Особливості кримінального покарання неповнолітніх.

2.Види покарань, які можуть бути застосовані до непов­нолітніх.

До неповнолітніх можуть бути застосовані наступні види по­карань:

1) штраф;

2) громадські роботи;

3) виправні роботи;

4) арешт;

5) позбавлення волі на певний строк.

До неповнолітніх можуть бути застосовані додаткові пока­рання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

Особливості покарання неповнолітніх полягають не тільки в обмеженні їх видів, айв умовах та строках цих покарань. Так, наприклад, штраф застосовується лише до неповнолітніх, що мають самостійний доход, власні кошти або майно, на яке може бути звернене стягнення, або покарання у вигляді поз­бавлення волі особам, які не Досягли до вчинення злочину вісімнадцятирічного віку, не може бути призначене на строк більше десяти років, а у випадках, передбачених пунктом 5 частини третьої статті 102 КК України, — більше п'ятнадця­ти років. Неповнолітні, засуджені до покарання у вигляді по­збавлення волі, відбувають його у спеціальних виховних уста­новах — виховних колоніях.

3. Особливості призначення покарання неповнолітнім.

Покарання неповнолітнім призначається на загальних заса­дах, передбачених у статтях 65—67 КК України. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 103 КК України суд, при призначенні по­карання неповнолітньому також повинен враховувати умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього. Вчинення злочину не­повнолітнім є обставиною, що пом'якшує покарання.

При призначенні покарання неповнолітньому за сукуп­ністю злочинів або вироків остаточне покарання у вигляді поз­бавлення волі не може перевищувати п'ятнадцяти років.

4.Особливості звільнення неповнолітнього від покарання та його відбування.

Звільнення неповнолітнього від покарання та його відбуван­ня характеризується наявністю певних пільгових умов. Так, звільнення від покарання здійснюється із застосуванням

 

 

90. Державна зрада. 111

Державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України

Безпосередній об'єкт цього злочину — зовнішня безпека України, її суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність, обороноздатність, державна, економічна чи інформаційна безпека.

З об'єктивної сторони державна зрада може виражатися лише в тих діях, вичерпний перелік яких прямо вказаний в ч. 1 ст. 111. Це передусім: перехід на бік ворога, що передбачає надання безпосередньої допомоги державі, з якою наша країна перебуває в умовах воєнного стану або збройного конфлікту. Вияви такого переходу можуть бути різними: перехід до ворога через лінію фронту; вступ на службу в армію ворожої держави; участь за її завданням у бойових діях проти України; надання різної допомоги агентам такої держави та ін. Сам перехід на бік ворога може полягати як у переході на територію ворожої держави (так званий фізичний перехід), так і в наданні допомоги такій державі або її представникам на території України (так званий інтелектуальний перехід). Державна зрада в цій формі визнається закінченою з моменту, коли особа почала надавати допомогу ворогові. При цьому обов'язково, щоб перехід на сторону ворога мав місце в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту.

Суб'єкт тільки громадянин з 16р

Суб'єктивна сторона прямий умисел

Звільняється від кримінальної відповідальності громадянин України, якщо він на виконання злочинного завдання іноземної держави, іноземної організації або їх представників ніяких дій не вчинив і добровільно заявив органам державної влади про свій зв’язок з ними та про отримане завдання

 

Умисне вбивство: двох або більше осіб (п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України); вчинене з особливою жорстокістю (п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України); вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб (п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України).

Умисне вбивство за обтяжуючих обставин— карається поз­бавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або до­вічним позбавленням волі, з конфіскацією майна у випадках, передбачених пунктом 6 статті 115 КК України.Умисне вбивство: малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності (п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України), заручника або викраденої людини (п. 3 ч. 2 ст. 115 КК України), вчинене на замовлення (п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України).

Вбивство — це винне протиправне заподіяння смерті людині.

Зазначений злочин характериз обов'язковими озна­ками, які полягають у тому, що це:

— винне діяння, тобто вчинене умисно чи з необережності-

—протиправне діяння.Означає,що позбавлення життя іншої людини вважається злочином тільки при наявності умов прямо передбачених законом.А тому,у певних випадках спричинення смерті іншій людині може бути правомірним чи некараним діянням,наприклад,необхідна оборона,затриман­ня злочинця, крайня необхідність і т.д

— заподіяння смерті іншій людині. Означає, що вбивство — це посягання не на власне життя, а на життя інших людей. Відповідно до чинного законодавства самогубство не є кримі­нально-караним. В той же час доведення до самогубства або допомога людині під час самогубства не виключає криміналь­ної відповідальності.

За формами вини всі вбивства поділяються на дві групи:

1) умисне вбивство (115—118 КК України);

2) вбивство через необережність (ст. 119 КК України).

За наявністю обтяжуючих та пом'датуючих обставин, що впливають на кваліфікацію, серед умисних вбивств розрізняють:

1) просте умисне вбивство (без обтяжуючих та пом'якшую­чих обставин—ч. 1ст.115КК)

2) вбивство з обтяжуючими обставинами (кваліфіковане вбивство — ч. 2 ст. 115 КК). Закон передбачає у 13 пунктах ч. 2 ст. 115 КК України 17 окремих обставин, які суттєво підвищують ступінь суспільної небезпеки умисного вбивства і мають самостійне значення;

3)вбивство з пом'якшуючими обставинами(привілейоване вбивство-ст.116,117,118 КК)

Безпосереднім об'єктом умисного вбивства виступає життя людини.

Об'єктивна сторона даного злочину має наступні обов'яз­кові ознаки:

1) Суспільна небезпечне діяння, яке полягає у позбавленні життя іншої людини..Вбивство може бути вчинено як шляхомт ативних дій, так і бездіяльності. У більшості випадків умисні вбивства вчинюються шляхом активних дій. При бездіяльності _під час умисного вбивства особа не вчиняє дії, які вона повинна була і могла вчинити.

2) Суспільна небезпечні наслідки вбивства полягають у на­станні смерті людини.

3) Необхідний причинний зв'язок між суспільне небезпеч­ним діянням та суспільне небезпечними наслідками означає наявність такого зв'язку між діянням особи та настанням смерті потерпілого.Злочин вважається закінченим з моменту настання смерті людини. Склад вбивства — матеріальний.

Суб'єкт умисного вбивства загальний — фізична осудна особа, яка досягла 14 років.

Суб'єктивна сторона умисного вбивства характеризуєть­ся наявністю прямого або непрямого умислу, при якому особа усвідомлює суспільно небезпечний характер посягання на життя іншої людини, передбачає суспільно небезпечні на­слідки у вигляді смерті потерпілого і бажає настання смерті (прямий умисел) або свідомо допускає її настання (непрямий умисел).

Умисне вбивство двох або більше осіб. Вказана обтяжуюча обставина умисного вбивства передба­чена п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України. Посилення відповідальності ^За вказане діяння пов'язане, по-перше, з кількістю потерпі­лих, на життя яких посягає винний (дві або більше людини). По-друге, вбивство двох або більше осіб повинно охоплюватись ^єдиним наміром винного. Так, особа отримуючи наказ на вбив­ство двох людей, незалежно від часу вчинення першого та Другого вбивства, ще до початку скоєння хоча б одного з них, Усвідомлює, що позбавить життя двох або більше осіб. Для такої кваліфікації не має значення, яким мотивом керувався вин­ний і чи був він однаковим при позбавленні життя кожного з потерпілих. Якщо ці мотиви передбачені як кваліфікуючі ознаки, дії винного додатково кваліфікуються і за відповіднії ми пунктами ч. 2 ст. 115 КК України. Вказаний злочин вважається закінченим тільки при наявності смерті двох або більше потерпілих. Якщо особа намагалася позбавити життя двох осіб, а вчинила вбивство лише однієї людини, дії винного слід кваліфікувати за сукупністю як замах на вбив­ство двох або більше осіб (ст. 15, п. 1 ч. 2 ст. 115 КК та просте умисне вбивство, при відсутності інших обтяжу­ючих обставин (ч. 1 ст. 115 КК).

Умисне вбивство вчинене з особливою жорстокістю. Вказана обставина, що обтяжує відповідальність за умисне вбивство, полягає у певному способі позбавлення життя потер­пілого. Умисне вбивство визнається вчиненим з особливою жор­стокістю (п. 4 ч. '2 ст. 115 КК України), якщо винний, поз-бавляючи потерпілого життя, усвідомлював, що завдає йому особливих фізичних (шляхом заподіяння великої кількості тілесних ушкоджень, тортур, мордування, мучення, в тому числі з використанням вогню, струму, кислоти, лугу, радіоактивних речовин, отрути, яка завдає нестерпного болю тощо), психічних чи моральних (шляхом зганьблення честі, приниження гідності, заподіяння тяжких душевних переживань, глумління тощо) страждань, а також якщо воно було поєднане із глумлінням над трупом або вчинювалося в присутності близьких потерпілому осіб і винний усвідомлював, що такими діями завдає останнім особ­ливих психічних чи моральних страждань.Не кваліфікується умисне вбивство зап. 4ч. 2ст. 115 КК України на тій підставі, що винна особа в подальшому з ме­тою приховання цього злочину знищила або розчленувала труп. Умисне вбивство, вчинене у стані сильного душевного хви­лювання (ст. 116 КК), або матір'ю своєї новонарод­женої дитини (ст. 117 КК), або при перевищенні меж необхідної оборони чи в разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця (ст. 118 КК), кваліфікуєть­ся тільки за цими статтями КК, навіть якщо воно й мало оз­наки особливої жорстокості.

Умисне вбивство вчинене способом, небезпечним для жит­тя багатьох осіб. Як вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб (п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України), умисне вбивство кваліфікуєть­ся за умови, що винний, здійснюючи умисел на позбавлення життя певної особи, усвідомлював, що застосовує такий спосіб убивства (постріли у натовп, використання вибухівки, підпал тощо), який є небезпечним для життя не тільки цієї особи, а й інших людей. При цьому небезпека для життя інших лю­дей має бути реальною. Для кваліфікації за даним пунктом достатньо створення діями винного реальної загрози для життя ще хоча б однієї людини, крім самого потерпілого.

У разі, коли винний, позбавляючи життя особу, помилко­во вважав, що робить це таким способом, який є небезпечним для життя потерпілого та інших людей, в той час як той фак­тично небезпечним не був, вчинене належить кваліфікувати як замах на вчинення злочину, передбаченого п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України.Якщо при умисному вбивстві, вчиненому небезпечним для життя багатьох осіб способом, позбавлено життя й іншу особу (інших осіб), злочин кваліфікується за пунктами 1 і 5 ч. 2 ст. 115 КК, а якщо заподіяно шкоду її (їх) здоров'ю, — за п. 5 ч. 2 ст. 115 КК та відповідними статтями КК, що передбачають відповідальність за умис­не заподіяння тілесних ушкоджень.

Умисне вбивство: малолітньої дитини або жінки, яка завідомо для винного перебувала у стані вагітності (п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України), заручника або викраденої людини (п. 3 ч. 2 ст. 115 КК України), вчинене на замовлення (п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України).

Про об'єктивні та суб'єктивні ознаки вбивства потрібно дивитися у відповіді на питання 82.

Умисне вбивство малолітньої дитини або жінки, яка заві-Домо для винного перебувала у стані вагітності.

Обставиною, що обтяжує відповідальність за умисне вбивство У Даному випадку, виступає певна категорія потерпілих — ма­лолітня дитина та жінка у стані вагітності.

Під убивством малолітньої дитини (п. 2 ч. 2 ст. 115 КК ^країни) розуміється умисне позбавлення життя особи, якій ^це виповнилося 14 років. Ця кваліфікуюча ознака наявна тоді, винний достовірно знав, що потерпілий є малолітнім, або припускав це, або за обставинами справи повинен був і міг це усвідомлювати.

Умисне вбивство жінки, яка перебувала у стані вагітності, за п. 2 ч. 2 ст. 115 КК України кваліфікується за умови, що винний завідомо знав про такий стан потерпілої. Строк та стан вагітності жінки на кваліфікацію не впливає.