до клієнта під час початку розмови з ним, прийоми встановлення психологічного контакту з клієнтом, перші слова, які вимовляє психолог-консультант, починаючи свою розмову з клієнтом.

Більшість клієнтів, які звертаються у психологічну консультацію, мають психологічні бар’єри і комплекси, які перешкоджають нормальному спілкуванню з людьми, в тому числі і з психологом-консультантом. Для нейтралізації можливої негативної дії комплексів і зняття психологічних бар’єрів використовується процедура „зняття психологічних бар’єрів”. При застосуванні цієї процедури психолог-консультант за допомогою спеціальних дій і прийомів заспокоює клієнта, створює для нього ситуацію психологічної безпеки, вселяє в нього впевненість, викликає довіру до себе.

На третьому етапі психологічного консультування активно працює процедура так званого емпатичного слухання, а також процедури активізації мислення і пам’яті клієнта, процедури підкріплення, прояснення думки клієнта і психодіагностичні процедури.

Процедура емпатичного слухання включає в себе два взаємопов’язаних моменти: емпатія і слухання, які в даному випадку взаємно один одного доповнюють. Слухання полягає в тому, що психолог-консультант повністю зосереджує увагу на клієнті, на тому, що він говорить. Завдання емпатичного слухання полягає в достатньо глибокому, емоційному розумінні клієнта – такому, яке дозволило б психологу-консультанту особисто сприймати і до кінця розуміти все те, про що говорить клієнт, а також набувати здатність думати і переживати те, що відбувається, так же, як його переживає сам клієнт (емпатичний момент слухання).

Процедурою активізації мислення і пам’яті клієнта називається система прийомів, в результаті застосування якої активізуються, стають більш активними, когнітивні процеси клієнта, зокрема його пам’ять і мислення, зв’язані з обговорюваною проблемою, з пошуком її оптимального практичного розв’язання. Клієнт починає точніше і повніше згадувати події, факти, які мають відношення до його проблеми, відкриває для самого себе і уважно слухаючого психолога-консультанта те, що раніше було сховане від свідомості.

Процедура підкріплення полягає в тому, що слухаючи клієнта, психолог-консультант час від часу словами, жестами, мімікою, пантомімікою та іншими доступними екстра – і релалінгвістичними засобами виражає згоду з тим, що говорить клієнт, заохочує, підтримує його.

Процедура прояснення психологом думки клієнта полягає в тому, що консультант час від часу вступає у діалог з клієнтом, прояснює вголос для себе думку клієнта або допомагає йому більш точно її сформулювати. Необхідність використання цієї процедури частіше виникає тоді, коли очевидно, що сам клієнт не повністю задоволений тим, що і як він говорить психологу-консультанту.

На четвертому етапі проведення психологічної консультації можуть використовуватися такі процедури: переконання, роз’яснення, пошук взаємноприйятого рішення, уточнення деталей, конкретизація. Всі ці процедури зв’язані з доведенням до свідомості клієнта тих порад і практичних рекомендацій, які разом з ним виробляє психолог-консультант. Мета відповідних процедур полягає в тому, щоб добитися максимально повного розуміння клієнтом всіх тих висновків і рішень, до яких приходить психолог-консультант, а також в тому, щоб мотивувати клієнта на виконання цих рішень.

На п’ятому, заключному етапі застосовувалися ті ж процедури, які використовувалися на четвертому етапі. Однак на цей раз вони в основному стосуються оцінок очікуваної ефективності практичного виконання клієнтом порад, які він отримав від консультанта.