Лекции.Орг


Поиск:




Категории:

Астрономия
Биология
География
Другие языки
Интернет
Информатика
История
Культура
Литература
Логика
Математика
Медицина
Механика
Охрана труда
Педагогика
Политика
Право
Психология
Религия
Риторика
Социология
Спорт
Строительство
Технология
Транспорт
Физика
Философия
Финансы
Химия
Экология
Экономика
Электроника

 

 

 

 


Філософські ідеї Структуралізму




Назва напрямів у соціогуманітарному пізнанні 20ст.,пов’язаних із виявленням структури, що зберігає свою сталість у ході різних перетворень і змін. Представники: К. Леві-Стросс, Ж. Ланам, М.. Фуко, Р. Барт. 2 лінії структуралізму: 1) філософські ідеї вчених-структуралістів; 2)структуралістська ідеологія, що поширилась у Франції. Об’єкт дослідження: культура, як сукупність знакових систем (мова, наука, мистецтво, міфологія, релігія, мода, реклама).

Лакан проводить думку про подібність між структурами мови та механізмами дії несвідомого. Будує культурологічну концепцію, суть якої полягає у пріоритеті символічного над реальним. Етапи структуралізму:

1.Лінгвістичний структуралізм (становлення методу дослідження). Спільні риси концепцій структуралістів: 1)виділення первинної множини об’єктів, у яких можна було передбачити наявність єдиної структури; 2)розчленування об’єктів на елементарні частини, в яких типові відношення зв’язують різнорідні пари елементів; 3)розкриття відношень перетворення між частинами, систематизація їх і побудова абстрактної структури; 4)виведення із структури усіх теоретично можливих наслідків та перевірка їх на практиці. Взагалі характерно протест проти психологізму і прагнення визначити структуру мови, відволікаючись від її розвитку.

2.Поширення методів структурної лінгвістики. К. Леві-Стросс – аналіз культурного життя первісних племен (тотемізм, ритуали, міфи, своєрідна мова). Формулює ідею надраціоналізму як гармонію чуттєвої і раціонального начал, втрачену сучасною європейською цивілізацією, але збережену на рівні первісного мислення. Етнологія – не є ні окремою наукою, ні наукою новою – найдавніша і найзагальніша форма гуманізму.

Основні принципи структурної антропології:

1. Явище культури розглядається в єдності своїх внутрішніх і зовнішніх зв’язків.

2. Явище культури аналізується як багаторівневе цілісне утворення.

3. Дослідження явища проводиться в рамках конкретної культури. Кінцевий результат дослідження – моделювання структури.

Значення для науки: 1) ретельна розробка механізмів комунікацій; 2) опора на багатомірність культурних утворень. Але структуралізм відмовляється від активності суб’єкта як носія культури, недооцінює індивідуальність, абсолютизує знаково-мовну систему.


25. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу Світогляд є більш ширшим поняттям, ніж філософія. Починає формуватися в дитячому віці через казкове сприйняття дійсності. Світогляд розглядається як аура певних уявлень. Всі уявлення, чуттєві форми, сприйняття, світовідчуття, моральні цінності та ідеали інтегруються у світогляд, коли вони виступають як форма суспільної самосвідомості людини. Світогляд – це форма суспільної самосвідомості людини через яку суб’єкт світогляду сприймає, осмислює, оцінює навколишню дійсність як світ свого буття і діяльності. Визначає і переживає своє місце в світі, призначення і долю в ньому. Світогляд – спільне і обов’язкове для всіх моральне уявлення(Гегель). Світогляд – система поглядів на світ. Активне самовизначення людини в світі, яка шукає шляхи від ідеї до дії(Кант).Світогляд є духовно-практичним способом освоєння світу. Формуючись разом із свідомістю на основі практики суспільного життя світогляд реалізує потреби і цілі практичного світу в духовне, виступаючи як його духовно-практичне освоєння, в якому подолання чужості світу, його невідповідності людині реалізується шляхом створення образів справді людського світу, де втілюються ідеали краси, істини, і добра. Отже, світогляд – це духовно-практичне утворення засноване на співвіднесенні наявного, сущого, та уявного, бажаного, належного, синтезу досвіду, оцінки знання та переконань, зорієнтованих на ідеали.

 


26. Cтруктура світогляду Світогляд- це складне, синтетичне, інтегральне утворення суспільної і індивідуальної свідомості. Істотне значення для його характеристики має пропорційну присутність різних компонентів- знань, переконань, вірувань, настроїв, прагнень, надій, цінностей, норм, ідеалів і т.д. В структурі світогляду можна виділити чотири основні компоненти:

1) Пізнавальний компонент. Базується на узагальнених знаннях -повсякденних, професійних, наукових і т.д. Він представляє конкретно-наукову і універсальну картину миру, систематизуючи і узагальнюючи результати індивідуального і суспільного пізнання, стилі мислення того або іншого співтовариства, народу або епохи.

2) Ціннісний-нормативний компонент. Включає цінності,ідеали,переконання, вірування, норми, директивні дії і т.д.

3) Емоційно-вольовий компонент. Для того, щоб знання, цінності і норми реалізовувалися в практичних вчинках і діях, необхідне їх емоційно-вольове освоєння, перетворення на особисті погляди, переконання, вірування, а також вироблення певної психологічної установки на готовність діяти.

4) Практичний компонент.Світогляд - це не просто узагальнення знань,цінностей, переконань, установок, а реальна готовність людини до певного типу поведінки в конкретних обставинах.

Компонентна структура –основними структурними компонентами постають: погляди, уявлення, знання, оцінка знань, переконання, віра, та ідеал. Рівнева структура. За ступенем самосвідомості та формами відображення у світогляді відокремлюють: 1)буденний рівень – це сукупність поглядів, уявлень, переконань про навколишній світ, що формується в процесі щоденної життєдіяльності кожного з нас через почуття, настрої, емоції; 2)теоретичний рівень – філософія, наука – це системне бачення людиною свого взаємовідношення зі світом на основі знання, пояснення, і передбачення. 3)За носієм у світогляді виокремлюють: індивідуальний рівень, груповий, масовий. За механізмами формування уявлень виокремлюють:

1. Світовідчуття – формується на основі досвіду. 2. Світосприйняття – на основі цінностей, утворює ідеали і переконання людини. 3. Світорозуміння - формується на основі знання. 4. світобачення – формується на основі принципів, догматизм, скептицизм, манізм, плюралізм. 5. Світоспоглядання - формується на основі мети, цілі, які усвідомлюються через основні форми діяльності. (нужда – потреба – інтереси - мета - засоби - результати – наслідки.)


27.Історичні типи світогляду Існують 3 головні історичні системи світогляду:

1. Космоцентризм – спрямований на пошуки єдиної гармонійної сутності світобудови. Вивчення гармонії космосу переноситься на гармонізацію суспільного життя. Античність. 2. Теоцентризм – характеризується вірою в надприродні сили божественного здатного на релігійних засадах змінити життя людини. Середньовіччя. 3. Антропоцентризм – пов’язане з усвідомленням людини як центру Всесвіту, розкриття можливостей розвитку особистості. 20-21 ст.

Історичні типи світогляду:

1. Міфологічний – ґрунтується на вірі в надприродні сили, абсолютизуючи досвід окремого роду з притаманними йому певними рисами. Тотемізм, антропоморфізм, анімізм(природа олюднюються, одухотворяється), фетишизм, символізм, магія.

2. Релігійний – ґрунтується на побожності надприродних сил, жорсткому поділі світу на духовний та тілесний, земний і небесний. Час має векторний характер(від утворення світу до падіння, від завіту до приходу месії). Монізм, фаталізм(хід подій у природі наперед визначений Богом, прописаний долею), антропоморфізм, теїзм(розуміння Бога особи, що створила світ і постійно втручається в його світобудова), віра в надприродне, геоцентризм(вчення про положення небесних тіл). Починається чітко розрізнятися об’єкт і суб’єкт. Формується світоуявлення і світорозуміння. Домінує дух над тілом.

3. Науковий - ґрунтується на експериментальних та теоретичних знаннях про світ у цілому, які характеризуються об’єктивність, істинністю, загально значущістю, цілеспрямованістю, відтвореністю, необхідністю, ефективністю у змінах природної історичної дійсності. Заперечує догматизм, має чітко розумову структуру, спирається на експериментальні практиці, фактах, займається дослідженням, збереженням, поширенням істинного знання.

4. Філософський - узагальнює досвід, знання, цінності, волевиявлення особи і людства в їхньому ставленні до світу як цілого з метою проникнення в сутність буття всесвіту та буття людини.






Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2016-11-24; Мы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 394 | Нарушение авторских прав


Поиск на сайте:

Лучшие изречения:

Стремитесь не к успеху, а к ценностям, которые он дает © Альберт Эйнштейн
==> читать все изречения...

2206 - | 2159 -


© 2015-2025 lektsii.org - Контакты - Последнее добавление

Ген: 0.009 с.