Мета. Вивчення будови та циклу розвитку круглих червив на прикладі кінської аскариди.
Матеріал та обладнання. Тотальний макропрепарат та мікропрепарат поперечного перерізу кінської аскариди, мікроскоп, судина для розтину фіксованої дорослої аскариди, скальпель, пінцет, препаровальні голки.
Об’єкт дослідження. Кінська аскарида Parascaris equorum.
Хід роботи В аскариди наявний статевий диморфізм: самці менші за самок і задній кінець тіла в них загнутий гачком на черевний бік. У самки тіло пряме, веретеноподібне. Тіло вкрите непігментованою кутикулою, на якій під лупою можна побачити поперечну скульптуру кутикули. Рот розміщений на передньому кінці тіла та оторочений трьома губами. На черевному боці розташований анальний отвір у вигляді поперечної щілини. Із анусу самця можуть стирчати назовні 2 хітинові спікули, зв’язані з статевим отвором, який відкривається в задню кишку. Статевий отвір самки міститься в передній третині тіла на вентральному боці. Він малопомітний.
Розтин аскариди треба проводити дуже обережно під водою для запобігання пошкодження очей валеріановою кислотою, яка міститься в порожнині тіла аскариди.
Рот веде в ектодермальну глотку, яка має м’язові стінки. Задній кінець глотки розширений і називається бульбою. Далі іде ентодермальна середня кишка На відміну від стьожкових червив травлення нематод цілком позаклітинне і відбувається в порожнині середньої кишки. Коротка задня кишка ектодермального походження.
Видільна система аскариди складається з одної велетенської клітини. Видільні канали проходять в її відростках, а ядро розташоване в цитоплазмі лівого каналу. У вигляді темних плям на бокових видільних каналах можна побачити фагоцитарні клітини.
Статева система самки парна. Вона складається з двох звивистих трубок, які поступово потовщуються. Тонша частина трубки – яєчник. Потовщуючись, яєчник переходить у яйцепровід. Найширший прямий відділ, розташований під кишечником – матка. Матки з’єднуються в коротку піхву. Аналогічно побудована статева система самця, але вона непарна, не має самостійного отвору і відкривається в задню кишку.
В стінці тіла вздовж спинного та черевного боків помітні тоненькі білі лінії – нервові стовбури.
Завдання. Виконати малюнки внутрішньої будови самця та самки аскариди, вказати деталі.
Питання для теоретичної підготовки
1.Будова та фізіологія нематод.
2.Покрови тіла нематод.
3.Шкірно – м’язовий мішок нематод.
4.Порожнина тіла нематод.
5.Органи травлення нематод.
6.Нервова система нематод.
7.Видільна система нематод.
8.Статева система нематод.
9.Особливості обміну речовин нематод.
10.Розвиток нематод.
11.Загальна характеристика типу Коловертки.
Лабораторна робота № 14
Тип Круглі черви (Nemathelminthes)
Патогенні нематоди – паразити людини, сільськогосподарських
тварин та рослин
Мета. Вивчення представників патогенних нематод, їх вплив на життя організму, який вони ушкоджують.
Матеріал та обладнання Вологі та постійні препарати нематод, таблиці, малюнки.
Об’єкт дослідження Різні види паразитичних нематод.
Хід роботи. Ознайомимось з окремими паразитичними видами нематод:
Ø Волосоголов – T richocephalus trichiurus. Мешкає в сліпій кишці або в в товстому кишечнику людини. Довжина 35 – 50 мм. Передній кінець тіла ниткоподібно потовшений. За його допомогою черв глибоко занурюється в слизову оболонку кишечнику, завдяки чому захворювання важко лікувати. Майже все населення Італії вражене цим гельмінтом. Зараження відбувається з брудною водою або фруктами. Патологічне значення.
Ø Свайник дванадцятипалої кишки (Ancylostoma duodenale) значно небезпечніший. Має 10 – 18 мм довжини. Це збудник блідної немочі. Поширений в субтропіках, тропіках та Південній Європі. Викликає малокров’я (анемію), що може призвести до смерті. За рахунок наявності хітинових зубів він глибоко занурюється в слизову оболонку кишки та живиться епітелієм кишечнику, а також кров’ю. Дуже небезпечні токсини, які виділяє черв.
Яйця черва виводяться з фекаліями та потім розвиваються в землі або вологому грунті. Личинка, яка виходить через добу, стає здатною для зараження людини. Личинка спочатку вибуравлюється в шкіру людини, потрапляє в кров, розноситься кров’ю до легень, потрапляє в дихальні шляхи і глотку, проковтується і потрапляє в тонку кишку.
Ø Дитячий гострик (Enterobius vermicularis) – маленький черв 5–1 мм довжиною. Задній кінець самця закручений спірально. Живуть в тонкому та товстому кишечнику людини. Під час відкладання яєць біля заднього проходу самки викликають сильний дискомфорт, свербіння та іноді нервові розлади. Потрапляють в організм разом з забрудненою їжею.
Ø Трихінела (Trichinella spiralis) частину життя проводить в кишечнику, частину – в м’язах хазяїна. Хазяїнами є різні ссавці (хижаки парнокопитні, комахоїдні, …). У людини вони викликають трихінельоз. Зараження відбувається частіше від свиней. В м’ясі свиней можна роздивитись невеликі овальні капсули, які містять закрученого черва (0,5 мм). Це молоді мускульні трихінели. Погано оброблене м’ясо стає причиною захворювання людини. Після потрапляння в товстий кишечник через 3 дні трихінели стають дорослими, копулюють, після чого самки прикріплюються до кишечнику головним кінцем. Для них характерне яйцеживонародження. Личинки занурюються в лімфатичні вузли, а потім в кровоносні судини, потім потрапляють в різні частини тіла. Занурюються в м’язи, руйнуючи їх волокна. Через 3 тижні вони заспокоюються та покриваються капсулою. Іноді весь цикл закінчується в кишечнику, де визрівають личинки до дорослої стадії, тоді організм уражається ще сильніше. Зараження відбувається від свиней. Захворювання може привести до смерті.
Ø Ришта (Dracunculus medinensis). Поширений в тропіках. Довжина 32 – 100 см. Паразитує в сполучній тканині, утворюючи нариви. Всередині знаходиться самка з великою кількістю зародків. Самка відкладає личинок назовні. Вони розвиваються в воді, де їх проковтує проміжний хазяїн циклоп. Людина заражується, проковтуючи воду з циклопами.
Ø Нитчатка Банкрофта (Wuchereria bancrofty) викликає у людини слонову хворобу. Дорослі нитчатки зустрічаються в лімфатичних залозах та судинах. Вражені місця дуже збільшуються за розмірами. Личинки (0,3 мм) мігрують по організму. Вночі вони знаходяться в периферійній крові, а вдень в судинах серця, легень. Зараження відбувається через комарів.
Ø Південна галова нематода (Meloidogine incognita) паразитує в рослинах. Уражує огірки, томати та інші овочі. На корінні нематоди (самки) утворюють гали, де самі і знаходяться. Личинки виходять в ґрунт та потрапляють на сусідні рослини. У галової нематоди можливий також статевий процес, і партеногенез.
Завдання
1. Вивчити назви окремих представників паразитичних нематод.
2. Вивчити особливості їх життєвих циклів.
3. Знати, в чому проявляється небезпека під час зараження паразитичними нематодами.
4. Знаючи головні морфологічні, фізіологічні особливості нематод, спробувати сформулювати причини їх надзвичайного поширення та різноманіття
Питання для теоретичної підготовки
1.Нематоди, паразити людини.
2.Нематоди – паразити рослин.
3.Патогенне значення нематод.
4.Профілактичні заходи щодо запобігання захворювань на нематодоз.
5.Різноманіття життєвих циклів нематод.
6.Загальна характеристика типу Скребні (Acanthocephala).
Лабораторна робота № 15
