Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕон€тт€ законност≥ та правопор€дку, њх сп≥вв≥дношенн€, гарант≥њ.




ѕон€тт€ законност≥

«аконн≥сть - це комплексне (принцип, метод, режим) соц≥ально-правове €вище, що характеризуЇ орган≥зац≥ю ≥ функц≥онуванн€ сусп≥льства ≥ держави на правових засадах.

“ерм≥н "законн≥сть" Ї пох≥дним в≥д терм≥на "закон" ≥, будучи комплексним пон€тт€м, охоплюЇ вс≥ сторони житт€ права - в≥д його рол≥ в створенн≥ закону до реал≥зац≥њ його норм в юридичн≥й практиц≥. «аконн≥сть в≥дображаЇ правовий характер орган≥зац≥њ сусп≥льно-пол≥тичного житт€, орган≥чний зв'€зок права ≥

влади, права ≥ держави, права ≥ сусп≥льства. ¬имога законност≥ р≥вною м≥рою стосуЇтьс€ вищих орган≥в державноњ влади, ≥нших державних орган≥в, €к≥ ухвалюють у межах своЇњ компетенц≥њ п≥д-законн≥ акти (сфера правотворчост≥), безпосередн≥х виконавц≥в закон≥в - посадових ос≥б, а також громадських орган≥зац≥й, комерц≥йних корпорац≥й, громад€н (сфера правореал≥зац≥њ).

«аконн≥сть характеризуЇтьс€ поЇднанн€м двох ознак:

зовн≥шньоњ (формальноњ) - обов'€зком виконувати розпор€дженн€ закон≥в ≥ п≥дзаконних правових акт≥в державними органами, посадовими особами, громад€нами ≥ р≥зними об'Їднанн€ми;

внутр≥шньоњ (сутн≥сноњ) - на€вн≥стю науково обірунтованих ≥ в≥дпов≥дних праву закон≥в; €к≥стю закон≥в.

¬ажливо не т≥льки додержуватис€ закон≥в, а й створювати справедлив≥, тобто правов≥, закони. ѕравов≥ закони повинн≥ бути нормативним п≥дірунт€м законност≥. «аконн≥сть Ї не самоц≥ллю, не виконанн€м заради виконанн€, њњ призначенн€ - додержанн€ закон≥в в ≥м'€ торжества свободи, справедливост≥. «аконн≥сть - €вище прогресивне ≥ покликане спри€ти сусп≥льному прогресу. ¬ ≥стор≥њ було чимало випадк≥в, коли громад€ни додо-держувалис€ закон≥в, а законн≥сть порушувалас€, коли "суворе додержанн€" у д≥йсност≥ означало "суворе порушенн€" (наприклад, масов≥ репрес≥њ за час≥в культу особи —тал≥на в —–—–). ” таких випадках закон не в≥дпов≥дав праву, потребам сусп≥льного прогресу. ўоб у держав≥ була "правозаконн≥сть", чинн≥ закони, насамперед  онституц≥€, повинн≥ адекватно в≥дображати правов≥ принципи, загальнолюдськ≥ ц≥нност≥. ” сфер≥ правотворчост≥ це виражаЇтьс€ в забезпеченн≥ виданн€ закону, €кий в≥дпов≥даЇ праву,  онституц≥њ.

«аконн≥сть - €вище багатоаспектне ≥ може виступати €к принцип, метод, режим. «аконн≥сть Ї принципом д≥€льност≥ державних орган≥в, громадських орган≥зац≥й, комерц≥йних корпорац≥й, посадових ос≥б, громад€н. ѕринцип законност≥ притаманний лише демократичним державам, оск≥льки в≥н Ї антиподом свавол≥ ≥ беззаконн€, припускаЇ пов'€зан≥сть вс≥х орган≥в держави правовими нормами, д≥њ в њх рамках ≥ в ≥м'€ њх реал≥зац≥њ. –азом з тим з боку д≥€льност≥ держави законн≥сть виступаЇ €к певний метод державного управл≥нн€ сусп≥льством, тобто воно зд≥йснюЇтьс€ виключно правовими засобами. як метод державного управл≥нн€ сусп≥льством законн≥сть означаЇ, що:

1) органи держави ≥ посадов≥ особи при зд≥йсненн≥ своЇњ д≥€льност≥, розробл€ючи ≥ приймаючи р≥шенн€, спираютьс€ на принципи ≥ вимоги законност≥;

2) при орган≥зац≥њ реал≥зац≥њ прийн€тих р≥шень вони не виход€ть за меж≥ своЇњ компетенц≥њ;

3) при зд≥йсненн≥ контролю ≥ нагл€ду за законн≥стю д≥й учасник≥в сусп≥льних в≥дносин вони додержуютьс€ правових процедур, використовують правов≥ засоби ≥ способи.

ћетод законност≥ Ї основою дл€ застосуванн€ ≥нших метод≥в державного управл≥нн€: орган≥зац≥њ, примусу, вихованн€, контролю тощо. ¬≥н припускаЇ високий р≥вень правовоњ культури й одночасно Ї засобом п≥двищенн€ р≥вн€ загальноњ та правовоњ культури.

«аконн≥сть Ї й режим реально д≥ючого права, стан (атмосфера) в≥дпов≥дност≥ сусп≥льних в≥дносин законам ≥ п≥дзаконним нормативно-правовим актам, €к≥, у свою чергу, покликан≥ в≥дображати принципи свободи ≥ справедливост≥, закладен≥ в прав≥.

–ежим законност≥ - неодм≥нний елемент демократ≥њ, тому що без законност≥ демократ≥€ може перетворитис€ на охлократ≥ю - владу юрби. Ѕез законност≥ €к режиму сусп≥льно-пол≥тичного житт€ сусп≥льство може бути ввергнуте в анарх≥ю ≥ хаос, коли особа стаЇ уразливою дл€ безконтрольних д≥й з боку державноњ влади, незахищеною в≥д њњ свавол≥.

Ѕез законност≥ немаЇ демократ≥њ, без демократ≥њ неможливо забезпечити законн≥сть. «аконн≥сть ≥ демократ≥€ - фактори побудови правовоњ держави.

ўо таке законн≥сть - принцип, метод чи режим?

≤ принцип, ≥ метод, ≥ режим. ”се залежить в≥д кута зору. ќднак без принципу законност≥ €к засадничого начала д≥€льност≥ державних орган≥в, державних ≥ громадських орган≥зац≥й, посадових ос≥б, громад€н, без законност≥ €к методу державного управл≥нн€ сусп≥льством не в≥дбудетьс€ режим законност≥. ” широкому розум≥нн≥ законн≥сть - це режим сусп≥льно-пол≥тичного житт€, створюваний:

- державою, €ка встановлюЇ пор€док виданн€ (зм≥ни, скасуванн€) закон≥в ≥ п≥дзаконних нормативно-правових акт≥в, забезпечуЇ њх в≥дпов≥дн≥сть потребам сусп≥льного поступу;

- вс≥ма суб'Їктами права (державними органами, посадовими особами, громадськими орган≥зац≥€ми, комерц≥йними орган≥зац≥€ми, громад€нами) у результат≥ однозначного розум≥нн€ ≥ неухильного зд≥йсненн€ ними розпор€джень закон≥в ≥ п≥дзаконних акт≥в.

ѕри режим≥ законност≥ створюЇтьс€ правова атмосфера, де панують ≥дењ права, гуман≥зму, справедливост≥, свободи ≥ в≥дпов≥дальност≥; особа захищена в≥д свавол≥ влади, сусп≥льство - б≥д анарх≥њ, хаосу, безладд€ ≥ насильства.

ѕон€тт€ правопор€дку

ѕравопор€док - частина громадського пор€дку. √ромадський пор€док - це стан (режим) упор€дкованост≥ соц≥альними нормами (нормами права, морал≥, корпоративними нормами, нормами-звича€ми) системи сусп≥льних в≥дносин ≥ њх додержанн€. ѕон€тт€ громадського пор€дку ширше за пон€тт€ правового пор€дку, оск≥льки в зм≥цненн≥ ≥ п≥дтриманн≥ першого важлива роль належить ус≥м соц≥альним нормам. ѕравопор€док складаЇтьс€ лише на п≥дстав≥ правових норм ≥ внасл≥док цього охорон€Їтьс€ спец≥альними державно-правовими заходами.

ќтже, правопор€док - це частина системи сусп≥льних в≥дносин, що врегульован≥ нормами права ≥ перебувають п≥д захистом закону та охорон€ютьс€ державою. ¬≥н встановлюЇтьс€ в результат≥ додержанн€ режиму законност≥ в сусп≥льств≥. якщо законн≥сть - це принцип, метод д≥€льност≥, режим д≥й ≥ в≥дносин, то правопор€док Ї њх результатом.

ѕравопор€док - стан (режим) правовоњ упор€дкованост≥ (вре-гульованост≥ ≥ погодженост≥) системи сусп≥льних в≥дносин, що складаЇтьс€ в умовах реал≥зац≥њ законност≥. ≤накше: це атмосфера нормального правового житт€, що встановлюЇтьс€ в результат≥ точного ≥ повного зд≥йсненн€ розпор€джень правових норм (прав, свобод, обов'€зк≥в, в≥дпов≥дальност≥) вс≥ма суб'Їктами права. ѕравовий пор€док €к динам≥чна система вбираЇ в себе вс≥ впор€дковуюч≥ засади правового характеру.

 ожна крањна формуЇ св≥й правопор€док. Ќеобх≥дн≥сть його формуванн€ ≥ вдосконаленн€ обумовлюЇтьс€ двома зустр≥чними ≥нтересами - громад€нського сусп≥льства ≥ держави, њх основними законами ≥ тенденц≥€ми розвитку.

√ромад€нське сусп≥льство об'Їктивно в≥дчуваЇ потребу в упор€дкованост≥ його функц≥онуванн€ за допомогою соц≥альних (у тому числ≥ правових) норм. ¬оно протистоњть безладност≥, безсистемност≥. ¬ умовах стаб≥льного правопор€дку ефективно функц≥онуЇ економ≥ка, дос€гаЇтьс€ гармон≥€ в д≥€х законодавчоњ, виконавчоњ та судовоњ влади, активно зд≥йснюЇтьс€ д≥€льн≥сть р≥зних громадських ≥ приватних орган≥зац≥й, гарантуЇтьс€ в≥льний розвиток людини, задоволенн€ њњ духовних ≥ матер≥альних потреб. “ому громад€нське сусп≥льство формуЇ соц≥альн≥ норми, спр€мован≥ на зм≥цненн€ соц≥ального ≥ правового пор€дку.

ƒержава об'Їктивно зац≥кавлена в правовому забезпеченн≥ власноњ д≥€льност≥ - виконанн≥ завдань ≥ функц≥й, у правових стосунках з громад€нським сусп≥льством. ƒержава не сприймаЇ хаосу ≥ свавол≥. ¬ умовах стаб≥льного правопор€дку зм≥цнюЇтьс€ виконавча дисципл≥на вс≥х орган≥в держави та њх посадових ос≥б, усп≥шно провадитьс€ зовн≥шньопол≥тична д≥€льн≥сть. ѕравовий пор€док ≥ законн≥сть виступають правовим п≥дірунт€м ≥ засобом функц≥онуванн€ державноњ влади, демократ≥њ.  оли держава в особ≥ уповноважених на те орган≥в формулюЇ норми права, вона закладаЇ в них основи правопор€дку ≥ забезпечуЇ њх реал≥зац≥ю.

“аким чином, правопор€док €к державно-правове €вище служить стаб≥л≥зац≥њ, п≥дтриманню р≥вноваги м≥ж ≥нтересами громад€нського сусп≥льства ≥ держави. …ого антиподом Ї свавол€ ≥ беззаконн€.

√арант≥њ законност≥

√арант≥њ законност≥ - це умови сусп≥льного житт€ ≥ заходи, що вживаютьс€ державою дл€ забезпеченн€ режиму законност≥ ≥ стаб≥льного правопор€дку.

√арант≥њ законност≥ можна под≥лити на:

- загольносоц≥ольн≥;

- спец≥ально-соц≥альн≥ - юридичн≥ та орган≥зац≥йн≥. «агальносоц≥альн≥ гарант≥њ законност≥:

1) економ≥чн≥ - ступ≥нь економ≥чного розвитку сусп≥льства, ритм≥чност≥ роботи господарського механ≥зму крањни, росту продуктивност≥ прац≥ ≥ обс€гу виробництва; р≥зноман≥тт€ ≥ р≥вн≥сть ус≥х форм власност≥, р≥вн≥сть економ≥чних можливостей суб'Їкт≥в сусп≥льних в≥дносин. Ќа€вн≥сть економ≥чноњ незалежност≥ суб'Їкт≥в права створюЇ об'Їктивн≥ умови дл€ њх зац≥кавленост≥ в законност≥;

2) пол≥тичн≥ - ступ≥нь демократизму конституц≥йного ладу, тобто на€вност≥ розвинутоњ системи народовладд€, демократичних форм ≥ ≥нститут≥в його зд≥йсненн€; пол≥тичного плюрал≥зму, €кий дозвол€Ї особ≥ в≥льно самовизначатис€, об'Їднуватис€ в орган≥зац≥њ за р≥зними ≥нтересами; додержанн€ принципу под≥лу влади.

3) ≥деолог≥чн≥ - ступ≥нь розвитку правосв≥домост≥, комплексу моральних ≥ правових у€влень про необх≥дн≥сть законослухн€ноњ повед≥нки, недопустимост≥ вчиненн€ аморальних проступк≥в, €к≥ одночасно Ї протиправними; ≥деолог≥чний плюрал≥зм, не нав'€зуванн€ державою ≥деолог≥њ, а турбота про правове кавчанн€, вихованн€, правову культуру. ≤стотне значенн€ маЇ широка по≥нформован≥сть населенн€, сюбода преси, думок, що дозюл€с вести публ≥чну боротьбу з правопорушенн€ми в будь-€к≥й сфер≥ державного ≥ сусп≥льного житт€,

≈коном≥чн≥, пол≥тичн≥, ≥деолог≥чн≥ гарант≥њ законност≥ - це реальна матер≥альна основа дл€ нормального функц≥онуванн€ громад€нського сусп≥льства,

—пец≥ально-соц≥альн≥ гарант≥њ законност≥ можна под≥лити на дв≥ груп:

юридичн≥ - передбачена законом система спец≥альних засоб≥в, за допомогою €ких забезпечуЇтьс€ створенн€ €к≥сних закон≥в, њх додержанн€ ≥ виконанн€;

орган≥зац≥йн≥ - заходи орган≥зац≥йно-юридичного характеру, спр€мован≥ на забезпеченн€ режиму законност≥, боротьбу з правопорушенн€ми, захист прав громад€н. ƒо них належать кадрова робота, орган≥зац≥€ умов дл€ нормального функц≥онуванн€ юрисдикц≥йних ≥ судових орган≥в, њх структурних п≥дрозд≥л≥в з метою ефективноњ протид≥њ випадкам орган≥зованоњ злочинност≥, боротьби з корупц≥Їю тощо.

ёридичн≥ гарант≥њ законност≥ створюютьс€ в результат≥ д≥€льност≥ законодавчих, виконавчих, правоохоронних ≥ судових орган≥в влади, спр€мованоњ на запоб≥ганн€ правопорушенн€м та њх припиненн€.

ƒ≥€льн≥сть законодавчих орган≥в спр€мована на виданн€ €к≥сних нормативно-правових акт≥в, €кими встановлюЇтьс€ юридична в≥дпов≥дальн≥сть за вчиненн€ протиправних д≥й.

«авд€ки д≥€льност≥ конституц≥йного суду забезпечуЇтьс€ неухильне додержанн€ конституц≥њ держави. –озгл€даючи справи про конституц≥йн≥сть нормативно-правових акт≥в представницьких орган≥в влади, правозастосовну практику за скаргами громад€н та ≥н., конституц≥йний суд створюЇ додатков≥ ≥ д≥йов≥ гарант≥њ 'њх досконалост≥. ÷е спри€Ї формуванню гармон≥чноњ Їдиноњ системи законодавства.

¬иконавч≥ органи спри€ють зм≥цненню законност≥ своЇю д≥€льн≥стю, спр€мованою на вт≥ленн€ в житт€ правових норм основного ≥ поточних закон≥в держави, охорону ≥ захист прав ≥ свобод громад€н, њх обов'€зок пол€гаЇ в прийн€тт≥ нормативно-правових акт≥в, щоб виконувати ≥ розвивати закони. —уттЇве значенн€ маЇ розвите почутт€ морально-правовоњ в≥дпов≥дальност≥ посадових ос≥б ≥ державних службовц≥в за повне ≥ ефективне виконанн€ обов'€зк≥в у рамках закону.

—удов≥ ≥ правоохоронн≥ органи держави (прокуратура, арб≥тражний суд, м≥л≥ц≥€) виконують безпосередню роботу з проф≥лактики ≥ припиненн€ правопорушень. ¬≥д них залежать процесуальне забезпеченн€ норм матер≥ального права, реальне житт€ формально закр≥плених прав ≥ свобод громад€н. ѕрокуратура зд≥йснюЇ найвищий нагл€д за додержанн€м ≥ правильним застосуванн€м закон≥в. ƒ≥€льн≥сть суд≥в виражаЇтьс€ у форм≥ цив≥льного, крим≥нального, адм≥н≥стративного судочинства. Ѕудь-€к≥ р≥шенн€ ≥ д≥њ державних орган≥в, установ, посадових ос≥б, приватних п≥дприЇмц≥в, що порушують права ≥ свободи, можуть бути оскаржен≥ в суд≥. як≥сна та ефективна робота загальних ≥ арб≥тражних суд≥в - одна ≥з важливих гарант≥й стаб≥льност≥ ≥ реальност≥ законност≥.

«начна роль у зм≥цненн≥ законност≥ ≥ правопор€дку в держав≥ належить органам внутр≥шн≥х справ, њх д≥€льн≥сть зд≥йснюЇтьс€ в ≥м'€ торжества законност≥, спр€мована на охорону сусп≥льства в≥д злочинних пос€гань, забезпечуЇ пор€док у громадських м≥сц€х та ≥н. «аконн≥сть Ї основою д≥€льност≥ цих орган≥в: вони повинн≥ д≥€ти в ц≥л€х, установлених правом, на основ≥ права ≥ у правових формах.

ƒержавн≥ ≥нспекц≥њ (адм≥н≥страц≥њ) ≥ контрольно-рев≥з≥йний апарат зд≥йснюють роботу з запоб≥ганн€ поркшенн€ законност≥, њх ви€вленн€ ≥ припиненн€ у р≥зних сферах державного ≥ сусп≥льного житт€.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 1108 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

—воим успехом € об€зана тому, что никогда не оправдывалась и не принимала оправданий от других. © ‘лоренс Ќайтингейл
==> читать все изречени€...

1509 - | 1319 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.022 с.