Що становить смислове ядро будь-якого світогляду, незалежно від того, як він структурований чи класифікується?

І-й модуль

Яка позиція є вірною?

1.Філософські положення можна довести великою кількістю переконливих прикладів.

2.Філософські положення доводяться шляхом строгих логічних міркувань.

3. Істини філософії взагалі не доводяться, а приймаються на віру.

4.Істини філософії сприймаються як істини інтуїтивно.

5. Філософські положення доводяться всім ходом розвитку наук і практики.

Чи є філософія наукою? Чи повинна вона нею бути? Уважно проаналізуйте висловлювання, використайте аргументи і контраргументи в обґрунтуванні своєї позиції і знайдіть серед запропонованих позицій хибну.

1. Філософія є наукою про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства і пізнання.

2. Філософія не є наукою: наука прагне підтвердити свої теоретичні тези результатами спостереження або експерименту (т.зв. принцип верифікації), тоді як філософія байдужа до підтвердження її тез і навіть часом розвиває свої ідеї всупереч даним науки.

3. Філософія не є наукою, бо вона не підлягає об’єктивному контролю з боку досвіду або алгоритму.

4. Філософія не є наукою, бо твердження науки в принципі можуть бути спростовані. У філософії ж поява нової ідеї або цілої теорії ще не викликає безперечного визначення хибності інших ідей або теорій.

5. Філософія не є наукою, бо розвиток її не має характеру кумулятивного процесу.

6. Філософія не є наукою, бо вона не має своєї спеціальної мови (термінів, символів, спеціально вироблених засобів комунікації між фахівцями в межих наукового співтовариства тощо).

7. Філософія не є наукою, бо вона не може вказати предмет свого дослідження, який мав би такі самі ознаки об’єктивної дійсності, як і предмети дослідження інших наук.

Якими особливостями характеризується софійний спосіб філософствування?

1. Він є універсальним засобом самовизначення і самопіднесення людини, коли конче потрібним стає породження нових філософських ідей, коли відсутньою стає потреба розширенні обріїв філософського мислення; це здатність охоплювати і висловлювати у свій спосіб такі тенденції буття, що не віднайшли ще свого відтворення в усталених формах суспільної свідомості.

2. Він обґрунтовується на прагненні передусім логічно відтворити світ і людину в ньому шляхом упорядкування й узагальнення наявного знання, де істина розглядається як теоретичний образ дійсності, а те, що не відповідає цьому образу, виштовхується на периферію усвідомлення.

3. Він є способом світобачення, що виникає на ґрунті абсолютизації знання, точніше, лишень одного типу знання― науково-технічного; найвища цінність ― точне знання; найвищі, найбільш значущі людські якості― професійні, фахові.

4. Найвищою цінністю є краса; найвище життєве прагнення- відшукування естетичної насолоди.

Якими особливостями характеризується епістемний спосіб філософствування?

1.Він є універсальним засобом самовизначення і самопіднесення людини, коли конче потрібним стає породження нових філософських ідей, коли відсутньою стає потреба розширенні обріїв філософського мислення; це здатність охоплювати і висловлювати у свій спосіб такі тенденції буття, що не віднайшли ще свого відтворення в усталених формах суспільної свідомості.

2.Він обґрунтовується на прагненні передусім логічно відтворити світ і людину в ньому шляхом упорядкування й узагальнення наявного знання, де істина розглядається як теоретичний образ дійсності, а те, що не відповідає цьому образу, виштовхується на периферію усвідомлення.

3. Він є способом світобачення, що виникає на ґрунті абсолютизації знання, точніше, лишень одного типу знання― науково-технічного; найвища цінність ― точне знання; найвищі, найбільш значущі людські якості― професійні, фахові.

4.Найвищою цінністю є краса; найвище життєве прагнення - відшукування естетичної насолоди.

Що становить смислове ядро будь-якого світогляду, незалежно від того, як він структурований чи класифікується?

1. Здоровий глузд.

2. Емоції.

3. Категорії.

4. Логічні процедури.

5. Уявлення.

6. Ідеї.

7. Почуття.