Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ќсобливост≥ орган≥зац≥њ внутр≥шньогосподарських розрахунк≥в в умовах ринку




¬нутр≥шньогосподарськ≥ взаЇморозрахунки Ц це економ≥чн≥ в≥дносини обумовленн≥ внутр≥шн≥м середовищем господарського суб'Їкту п≥д д≥Їю ринку.

¬нутр≥шньогосподарськ≥ взаЇморозрахунки можна п≥д≥йти на наступн≥ види

- –озрахунки м≥ж формою, доч≥рн≥м та залежними товариствами

- –озрахунки м≥ж формою, њњ ф≥л≥алами, представництвами та обставленими робочими м≥сц€ми, що розташован≥ на окремих територ≥€х,не б≥л€ основного м≥сцезнаходженн€ ф≥рми

- –озрахунки м≥ж структурними п≥дрозд≥лами ф≥рми

√осподарський розрахунок основуЇтьс€ на таких принципах €к:

- господарська ≥н≥ц≥атива

- взаЇмозв'€зок винагороди за працю з його результатами

- режим економ≥њ матер≥альних ресурс≥в

- плануванн€

- контроль

- в≥дпов≥дальн≥сть

ѕринципи взаЇморозрахунку реал≥зовуЇ ц€ через механ≥зм, що передбачаЇ функц≥ональний под≥л рац≥ всередин≥ п≥дприЇмства. ћехан≥зм був побудований з урахуванн€м взаЇмод≥њ структурних п≥дрозд≥л≥в. ≤нформац≥€ про взаЇмн≥ розрахунки, що обслуговують внутр≥шньогосподарський оборот, дозвол€Ї розробл€ти список показник≥в та норматив≥в дл€ плануванн€ та контролю внутр≥шньогосподарський взаЇморозрахунк≥в структурних п≥дрозд≥л≥в. ћехан≥зм внутр≥шньогосподарськ≥ взаЇморозрахунк≥в використовуЇ систему взаЇмних претенз≥й, €ка передбачаЇ в≥дпов≥дальн≥сть при внутр≥шньогосподарських взаЇморозрахунках обслуговуючих внутр≥шн≥й оборот п≥дприЇмства.

“рансферн≥ ц≥ни використовуютьс€ дл€ того, щоб зац≥кавити кер≥вник≥в структурних п≥дрозд≥л≥в у прийн€т≥ ефективних управл≥нських р≥шень, а також служать ≥нформац≥йною базою дл€ њх прийн€тт€.

ѕрибуток, €кий розраховуЇ ц€ на основ≥ трансферних ц≥н, Ї показником ефективност≥ управл≥нн€ внутр≥шньогосподарським п≥дрозд≥лом. “рансферн≥ ц≥ни забезпечують визначену економ≥чну самост≥йн≥сть структурних п≥дрозд≥л≥в та над≥л€ють кер≥вника б≥льшою автоном≥Їю при зайн€т≥ управл≥нських р≥шень. “рансферн≥ ц≥ни встановлюють дл€ п≥дрозд≥лу на р≥вн≥ допустимих витрат, то при цьому зважуЇтьс€ його автоном≥€. ¬се це необх≥дно врахувати при виконанн≥ в практиц≥ трансферних ц≥н.

 

ѕлануванн€ чисельност≥ прац≥вник≥в станц≥њ

 

ƒо прац≥вник≥в, зайн€тих експлуатац≥Їю промислового зал≥зничного транспорту, в≥днос€тьс€ машин≥сти локомотив≥в, пом≥чники машин≥ст≥в, складач≥, огл€дач≥ вагон≥в, чергов≥ по станц≥њ. ѓх чисельн≥сть визначаЇтьс€ за обТЇктами ≥ нормами обслуговуванн€ за формулою:

 

,

 

де а Ц число обТЇкт≥в обслуговуванн€;

в Ц норма обслуговуванн€ на 1 обТЇкт;

4 Ц к≥льк≥сть зм≥н роботи.

 

;

 

;

 

;

 

;

 

;

 

 

«агальна чисельн≥сть прац≥вник≥в:

 

;

 

.

 

 р≥м того, визначаЇмо списковий склад роб≥тник≥в, що враховуЇ в≥дсутн≥сть прац≥вник≥в з поважноњ причини:

 

 

 

ѕлануванн€ продуктивност≥ прац≥

 

ѕродуктивн≥сть прац≥ Ц це показник ефективност≥ д≥€льност≥ людей €кий вим≥рюЇ ц€ або к≥льк≥стю продукц≥њ перетворену в одиницю робочого часу, або затратами прац≥ необх≥дноњ п≥дприЇмства продукц≥њ. ” ринков≥й економ≥ц≥ п≥двищенн€ продуктивност≥ прац≥ Ц основний чинник вир≥щенн€ економ≥чних проблем п≥дприЇмства.

ƒл€ плануванн€ продуктивност≥ прац≥ на п≥дприЇмств≥ можуть використовуватис€ варт≥сн≥ й натуральн≥ показники виробництва. ѕроте вим≥рюванн€ продуктивност≥ в натуральних одиниц€х практично не застосовуЇ ц€ через р≥зноман≥тн≥сть ≥ непор≥вн€нн≥сть продукц≥њ.

 

–озраховуЇмо продуктивн≥сть прац≥:

,

 

де Q Ц р≥чний вантажооб≥г станц≥њ.

 

 

ѕлануванн€ фонду оплати прац≥

 

‘онд оплати прац≥ враховуЇ основну ≥ додаткову зароб≥тну плату:

 

‘=‘осн.+‘дод., (2.1)

 

де ‘осн. Ц фонд основноњ зароб≥тноњ плати;

дод. Ц фонд додатковоњ зароб≥тноњ плати.

 

ƒо основноњ зароб≥тноњ плати в≥дноситьс€ зароб≥тна плата за тарифом, в≥др€дний прироб≥ток, прем≥њ; доплати за роботу у н≥чний ≥ веч≥рн≥й час, св€тков≥ дн≥ та переробку граф≥ка:

 

(2.2)

 

«ароб≥тну плату за тарифом визначаЇмо за формулою:

 

,

 

де „тар Ц годинна тарифна ставка;

Fр≥к Ц р≥чний фонд робочого часу.

 

ѕри безперервному граф≥ку р≥чний фонд робочого часу складаЇ:

 

.

 

¬изначаЇмо зароб≥тну плату за тарифом:

 

;

 

;

 

;

 

;

 

 

¬≥др€дний прироб≥ток залежить в≥д перевиконанн€ норм вироб≥тку ≥ визначаЇтьс€ за формулою:

 

,

 

де  в≥др.прир. Ц коеф≥ц≥Їнт в≥др€дного прироб≥тку (0,05-0,15).

 

¬изначаЇмо в≥др€дний прироб≥ток, приймаючи, що  в≥др.прир.=0,1:

 

;

 

;

 

;

 

;

 

.

 

ѕрем≥њ з фонду зароб≥тноњ плати виплачуютьс€ у обс€з≥ до 40%:

 

,

 

де  прем. Ц коеф≥ц≥Їнт прем≥њ.

 

¬изначаЇмо прем≥њ роб≥тник≥в:

 

;

 

;

 

;

 

;

 

 

–обота у св€тков≥ дн≥ оплачуЇтьс€ у подв≥йному розм≥р≥:

 

 

 

де 10 Ц к≥льк≥сть св€ткових дн≥в у роц≥.

 

 

 

 

 

 

ƒоплата за роботу у н≥чний час на зал≥зничному транспорт≥ складаЇ 40% тарифу в≥др€дника, а робота у веч≥рн≥й час Ц 20%:

 

,

 

де Fн≥ч та Fвеч - р≥чний фонд роботи у н≥чний та веч≥рн≥й час.

 

¬еч≥рн≥м вважаЇтьс€ пер≥од часу з 18.00 до 22.00, тобто 4 години, 1/6 доби; н≥чний пер≥од часу Ц з 22.00 до 6.00, тобто 8 годин, 1/3 доби. “аким чином:

,

 

 

¬изначаЇмо доплату за роботу у н≥чний та веч≥рн≥й час:

 

 

 

 

 

 

ƒоплата за переробку граф≥ка визначаЇтьс€ за формулою:

 

,

 

ѕри робот≥ в одну зм≥ну р≥чний фонд робочого часу визначаЇтьс€ таким чином:

 

,

 

де ƒ Ц св€тков≥ дн≥, що не сп≥впали з вих≥дними дн€ми (10 дн≥в);

„псв Ц передсв€тков≥ та передвих≥дн≥ дн≥, коли робочий день скорочуЇтьс€ на 1 годину.

 

 

¬изначаЇмо фонд переробки граф≥ку:

 

 

¬изначаЇмо доплату за переробку граф≥ку:

 

 

 

 

 

 

«а формулою 2.2 визначаЇмо основну зароб≥тну плату прац≥вник≥в:

 

 

 

 

 

 

‘онд основноњ зароб≥тноњ плати роб≥тник≥в визначаЇмо за формулою:

;

 

 

–озраховуЇмо фонд основноњ зароб≥тноњ плати чергових по станц≥њ:

 

,

де ћтар. Ц м≥с€чна тарифна ставка чергових.

 

 

¬изначаЇмо фонд основноњ зароб≥тноњ плати по станц≥њ:

 

ƒодаткова зароб≥тна плата Ц це оплата в≥дпусток, часу виконанн€ державних обовТ€зк≥в та ≥нш. ƒл€ чорноњ металург≥њ вона складаЇ 10-15% в≥д основноњ зароб≥тноњ плати:

 

 

 

«а формулою 2.1 визначаЇмо фонд оплати прац≥:

 

 

—ередньом≥с€чну зароб≥тну плату одного прац≥вника визначаЇмо таким чином:

 

;

 

 

ѕлануванн€ соб≥вартост≥ переробки одного вагона на станц≥њ

 

—об≥варт≥сть продукц≥њ Ц це грошове вираженн€ витрат п≥дприЇмства на њњ виробництво ≥ реал≥зац≥ю продукц≥њ.

ѕродукц≥Їю зал≥зничного транспорту Ї перевезенн€, а видами продукц≥њ Ц вантажн≥ ≥ пасажирськ≥ перевезенн€, перевезенн€ по видах т€ги, сполучень, категор≥€м пот€г≥в, операц≥€м перев≥зного процесу, по типах вагон≥в, родам вантаж≥в ≥ т.д. —об≥варт≥сть цих вид≥в продукц≥њ р≥зна. ¬она розраховуЇтьс€ розпод≥лом витрат, що в≥днос€тьс€ до визначеного виду продукц≥њ, на к≥льк≥сть одиниць цього виду продукц≥њ. —об≥варт≥сть перевезень на зал≥зничному транспорт≥ оф≥ц≥йно розраховуЇтьс€ на двох р≥вн€х: на зал≥зниц€х ≥ по мереж≥ зал≥зниць у ц≥лому, 10 коп. одиниць продукц≥њ. —об≥варт≥сть вантажних перевезень розраховуЇтьс€ на зал≥зниц€х ≥ мереж≥ зал≥зниць Ц на 10 тарифних тонно-к≥лометр≥в. —ередн€ соб≥варт≥сть зал≥зничних перевезень визначаЇтьс€ на 10 приведених тонно-к≥лометр≥в.

ѕриведен≥ тонно-к≥лометри Ц це сума тонно-к≥лометр≥в ≥ пасажиро-к≥лометр≥в. —об≥варт≥сть приведених послуг з перевезень (роб≥т ≥ послуг) включена в механ≥зм регулюванн€ економ≥чних взаЇмин м≥ж п≥дприЇмствами зал≥зничного транспорту ≥ користувачами його послуг, м≥ж галуззю ≥ державою, у систему оподатковуванн€. —клад витрат, що включаютьс€ в даний час у соб≥варт≥сть перевезень, значно розширений. ѕерех≥д до ринкових в≥дносин викликав по€ву нових груп витрат. —клад витрат визначений Ќоменклатурою витрат по основн≥й д≥€льност≥ зал≥зниць. —об≥варт≥сть перевезень розраховуЇтьс€ по витратах, зв'€заним з основною д≥€льн≥стю. ¬итрати по п≥дсобно-допом≥жн≥й д≥€льност≥ по навантаженню ≥ вивантаженню, п≥двозу ≥ вивозу вантаж≥в до станц≥й у соб≥варт≥сть перевезень не включаютьс€. ” соб≥вартост≥ перевезень враховуютьс€ т≥льки витрати маг≥стрального зал≥зничного транспорту.

Ќа соб≥варт≥сть перевезень впливаЇ обс€г перевезень, дальн≥сть перевезенн€ вантаж≥в ≥ пасажир≥в, величина €к≥сних показник≥в використанн€ рухомого складу, застосуванн€ нових прогресивних вид≥в техн≥ки ≥ технолог≥й, нормуванн€ трудових ≥ матер≥альних ресурс≥в, продуктивн≥сть прац≥, удосконаленн€ ≥нформац≥йноњ бази обл≥ку ≥ форм зв≥тност≥, а також метод≥в калькулюванн€ по видах продукц≥њ ≥ роб≥т.

¬итрати, що в≥дпов≥дають кожному виду продукц≥њ, розпод≥л€ютьс€ такими способами: частина витрат, що безпосередньо в≥днос€тьс€ на визначений вид перевезень, Ц це пр€м≥ витрати. ¬они вид≥л€ютьс€ в зв≥т≥ форми 14-зал. по статт€х витрат. ѕитома вага пр€мих витрат при розпод≥л≥ њх на вантажн≥ ≥ пасажирськ≥ перевезенн€ складаЇ приблизно 40%; ≥нш≥ витрати (непр€м≥) розпод≥л€ютьс€ або пропорц≥йно витратам тих чи ≥нших вим≥рник≥в пропорц≥йно ран≥ше розпод≥лен≥й зароб≥тн≥й плат≥ виробничого персоналу.

—об≥варт≥сть переробки одного вагону визначаЇтьс€ сп≥вв≥дношенн€м експлуатац≥йних витрат за р≥к (¬ст.) до р≥чного вагонооб≥гу (Uр≥ч.):

 

, (2.3)

 

–≥чн≥ експлуатац≥йн≥ витрати визначаЇмо за статт€ми витрат:

—татт€ Ђѕаливо технолог≥чнеї. Ќа цю статтю в≥днос€ть витрати на дизельне паливо дл€ т€ги поњзд≥в:

 

,

 

де q Ц норма витрат дизельного палива на 1 лок.-годину (19-25 кг/добу);

ц Ц ц≥на 1 кг палива (10 грн.);

кор. Ц час корисноњ роботи локомотива, локомотиво-годин:

 

„ас корисноњ роботи локомотива за р≥к визначаЇтьс€ за формулою:

,

 

де n Ц робочий парк локомотив≥в, одиниць;

23 Ц час корисноњ роботи локомотива на добу, год.

 

 

–озраховуЇмо витрати за статтею Ђѕаливо технолог≥чнеї:

 

 

—татт€ Ђќсновна зароб≥тна плата виробничих роб≥тник≥вї. ¬итрати за ц≥Їю статтею розрахован≥ у пункт≥ 2.4 ≥ складають:

 

 

—татт€ Ђƒодаткова зароб≥тна плата виробничих роб≥тник≥вї. ¬итрати за ц≥Їю статтею складають:

 

 

 

—татт€ Ђ¬≥драхуванн€ на соц≥альн≥ потребиї. ¬итрати за ц≥Їю статтею складають 37,5% в≥д суми основноњ ≥ додатковоњ зароб≥тноњ плати:

 

 

 

—татт€ Ђћалоц≥нний ≥нструмент та швидкозношуваний ≥нвентарї. Ќа цю статтю в≥днос€ть витрати на п≥дтримку ≥нструмента у працездатному стан≥, а також суму зношуванн€ малоц≥нного ≥нвентарю та ≥нструменту. ¬итрати за ц≥Їю статтею становл€ть приблизно 0,1% в≥д вартост≥ основних фонд≥в станц≥њ:

 

,

 

де ∑¬оф - варт≥сть основних фонд≥в, розрахована у таблиц≥ 2.1.

 

“аблиц€ 2.1 јмортизац≥€ основних фонд≥в

Ќайменуванн€ основних фонд≥в  ≥льк≥сть одиниць ¬арт≥сть основних фонд≥в, грн. Nа, % ¬ам., грн.
одиниц≥ всього
Ћокомотиви          
«ал≥зничн≥ кол≥њ       3,1  
Ѕудинок станц≥њ       1,2  
—поруда ѕ“ќ       1,2  
≤нше устаткуванн€ - -   7,5  
≈÷       1,2  
¬сього   -     435982,6

 

¬икористовуючи дан≥ таблиц≥, розраховуЇмо витрати за статтею Ђћалоц≥нний ≥нструмент та швидкозношуваний ≥нвентарї:

 

 

—татт€ Ђјмортизац≥€ основних фонд≥вї. ¬итрати за ц≥Їю статтею (¬ам.) розрахован≥ у таблиц≥ 2.1. за формулою:

 

,

 

де Na Ц норма амортизац≥њ.

 

—татт€ Ђѕоточний ремонт ≥ утриманн€ основних фонд≥вї. ƒо ц≥Їњ статт≥ в≥дноситьс€ варт≥сть роб≥т на п≥дтримуванн€ у робочому стан≥ основних фонд≥в:

 

,

 

де ¬рем.лок. Ц варт≥сть ремонту на р≥к 1 локомотиву, грн.;

¬рем.кол≥њ Ц варт≥сть ремонту 1 км кол≥њ, грн.;

¬на довжина кол≥й на станц≥њ, км.

 

 

—татт€ Ђ≤нш≥ витратиї. Ќа цю статтю в≥днос€ть витрати, що не ув≥йшли до попередн≥х статей, а також витрати по основн≥й та додатков≥й зароб≥тн≥й плат≥ кер≥вник≥в, спец≥ал≥ст≥в, службовц≥в, ћќѕ; витрати щодо охорони прац≥, техн≥ки безпеки. Ќа п≥дприЇмствах вони складають 50-100% в≥д основноњ зароб≥тноњ плати.

 

 

¬сього експлуатац≥йн≥ витрати по станц≥њ складають:

 

 

 

—об≥варт≥сть переробки одного вагона на добу розраховуЇмо за формулою 2.3:

 

 

 алькул€ц≥€ соб≥вартост≥ Ц це розрахунок витрат на одиницю продукц≥њ за кожною статтею витрат.

—кладаЇмо калькул€ц≥ю соб≥вартост≥ переробки одного вагона на станц≥њ (таблиц€ 2.2).

“аблиц€ 2.2  алькул€ц≥€ соб≥вартост≥ переробки одного вагона на станц≥њ

—татт≥ витрат ¬итрати всього, грн. ¬итрати на переробку одного вагону, грн.
ѕаливо технолог≥чне   19,87
ќсновна зароб≥тна плата виробничих роб≥тник≥в 4590124,08 7,76
ƒодаткова зароб≥тна плата виробничих роб≥тник≥в 688518,612 1,16
¬≥драхуванн€ на соц≥альн≥ потреби 1979491,01 3,35
ћалоц≥нний ≥нструмент та швидкозношуваний ≥нвентар 10792,3 0,018
јмортизац≥€ основних фонд≥в 435982,6 0,74
ѕоточний ремонт ≥ утриманн€ основних фонд≥в   0,57
≤нш≥ витрати 2295062,04 3,88
¬сього 22087970,6 37,35

 

ѕлануванн€ ф≥нансових показник≥в роботи «аводськоњ —ортувальноњ станц≥њ

 

ƒл€ визначенн€ валового доходу станц≥њ обчислюЇмо ц≥ну переробки одного вагона:

,

 

де 0,2 Ц нормативний коеф≥ц≥Їнт рентабельност≥.

 

 

ѕрибуток визначаЇтьс€ за формулою:

 

;

 

 

–ентабельн≥сть роботи станц≥њ визначаЇмо за формулою:

 

,

де ¬ Ц варт≥сть основних та об≥гових кошт≥в:

 

 

 

 

 

2.7 “аблиц€ техн≥ко-економ≥чних показник≥в роботи станц≥њ Ќавантажувальна

 

ѕоказники роботи станц≥њ ќдиниц≥ вим≥рюванн€  ≥льк≥сть
¬антажооб≥г тонн/р≥к  
¬агонооб≥г ваг./добу  
–обочий парк локомотив≥в одиниць  
„исельн≥сть працюючих роб≥тник≥в  
ѕродуктивн≥сть прац≥ тонн/роб. 171460,2
‘онд зароб≥тноњ плати грн. 5278642,69
—ередн€ зароб≥тна плата грн. 4833,92
—об≥варт≥сть переробки одного вагона грн. 37,35
ѕрибуток станц≥њ грн. 12103,02
–ентабельн≥сть % 0,05
ѕовна довжина кол≥й км  

 

¬»—Ќќ¬ќ 

«а час роботи з курсовою роботою € вивчила та ознайомилас€ з особливост€ми внутр≥шньозаводських розрахунк≥в, плануванн€м численност≥ прац≥вник≥в станц≥њ та продуктивност≥ прац≥. Ќавчилась розраховувати зароб≥тну плату базового фонду, €ка складаЇ 5278642,69 грн, плануванн€ соб≥вартост≥ переробки одного вагона на станц≥њ становить 37,35 грн.

“акож навчилась складати планову калькул€ц≥ю соб≥вартост≥ переробки одного вагону на станц≥њ, в €ку вход€ть наступн≥ статт≥ витрат:

ќсновна зароб≥тна плата Ц 2462909,6 грн;

—об≥варт≥сть переробки -60507 грн;

¬итрати на п≥дтримку ≥нструмента Ц 10792,3 грн;

јмортизац≥€ Ц 435982,6 грн;

¬итрати паливо технолог≥чне Ц 11753000 грн;

ƒодаткова зароб≥тна плата Ц 688518,612 грн;

¬≥драхуванн€ на соц≥альн≥ потреби Ц 1979491,01 грн;

–ентабельн≥сть Ц 0,05 %;

ѕрибуток станц≥њ Ц 12103,02 грн.





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1411 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—тудент может не знать в двух случа€х: не знал, или забыл. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1755 - | 1358 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.148 с.