Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


ѕравова культура: пон€тт€, види. —труктура правовоњ культури сусп≥льства, особи.




ѕравова культура: зв'€зок ≥з загальною культурою. ¬иди правовоњ культури

 ультура - це загальний спос≥б ≥снуванн€ людини, њњ д≥€льност≥ та об'Їктивований результат ц≥Їњ д≥€льност≥. ѕродуктами культури Ї у€вленн€ про добро ≥ зло, звичањ, знар€дд€ прац≥, засоби комун≥кац≥њ та ≥н.  ультура - соц≥альне нормативна, а њњ норми - ≥сторично первинн≥, основа вс≥х ≥нших нормативних систем: рел≥г≥њ, моральност≥, естетики, права. ѕраво, €к мораль ≥ рел≥г≥€, Ї ≥нститутом культури, визначаЇтьс€ њњ зм≥стом. ”с≥ юридичн≥ норми Ї нормами культури, однак не вс≥ норми культури перетворюютьс€ на юридичн≥ норми. —усп≥льство добираЇ культурн≥ норми з настановою на включенн€ њх до права. ƒо числа в≥д≥браних трапл€ють т≥ культурн≥ норми, що мають найб≥льшу значущ≥сть дл€ всього сусп≥льства, виконанн€ загальносоц≥альних завдань держави. Ќе можуть перетворитис€ на право т≥ правила повед≥нки, що не стали нормою культури. ѕраво - частина соц≥альноњ культури, €ке визначаЇ один з њњ вид≥в - правову культуру.

ѕравова культура т≥сно пов'€зана з загальною культурою народу, ірунтуЇтьс€ на њњ засадах, служить в≥дображенн€м р≥вн€ њњ розвитку. ‘ормуванн€ правовоњ культури не Ї в≥докремленим процесом в≥д розвитку ≥нших вид≥в культури Ч пол≥тичноњ, моральноњ, естетичноњ. ÷е комплексний процес, њх поЇднуЇ сп≥льн≥сть завданн€ - створенн€ морально-правового кл≥мату в сусп≥льств≥, €кий би гарантував особ≥ реальну свободу повед≥нки в поЇднанн≥ з в≥дпов≥дальн≥стю перед сусп≥льством, забезпечував њњ права, соц≥альну захищен≥сть, повагу њњ г≥дност≥, тобто поставив би людину в центр економ≥чних, соц≥альних, пол≥тичних, культурних процес≥в.

“≥сна взаЇмод≥€ ≥ взаЇмозв'€зок про€вл€ютьс€ м≥ж правовою ≥ моральною культурою. ќц≥нка правових €вищ, зд≥йснювана правосв≥дом≥стю, Ї не т≥льки правовою, а й њх моральною оц≥нкою, визначенн€м њх в≥дпов≥дност≥ морал≥ сусп≥льства. “ому будь-€к≥ порушенн€ законност≥, ≥гноруванн€ законних прав ≥ ≥нтерес≥в особи, недодержанн€ вимог справедливост≥ при вир≥шенн≥ питань про юридичну в≥дпов≥дальн≥сть завжди розгл€даютьс€ €к аморальн≥ €вища. ” свою чергу, правова культура справл€Ї зворотний вплив на моральну культуру. ¬она служить необх≥дною умовою формуванн€ високих моральних €костей громад€нина. «нанн€ ≥ розум≥нн€ сутност≥ ≥ соц≥ального призначенн€ правових €вищ Ч права, правосудд€, законност≥, правовоњ в≥дпов≥дальност≥, непохитна переконан≥сть у необх≥дност≥ суворого додержанн€ норм права спри€ють зм≥цненню у св≥домост≥ людини основних принцип≥в ≥ категор≥й морал≥.

ѕравова культура Ї складовою частиною ≥ найважлив≥шою засадою демократ≥њ.

«алежно в≥д нос≥€ правовоњ культури розр≥зн€ють три њњ види:

1) правову культуру сусп≥льства;

2) правову культуру особи;

3) правову культуру профес≥йноњ групи.

ѕравова культура сусп≥льства

ѕравова культура сусп≥льства - це р≥зновид загальноњ культури, €кий становить систему ц≥нностей, що дос€гнут≥ людством у галуз≥ права ≥ стосуЇтьс€ правовоњ реальност≥ даного сусп≥льства.

—истема ц≥нностей - це активн≥сть суб'Їкт≥в права у правов≥й сфер≥, добров≥льн≥сть виконанн€ вимог правових норм, реальн≥сть прав ≥ свобод громад€н, ефективн≥сть правового регулюванн€, €к≥сн≥ закони, досконала законодавча техн≥ка, розвинута правова наука, юридична осв≥та, ефективна юридична практика, стаб≥льний правопор€док. —истему ц≥нностей в галуз≥ права, що ≥снують в реальному функц≥онуванн≥ в сусп≥льств≥, називають правовою реальн≥стю, €ка у структурному в≥дношенн≥ зб≥гаЇтьс€ з пон€тт€м "правова система".

ѕравова культура в≥дображаЇ так≥ зр≥зи правовоњ реальност≥ (правовоњ системи):

- структурно-функц≥ональний;

- аксеолог≥чний (оц≥нний).

—труктурно-функц≥ональний зр≥з уможливлюЇ розкритт€ статики (структурного аспекту) ≥ динам≥ки (функц≥онального аспекту) правовоњ культури. —труктурний аспект (статика) правовоњ культури характеризуЇ њњ склад, внутр≥шню будову; функц≥ональний (динам≥ка) - виникненн€, розвиток ≥ взаЇмод≥ю елемент≥в правовоњ культури м≥ж собою ≥ з ≥ншими соц≥альними €вищами, насамперед моральною, пол≥тичною та ≥ншою культурами.

јксеолог≥чний (ц≥нн≥сний) зр≥з розкриваЇ систему ц≥нностей, створених у ход≥ розвитку сусп≥льства ≥ накопичених людством в галуз≥ права, тобто все те, що належить до правового прогресу.

 ожне сусп≥льство виробл€Ї свою модель правовоњ культури. —труктура правовоњ культури сусп≥льства включаЇ.

1) культуру правосв≥домост≥ - високий р≥вень правосв≥домост≥, що м≥стить оц≥нку закону з позиц≥й справедливост≥, прав людини;

2) культуру правовоњ повед≥нки - правову активн≥сть громад€н, €ка виражаЇтьс€ в правом≥рн≥й повед≥нц≥;

3) культуру юридичноњ практики - ефективну д≥€льн≥сть законодавчих, судових, правозастосовних, правоохоронних орган≥в.

‘ункц≥њ правовоњ культури - це основн≥ напр€мки ос€гненн€ правових ц≥нностей - в≥тчизн€них ≥ св≥тових.

ќсновними функц≥€ми правовоњ культури Ї:

1) п≥знавальна - засвоЇнн€ правовоњ спадщини минулого ≥ сьогоденн€ - в≥тчизн€ноњ та ≥ноземноњ;

2) регул€тивна - забезпеченн€ ефективного функц≥онуванн€ вс≥х елемент≥в правовоњ системи ≥ створенн€ непохитного правопор€дку;

3) нормативно-аксеолог≥чна - оц≥нка повед≥нки особи, р≥вн€ розвитку законодавства, стану законност≥ ≥ правопор€дку в≥дпов≥дно до норм права держави ≥ м≥жнародних стандарт≥в.

ѕоказником правового прогресу Ї високий р≥вень правовоњ культури. –≥вень розвитку правовоњ реальност≥ €к особливоњ системноњ €кост≥ ≥ Ї правовою культурою. ѕравова культура в кожен даний момент "присутн€" у кожн≥й дан≥й крапц≥ правовоњ реальност≥, не зб≥гаЇтьс€ з нею ц≥лком, але ≥снуЇ в н≥й €к складова частина, здатна виступати у вигл€д≥ показника (характеристики) р≥вн€ розвитку ц≥Їњ реальност≥.

ѕравова культура особи

ѕравова культура особи - це обумовлен≥ правовою культурою сусп≥льства ступ≥нь ≥ характер прогресивно-правового розвитку особи, €к≥ забезпечують њњ правом≥рну д≥€льн≥сть.

ѕравова культура особи включаЇ:

1) знанн€ законодавства (≥нтелектуальний зр≥з). ѕо≥нформован≥сть була ≥ залишаЇтьс€ важливим каналом формуванн€ юридичне зр≥лоњ особи;

2) переконан≥сть у необх≥дност≥ ≥ соц≥альн≥й корисност≥ закон≥в ≥ п≥дзаконних акт≥в (емоц≥йно-психолог≥чний зр≥з);

3) ум≥нн€ користуватис€ правовим ≥нструментар≥Їм - законами та ≥ншими актами - у практичн≥й д≥€льност≥ (повед≥нковий зр≥з).

ѕравова культура особи характеризуЇ р≥вень правовоњ соц≥ал≥зац≥њ члена сусп≥льства, ступ≥нь засвоЇнн€ ≥ використанн€ ним правових начал державного ≥ соц≥ального житт€. ѕравова культура особи означаЇ не т≥льки знанн€ ≥ розум≥нн€ права, а й правов≥ судженн€ щодо нього €к про соц≥альну ц≥нн≥сть, ≥ головне - активну роботу з його зд≥йсненн€, з≥ зм≥цненн€ законност≥ ≥ правопор€дку. ≤ншими словами, правова культура особи -це њњ позитивна правова св≥дом≥сть у д≥њ. ¬она включаЇ перстворенн€ особою своњх зд≥бностей ≥ соц≥альних €костей на п≥дстав≥ правового досв≥ду.

«м≥стом правовоњ культури особи Ї:

1) правосв≥дом≥сть ≥ правове мисленн€. ѕравове мисленн€ маЇ стати елементом культури кожноњ людини;

2) правом≥рна повед≥нка;

3) результати правом≥рноњ повед≥нки ≥ правового мисленн€. ѕоказником правовоњ культури особи Ї правова активн≥сть особи €к вища форма правом≥рноњ повед≥нки, що припускаЇ:

1) на€вн≥сть високого р≥вн€ правосв≥домост≥; готовн≥сть до ≥н≥ц≥ативноњ правом≥рноњ д≥€льност≥ в правов≥й сфер≥ на основ≥ шанобливого ставленн€ до права, переконаност≥ в необх≥дност≥ ≥ справедливост≥ правових норм, њх добров≥льного зд≥йсненн€, досконалого знанн€ права (внутр≥шн≥й аспект);

2) ц≥леспр€мовану, ≥н≥ц≥ативну, позитивну соц≥альне корисну д≥€льн≥сть особи, що перевершуЇ звичайн≥ вимоги до можливоњ ≥ належноњ повед≥нки, спр€мовану на розвиток демократ≥њ, зм≥цненн€ законност≥ ≥ правопор€дку (зовн≥шн≥й аспект).

ѕравова активн≥сть - одна ≥з зм≥стовних характеристик особи. Ќа в≥дм≥ну в≥д держав з тотал≥тарним режимом, де бажаною Ї людина конформ≥стськоњ повед≥нки, а в≥д активноњ намагаютьс€ позбутис€, у державах з демократичним режимом потр≥бна особа активна, зац≥кавлена в реал≥зац≥њ правових норм ≥ принцип≥в у вс≥х сферах життЇд≥€льност≥ сусп≥льства.

‘орми про€ву правовоњ активност≥ р≥зноман≥тн≥: сумл≥нна службова д≥€льн≥сть, предметне обговоренн€ законопроект≥в, участь у передвиборн≥й боротьб≥ €к дов≥рена особа кандидата в депутати та ≥н. ѕравом≥рна активн≥сть особи дос€гаЇтьс€ через схваленн€ ≥ стимулюванн€ сусп≥льне корисних д≥й ≥ припиненн€ шк≥дливих. ѕравова активн≥сть може бути €к еп≥зодичною (д≥њ громад€нина по затриманню п≥дозрюваного у вчиненн≥ злочину), так ≥ пост≥йною (виконанн€ функц≥й народного зас≥дател€).

ѕравова культура особи (загальна ≥ спец≥альна - профес≥йна) спри€Ї виробленню стилю правом≥рноњ повед≥нки, €кий формуЇтьс€ залежно в≥д:

Ч ступен€ засвоЇнн€ ≥ ви€ву ц≥нностей правовоњ культури сусп≥льства;

Ч специф≥ки профес≥йноњ д≥€льност≥;

Ч ≥ндив≥дуальноњ неповторност≥ творчост≥ кожноњ особи.

 ультурний стиль правом≥рноњ повед≥нки характеризуЇтьс€, стал≥стю додержанн€ правових принцип≥в у правом≥рн≥й повед≥нц≥, специф≥кою вир≥шенн€ життЇвих проблем, €ка виражаЇтьс€ в особливост€х вибору вар≥анта правом≥рноњ повед≥нки в межах, визначених правовими нормами.

 

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 977 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

≈сли вы думаете, что на что-то способны, вы правы; если думаете, что у вас ничего не получитс€ - вы тоже правы. © √енри ‘орд
==> читать все изречени€...

1878 - | 1881 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.015 с.