Особливості розмноження та розвитку губок

Мета: о знайомитися з особливостями розмноження губок, як найпримітивніших багатоклітинних. Детально вивчити та вміти пояснити особливості розвитку губок.

Губки розмножуються як нестатевим, так i статевим способом Нестатеве розмноженяя вiдбуваєтъся брунькуванням (пупкуванням). При брунькуваннi на поверхнi тiла губки утворюєтъся горбик, в який входять всi шари стiнки тіла і парагастральна порожнина. Такий горбик поступово росте, на його кінцi проривається оскулярний отвiр і формується молода губка.

Описаний спосiб розмноження дiстав назву зовнiшнього брунькування, але, крiм цього, мае мiсце ще й внутрiшнє брунькування, яке спостерiгається у деяких морських та прiсноводних губок (наприклад у бодяг). Губки розмножуються також i статевим способом. Усi вапняковi губки — гермафродити, а серед iнших губок трапляються i роздiльностатевi форми. Статевi продукти (яйцеклiтини i сперматозоїди) походять з амебоїдних клiтин (археоцитiв). Археоцит перетворюється на яйце внаслiдок посиленого росту за рахунок живлення клiтинами. Ростуче яйце оточенє клiтинами, що у багатьох губок утворюють рiд фолiкула.

У бiльшостi форм заплiднення i першi етапи розвитку вiдбуваються всерединi губки.

Дроблення яйцеклiтин у рiзних губок вiдбувається порiзному. В результатi дроблення утворюється личинка, що в рiзних губок має рiзну будову. Найбiльш типовими є двi форми личинки: амфiбластула та паренхiмула. Перша є характерною для багатьох вапнякових губок, а друга для кремнiєрогових. Губки, що утворюють личинку типу амфiбластули, розвиваються так. В результатi дроблення спочатку утворюються вiсiм бластомерiв, що лежать в однiй площинi, пiсля чого екваторiальною борозною цi бластомери дiляться на вiсiм верхнiх, дрiбнiших, i вiсiм нижнiх, набагато крупнiших. Далi дрiбнi бластомери дiляться швидше, нiж крупнi. В результатi дроблення утворюсться одношаровий порожнистий зародок — бластула. Характерною рисою такої бластули є те, що вона складається з рiзних клiтинних елементiв клiтини одного полюса (верхнього) дрiбнi, цилiндрично будони i мають джгутики, а клiтини другого полюса великi, зернистї будови i без джгутикiв. Завдяки такiй будовi бластула губок дiстала назву амфiбластули.

Далi відбувається гаструляція способом інвагінації. Круглішi клiтини починають вгинатись в середину, утнорюючи гаструлу, але цей процес припиняється, i зародок знову повертається до стану амфiбластули. Остання спочатку потрапляє в порожнину тiла, а звiдти через оскулярний отвiр — назовнi. Така личинка деякий час плаває вiльно у водi, а згодом настає вторинна гаструляцiя. На цей раз вгинасться всередину полюс дрiбних клiтин, що утворюютъ ентодерму, а крупнi клiтини дають ектодерму. Така гаструла опускається на дно i прикрiплюється бластопором до субстрату. При цьому бластопор заростає, а на протилежному кiнцi згодом утворюсться оскулум. Мiж ектодермою i ентодермою виникас мезоглея, в стiнцi тiла з’являються щiлини, i молода губка перетворюється на дорослу.

Деякi дослiдники вважають, що перша гаструляцiя — несправжня, i таку гаструлу називають псевдогаструлою, а справжню гаструляцiю вбачають у другiй iнвагiнацй. Іншi ж вважають, що справжньою гаструляцiєю є перша, а друга приводить до спотворення зародка, що властиве лише губкам, причому первинна ектодерма стае на мiсце ентодерми, у зв’язку з чим губки вважаються тваринами, вивернутими навиворiт.

Таке явище у розвитку губок дає пiдстави для думки про те, що в фiлогенезi вiдбулись змiни, наслiдком яких колишнiй зовнiшнiй шар перетворився на внутрiшнiй i навпаки, що вiдображується дворазовою гаструляцiєю.

Завдання. Виконати малюнок розвитку зиготи губок, позначити етапи розвитку, вміти пояснити особливості розвитку губок.

Питання для теоретичної підготовки

1. Статеве та нестатеве розмноження губок.

2. Особливості розвитку яйця.

3. Типи личинок губок.

Лабораторна робота № 6

Тип Кишковопорожнинні (COELENTERATA)