Звільнення від кримінальної відповідальності означає відмову держави в особі спеціально уповноважених органів від подальшого кримінального переслідування особи винної у вчиненні злочину.
Факт звільнення особи від кримінальної відповідальності закріплюється у відповідному судовому рішенні. Цей документ свідчить про припинення кримінально-правових відносин між особою, котра вчинила злочин, і державою в особі відповідних правоохоронних органів. При цьому судове рішення не свідчить про виправдання особи, оскільки вона звільняється від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими підставами.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 КК України, особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених чинним КК України, а також на підставі закону України про амністію чи акта помилування. Отже, підставами звільнення від кримінальної відповідальності виступають:
— добровільна відмова від доведення злочину до кінця (ст. 17 КК);— дійове каяття (ст. 45 КК);— примирення з потерпілим (ст. 46 КК);— щире каяття особи у вчиненні злочину і наявність клопотання трудового колективу про передачу її на поруки (ст. 47 КК);— зміна обстановки (ст. 48 КК);— закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності (ст. 49 КК);— можливість виправлення неповнолітнього без застосування покарання (ст.97 КК);— спеціальні підстави звільнення від кримінальної відповідальності, прямо передбачені Особливою частиною КК України (ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 114, ч. З ст. 175, ч. 4 ст. 212, ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 258, ч. 6 ст. 260, ч. З ст. 263, ч. 4 ст. 289, ч. 4 ст. 307, ч. 4 ст. 309, ч. 4 ст. 311, ч. З ст. 369 КК України);— акти амністії та помилування (ст.ст. 85—87 КК України). Більшість загальних підстав звільнення від кримінальної
відповідальності закріплені у Розділі IX Загальної частини КК України.
Зазначені підстави утворюють види звільнення від кримінальної відповідальності, які можна поділити на певні групи в залежності від обраного критерію.
1. В залежності від наявності обов'язку або права суду звільнити особу від кримінальної відповідальності, виділяють:
— обов'язкове звільнення (зокрема, ст.ст. 17, 45, 46, 49, 85—87 КК. При наявності вказаних у законі умов суд зобов'язаний звільнити особу від крим відповідальності;
— необов'язкове (факультативне) (ст.ст. 47, 48 та ч. 1 ст. 97 КК України). У цих випадках, рішення щодо застосування вказаних норм залежить від переконання суду в необхідності звільнення особи від кримінальної відповідальності.
2. В залежності від обов'язку особи виконати закріплені в законі умови, виділяють:
— умовне (ст. 47, ч. З ст. 97 КК України). У даному разі суд при звільненні особи від кримінальної відповідальності зобов'язує останню виконувати покладені на неї обов'язки. У разі їх невиконання особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності;
— безумовне (всі інші види звільнення від кримінальної відповідальності). В таких випадках на особу не покладається додаткових умов її звільнення, невиконання яких є підставою притягнення до кримінальної відповідальності.
3. В залежності від того, де закріплені підстави звільнення від кримінальної відповідальності, розрізняють:
— звільнення від кримінальної відповідальності, передбачене КК України;
— звільнення від кримінальної відповідальності, передбачене ЗУ«Про амністію»;
— звільнення від кримінальної відповідальності, передбачене Указом Президента України «Про помилування».
4. В залежності від того, у якій частині чинного КК України передбачені підстави звільнення від кримінальної відповідальності, виокремлюють:
— звільнення від кримінальної відповідальності, передбачене у Загальній частині КК України (ст.ст. 17, 45, 46, 47, 48, 49, 85—87, 97 КК України);
— звільнення від кримінальної відповідальності, передбачене в Особливій частині КК (ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 114, ч. З ст. 175, ч. 4 ст. 212, ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 258, ч. 6 ст. 260, ч. З ст. 263, ч. 4 ст. 289, ч. 4 ст. 307, ч. 4 ст. 309, ч. 4 ст. 311, ч. З ст. 369 КК).
Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлений Кримінально-процесуальним кодексом України.
