Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕравовий н≥г≥л≥зм: пон€тт€, причини виникненн€ та шл€хи подоланн€.




ѕравовий н≥г≥л≥зм: джерела ≥ шл€хи подоланн€

ќдн≥Їю ≥з ц≥лей правовоњ осв≥ти Ї подоланн€ правового н≥г≥л≥зму - антипода правовоњ культури.

ѕравовий н≥г≥л≥зм - це деформований стан правосв≥домост≥ особи, сусп≥льства, групи, €кий характеризуЇтьс€ усв≥домленим ≥гноруванн€м вимог закону, ц≥нност≥ права, зневажливим ставленн€м до правових принцип≥в ≥ традиц≥й, однак виключаЇ злочинний нам≥р.

≤гноруванн€ закону з≥ злочинною метою - самост≥йна форма деформац≥њ правосв≥домост≥. –азом з тим правовий н≥г≥л≥зм породжуЇ правопорушенн€, у тому числ≥ крим≥нальн≥ злочини.

ѕравовий н≥г≥л≥зм украњнського сусп≥льства рад€нського пер≥оду виник не на голому м≥сц≥: в≥н мав глибок≥ ≥сторичн≥ корен≥. Ѕагатов≥кова правова незабезпечен≥сть сусп≥льства, нер≥вн≥сть перед законом ≥ судом, правовий цин≥зм ур€ду та ≥нших вищих орган≥в влади, попрани€ нац≥ональноњ самобутност≥ народу - все це, говор€чи словами ќ. √ерцена, "вбило вс€ку повагу до законност≥" у –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ, до складу €коњ прот€гом дек≥лькох стол≥ть входила значна частина ”крањни.

ѕравовий н≥г≥л≥зм в ”крањн≥ п≥д час њњ входженн€ в —–—– -результат певноњ деформац≥њ правовоњ св≥домост≥ ≥ правового регулюванн€ того часу.

” —–—– правовий н≥г≥л≥зм про€вл€вс€ у двох формах:

1) теоретичн≥й (≥деолог≥чн≥й), коли в ун≥сон з марксистсько-лен≥нською теор≥Їю на державному р≥вн≥ обірунтовувалис€ ≥дењ:

а) про в≥дмиранн€ держави ≥ права при соц≥ал≥зм≥ - ≥ тим самим ≥стотно принижувалас€ роль права;

б) про перевагу всесв≥тньоњ пролетарськоњ революц≥њ над правами людини;

в) про перевагу постанов комун≥стичноњ парт≥њ над законами, вторинн≥сть права, його в≥дображеноњ реальност≥, €ка обслуговуЇ первинн≥ реальност≥ - економ≥ку ≥ пол≥тику, та ≥н.;

2) практичн≥й, коли в≥дпов≥дно до оф≥ц≥йноњ ≥деолог≥њ:

а) була накопичена величезна к≥льк≥сть нормативних акт≥в, €к≥ або морально застар≥ли, або м≥стили декларац≥њ та заклики, або не мали €сност≥ ≥ ч≥ткост≥ формулювань ≥ суперечили один одному. ѕоширена порочна практика, в≥дпов≥дно до €коњ закон не д≥€в доти, доки в≥н не обростав ≥нструкц≥€ми або в≥домчими наказами, призвела до правовоњ деградац≥њ сусп≥льства, породила недов≥ру в закон, зневагу до нього;

б) встановлен≥ державою правов≥ норми не додержувалис€ державними органами, в≥домчими ≥ посадовими особами, €к≥ прикривали порушенн€ законност≥ виправдувальними по€сненн€ми типу "в ≥нтересах народу", "дл€ виконанн€ плану" та ≥н., що спричинило в≥домчий правовий н≥г≥л≥зм, а часто ≥ правовий цин≥зм з боку вищих посадових ос≥б держави;

в) правозастосовн≥ та правоохоронн≥ органи д≥€ли в≥дпов≥дно до принципу пр≥оритету доц≥льност≥ над правом ≥ законом.

явища правового н≥г≥л≥зму (невизнанн€ закон≥в, негативне ставленн€ до права) - найб≥льш поширена ≥ укор≥нена форма деформац≥њ правосв≥домост≥ населенн€ в державах з авторитарним ≥ тотал≥тарним режимами.

Ќа цей час причинами про€ву правового н≥г≥л≥зму в ”крањн≥ можна вважати:

- невпор€дкован≥сть законодавства, його нестаб≥льн≥сть ≥ суперечлив≥сть;

- низьку правову культуру;

- слаб≥сть механ≥зму приведенн€ в д≥ю прийн€тих закон≥в та ≥н. (див. І"ѕравом≥рна повед≥нка. ѕричини нестаб≥льност≥ правом≥рноњ повед≥нки").

—пец≥альними засобами, що спри€ють зведенню до м≥н≥муму правового н≥г≥л≥зму, сл≥д назвати:

1) €к≥сть закон≥в та ≥нших нормативно-правових акт≥в. «абезпеченн€ належноњ рол≥ закону в систем≥ правових акт≥в. Ќа€вн≥сть стаб≥льност≥ та однаковост≥ в регулюванн≥ сусп≥льних в≥дносин;

2) авторитет державноњ влади ≥ налагоджен≥сть механ≥зму њњ д≥њ. Ќа€вн≥сть розвинутоњ державноњ структури, здатноњ забезпечити виконанн€ права. ¬досконаленн€ системи правоохоронних орган≥в ≥ правозастосовноњ д≥€льност≥. «м≥цненн€ законност≥. ѕ≥двищенн€ рол≥ суду;

3) високий р≥вень правосв≥домост≥, €кий дозволив би закону працювати. «береженн€ самобутност≥ правовоњ культури. ѕол≥пшенн€ системи правовоњ ≥нформац≥њ, профес≥йного навчанн€ ≥ вихованн€ юрист≥в, ≥нших посадових ос≥б.

Ќеобх≥дна систематична робота з п≥двищенн€ профес≥йноњ культури вс≥х суб'Їкт≥в правоохоронноњ системи, що спри€тиме подоланню недов≥ри населенн€ до правоохоронних орган≥в. ƒодержанн€ закону стане виг≥дн≥шим, н≥ж його порушенн€, коли зм≥цнитьс€ над≥йн≥сть права, що означаЇ, з одного боку захист набутих прав, а з ≥ншого - можлив≥сть будь-€кого громад€нина, €кий не маЇ юридичноњ осв≥ти, знати своњ права. Ќад≥йн≥сть права припускаЇ також стаб≥льн≥сть правопор€дку ≥ можлив≥сть передбачати зм≥ст конкретних юридичних р≥шень.

ѕрес-конференц≥€ - збори представник≥в преси, телебаченн€, рад≥о, €к≥ оф≥ц≥йно скликаютьс€ управл≥нн€м юстиц≥њ (можливо, разом з ”¬—, прокуратурою, обласним ≥ арб≥тражним судами, орган≥зац≥Їю сп≥лки юрист≥в та ≥ншими) дл€ важливоњ ≥нформац≥њ правового характеру, в≥дпов≥дей на запитанн€

Ѕриф≥нг - коротка прес-конференц≥€.

«устр≥ч - бес≥да кер≥вника або фах≥вц€ з одним чи групою журнал≥ст≥в, €к правило, з њх ≥н≥ц≥ативи.

ƒив.: ст. 29 «акону ”крањни в≥д 23 березн€ 1996 р. "ѕро осв≥ту" ≥з зм≥нами ≥ доповненн€ми.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 741 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ћюди избавились бы от половины своих непри€тностей, если бы договорились о значении слов. © –ене ƒекарт
==> читать все изречени€...

2139 - | 1937 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.