І ПОДВІЙНИЙ ЗАПИС
Лекція 3. Рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис
Мета лекції: ознайомитися з призначенням, побудовою та структурою рахунків бухгалтерського обліку та практичною значимістю подвійного запису в системі рахунків.
План лекції
1. Поняття і призначення рахунків. Побудова рахунків: дебет, кредит, обороти, залишок (сальдо). Активні, пасивні, активно-пасивні рахунки, їх структура
2. Подвійний запис на рахунках: його сутність і контрольне значення
3.Рахунки синтетичного й аналітичного обліку. Оборотні відомості по синтетичних та аналітичних рахунках
4.Основи класифікації рахунків.
Питання 1 Поняття і призначення рахунків. Побудова рахунків: дебет, кредит, обороти, залишок (сальдо). Активні, пасивні, активно-пасивні рахунки, їх структура.
Рахунки бухгалтерського обліку – це спосіб поточного відображення господарських операцій в певній системі для контролю активів і пасивів підприємства. Рух активів і пасивів унаслідок господарських операцій призводить до збільшення або зменшення на рахунку, тому рахунок поділяється на дві частини: ліва – дебет, а права – кредит (це умовні позначення сторін рахунку).
Назва рахунку
Дебет Кредит
Рахунки відкривають на підставі даних балансу. Основний принцип відкриття рахунків полягає в тому, що рахунок відкривається за назвою статті балансу, наприклад, «Основні засоби», «Запаси», «Зареєстрований капітал». На кожному відкритому рахунку неодмінно показують розмір об’єктів обліку станом на початок звітного періоду (місяця, року). Цей залишок називають початковим сальдо, він дорівнює сумі відповідної статті початкового балансу.
Періодично на рахунках підсумовують обсяги здійснених протягом місяця господарських операцій. Ці підсумки називають оборотами. Розрізняють дебетовий оборот і кредитовий оборот. У кінці місяця визначають новий залишок з урахуванням здійснених за місяць операцій. Цей залишок називають кінцевим сальдо,він дорівнює сумі відповідної статті кінцевого балансу.
Відповідно до складових частин балансу бухгалтерські рахунки поділяють на активні, пасивні та активно-пасивні.
Активні рахунки відображають стан ресурсів підприємства і зміни, що відбуваються в них. Їх сальдо записують в активі бухгалтерського балансу. Початкове і кінцеве сальдо на активних рахунках записують у дебеті. Господарські операції, що зумовили збільшення на активних рахунках, також відображають по дебету. Зменшення на активних рахунках записують по кредиту. Щоб визначити кінцеве сальдо на активному рахунку, необхідно до початкового сальдо додати дебетовий оборот і відняти кредитовий оборот.
| Дебет | Кредит |
| Сальдо (початковий залишок) | |
| Господарські операції, що збільшують початковий стан об’єкта обліку (+) | Господарські операції, що зменшують початковий стан об’єкта обліку (-) |
| Підсумок поточних записів (оборот) за місяць | Підсумок поточних записів (оборот) за місяць |
| Сальдо (кінцевий залишок) |
Приклад.
Відкрити рахунок 311 «Поточний рахунок в національній валюті». На початок місяця було 95 000 грн. Протягом місяця:
1) сплачено постачальникам за отримані цінності 14 000 грн;
2) сплачено до бюджету заборгованість за податками 2300 грн;
3) зарахована сума виручки від реалізації продукції 36 000 грн;
4) повернуто до каси 520 грн;
5) перераховано органам соціального страхування 1700 грн.
| Дебет | Кредит |
| Сальдо початкове 95000 грн | - |
| 3) збільшення коштів на поточному рахунку внаслідок зарахування виручки від реалізації продукції - 36 000 грн; 4) збільшення коштів на поточному рахунку внаслідок зарахування коштів повернутих з каси – 520 грн. | 1) зменшення коштів на рахунку направлених на погашення заборгованості перед постачальниками – 14000 грн; 2) зменшення коштів на рахунку направлених на погашення заборгованості перед бюджетом – 2300 грн; 5) зменшення коштів на рахунку направлених на погашення заборгованості перед органами соціального страхування – 1700 грн |
| Підсумок поточних записів (оборот) за місяць – 36520 грн | Підсумок поточних записів (оборот) за місяць – 18000 грн |
| Сальдо кінцеве: 95000+36520-18000=113520 | - |
Пасивні рахунки характеризують стан та зміни у власному капіталі та зобов’язаннях. Їх сальдо відображають у пасиві бухгалтерського балансу. Початкове і кінцеве сальдо на пасивних рахунках записують у кредиті. Господарські операції, що зумовили збільшення на пасивних рахунках, також відображають по кредиту. Зменшення на пасивних рахунках записують по дебету. Щоб визначити кінцеве сальдо на пасивному рахунку, необхідно до початкового сальдо додати кредитовий оборот і відняти дебетовий оборот.
| Дебет | Кредит |
| Сальдо на (початковий залишок) | |
| Господарські операції, що зменшують початковий стан об’єкта обліку (–) | Господарські операції, що збільшують початковий стан об’єкта обліку (+) |
| Підсумок поточних записів (оборот) за місяць | Підсумок поточних записів, (оборот) за місяць |
| Сальдо (кінцевий залишок) |
Приклад.
Відкрити рахунок 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». На початок місяця заборгованість 87 000 грн. Протягом місяця:
1) одержані товари, оплата яких не здійснена 24 000 грн;
2) погашено частково заборгованість перед постачальниками 18 300 грн;
3) отримані МШП, оплата не здійснена 1900 грн.
| Дебет | Кредит |
| - | Сальдо початкове – 87000 грн |
| 2) зменшення заборгованості перед постачальником – 18300 грн. | 1) 1) збільшення заборгованості перед постачальником за одержані товари – 24000 грн; 3) збільшення заборгованості перед постачальником за одержані МШП – 1900 грн |
| Підсумок поточних записів (оборот) за місяць – 18300 грн | Підсумок поточних записів (оборот) за місяць – 25900 грн |
| - | Сальдо кінцеве: 87000+25900-18300=94600 |
На активно – пасивних рахунках збільшення (зменшення) об’єкта обліку можна відображати або в дебеті, або у кредиті рахунку. На активно-пасивних рахунках сальдо відображають розгорнуто, тобто окремими сумами по дебету і по кредиту рахунку.
Під час складання балансу дебетові залишки по активно-пасивним рахункам відображуються в активі, а кредитові - в пасиві балансу.
Виходячи з цього, активно-пасивні рахунки можуть бути двох видів:
4) з одностороннім сальдо – дебетовим або кредитовим;
5) з двостороннім сальдо (розгорнуте сальдо) – дебетове або кредитове сальдо одночасно, проте в балансі буде показано згорнуте сальдо:
Сд к (к-ту) = Сд п (к-ту) + об (к-ту) – об (Д-ту) + Сд к (Д-ту) – Сд п (Д-ту)
Сд к (д-ту) = Сд п (д-ту)+ об (д-ту) – об (к-ту) + Сд к (к-ту) – Сд п (к-ту)
| Дебет | Кредит |
| С-до (дебіторська заборгованість) | С-до (кредиторська заборгованість) |
| Господарські операції що призводять до: - збільшення дебіторської заборгованості (+) - зменшення кредиторської заборгованості (-) | Господарські операції що призводять до: - зменшення дебіторської заборгованості (-) - збільшення кредиторської заборгованості (+) |
| С-до (дебіторська заборгованість) | С-до (кредиторська заборгованість) |
Кожному виду засобів відповідає певний активний рахунок та кожному виду джерел – пасивний. Сума всіх дебетових залишків активних рахунків відповідає вартості господарських засобів і дорівнює підсумкові активу балансу. А сума всіх кредитових залишків пасивних рахунків дорівнює розміру джерел засобів, тобто підсумку пасиву балансу.
Таким чином, загальна сума всіх дебетових залишків активних рахунків повинна відповідати сумі кредитових залишків пасивних рахунків.
Питання 2. Подвійний запис на рахунках: його сутність і контрольне значення
Сума кожної господарської операції відображується на рахунках двічі: по дебету одного рахунку та кредиту іншого, що і має назву подвійного запису. Метод подвійного запису в бухгалтерії використовують для контролю за об’єктами обліку та взаємопов’язаною повнотою і правильністю відображення господарських процесів на рахунках бухгалтерського обліку. Контрольність подвійного запису полягає у обов’язковій збалансованості підсумків рахунків. Це здійснюється в кінці кожного місяця, коли підраховуються суми оборотів за кредитом і дебетом всіх рахунків, незалежно від їх виду – вони повинні бути між собою рівні. Нерівність свідчить про помилковість записів та підрахунків.
Запис господарської операції на рахунках називається кореспонденцією або бухгалтерською проводкою. Господарські операції відображають двома видами проводок: простою або складною.
Простою бухгалтерською проводкою називають проводку, при якій один рахунок дебетується, а інший кредитується на одну й ту саму суму. Складна бухгалтерська проводка – це проводка, за якою один рахунок дебетується, а декілька кредитуються на загальну суму, або навпаки – один кредитується, а декілька дебетуються на загальну суму.
Приклади.
1. Господарська операція: придбана сировина у постачальника (оплата не здійснена). Дана господарська операція відображується за двома сторонами діяльності – збільшується сировина на складі та одночасно збільшується заборгованість постачальнику.
2. Господарська операція: нарахована зарплата працівникам виробництва – збільшуються витрати (оскільки заробітна плата є елементом собівартості виготовленої продукції) та збільшується заборгованість перед працівниками.
3. Господарська операція: з поточного рахунку надійшли кошти в касу – збільшились грошові кошти в касі та зменшились грошові кошти на поточному рахунку.
Питання 3. Рахунки синтетичного й аналітичного обліку. Оборотні відомості по синтетичних та аналітичних рахунках
За способом групування і узагальнення облікових даних бухгалтерські рахунки поділяють на синтетичні й аналітичні.
Синтетичні рахунки – це бухгалтерські рахунки, на яких облік господарської діяльності підприємств ведеться узагальнено. Синтетичні рахунки призначені для обліку інформації про склад і рух активів, капіталу, зобов’язань в узагальненому вигляді і в грошовому вимірнику та мають шифр з двох цифр. Для синтетичних рахунків відведено обмежену кількість облікових регістрів: журнал реєстрації господарських операцій, журнали-ордери, оборотну відомість.
Облік, який здійснюють на підставі таких рахунків, називається синтетичним обліком. Дані синтетичного обліку використовують при заповненні бухгалтерського балансу та інших форм бухгалтерської звітності. Синтетичними є рахунки: “Основні засоби”, “Виробничі запаси“, “Розрахунки з різними дебіторами”, “ Розрахунки з постачальниками та підрядниками ” тощо.
Для детальної характеристики об’єктів бухгалтерського обліку використовують аналітичні рахунки, в яких, крім грошового вимірника, застосовують натуральні і трудові вимірники, вони розкривають зміст кожного синтетичного рахунку. Облік, здійснюваний на підставі аналітичних рахунків, називають аналітичним обліком. Наприклад, до синтетичного рахунку ”Розрахунки з підзвітними особами” відкривають аналітичні рахунки за прізвищами підзвітних осіб, до рахунку «Готова продукція» – за видами виготовленої продукції.
Між синтетичними і аналітичними рахунками існує взаємозв’язок, оскільки на них на підставі одних й тих документів відображують одні й ті ж операції. А саме: на синтетичних рахунках – загальною сумою, а на аналітичних до них – частковими сумами. Приклад: сальдо по рахунку 201 «Сировина і матеріали» на початок місяця склало 7100 грн, обороти за місяць по дебету – 4150 грн, по кредиту – 4350 грн, сальдо на кінець місяця дорівнює 6900 грн.
За умови, якщо сировина представлена борошном вищого ґатунку і цукром розглянемо відображення їх наявності та руху на рахунках аналітичного обліку.
Таблиця
Борошно вищого ґатунку
| Надходження | Вибуття | ||||
| К-ть | Ціна | Сума | К-ть | Ціна | Сума |
| П.С. 500 | 2,50 | ||||
| 2,50 | 2,50 | ||||
| К.С. 600 |
Цукор
| Надходження | Вибуття | ||||
| К-ть | Ціна | Сума | К-ть | Ціна | Сума |
| П.С. 1300 | 4,50 | ||||
| 4,50 | 4,50 | ||||
| К.С. 1200 |
На синтетичному рахунку 201 значитиметься:
1) С.П. = 1250+5850=7100
2) Дт об = 1000+3150=4150
3) Кт об = 750+3600=4350
4) С.К. = 1500+5400=6900
Висновки: сума початкового сальдо по аналітичним рахункам дорівнює початковому сальдо по синтетичному рахунку; сума надходження по аналітичним рахункам дорівнює дебетовому обороту синтетичного рахунку; сума вибуття по аналітичним рахункам дорівнює кредитовому обороту синтетичного рахунку; сума кінцевого сальдо по аналітичним рахункам дорівнює кінцевому сальдо синтетичного рахунку.
Проміжною ланкою між синтетичними і аналітичними рахунками є субрахунки – групування однорідних аналітичних рахунків. На субрахунках інформація відображується тільки в грошовому вимірнику.
Таким чином, в бухгалтерському обліку виділяють:
Синтетичні рахунки – рахунки 1-го порядку;
Субрахунки – рахунки 2-го порядку;
Аналітичні рахунки – рахунки 3-го порядку.
У кінці місяця для узагальнення даних поточного обліку на рахунках та для перевірки правильності записів на них, складають оборотні відомості. Оборотні відомості – це таблиці, складені за даними синтетичного і аналітичного обліку, в яких наведена інформація про залишки (на початок і кінець періоду) та про рух активів і пасивів за звітний період. Оборотні відомості складають по синтетичним та аналітичним рахункам.
Оборотна відомість за синтетичними рахунками містить узагальнені дані про залишки і обороти по дебету і кредиту всіх синтетичних рахунків (субрахунків):
| Код (шифр) рахунку | Назва рахунку | Залишок початковий (Зп) | Обороти за місяць | Залишок кінцевий (Зк) | |||
| Дт | Кт | Дт | Кт | Дт | Кт | ||
| Всього | Рівність 1 графа 2 = графа 3 | Рівність 2 графа 4 = графа 5 | Рівність 3 графа 6 = графа 7 |
В результаті правильних підрахунків одержують три пари рівних між собою підсумків:
1. початкових залишків за дебетом і кредитом синтетичних рахунків, що забезпечується рівністю активу і пасиву балансу на підставі якого були відкриті рахунки;
2. оборотів за місяць за дебетом і кредитом синтетичних рахунків, що забезпечується сутністю подвійного запису операцій на рахунках;
3. кінцевих залишків за дебетом і кредитом синтетичних рахунків, що забезпечить рівність активу і пасиву балансу на кінець звітного періоду.
Якщо порушується хоча б одна із трьох пар рівностей, це свідчить про помилкове відображення господарської операції.
Приклад.
На початок місяця по рахункам залишки склали:
201 «Сировина і матеріали» - 600 грн
23 «Виробництво» - 500 грн
301 «Каса в національній валюті» - 100 грн
311 «Поточні рахунки в національній валюті» - 1000 грн
631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - 800 грн
601 «Короткострокові позики банку» - 1400 грн
Господарські операції за місяць:
1. надійшли на склад від постачальника матеріали на суму 300 грн. розрахунки не проведені.
2. оплачено рахунок по заборгованості за матеріали – 400 грн
3. передані матеріали зі складу у виробництво – 700 грн
4. одержані в касу гроші з поточного рахунку – 150 грн;
5. зараховано на поточний рахунок одержану в банку короткострокову позику – 2650 грн.
