Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


√ероњчний епос ‘ранц≥њ. ÷икли французького героњчного епосу.




ѕ≥сн€ про –оландаФ Ц визначна памТ€тка середньов≥чноњ Ївропейськоњ поез≥њ (тематика, народн≥сть, особливост≥ жанру ≥ будови, ≥сторична основа).

Ђѕ≥сн€ про –оландаї сп≥взвучна класичним героњчним епосам ≥нших народ≥в св≥ту (передус≥м, звичайно, ™вропи), зокрема, на жанровому р≥вн≥. “ак, тема боротьби за батьк≥вщину, р≥дну в≥ру проти ≥ноземц≥в-≥нов≥рц≥вЇ пров≥дною також ≥ в ≥спанськ≥й Ђѕ≥сн≥ про мого —≥даї, ≥ в дав≠ньоруському Ђ—лов≥ о полку ≤горев≥мї, ≥ в давньоруських би≠линах, ≥ в п≥вденнослов'€нських юнацьких п≥сн€х, ≥ в п≥зн≥ших творах Ч украњнських думах, ≥сторичних п≥сн€х.

‘ранцузький епос збер≥гс€ у вигл€д≥ поем (њх близько 100), в записах XIIЧXIV ст., обс€гом в≥д 1000 до 20 000 в≥рш≥в. ѕоеми, €к≥ д≥йшли до нас, в≥дом≥ п≥д загальною назвою Ђшансон де жестї (франц. сhаnsоns de geste), що означаЇ Ђп≥сн≥ про д≥€нн€ї. Ѕ≥льш≥сть поем написана дес€тискладовим силаб≥чним в≥ршем; в≥рш≥ складалис€ в строфи з р≥з≠ною к≥льк≥стю р€дк≥в, така строфа називалась ти≠радою. –ими спочатку не було, ≥снувало лише сп≥в≠звучч€ голосних (асонанс). ѕоема декламувалась сп≥вучим голосом п≥д акомпанемент маленькоњ арфи або в≥оли, прим≥тивноњ скрипки. якщо поема була велика, то жонглер виконував њњ прот€гом к≥ль≠кох дн≥в.

«а зм≥стом французьк≥ поеми под≥л€ютьс€ на три цикли (Ђжестиї).

 орол≥вський цикл. ÷ентральною ф≥гурою в ц≥й жест≥ Ї король ‘ранц≥њ. ÷е зб≥рний образ ≥деаль≠ного корол€, символ народноњ правди ≥ справедли≠вост≥, оплот крањни в боротьб≥ з ≥ноземними Ђне≠христамиї ≥ феодальним свав≥лл€м. ” цих поемах звичайно зображувавс€  арл ¬еликий, €кий в на≠родн≥й пам'€т≥ заслонив ус≥х ≥нших французьких правител≥в.

÷икл √арена де ћонглана. ¬ жест≥ прославл€Їтьс€ ≥деальний васал, €кий в≥рно служить слабко≠му королю ≥ вр€товуЇ державу в≥д зовн≥шн≥х ≥ внут≠р≥шн≥х ворог≥в.

÷икл ƒоона де ћайанса (або феодальний цикл). ” ньому розпов≥даЇтьс€ про своЇкорислив≥ феодальн≥ чвари, €к≥ не завжди осуджуютьс€.

Ђѕ≥сн€ про –оландаї в≥дноситьс€ до корол≥вського циклу, датуЇтьс€ 1170 р., ≥сторична основа Ч в 778 р.  арл ¬еликий вторгс€ в ≤спан≥ю, пох≥д був невдалий, ≥ в≥н повинен був повертатис€ на Ѕатьк≥вщину. ” –онсенвальському межиг≥рТњ ѕ≥ренењв був розбитий м≥сцевими басками.

“ема: боротьба за землю, служба королю, в≥ддан≥сть держав≥; патр≥отизм ≥ зрадництво; рел≥г≥€.

“в≥р маЇ три частини:

1) 1-80 п≥сн≥ Ч Ђ¬≥дданий –оландї;

2) 81-178 п≥сн≥ Ч Ђ—мерть –оландаї;

3) 179-280 п≥сн≥ Ч Ђѕомста за –оландаї.

“в≥р глибоко народний: осп≥вуЇтьс€ Їднанн€ ‘ранц≥њ, в≥ддан≥сть –оланда ≥ засуджуЇтьс€ зрадництво √анелона.

 

≤спанський героњчний епос. ќсновн≥ цикли; значенн€ –еконк≥сти.

ѕ≥сн€ про мого —≥даї Ц визначна памТ€тка ≥спанського героњчного епосу (≥сторична основа, демократизац≥€, антиаристократична спр€мован≥сть, патр≥отичний пафос, художн€ своЇр≥дн≥сть поеми).

ѕод≥њ, в≥дображен≥ у памТ€тц≥ ≥спанського героњчного епосу (’≤≤ ст.), €к ≥ в Ђѕ≥сн≥ про –оландаї, повТ€зан≥ з боротьбою проти мавританського пануванн€ на ѕ≥ренейському п≥востров≥. √ерой епосу Ч реальна ≥сторична особа –одр≥го ƒ≥ас де Ѕ≥вар (бл. 1043-1099) Ч був видатним д≥€чем реконк≥сти, подвиги €кого осп≥ван≥ народом у багатьох еп≥чних творах, найвидатн≥ший ≥з них Ч Ђѕ≥сн€ про мого —≥даї. –одр≥го ƒ≥ас де Ѕ≥вар був прозваний —≥дом (в≥д арабського Ђальсењдї Ч пан, хаз€њн).

—воЇр≥дн≥сть розробки теми героњчноњ бо≠ротьби в Ђѕ≥сн≥ї визначаЇтьс€ багатьма об'Їк≠тивними причинами. Ќай≥стотн≥ше те, що цен≠трал≥зована ≥спанська держава утворилас€ значно п≥зн≥ше Ч п≥сл€ перемоги реконк≥сти й злитт€ у XV ст.  астил≥њ, јрагону,  аталон≥њ. ” часи –одр≥го ƒ≥аса де Ѕ≥вара й епосу про нього на ≥спанських земл€х було к≥лька дер≠жавних утворень, ≥ йшла непримиренна бороть≠ба. “ема боротьби за зв≥льненн€ крањни в≥д мавр≥в поЇднуЇтьс€ у твор≥ з темою м≥жфеодальних в≥дносин, майнових стосунк≥в. «обра≠жен≥ не лише в≥йськов≥ сутички ≥ роль геро€ у перемогах над ворогом, значне м≥сце належить картинам мирного житт€. ¬≥дтворюЇтьс€ жит≠т€ м≥ст ≥ с≥мейний побут, змальовуютьс€ зви≠чањ, ≥нтереси город€н ≥ сел€н, ченц≥в та купц≥в, торг≥вельн≥ угоди, велик≥ народн≥ з≥бранн€, роз≠ваги та рел≥г≥йн≥ церемон≥њ, урочист≥ прийоми. ѕридворне середовище показане критично, ус≥ конфл≥кти головного геро€, кр≥м в≥йськового, пов'€зан≥ з п≥дступн≥стю, жадобою влади й ба≠гатства людей корол≥вського оточенн€. ќписи повс€кденного житт€ наповнен≥ безл≥ччю ха≠рактерних деталей в≥йськового й цив≥льного бутт€. ”се це даЇ у€вленн€ про своЇр≥дн≥сть ≥спанськоњ культури, на розвитку €коњ позна≠чилис€ й сучасн≥ автору ≥сторичн≥ под≥њ, ≥ давно минул≥: входженн€ ≥спанських земель до –им≠ськоњ ≥мпер≥њ (IIIЧII ст. до н.е.) ≥ зумовлена цим латин≥зац≥€ населенн€, введенн€ христи≠€нства (IIЧ≤≤≤ ст. н.е.) ≥ арабське завоюванн€ (поч.VIIIЧXV ст.). ” процес≥ розвитку крањни утворювалис€ др≥бн≥ корол≥вства, €к≥ п≥з≠н≥ше об'Їдналис€.

Ќа в≥дм≥ну в≥д б≥льшост≥ твор≥в героњчного епосу, де ≥сторичний факт часто м≥фолог≥зувавс€ до невп≥знанност≥, у Ђѕ≥сн≥ про мого —≥даї нев≥домий хуглар (≥спанський еп≥чний сп≥вець) викладаЇ под≥њ близько до ≥стор≥њ, хоча й в≥дступаЇ в≥д факт≥в, ≥деал≥зуючи образ головного геро€.

Ђѕ≥сн€ про мого —≥даї маЇ три частини:

1) Ђ¬игнанн€ї;

2) Ђ«ам≥жж€ доньок —≥даї;

3) ЂЅезчест€ в дубовому л≥с≥  ортесї.

¬≥дм≥нност≥ та особливост≥:

1) описуютьс€ конкретн≥ географ≥чн≥ м≥сц€;

2) перший тв≥р, €кий д≥йшов до нашого часу ≥спанською мовою;

3) б≥льше с≥мейно-побутовоњ тематики, н≥ж у Ђѕ≥сн≥ про –оландаї;

4) майже немаЇ фантастики, г≥пербол≥зац≥њ;

5) д≥€ у твор≥ в≥дбуваЇтьс€ з високою швидк≥стю;

6) на€вн≥ повтори, стиль монументальний та простий.

 

5. ќсобливост≥ н≥мецького героњчного епосу. Дѕ≥сн€ про Ќ≥белунг≥вФ:





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 3443 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

Ќаглость Ц это ругатьс€ с преподавателем по поводу четверки, хот€ перед экзаменом уверен, что не знаешь даже на два. © Ќеизвестно
==> читать все изречени€...

1725 - | 1388 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.008 с.