Ћекции.ќрг


ѕоиск:




 атегории:

јстрономи€
Ѕиологи€
√еографи€
ƒругие €зыки
»нтернет
»нформатика
»стори€
 ультура
Ћитература
Ћогика
ћатематика
ћедицина
ћеханика
ќхрана труда
ѕедагогика
ѕолитика
ѕраво
ѕсихологи€
–елиги€
–иторика
—оциологи€
—порт
—троительство
“ехнологи€
“ранспорт
‘изика
‘илософи€
‘инансы
’ими€
Ёкологи€
Ёкономика
Ёлектроника

 

 

 

 


“ема 3. –ахунки бухгалтерського обл≥ку




≤ ѕќƒ¬≤…Ќ»… «јѕ»—

 

Ћекц≥€ 3. –ахунки бухгалтерського обл≥ку ≥ подв≥йний запис

ћета лекц≥њ: ознайомитис€ з призначенн€м, побудовою та структурою рахунк≥в бухгалтерського обл≥ку та практичною значим≥стю подв≥йного запису в систем≥ рахунк≥в.

ѕлан лекц≥њ

1. ѕон€тт€ ≥ призначенн€ рахунк≥в. ѕобудова рахунк≥в: дебет, кредит, обороти, залишок (сальдо). јктивн≥, пасивн≥, активно-пасивн≥ рахунки, њх структура

2. ѕодв≥йний запис на рахунках: його сутн≥сть ≥ контрольне значенн€

3.–ахунки синтетичного й анал≥тичного обл≥ку. ќборотн≥ в≥домост≥ по синтетичних та анал≥тичних рахунках

4.ќснови класиф≥кац≥њ рахунк≥в.

ѕитанн€ 1 ѕон€тт€ ≥ призначенн€ рахунк≥в. ѕобудова рахунк≥в: дебет, кредит, обороти, залишок (сальдо). јктивн≥, пасивн≥, активно-пасивн≥ рахунки, њх структура.

–ахунки бухгалтерського обл≥ку Ц це спос≥б поточного в≥дображенн€ господарських операц≥й в певн≥й систем≥ дл€ контролю актив≥в ≥ пасив≥в п≥дприЇмства. –ух актив≥в ≥ пасив≥в унасл≥док господарських операц≥й призводить до зб≥льшенн€ або зменшенн€ на рахунку, тому рахунок под≥л€Їтьс€ на дв≥ частини: л≥ва Ц дебет, а права Ц кредит (це умовн≥ позначенн€ стор≥н рахунку).

 

Ќазва рахунку

ƒебет  редит

 

 

–ахунки в≥дкривають на п≥дстав≥ даних балансу. ќсновний принцип в≥дкритт€ рахунк≥в пол€гаЇ в тому, що рахунок в≥дкриваЇтьс€ за назвою статт≥ балансу, наприклад, Ђќсновн≥ засобиї, Ђ«апасиї, Ђ«ареЇстрований кап≥талї. Ќа кожному в≥дкритому рахунку неодм≥нно показують розм≥р обТЇкт≥в обл≥ку станом на початок зв≥тного пер≥оду (м≥с€ц€, року). ÷ей залишок називають початковим сальдо, в≥н дор≥внюЇ сум≥ в≥дпов≥дноњ статт≥ початкового балансу.

ѕер≥одично на рахунках п≥дсумовують обс€ги зд≥йснених прот€гом м≥с€ц€ господарських операц≥й. ÷≥ п≥дсумки називають оборотами. –озр≥зн€ють дебетовий оборот ≥ кредитовий оборот. ” к≥нц≥ м≥с€ц€ визначають новий залишок з урахуванн€м зд≥йснених за м≥с€ць операц≥й. ÷ей залишок називають к≥нцевим сальдо,в≥н дор≥внюЇ сум≥ в≥дпов≥дноњ статт≥ к≥нцевого балансу.

¬≥дпов≥дно до складових частин балансу бухгалтерськ≥ рахунки под≥л€ють на активн≥, пасивн≥ та активно-пасивн≥.

јктивн≥ рахунки в≥дображають стан ресурс≥в п≥дприЇмства ≥ зм≥ни, що в≥дбуваютьс€ в них. ѓх сальдо записують в актив≥ бухгалтерського балансу. ѕочаткове ≥ к≥нцеве сальдо на активних рахунках записують у дебет≥. √осподарськ≥ операц≥њ, що зумовили зб≥льшенн€ на активних рахунках, також в≥дображають по дебету. «меншенн€ на активних рахунках записують по кредиту. ўоб визначити к≥нцеве сальдо на активному рахунку, необх≥дно до початкового сальдо додати дебетовий оборот ≥ в≥дн€ти кредитовий оборот.

 

ƒебет  редит
—альдо (початковий залишок)  
√осподарськ≥ операц≥њ, що зб≥льшують початковий стан обТЇкта обл≥ку (+) √осподарськ≥ операц≥њ, що зменшують початковий стан обТЇкта обл≥ку (-)
ѕ≥дсумок поточних запис≥в (оборот) за м≥с€ць ѕ≥дсумок поточних запис≥в (оборот) за м≥с€ць
—альдо (к≥нцевий залишок)  

ѕриклад.

¬≥дкрити рахунок 311 Ђѕоточний рахунок в нац≥ональн≥й валют≥ї. Ќа початок м≥с€ц€ було 95 000 грн. ѕрот€гом м≥с€ц€:

1) сплачено постачальникам за отриман≥ ц≥нност≥ 14 000 грн;

2) сплачено до бюджету заборгован≥сть за податками 2300 грн;

3) зарахована сума виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ 36 000 грн;

4) повернуто до каси 520 грн;

5) перераховано органам соц≥ального страхуванн€ 1700 грн.

 

ƒебет  редит
—альдо початкове 95000 грн -
3) зб≥льшенн€ кошт≥в на поточному рахунку внасл≥док зарахуванн€ виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ - 36 000 грн; 4) зб≥льшенн€ кошт≥в на поточному рахунку внасл≥док зарахуванн€ кошт≥в повернутих з каси Ц 520 грн. 1) зменшенн€ кошт≥в на рахунку направлених на погашенн€ заборгованост≥ перед постачальниками Ц 14000 грн; 2) зменшенн€ кошт≥в на рахунку направлених на погашенн€ заборгованост≥ перед бюджетом Ц 2300 грн; 5) зменшенн€ кошт≥в на рахунку направлених на погашенн€ заборгованост≥ перед органами соц≥ального страхуванн€ Ц 1700 грн
ѕ≥дсумок поточних запис≥в (оборот) за м≥с€ць Ц 36520 грн ѕ≥дсумок поточних запис≥в (оборот) за м≥с€ць Ц 18000 грн
—альдо к≥нцеве: 95000+36520-18000=113520 -

 

ѕасивн≥ рахунки характеризують стан та зм≥ни у власному кап≥тал≥ та зобовТ€занн€х. ѓх сальдо в≥дображають у пасив≥ бухгалтерського балансу. ѕочаткове ≥ к≥нцеве сальдо на пасивних рахунках записують у кредит≥. √осподарськ≥ операц≥њ, що зумовили зб≥льшенн€ на пасивних рахунках, також в≥дображають по кредиту. «меншенн€ на пасивних рахунках записують по дебету. ўоб визначити к≥нцеве сальдо на пасивному рахунку, необх≥дно до початкового сальдо додати кредитовий оборот ≥ в≥дн€ти дебетовий оборот.

 

 

ƒебет  редит
  —альдо на (початковий залишок)
√осподарськ≥ операц≥њ, що зменшують початковий стан обТЇкта обл≥ку (Ц) √осподарськ≥ операц≥њ, що зб≥льшують початковий стан обТЇкта обл≥ку (+)
ѕ≥дсумок поточних запис≥в (оборот) за м≥с€ць ѕ≥дсумок поточних запис≥в, (оборот) за м≥с€ць
  —альдо (к≥нцевий залишок)

ѕриклад.

¬≥дкрити рахунок 631 Ђ–озрахунки з в≥тчизн€ними постачальникамиї. Ќа початок м≥с€ц€ заборгован≥сть 87 000 грн. ѕрот€гом м≥с€ц€:

1) одержан≥ товари, оплата €ких не зд≥йснена 24 000 грн;

2) погашено частково заборгован≥сть перед постачальниками 18 300 грн;

3) отриман≥ ћЎѕ, оплата не зд≥йснена 1900 грн.

 

ƒебет  редит
- —альдо початкове Ц 87000 грн
2) зменшенн€ заборгованост≥ перед постачальником Ц 18300 грн. 1) 1) зб≥льшенн€ заборгованост≥ перед постачальником за одержан≥ товари Ц 24000 грн; 3) зб≥льшенн€ заборгованост≥ перед постачальником за одержан≥ ћЎѕ Ц 1900 грн
ѕ≥дсумок поточних запис≥в (оборот) за м≥с€ць Ц 18300 грн ѕ≥дсумок поточних запис≥в (оборот) за м≥с€ць Ц 25900 грн
- —альдо к≥нцеве: 87000+25900-18300=94600

 

Ќа активно Ц пасивних рахунках зб≥льшенн€ (зменшенн€) обТЇкта обл≥ку можна в≥дображати або в дебет≥, або у кредит≥ рахунку. Ќа активно-пасивних рахунках сальдо в≥дображають розгорнуто, тобто окремими сумами по дебету ≥ по кредиту рахунку.

ѕ≥д час складанн€ балансу дебетов≥ залишки по активно-пасивним рахункам в≥дображуютьс€ в актив≥, а кредитов≥ - в пасив≥ балансу.

¬иход€чи з цього, активно-пасивн≥ рахунки можуть бути двох вид≥в:

4) з односторонн≥м сальдо Ц дебетовим або кредитовим;

5) з двосторонн≥м сальдо (розгорнуте сальдо) Ц дебетове або кредитове сальдо одночасно, проте в баланс≥ буде показано згорнуте сальдо:

—д к (к-ту) = —д п (к-ту) + об (к-ту) Ц об (ƒ-ту) + —д к (ƒ-ту) Ц —д п (ƒ-ту)

—д к (д-ту) = —д п (д-ту)+ об (д-ту) Ц об (к-ту) + —д к (к-ту) Ц —д п (к-ту)

 

ƒебет  редит
—-до (деб≥торська заборгован≥сть) —-до (кредиторська заборгован≥сть)
√осподарськ≥ операц≥њ що призвод€ть до: - зб≥льшенн€ деб≥торськоњ заборгованост≥ (+) - зменшенн€ кредиторськоњ заборгованост≥ (-) √осподарськ≥ операц≥њ що призвод€ть до: - зменшенн€ деб≥торськоњ заборгованост≥ (-) - зб≥льшенн€ кредиторськоњ заборгованост≥ (+)
—-до (деб≥торська заборгован≥сть) —-до (кредиторська заборгован≥сть)

 

 ожному виду засоб≥в в≥дпов≥даЇ певний активний рахунок та кожному виду джерел Ц пасивний. —ума вс≥х дебетових залишк≥в активних рахунк≥в в≥дпов≥даЇ вартост≥ господарських засоб≥в ≥ дор≥внюЇ п≥дсумков≥ активу балансу. ј сума вс≥х кредитових залишк≥в пасивних рахунк≥в дор≥внюЇ розм≥ру джерел засоб≥в, тобто п≥дсумку пасиву балансу.

“аким чином, загальна сума вс≥х дебетових залишк≥в активних рахунк≥в повинна в≥дпов≥дати сум≥ кредитових залишк≥в пасивних рахунк≥в.

 

ѕитанн€ 2. ѕодв≥йний запис на рахунках: його сутн≥сть ≥ контрольне значенн€

 

—ума кожноњ господарськоњ операц≥њ в≥дображуЇтьс€ на рахунках дв≥ч≥: по дебету одного рахунку та кредиту ≥ншого, що ≥ маЇ назву подв≥йного запису. ћетод подв≥йного запису в бухгалтер≥њ використовують дл€ контролю за обТЇктами обл≥ку та взаЇмоповТ€заною повнотою ≥ правильн≥стю в≥дображенн€ господарських процес≥в на рахунках бухгалтерського обл≥ку.  онтрольн≥сть подв≥йного запису пол€гаЇ у обовТ€зков≥й збалансованост≥ п≥дсумк≥в рахунк≥в. ÷е зд≥йснюЇтьс€ в к≥нц≥ кожного м≥с€ц€, коли п≥драховуютьс€ суми оборот≥в за кредитом ≥ дебетом вс≥х рахунк≥в, незалежно в≥д њх виду Ц вони повинн≥ бути м≥ж собою р≥вн≥. Ќер≥вн≥сть св≥дчить про помилков≥сть запис≥в та п≥драхунк≥в.

«апис господарськоњ операц≥њ на рахунках називаЇтьс€ кореспонденц≥Їю або бухгалтерською проводкою. √осподарськ≥ операц≥њ в≥дображають двома видами проводок: простою або складною.

ѕростою бухгалтерською проводкою називають проводку, при €к≥й один рахунок дебетуЇтьс€, а ≥нший кредитуЇтьс€ на одну й ту саму суму. —кладна бухгалтерська проводка Ц це проводка, за €кою один рахунок дебетуЇтьс€, а дек≥лька кредитуютьс€ на загальну суму, або навпаки Ц один кредитуЇтьс€, а дек≥лька дебетуютьс€ на загальну суму.

ѕриклади.

1. √осподарська операц≥€: придбана сировина у постачальника (оплата не зд≥йснена). ƒана господарська операц≥€ в≥дображуЇтьс€ за двома сторонами д≥€льност≥ Ц зб≥льшуЇтьс€ сировина на склад≥ та одночасно зб≥льшуЇтьс€ заборгован≥сть постачальнику.

2. √осподарська операц≥€: нарахована зарплата прац≥вникам виробництва Ц зб≥льшуютьс€ витрати (оск≥льки зароб≥тна плата Ї елементом соб≥вартост≥ виготовленоњ продукц≥њ) та зб≥льшуЇтьс€ заборгован≥сть перед прац≥вниками.

3. √осподарська операц≥€: з поточного рахунку над≥йшли кошти в касу Ц зб≥льшились грошов≥ кошти в кас≥ та зменшились грошов≥ кошти на поточному рахунку.

 

ѕитанн€ 3. –ахунки синтетичного й анал≥тичного обл≥ку. ќборотн≥ в≥домост≥ по синтетичних та анал≥тичних рахунках

«а способом групуванн€ ≥ узагальненн€ обл≥кових даних бухгалтерськ≥ рахунки под≥л€ють на синтетичн≥ й анал≥тичн≥.

—интетичн≥ рахунки Ц це бухгалтерськ≥ рахунки, на €ких обл≥к господарськоњ д≥€льност≥ п≥дприЇмств ведетьс€ узагальнено. —интетичн≥ рахунки призначен≥ дл€ обл≥ку ≥нформац≥њ про склад ≥ рух актив≥в, кап≥талу, зобовТ€зань в узагальненому вигл€д≥ ≥ в грошовому вим≥рнику та мають шифр з двох цифр. ƒл€ синтетичних рахунк≥в в≥дведено обмежену к≥льк≥сть обл≥кових рег≥стр≥в: журнал реЇстрац≥њ господарських операц≥й, журнали-ордери, оборотну в≥дом≥сть.

ќбл≥к, €кий зд≥йснюють на п≥дстав≥ таких рахунк≥в, називаЇтьс€ синтетичним обл≥ком. ƒан≥ синтетичного обл≥ку використовують при заповненн≥ бухгалтерського балансу та ≥нших форм бухгалтерськоњ зв≥тност≥. —интетичними Ї рахунки: Уќсновн≥ засобиФ, У¬иробнич≥ запасиУ, У–озрахунки з р≥зними деб≥торамиФ, У –озрахунки з постачальниками та п≥др€дниками Ф тощо.

ƒл€ детальноњ характеристики обТЇкт≥в бухгалтерського обл≥ку використовують анал≥тичн≥ рахунки, в €ких, кр≥м грошового вим≥рника, застосовують натуральн≥ ≥ трудов≥ вим≥рники, вони розкривають зм≥ст кожного синтетичного рахунку. ќбл≥к, зд≥йснюваний на п≥дстав≥ анал≥тичних рахунк≥в, називають анал≥тичним обл≥ком. Ќаприклад, до синтетичного рахунку Ф–озрахунки з п≥дзв≥тними особамиФ в≥дкривають анал≥тичн≥ рахунки за пр≥звищами п≥дзв≥тних ос≥б, до рахунку Ђ√отова продукц≥€ї Ц за видами виготовленоњ продукц≥њ.

ћ≥ж синтетичними ≥ анал≥тичними рахунками ≥снуЇ взаЇмозвТ€зок, оск≥льки на них на п≥дстав≥ одних й тих документ≥в в≥дображують одн≥ й т≥ ж операц≥њ. ј саме: на синтетичних рахунках Ц загальною сумою, а на анал≥тичних до них Ц частковими сумами. ѕриклад: сальдо по рахунку 201 Ђ—ировина ≥ матер≥алиї на початок м≥с€ц€ склало 7100 грн, обороти за м≥с€ць по дебету Ц 4150 грн, по кредиту Ц 4350 грн, сальдо на к≥нець м≥с€ц€ дор≥внюЇ 6900 грн.

«а умови, €кщо сировина представлена борошном вищого іатунку ≥ цукром розгл€немо в≥дображенн€ њх на€вност≥ та руху на рахунках анал≥тичного обл≥ку.

“аблиц€

Ѕорошно вищого іатунку

Ќадходженн€ ¬ибутт€
 -ть ÷≥на —ума  -ть ÷≥на —ума
ѕ.—. 500 2,50        
  2,50     2,50  
           
 .—. 600          

÷укор

Ќадходженн€ ¬ибутт€
 -ть ÷≥на —ума  -ть ÷≥на —ума
ѕ.—. 1300 4,50        
  4,50     4,50  
           
 .—. 1200          

 

Ќа синтетичному рахунку 201 значитиметьс€:

1) —.ѕ. = 1250+5850=7100

2) ƒт об = 1000+3150=4150

3)  т об = 750+3600=4350

4) —. . = 1500+5400=6900

 

¬исновки: сума початкового сальдо по анал≥тичним рахункам дор≥внюЇ початковому сальдо по синтетичному рахунку; сума надходженн€ по анал≥тичним рахункам дор≥внюЇ дебетовому обороту синтетичного рахунку; сума вибутт€ по анал≥тичним рахункам дор≥внюЇ кредитовому обороту синтетичного рахунку; сума к≥нцевого сальдо по анал≥тичним рахункам дор≥внюЇ к≥нцевому сальдо синтетичного рахунку.

ѕром≥жною ланкою м≥ж синтетичними ≥ анал≥тичними рахунками Ї субрахунки Ц групуванн€ однор≥дних анал≥тичних рахунк≥в. Ќа субрахунках ≥нформац≥€ в≥дображуЇтьс€ т≥льки в грошовому вим≥рнику.

“аким чином, в бухгалтерському обл≥ку вид≥л€ють:

—интетичн≥ рахунки Ц рахунки 1-го пор€дку;

—убрахунки Ц рахунки 2-го пор€дку;

јнал≥тичн≥ рахунки Ц рахунки 3-го пор€дку.

” к≥нц≥ м≥с€ц€ дл€ узагальненн€ даних поточного обл≥ку на рахунках та дл€ перев≥рки правильност≥ запис≥в на них, складають оборотн≥ в≥домост≥. ќборотн≥ в≥домост≥ Ц це таблиц≥, складен≥ за даними синтетичного ≥ анал≥тичного обл≥ку, в €ких наведена ≥нформац≥€ про залишки (на початок ≥ к≥нець пер≥оду) та про рух актив≥в ≥ пасив≥в за зв≥тний пер≥од. ќборотн≥ в≥домост≥ складають по синтетичним та анал≥тичним рахункам.

ќборотна в≥дом≥сть за синтетичними рахунками м≥стить узагальнен≥ дан≥ про залишки ≥ обороти по дебету ≥ кредиту вс≥х синтетичних рахунк≥в (субрахунк≥в):

 

 од (шифр) рахунку Ќазва рахунку «алишок початковий («п) ќбороти за м≥с€ць «алишок к≥нцевий («к)
ƒт  т ƒт  т ƒт  т
               
¬сього –≥вн≥сть 1 графа 2 = графа 3 –≥вн≥сть 2 графа 4 = графа 5 –≥вн≥сть 3 графа 6 = графа 7

 

¬ результат≥ правильних п≥драхунк≥в одержують три пари р≥вних м≥ж собою п≥дсумк≥в:

1. початкових залишк≥в за дебетом ≥ кредитом синтетичних рахунк≥в, що забезпечуЇтьс€ р≥вн≥стю активу ≥ пасиву балансу на п≥дстав≥ €кого були в≥дкрит≥ рахунки;

2. оборот≥в за м≥с€ць за дебетом ≥ кредитом синтетичних рахунк≥в, що забезпечуЇтьс€ сутн≥стю подв≥йного запису операц≥й на рахунках;

3. к≥нцевих залишк≥в за дебетом ≥ кредитом синтетичних рахунк≥в, що забезпечить р≥вн≥сть активу ≥ пасиву балансу на к≥нець зв≥тного пер≥оду.

якщо порушуЇтьс€ хоча б одна ≥з трьох пар р≥вностей, це св≥дчить про помилкове в≥дображенн€ господарськоњ операц≥њ.

ѕриклад.

Ќа початок м≥с€ц€ по рахункам залишки склали:

201 Ђ—ировина ≥ матер≥алиї - 600 грн

23 Ђ¬иробництвої - 500 грн

301 Ђ аса в нац≥ональн≥й валют≥ї - 100 грн

311 Ђѕоточн≥ рахунки в нац≥ональн≥й валют≥ї - 1000 грн

631 Ђ–озрахунки з в≥тчизн€ними постачальникамиї - 800 грн

601 Ђ ороткостроков≥ позики банкуї - 1400 грн

 

√осподарськ≥ операц≥њ за м≥с€ць:

1. над≥йшли на склад в≥д постачальника матер≥али на суму 300 грн. розрахунки не проведен≥.

2. оплачено рахунок по заборгованост≥ за матер≥али Ц 400 грн

3. передан≥ матер≥али з≥ складу у виробництво Ц 700 грн

4. одержан≥ в касу грош≥ з поточного рахунку Ц 150 грн;

5. зараховано на поточний рахунок одержану в банку короткострокову позику Ц 2650 грн.

 





ѕоделитьс€ с друзь€ми:


ƒата добавлени€: 2016-11-24; ћы поможем в написании ваших работ!; просмотров: 811 | Ќарушение авторских прав


ѕоиск на сайте:

Ћучшие изречени€:

80% успеха - это по€витьс€ в нужном месте в нужное врем€. © ¬уди јллен
==> читать все изречени€...

1256 - | 1148 -


© 2015-2024 lektsii.org -  онтакты - ѕоследнее добавление

√ен: 0.044 с.