(відповідь у 2 питанні)
Правовідносини: поняття, основні ознаки, види, склад.
Юридичні факти: поняття, види (дії та події), приклади.
Закони і підзаконні акти: основні ознаки, види, приклади.
Закон — це нормативно-правовий акт, при-
йнятий законодавчим органом державної влади
(парламентом) або референдумом, що регла-
ментує найважливіші сфери суспільних відносин
і має вищу юридичну силу. Ознаки закону: при-
ймається народом або вищим представницьким
органом (парламентом), приймається в особли-
вому порядку, має вищу юридичну силу, регулює найбільш важливі суспільні
відносини. Оприлюднення закону здійснює глава держави. Способом офі-
ційного оприлюднення законів є їх публікація у «Відомостях Верховної Ради
України», «Офіційному віснику України» та газетах «Голос України» і «Укра-
їнський кур’єр».
Види законів за місцем у системі законодавства:
1. Конституції — основні закони, які регламентують основи суспільного,
політичного, економічного життя суспільства, права і свободи громадян.
Конституції бувають двох видів:
• кодифіковані — становлять єдиний писаний основний закон (Консти-
туція України, Конституція РФ, Конституція США та ін.). Їх ще називають
моноконституційними актами;
• некодифіковані — складаються з групи законів (Велика Британія, Шве-
ція, Канада), предметом регулювання яких є особливий тип суспільних відно-
син, віднесений до конституційного права — основи суспільного і державного
ладу, права і свободи громадян та ін. Наприклад, у Канаді — це конституційні
акти 1867–1987 pp.
2. Конституційні закони:
• закони, на які посилається конституція або необхідність ухвалення яких
прямо передбачена чинною конституцією. Як правило, ці закони конкрети-
зують окремі положення конституції або містять посилання на конституцію
(виборча система, організація і проведення референдуму, організація і ді-
яльність парламенту, президента, конституційного суду та ін.);
• закони, що вносять зміни, доповнення до чинної конституції (див., на-
приклад, розділ XIII Конституції України).
Закон, що вносить зміни до конституції, відрізняється від закону, ухвален-
ня якого передбачене чинною конституцією, і тим, що він після затвердження
(ухвалення) набуває вищої юридичної чинності і стає складовою частиною
конституції.
3. Звичайні закони — регламентують певні й обмежені сфери суспільного
життя відповідно до конституції. Це значна за кількістю і рухлива група за-
конів, які приймаються простою більшістю голосів. Звичайні закони вельми
різноманітні за змістом.
Найтиповішими за обсягом регулювання є такі види звичайних законів:
а) загальні закони — закони, що регламентують певну сферу суспільних
відносин і поширюються на всіх. Загальні закони можуть бути:
План відповіді
1. Поняття «закон», основні
ознаки та види, приклади.
2. Поняття «підзаконний акт»,
ознаки та види, приклади.
— кодифіковані (наприклад, Кримінальний кодекс, Цивільний кодекс
та ін.);
— поточні (наприклад, Закон про вибори);
б) спеціальні закони — закони, що регламентують обмежену (спеціальну)
сферу суспільних відносин і поширюються на частину населення (наприклад,
закони про пенсії, про освіту, про міліцію та ін.).
4. Забезпечуючі (оперативні) закони — нормативно-правові акти, якими
вводяться у дію окремі закони, ратифікуються міжнародні договори та ін. Їх
призначення полягає не у виданні нових норм, а в оперативному підтвер-
дженні, підтриманні системи норм, що містяться в інших окремих законах
і міжнародних договорах, які регулюють найважливіші відносини і потребують
негайного ухвалення. Це закони, що містять норми про норми.
Види законів за строком дії:
• постійні — закони, що діють без обмеження строку;
• тимчасові — закони, що діють з обмеженням строку (наприклад, закон
«Про бюджет на 2009 рік»);
• надзвичайні (як різновид тимчасових законів) — ухвалюються у певних,
передбачених конституцією, ситуаціях і діють на період надзвичайного стану
(наприклад, проголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної еко-
логічної небезпеки, оголошення війни). Їх особливість полягає в тому, що
вони припиняють дію інших законів. Так, введення воєнного стану припиняє
дію Кодексу законів про працю.
Види законів за суб'єктами законотворчості:
• ухвалені громадянським суспільством (народом) у результаті референ-
думу;
• ухвалені законодавчим органом держави.
Види законів за межами дії:
• закони України;
• закони Автономної Республіки Крим.
Види законів за структурною формою:
• кодифіковані;
• некодифіковані.
До останніх примикають Зібрання законодавства, Зводи законів, які є
актами такого виду систематизації законодавства, як консолідація.
Види законів за галузевою ознакою:
• конституційно-правові;
• цивільно-правові;
• адміністративно-правові тощо.
Існують також міжгалузеві (комплексні) закони — про охорону здоров'я,
освіту та ін.
Види законів за сферами суспільного життя:
• закони в галузі регулювання економіки;
• закони в галузі регулювання політики;
• закони в галузі регулювання соціальної сфери;
• закони в галузі регулювання військової сфери та ін.
Приклади: Конституція, «Закон про освіту», «Закон про захист прав спо-
живачів», Цивільний Кодекс, Кодекс законів про працю», «Кримінальний ко-
декс».
Підзаконний нормативно-правовий акт — це документ компетентного
органу держави, що приймається відповідно до закону, на його основі та
для його виконання.
Підзаконні нормативно-правові акти містять норми, мають низку специ-
фічних ознак, видаються лише уповноваженими органами державної влади
у визначеній формі з метою конкретизації та на виконання законів.
Незважаючи на те, що в нормативному правовому регулюванні суспільних
відносин головне й визначальне місце посідає закон, підзаконні акти теж
мають дуже важливе значення у житті будь-якого суспільства, відіграючи до-
поміжну і деталізуючу роль. Відповідно до Конституції України, повноваження
щодо прийняття підзаконних нормативно-правових актів закріплені за Пре-
зидентом України (ст. 106), Кабінетом Міністрів України, міністерствами та
іншими центральними органами виконавчої влади (ст. 127). В обмеженому
обсязі та у випадках, передбачених Конституцією і законами України, право
підзаконної правотворчості має Верховна Рада України та Рада міністрів
Автономної Республіки Крим (ст. 135), голови місцевих державних адміні-
страцій (ст. 118), органи місцевого самоврядування та їх посадові особи
(статті 143, 144).
Виділяють такі види підзаконних актів:
1. Укази й розпорядження Президента України. Вони мають підзаконний
характер, обов'язкові для виконання на всій території України, приймаються
у межах президентських повноважень, передбачених конституцією та кон-
ституційними законами, і при цьому не повинні суперечити Конституції Укра-
їни та законам України. Акти Президента скріплюються підписами Прем'єр-
міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання, і тільки
тоді набувають юридичної сили. Президент, будучи главою держави, видає
акти, які займають наступне після законів місце.
2. Постанови і розпорядження Уряду України. Акти, що мають особливо
важливе значення, видаються у формі постанов. Акти з оперативних та інших
поточних питань видаються у формі розпоряджень. Усі акти Уряду України
обов'язкові до виконання в Україні. Особливістю актів Уряду є те, що вони
можуть бути прийняті лише на підставі і на виконання законів України, а та-
кож указів Президента України. Акти Уряду України підписуються Головою
Уряду України і підлягають офіційному опублікуванню не пізніше 15 днів із
дня їх прийняття.
3. Накази, інструкції, положення міністерств, відомств, державних комі-
тетів — це підзаконні нормативно-правові акти відомчого характеру, зміст
яких не повинен суперечити законам України та нормативно-правовим актам
Президента й Уряду України.
4. Рішення і постанови органів місцевого самоврядування — приймаються
у межах компетенції і діють на території відповідних міст, районів, сіл, се-
лищ тощо. Як правило, ці акти регулюють відносини у сфері громадського
порядку, охорони здоров'я, торгівлі у межах відповідної адміністративно-
територіальної одиниці.__ 5. Локальні нормативно-правові акти — це розпорядження керівників дер-
жавних і громадських організацій (у вигляді наказів та інструкцій), що прийня-
ті у межах їх повноважень та регулюють їх службову і трудову діяльність.
Приклади: Указ Президента України «Про Збройні Сили України», Розпо-
рядження Президента України «Про призначення Л. Каденюка помічником
Президента України з питань авіації та космонавтики», Постанова Кабінету
Міністрів України «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі нафтопро-
дуктами», Постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення заробітної
плати працівників культури та архівів», Розпорядження Кабінету Міністрів
України «Про затвердження Концепції державної політики у сфері поста-
чання газу та нафти в Україну», «Про заходи щодо завершення будівництва
недобудованих житлових будинків», акти Міністерства фінансів України, Дер-
жавної податкової адміністрації тощо.
Висновок. Закон — це нормативно-правовий акт, прийнятий законо-
давчим органом державної влади (парламентом) або референдумом, що
регламентує найважливіші сфери суспільних відносин і має вищу юридичну
силу. Ознаки закону: приймається народом або вищим представницьким
органом (парламентом) в особливому порядку, має вищу юридичну силу, ре-
гулює найбільш важливі суспільні відносини. Оприлюднення закону здійснює
глава держави, способом офіційного оприлюднення законів є їх публікація.
Види законів: Конституція, конституційні закони, звичайні закони, забезпе-
чуючі закони. За суб’єктами законотворчості розрізняють: закони, ухвалені
в результаті референдуму; закони, ухвалені законодавчим органом дер-
жави. За межами дії: закони України; закони Автономної Республіки Крим.
За структурною ознакою: кодифіковані та некодифіковані. За галузевою
ознакою: конституційно-правові; цивільно-правові; адміністративно-правові,
а також міжгалузеві (комплексні). Розрізняють також види законів за сфе-
рами суспільного життя.
Підзаконний нормативно-правовий акт — це документ компетентного
органу держави, що приймається відповідно до закону, на його основі та для
його виконання. Виділяють такі види підзаконних актів: укази й розпоряджен-
ня Президента України; постанови і розпорядження Уряду України; накази,
інструкції, положення міністерств, відомств, державних комітетів; рішення
і постанови органів місцевого самоврядування; локальні нормативно-правові
акти.
Ключові слова і поняття: закон, підзаконний акт. __
