І-й модуль
Яка позиція є вірною?
1.Філософські положення можна довести великою кількістю переконливих прикладів.
2.Філософські положення доводяться шляхом строгих логічних міркувань.
3. Істини філософії взагалі не доводяться, а приймаються на віру.
4.Істини філософії сприймаються як істини інтуїтивно.
5. Філософські положення доводяться всім ходом розвитку наук і практики.
Чи є філософія наукою? Чи повинна вона нею бути? Уважно проаналізуйте висловлювання, використайте аргументи і контраргументи в обґрунтуванні своєї позиції і знайдіть серед запропонованих позицій хибну.
1. Філософія є наукою про найзагальніші закони розвитку природи, суспільства і пізнання.
2. Філософія не є наукою: наука прагне підтвердити свої теоретичні тези результатами спостереження або експерименту (т.зв. принцип верифікації), тоді як філософія байдужа до підтвердження її тез і навіть часом розвиває свої ідеї всупереч даним науки.
3. Філософія не є наукою, бо вона не підлягає об’єктивному контролю з боку досвіду або алгоритму.
4. Філософія не є наукою, бо твердження науки в принципі можуть бути спростовані. У філософії ж поява нової ідеї або цілої теорії ще не викликає безперечного визначення хибності інших ідей або теорій.
5. Філософія не є наукою, бо розвиток її не має характеру кумулятивного процесу.
6. Філософія не є наукою, бо вона не має своєї спеціальної мови (термінів, символів, спеціально вироблених засобів комунікації між фахівцями в межих наукового співтовариства тощо).
7. Філософія не є наукою, бо вона не може вказати предмет свого дослідження, який мав би такі самі ознаки об’єктивної дійсності, як і предмети дослідження інших наук.
Якими особливостями характеризується софійний спосіб філософствування?
1. Він є універсальним засобом самовизначення і самопіднесення людини, коли конче потрібним стає породження нових філософських ідей, коли відсутньою стає потреба розширенні обріїв філософського мислення; це здатність охоплювати і висловлювати у свій спосіб такі тенденції буття, що не віднайшли ще свого відтворення в усталених формах суспільної свідомості.
2. Він обґрунтовується на прагненні передусім логічно відтворити світ і людину в ньому шляхом упорядкування й узагальнення наявного знання, де істина розглядається як теоретичний образ дійсності, а те, що не відповідає цьому образу, виштовхується на периферію усвідомлення.
3. Він є способом світобачення, що виникає на ґрунті абсолютизації знання, точніше, лишень одного типу знання― науково-технічного; найвища цінність ― точне знання; найвищі, найбільш значущі людські якості― професійні, фахові.
4. Найвищою цінністю є краса; найвище життєве прагнення- відшукування естетичної насолоди.
Якими особливостями характеризується епістемний спосіб філософствування?
1.Він є універсальним засобом самовизначення і самопіднесення людини, коли конче потрібним стає породження нових філософських ідей, коли відсутньою стає потреба розширенні обріїв філософського мислення; це здатність охоплювати і висловлювати у свій спосіб такі тенденції буття, що не віднайшли ще свого відтворення в усталених формах суспільної свідомості.
2.Він обґрунтовується на прагненні передусім логічно відтворити світ і людину в ньому шляхом упорядкування й узагальнення наявного знання, де істина розглядається як теоретичний образ дійсності, а те, що не відповідає цьому образу, виштовхується на периферію усвідомлення.
3. Він є способом світобачення, що виникає на ґрунті абсолютизації знання, точніше, лишень одного типу знання― науково-технічного; найвища цінність ― точне знання; найвищі, найбільш значущі людські якості― професійні, фахові.
4.Найвищою цінністю є краса; найвище життєве прагнення - відшукування естетичної насолоди.
Що становить смислове ядро будь-якого світогляду, незалежно від того, як він структурований чи класифікується?
1. Здоровий глузд.
2. Емоції.
3. Категорії.
4. Логічні процедури.
5. Уявлення.
6. Ідеї.
7. Почуття.
